Головна сторінка
Головна сторінка | |
| |
Тип | вищий навчальний заклад |
---|---|
Рівень акредитації | четвертий рівень акредитації |
Девіз | «Litteris et Artibus» (укр. «Наукам та мистецтву») |
Гімн | Гаудеамус |
Дата заснування | 4 листопада 1844 року |
К-ть студентів | 31 000 |
К-сть аспірантів | 1 000 |
К-сть докторів наук | 200 |
К-сть співробітників | 2 000 |
Попередник | Державний університет «Львівська політехніка» |
Ректор | д.т.н, професор, Бобало Юрій Ярославович |
Розташування (адреса) | 79013, м. Львів, вул. Степана Бандери 12 |
Власний сайт | http://lp.edu.ua |
Національний університет «Львівська політехніка» – найстаріший вищий технічний навчальний заклад України та Східної Європи, заснований 1844 року як Технічна академія. Університет складається з 16 інститутів, 114 кафедр, автономних, додаткових та загальних підрозділів.
Коротка історія
Попередницею Львівської політехніки була Технічна академія, створена 1844 року. Вона була однією з перших академічних технічних шкіл у Європі й першою в Україні.
У 1877 році академію було перейменовано на Вищу політехнічну школу і включено до академічних шкіл Австро-Угорської імперії. Цього ж року новий навчальний рік було розпочато в новому корпусі академії (на теперішній вул. Степана Бандери).
З 1921 р. по 1939 рік навчальний заклад називався Львівська політехніка, після встановлення Радянської влади у 1939 році його було перейменовано на Львівський політехнічний інститут.
У червні 1993 році, за рік до свого 150-річчя, Львівський політехнічний інститут отримав найвищий – четвертий – рівень акредитації, статус університету та назву Державний університет «Львівська політехніка». У 2000-му році Політехніка отримала статус Національного університету.
8 липня 2009 року Кабінет Міністрів України на своєму засіданні надав Національному університету «Львівська політехніка» статус самоуправного дослідницького національного вищого навчального закладу.
З часу заснування і донині Ректорами Львівської політехніки була ціла низка видатних вчених та освітян, серед яких відомий архітектор Юліан Захарієвич, автор проекту головного корпусу університету. У 1879 р. ректором Політехніки уперше став українець Юліан Медведський. Першим демократично обраним ректором Львівської політехніки у незалежній Україні став Юрій Рудавський у 1991 р. З 2007 р. університет очолює професор Юрій Бобало.
Структура університету
Управління університетом
Управління Університетом здійснюється згідно із Статутом Національного університету «Львівська політехніка».
Згідно Статуту Університету, управління здійснюється на засадах:
- автономії та самоврядування;
- розмежування прав, обов'язків і відповідальності Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, органів управління вищою освітою, керівництва Університету та його структурних підрозділів;
- поєднання колегіальних та єдиноначальних засад;
- незалежності від політичних партій, громадських та релігійних організацій.
Управління Університетом проводять: Ректор, Ректорат та Наглядова рада.
Керівником Університету є Ректор, який діє на засадах єдиноначальності згідно з чинним законодавством та Статутом.
Органом управління, призначеним для систематичного обговорення та погодження основних питань оперативної діяльності Університету, є Ректорат. Ректорат очолює Ректор, який визначає персональний склад Ректорату та проводить його засідання.
Найвищим колегіальним органом громадського самоврядування Львівської політехніки є Конференція колективу.
Найважливіші питання діяльності та розвитку Університету розглядає – Вчена рада Університету.
Управління на рівні Навчально-наукового Інституту здійснює Директор Інституту. Колегіальними органами управління в Інституті є Збори колективу Інституту та Вчена рада Інституту.
Управління на рівні кафедри здійснюється Завідувачем кафедри та колегіальним органом управління кафедри – засіданням кафедри. Управління окремими підрозділами університету здійснює Начальник підрозділу.
Вся функціональна діяльність студентів, викладачів та співробітників регулюється Правилами внутрішнього розпорядку Національного університету «Львівська політехніка».
Навчально-наукові інститути
- Інститут архітектури;
- Інститут будівництва та інженерії довкілля;
- Інститут геодезії;
- Інститут гуманітарних та соціальних наук;
- Інститут екології, природоохоронної діяльності та туризму ім. В’ячеслава Чорновола;
- Інститут економіки і менеджменту;
- Інститут енергетики та систем керування;
- Інститут інженерної механіки та транспорту;
- Інститут комп’ютерних наук та інформаційних технологій;
- Інститут комп’ютерних технологій, автоматики та метрології;
- Інститут підприємництва та перспективних технологій;
- Інститут післядипломної освіти;
- Інститут права та психології;
- Інститут прикладної математики та фундаментальних наук;
- Інститут телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки;
- Інститут хімії та хімічних технологій.
Відокремлені навчальні заклади університету
Громадські об'єднання
- Рада молодих вчених
- Народний дім «Просвіта»
- Спортивний клуб Львівської політехніки
- Профком працівників Львівської політехніки
- Колегія та профком студентів і аспірантів
- Товариство «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка Львівської політехніки
- Музей історії (історія та сучасність Львівської політехніки)
Загально-університетські структурні підрозділи
- Видавництво Львівської політехніки
- Проектно-конструкторське об’єднання «Політехніка»
- Відділ міжнародних зв'язків Національного університету «Львівська політехніка»
- Науково-технічна бібліотека
- Центр інформаційного забезпечення (ЦІЗ) Національного університету «Львівська політехніка»
- Центр технічної експлуатації засобів телекомунікації та інформатизації (ЦТЕ ЗТІ)
- Архів
- Канцелярія
- Відділ кадрів
- Відділ кадрового забезпечення
- Відділ працевлаштування та зв’язків з виробництвом
- Навчально-методичний відділ
- Студентський відділ
- Відділ забезпечення функціонування системи управління якістю освіти
- Інтелектуальний навчально-науковий центр професійно-кар'єрної орієнтації
- Підготовче відділення для іноземних студентів «Компіс»
- Відділ молодіжної політики та питань соціального розвитку
- Міжвузівський юридичний відділ
- Відділ охорони праці
- Приймальна комісія
- Студентське містечко Львівської політехніки
- Навчально-оздоровчий табір «Політехнік-1»
- Навчально-оздоровчий табір «Політехнік-2»
- Навчально-оздоровчий табір «Політехнік-3»
- Навчально-оздоровчий табір «Політехнік-4»
Науково-дослідницька діяльність
З перших років свого заснування Львівська політехніка зарекомендувала себе потужним осередком науки й освіти в Європі, генератором технічних ідей та винаходів. На основі багаторічної теоретичної й експериментальної діяльності в університеті склалися відомі в Україні та за її межами наукові школи, що займають провідні позиції в Україні за такими науково-технічними напрямами: наноматеріали і нанотехнології, нові матеріали і технології; енерго- та ресурсозберігаючі технології; фундаментальні дослідження з найважливіших проблем природничих, суспільних і гуманітарних наук; перспективні комп’ютерні системи та інформаційні технології; приладобудування й вимірювальна техніка.
В структурі управління науковими дослідженнями є:
- Науково-дослідна частина (НДЧ)
- Науково-технічна рада
Вся науково-технічна діяльність в системі університету є складовою частиною підготовки спеціалістів і здійснюється в рамках науково-дослідної частини (НДЧ) науковими колективами, окремими вченими за договорами, контрактами, державними замовленнями, програмами, проектами.
Основні наукові напрями Національного університету «Львівська політехніка»
- 1. Проблеми економіки та управління інноваційним розвитком виробничо-господарських структур.
- 2. Розробка новітніх та енерго- та ресурсозберігаючих технологій в будівництві з урахуванням тенденцій раціонального природокористування і збереження довкілля.
- 3. Матеріали, елементи, засоби та системи телекомунікацій, радіоелектроніки, електронної і медичної техніки.
- 4. Ресурсозберігаючі технології та інтелектуальні системи керування в енергозабезпеченні об’єктів економічної діяльності.
- 5. Дослідження фігури та зовнішнього гравітаційного поля Землі і планет, створення геоінформаційних систем, програмних продуктів і баз геопросторових даних.
- 6. Загальнонаціональний рух українського народу за відродження своєї державності та її розбудови (поч. XX ст. — поч. XXI ст.).
- 7. Формування архітектурно-містобудівельними засобами середовища людського проживання.
- 8. Розробка теоретичних основ та технологій процесів одержання нових органічних і неорганічних речовин та матеріалів різного призначення, хімічний та екологічний контроль існуючих та нових виробництв.
- 9. Перспективні комп’ютерні системи та інформаційні технології.
- 10. Новітні та ресурсозберігаючі технології на транспорті, в промисловості, надійність і діагностика машин, конструкцій і споруд.
- 11. Розробка теоретичних основ, технічних програмних засобів, математичного забезпечення комп’ютерних, вимірювальних та керуючих систем і їх метрологічне забезпечення та сертифікаційне випробування.
- 12. Розробка математичних методів та фізико-механічних моделей і їх застосування до розв’язування прикладних задач..