Відмінності між версіями «Національний університет «Львівська політехніка»»

Версія за 09:50, 1 серпня 2017

Національний університет «Львівська політехніка»
Тип	вищий навчальний заклад
Рівень акредитації	четвертий рівень акредитації
Девіз	«Litteris et Artibus» (укр. «Наукам та мистецтву»)
Гімн	Гаудеамус
Дата заснування	7 березня 1816 року
К-ть студентів	31 000
К-сть аспірантів	1 000
К-сть докторів наук	200
К-сть співробітників	2 000
Попередник	Державний університет «Львівська політехніка»
Ректор	д.т.н, професор, Бобало Юрій Ярославович
Розташування (адреса)	79013, м. Львів, вул. Степана Бандери 12
Власний сайт	http://lp.edu.ua

Національний університет «Львівська політехніка» – найстаріший вищий технічний навчальний заклад України та Східної Європи, який бере свій початок з 1816 року, коли за указом цісаря Франца Йосифа була утворена Цісарсько-королівська реальна школа. Університет складається з 16 інститутів, 114 кафедр, відокремлених навчальних закладів, громадських організацій та загальних підрозділів.

Коротка історія

7 березня 1816 року у місті Лембергу (Львові) відкрито Цісарсько-королівську реальну школу. Утримувалась технічна школа за кошти нововведеного місцевого промислового податку. У навчальних планах Реальної школи основну роль відвели предметам природничо-математичного циклу, кресленню, рисунку та вивченню нових сучасних мов. Навчальний процес у Реальній школі здійснювався на основі німецьких освітніх програм, які були пристосовані до місцевих вимог. Новостворена Реальна школа розмістилася у гарному будинку під номером 20 на тодішній вулиці Пекарській (тепер – Вірменська). У цій навчальній будівлі поряд з великим лекційним залом, механічними та хімічними лабораторіями, лабораторією лиття, великою кімнатою для малювання та креслення, розмістились також кабінети адміністративного керівництва школи. На той час реальна освіта протиставлялась класичній та давала потрібні технічні знання для подальшої професійної діяльності. Вступати до Реальної школи дозволялося випускникам, які закінчили 4-річну Нормальну школу.

У 1825 році, згідно з Королівським декретом австрійського імператора Франца І, трикласне Цісарсько-королівське реальне училище було реорганізоване у Цісарсько-королівське училище технічних наук і торгівлі у Львові (вул. Вірменська, 20).

У 1835 році Училище технічних наук і торгівлі перетворили на Цісарсько-королівську реально-торговельну академію у Львові. Тут у 1841 році відкрили технічний факультет.

У 1844 році в будинку Даровського, що на сьогоднішній вулиці Вірменській, 2 було відкрито Цісарсько-королівську технічну академію у Львові з технічним та торговельним відділами (факультетами).

У 1877 році академію було перейменовано на Вищу політехнічну школу і включено до академічних шкіл Австро-Угорської імперії. Цього ж року новий навчальний рік було розпочато в новому корпусі академії (на теперішній вул. Степана Бандери).

З 1921 р. по 1939 рік навчальний заклад називався Львівська політехніка, після встановлення Радянської влади у 1939 році його було перейменовано на Львівський політехнічний інститут.

У червні 1993 році, за рік до свого 150-річчя, Львівський політехнічний інститут отримав найвищий – четвертий – рівень акредитації, статус університету та назву Державний університет «Львівська політехніка». У 2000-му році Політехніка отримала статус Національного університету.

8 липня 2009 року Кабінет Міністрів України на своєму засіданні надав Національному університету «Львівська політехніка» статус самоуправного дослідницького національного вищого навчального закладу.

З часу заснування і донині Ректорами Львівської політехніки була ціла низка видатних вчених та освітян, серед яких відомий архітектор Юліан Захарієвич, автор проекту головного корпусу університету. У 1879 р. ректором Політехніки уперше став українець – Юліан Медведський. Першим демократично обраним ректором Львівської політехніки у незалежній Україні став Юрій Рудавський у 1991 р. З 2007 р. університет очолює професор Юрій Бобало.

Структура університету

Управління університетом

Управління Університетом здійснюється згідно із Статутом Національного університету «Львівська політехніка».

Згідно до Статуту Університету, управління здійснюється на засадах:

• автономії та самоврядування;

• розмежування прав, обов'язків і відповідальності Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, органів управління вищою освітою, керівництва Університету та його структурних підрозділів;

• поєднання колегіальних та єдиноначальних засад;

• незалежності від політичних партій, громадських та релігійних організацій.

Управління Університетом проводять: Ректор, Ректорат та Наглядова рада.

Керівником Університету є Ректор, який діє на засадах єдиноначальності згідно з чинним законодавством та Статутом.

Органом управління, призначеним для систематичного обговорення та погодження основних питань оперативної діяльності Університету, є Ректорат. Ректорат очолює Ректор, який визначає персональний склад Ректорату та проводить його засідання.

Найвищим колегіальним органом громадського самоврядування Львівської політехніки є Конференція колективу.

Найважливіші питання діяльності та розвитку Університету розглядає – Вчена рада Університету.

Для проведення прийому студентів на навчання до Національного університету «Львівська політехніка» створюється Приймальна комісія.

Управління на рівні Навчально-наукового Інституту здійснює Директор Інституту. Колегіальними органами управління в Інституті є Збори колективу Інституту та Вчена рада Інституту.

Управління на рівні кафедри здійснюється Завідувачем кафедри та колегіальним органом управління кафедри – засіданням кафедри.

Управління окремими підрозділами університету здійснює Начальник підрозділу.

Вся функціональна діяльність студентів, викладачів та співробітників регулюється Правилами внутрішнього розпорядку Національного університету «Львівська політехніка».

Навчально-наукові інститути

• Інститут архітектури;
• Інститут будівництва та інженерії довкілля;
• Інститут геодезії;
• Інститут гуманітарних та соціальних наук;
• Інститут сталого розвитку ім. В’ячеслава Чорновола;
• Інститут економіки і менеджменту;
• Інститут енергетики та систем керування;
• Інститут інженерної механіки та транспорту;
• Інститут комп’ютерних наук та інформаційних технологій;
• Інститут комп’ютерних технологій, автоматики та метрології;
• Інститут підприємництва та перспективних технологій;
• Інститут адміністрування та післядипломної освіти;
• Інститут права та психології;
• Інститут прикладної математики та фундаментальних наук;
• Інститут телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки;
• Інститут хімії та хімічних технологій.

Відокремлені навчальні заклади університету

• Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків з діаспорою
• Інститут дистанційного навчання
• Техніко-економічний коледж
• Технічний коледж
• Автомобільно-дорожній коледж
• Коломийський політехнічний коледж
• Золочівський коледж
• Технологічний коледж
• Львівський коледж «Інфокомунікації»

Громадські об'єднання

• Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених
• Народний дім «Просвіта»
• Спортивний клуб Львівської політехніки
• Профком працівників Львівської політехніки
• Колегія та профком студентів і аспірантів
• Товариство «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка Львівської політехніки
• Музей історії (історія та сучасність Львівської політехніки)

Загально-університетські структурні підрозділи

• Видавництво Львівської політехніки
• Проектно-конструкторське об’єднання «Політехніка»
• Відділ міжнародних зв'язків Національного університету «Львівська політехніка»
• Науково-технічна бібліотека
• Центр інформаційного забезпечення (ЦІЗ) Національного університету «Львівська політехніка»
• Навчально-технічний центр мережевих технологій (НТЦ МТ)
• Архів
• Канцелярія
• Відділ кадрів
• Відділ кадрового забезпечення
• Відділ працевлаштування та зв’язків з виробництвом‎
• Навчально-методичний відділ
• Студентський відділ
• Відділ забезпечення функціонування системи управління якістю освіти
• Інтелектуальний навчально-науковий центр професійно-кар'єрної орієнтації
• Підготовче відділення для іноземних студентів «Компіс»
• Відділ молодіжної політики та питань соціального розвитку
• Міжвузівський юридичний відділ
• Відділ охорони праці
• Приймальна комісія
• Студентське містечко Львівської політехніки
• Навчально-оздоровчий табір «Політехнік-1»
• Навчально-оздоровчий табір «Політехнік-2»
• Навчально-оздоровчий табір «Політехнік-3»
• Навчально-оздоровчий табір «Політехнік-4»

Науково-дослідницька діяльність

З перших років свого заснування Львівська політехніка зарекомендувала себе потужним осередком науки й освіти в Європі, генератором технічних ідей та винаходів. На основі багаторічної теоретичної й експериментальної діяльності в університеті склалися відомі в Україні та за її межами наукові школи, що займають провідні позиції в Україні за такими науково-технічними напрямами: наноматеріали і нанотехнології, нові матеріали і технології; енерго- та ресурсозберігаючі технології; фундаментальні дослідження з найважливіших проблем природничих, суспільних і гуманітарних наук; перспективні комп’ютерні системи та інформаційні технології; приладобудування й вимірювальна техніка.

В структурі управління науковими дослідженнями є:

• Науково-дослідна частина (НДЧ)
• Науково-технічна рада
• Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених

Вся науково-технічна діяльність в системі університету є складовою частиною підготовки спеціалістів і здійснюється в рамках науково-дослідної частини (НДЧ) науковими колективами, окремими вченими за договорами, контрактами, державними замовленнями, програмами, проектами.

Основні наукові напрями Національного університету «Львівська політехніка»

1. Проблеми економіки та управління інноваційним розвитком виробничо-господарських структур.
2. Розробка новітніх та енерго- та ресурсозберігаючих технологій в будівництві з урахуванням тенденцій раціонального природокористування і збереження довкілля.
3. Матеріали, елементи, засоби та системи телекомунікацій, радіоелектроніки, електронної і медичної техніки.
4. Ресурсозберігаючі технології та інтелектуальні системи керування в енергозабезпеченні об’єктів економічної діяльності.
5. Дослідження фігури та зовнішнього гравітаційного поля Землі і планет, створення геоінформаційних систем, програмних продуктів і баз геопросторових даних.
6. Загальнонаціональний рух українського народу за відродження своєї державності та її розбудови (поч. XX ст. — поч. XXI ст.).
7. Формування архітектурно-містобудівельними засобами середовища людського проживання.
8. Розробка теоретичних основ та технологій процесів одержання нових органічних і неорганічних речовин та матеріалів різного призначення, хімічний та екологічний контроль існуючих та нових виробництв.
9. Перспективні комп’ютерні системи та інформаційні технології.
10. Новітні та ресурсозберігаючі технології на транспорті, в промисловості, надійність і діагностика машин, конструкцій і споруд.
11. Розробка теоретичних основ, технічних програмних засобів, математичного забезпечення комп’ютерних, вимірювальних та керуючих систем і їх метрологічне забезпечення та сертифікаційне випробування.
12. Розробка математичних методів та фізико-механічних моделей і їх застосування до розв’язування прикладних задач.