Відмінності між версіями «Національний університет «Львівська політехніка»»

Версія за 20:34, 30 березня 2020

Національний університет «Львівська політехніка»
Тип	університет
Девіз	«Litteris et Artibus» (укр. «Науками та мистецтвами»)
Гімн	Гаудеамус
Дата заснування	7 березня 1816 року
К-ть студентів	31 000
К-сть аспірантів	400
К-сть кандидатів наук	1327
К-сть докторів наук	394
Попередник	Державний університет «Львівська політехніка»
Ректор	д.т.н, професор, Бобало Юрій Ярославович
Розташування (адреса)	79013, м. Львів, вул. Степана Бандери 12
Власний сайт	http://lp.edu.ua

Національний університет «Львівська політехніка» – найстаріший технічний заклад вищої освіти України та Східної Європи. Бере свій початок з 1816 року, коли за указом цісаря Франца Йосифа була утворена Цісарсько-королівська реальна школа. Зараз у складі Університету – 16 інститутів, 101 кафедра, дев'ять коледжів, науково-дослідна частина, науково-технічна бібліотека, видавництво, студентське проєктно-конструкторське об’єднання «Політехніка», Народний дім «Просвіта», чотири навчально-оздоровчі табори. Готують фахівців за 61 бакалаврською спеціальністю (65 бакалаврськими освітньо-професійними програмами)та 57 магістерськими спеціальностями (140 магістерськими освітньо-професійними та 23 освітньо-науковими програмами). Підготовку докторів філософії університет здійснює за 55 спецільностями, докторів наук - за 38 спеціальностями.

Коротка історія

7 березня 1816 року у місті Лембергу (Львові) відкрито Цісарсько-королівську реальну школу. Заклад утримувався за кошти нововведеного місцевого промислового податку. У навчальних планах Реальної школи основну роль відвели предметам природничо-математичного циклу, кресленню, рисунку та вивченню нових сучасних мов. Навчальний процес у Реальній школі здійснювали на основі німецьких освітніх програм, які були пристосовані до місцевих вимог. Новостворена Реальна школа розмістилася у будинку під номером 20 на тодішній вулиці Пекарській (тепер – Вірменська). У цій навчальній будівлі, поряд із великою лекційною залою, механічними та хімічними лабораторіями, лабораторією лиття, великою кімнатою для малювання та креслення, розмістились й кабінети адміністрації школи. На той час реальну освіту протиставляли класичній, вона давала потрібні технічні знання для подальшої професійної діяльності. Вступати до Реальної школи дозволяли випускникам, які закінчили 4-річну Нормальну школу.

У 1825 році, згідно з Королівським декретом австрійського імператора Франца І, трикласне Цісарсько-королівське реальне училище було реорганізоване у Цісарсько-королівське училище технічних наук і торгівлі у Львові (вул. Вірменська, 20).

У 1835 році Училище технічних наук і торгівлі перетворили на Цісарсько-королівську реально-торговельну академію у Львові. Тут у 1841 році відкрили технічний факультет.

У 1844 році в будинку Даровського, що на сьогоднішній вулиці Вірменській, 2 було відкрито Цісарсько-королівську технічну академію у Львові з технічним та торговельним відділами (факультетами).

У 1877 році академію перейменували на Вищу політехнічну школу і зарахували до академічних шкіл Австро-Угорської імперії. Цього ж року новий навчальний рік розпочали в новому корпусі академії (на теперішній вул. Степана Бандери).

З 1921 р. до 1939 р. навчальний заклад називався Львівська політехніка, після встановлення Радянської влади у 1939 році його перейменовано на Львівський політехнічний інститут.

У червні 1993 року, за рік до свого 150-річчя, Львівський політехнічний інститут отримав найвищий – четвертий – рівень акредитації, статус університету та назву Державний університет «Львівська політехніка». У 2000-му році університет отримав статус національного.

З часу заснування і донині Ректорами Львівської політехніки була ціла низка видатних науковців та освітян, серед яких – відомий архітектор Юліан Захарієвич, автор проєкту головного корпусу університету. У 1879 р. ректором Політехніки уперше став українець – Юліан Медведський. Першим демократично обраним ректором Львівської політехніки у незалежній Україні став Юрій Рудавський у 1991 р. З 2007 р. університет очолює професор Юрій Бобало.

Структура університету

Управління університетом

Управління Університетом здійснюється згідно зі Статутом Національного університету «Львівська політехніка».

Відповідно до Статуту Університету, управління відбувається на засадах:

• автономії та самоврядування;

• розмежування прав, обов'язків і відповідальності Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, органів управління вищою освітою, керівництва Університету та його структурних підрозділів;

• поєднання колегіальних та єдиноначальних засад;

• незалежності від політичних партій, громадських та релігійних організацій.

Керівником Університету є Ректор, який діє на засадах єдиноначальності, згідно з чинним законодавством та Статутом.

Органом управління, призначеним для систематичного обговорення та погодження основних питань оперативної діяльності Університету, є Ректорат. Ректорат очолює Ректор, який визначає персональний склад Ректорату та проводить його засідання.

Найвищим колегіальним органом громадського самоврядування Львівської політехніки є Конференція колективу.

Найважливіші питання діяльності та розвитку Університету розглядає Вчена рада Університету.

Для проведення прийому студентів на навчання до Національного університету «Львівська політехніка» створюється Приймальна комісія.

Управління на рівні Навчально-наукового Інституту здійснює Директор Інституту. Колегіальними органами управління в Інституті є Збори колективу Інституту та Вчена рада Інституту.

Управління на рівні кафедри здійснює завідувач кафедри та колегіальний орган управління кафедри – засідання кафедри.

Управління окремими підрозділами університету здійснює Начальник підрозділу.

Всю функційну діяльність студентів, викладачів та співробітників регулюють Правила внутрішнього розпорядку Національного університету «Львівська політехніка».

Навчально-наукові інститути

• Інститут архітектури та дизайну;
• Інститут будівництва та інженерних систем;
• Інститут геодезії;
• Інститут гуманітарних та соціальних наук;
• Інститут сталого розвитку ім. В’ячеслава Чорновола;
• Інститут економіки і менеджменту;
• Інститут енергетики та систем керування;
• Інститут інженерної механіки та транспорту;
• Інститут комп’ютерних наук та інформаційних технологій;
• Інститут комп’ютерних технологій, автоматики та метрології;
• Інститут підприємництва та перспективних технологій;
• Інститут адміністрування та післядипломної освіти;
• Інститут права, психології та інноваційної освіти;
• Інститут прикладної математики та фундаментальних наук;
• Інститут телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки;
• Інститут хімії та хімічних технологій.

Відокремлені підрозділи університету

• Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків з діаспорою
• Інститут дистанційного навчання
• Техніко-економічний коледж
• Технічний коледж
• Автомобільно-дорожній коледж
• Коломийський політехнічний коледж
• Золочівський коледж
• Технологічний коледж
• Львівський коледж «Інфокомунікації»

Громадські об'єднання

• Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених
• Народний дім «Просвіта»
• Спортивний клуб Львівської політехніки
• Профком працівників Львівської політехніки
• Колегія та профком студентів і аспірантів
• Товариство «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка Львівської політехніки
• Музей історії (історія та сучасність Львівської політехніки)

Загальноуніверситетські структурні підрозділи

• Видавництво Львівської політехніки
• Проектно-конструкторське об’єднання «Політехніка»
• Відділ міжнародних зв'язків Національного університету «Львівська політехніка»
• Науково-технічна бібліотека
• Центр інформаційного забезпечення (ЦІЗ) Національного університету «Львівська політехніка»
• Навчально-технічний центр мережевих технологій (НТЦ МТ)
• Архів
• Канцелярія
• Відділ кадрів
• Відділ кадрового забезпечення
• Відділ працевлаштування та зв’язків з виробництвом‎
• Навчально-методичний відділ
• Студентський відділ
• Відділ забезпечення функціонування системи управління якістю освіти
• Інтелектуальний навчально-науковий центр професійно-кар'єрної орієнтації
• Підготовче відділення для іноземних студентів «Компіс»
• Відділ молодіжної політики та питань соціального розвитку
• Міжвузівський юридичний відділ
• Відділ охорони праці
• Приймальна комісія
• Студентське містечко Львівської політехніки
• Навчально-оздоровчий табір «Політехнік-1»
• Навчально-оздоровчий табір «Політехнік-2»
• Навчально-оздоровчий табір «Політехнік-3»
• Навчально-оздоровчий табір «Політехнік-4»

Науково-дослідницька діяльність

З перших років свого заснування Львівська політехніка зарекомендувала себе потужним осередком науки й освіти в Європі, генератором технічних ідей та винаходів. На основі багаторічної теоретичної й експериментальної діяльності в університеті склалися відомі в Україні та за її межами наукові школи, що займають провідні позиції в Україні за такими науково-технічними напрямами: наноматеріали і нанотехнології, нові матеріали і технології; енерго- та ресурсозберігаючі технології; фундаментальні дослідження з найважливіших проблем природничих, суспільних і гуманітарних наук; перспективні комп’ютерні системи та інформаційні технології; приладобудування й вимірювальна техніка.

У структурі управління науковими дослідженнями є:

• Науково-дослідна частина (НДЧ)
• Науково-технічна рада
• Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених

Вся науково-технічна діяльність в системі університету є складовою частиною підготовки спеціалістів, її здійснюють у рамках науково-дослідної частини (НДЧ) наукові колективи, окремі науковці за договорами, контрактами, державними замовленнями, програмами, проєктами.

Основні наукові напрями Національного університету «Львівська політехніка»

(затверджені Вченою радою Національного університету «Львівська політехніка» 24.06.2014 р. протокол № 5)

1. Формування архітектурно-містобудівельними засобами середовища людського проживання.
2. Теоретичні та експериментальні дослідження будівельних конструкцій будівель, споруд і мостів, розроблення енерго- та ресурсоощадних технологій будівництва, прогресивних будівельних матеріалів та підвищення енергоефективності систем теплогазопостачання і раціонального водокористування.
3. Геоінформаційний моніторинг та оцінювання стану навколишнього середовища методами геодезії, картографії, дистанційного зондування та кадастру.
4. Актуальні проблеми гуманітарних і суспільствознавчих наук.
5. Ресурсозберігаючі технології, природоохоронні заходи та засади оцінювання і використання реакраційно-туристичного потенціалу територій.
6. Проблеми економіки та управління інноваційним розвитком.
7. Ресурсозберігаючі технології та інтелектуальні системи керування в енергозабезпеченні об’єктів економічної діяльності.
8. Створення новітніх технологій, технічних систем та матеріалів у промисловості та транспорті, діагностика машин, конструкцій і споруд.
9. Перспективні комп’ютерні системи та інформаційні технології.
10. Розроблення теоретичних основ, технічних та програмних засобів, математичного забезпечення комп’ютерних, вимірювальних, керуючих систем та систем захисту інформації, їх метрологічне забезпечення та сертифікаційне випробування.
11. Правові, психологічні та інформаційні проблеми розвитку державності в Україні.
12. Розроблення математичних методів та фізико-механічних моделей і їх застосування до розв’язування прикладних задач.
13. Інфокомунікаційні радіоелектронні, електронні та оптоелектронні системи та пристрої, матеріали та компоненти.
14. Розроблення теоретичних основ та технологій процесів одержання нових органічних і неорганічних речовин та матеріалів різного призначення.
15. Діаспора та міграційні процеси в українському та світовому вимірах: політологічний, економічний, освітній, культурологічний аспект.