Відмінності між версіями «Навчальна діяльність кафедри РЕПС»

Поточна версія на 16:41, 26 березня 2020

Повернутися до основної статті

ПОЧАТКИ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ КАФЕДРИ (1952)

Навчальний процес є основою основ життєдіяльності будь-якого навчального закладу в цілому та всіх його ланок, зокрема основної ланки - кафедри. Успіх цього процесу визначається дуже багатьма складовими, серед яких основними є професійний рівень та педагогічний талант викладацького колективу, активна наукова діяльність за сучасною тематикою, забезпечення навчального процесу навчально-методичною літературою, належна матеріально-технічна база, оптимальне планування та організація процесу навчання, відбір претендентів на навчання тощо.

Стрімкий розвиток радіотехніки в 50-ті роки ХХ-го століття та відкриття у Львові нових радіотехнічних підприємств вимагав різкого збільшення кількості фахівців, відтак і студентів, котрі навчалися за спеціальністю “Радіотехніка”. 19 серпня 1952 року, одразу після створення у Львівському політехнічному інституті радіотехнічного факультету була утворена кафедра «Радіоприймальні пристрої». Кафедра стала профільною за спеціальністю «Радіотехніка»«. Для навчально-організаційних потреб кафедри були виділені аудиторії на першому поверсі у правому крилі головного корпусу Львівського політехнічного інституту.

Варто зазначити, що радіотехнічний напрям від самого початку його заснування у Львівській політехніці вважався одним з найцікавіших, найпрестижніших, але, водночас, складним у навчальному аспекті. Оскільки радіотехніці в другій половині минулого століття притаманні дуже швидкі темпи розвитку, то ж нема нічого дивного, що за минулі 60 років «технологія» навчального процесу змінювалася та вдосконалювалася.

Стиль навчання на початках становлення радіотехніки як освітнього напряму можна охарактеризувати як такий, що в дидактичному відношенні основу навчання визначав принцип демонстрації явищ за допомогою реальних технічних пристроїв . Цей метод походив з вивчення електричних явищ у галузі потужних струмів. Для радіотехнічного, слабкострумового напряму цей метод виявився неефективним, бо явища слабких струмів не є настільки демонстративними. Важливим стає глибинне розуміння процесів на рівні електронних явищ, а його основою може бути лише науково-обґрунтована теоретична інтерпретація.

Це вимагало ширшого введення у навчальний процес математичного апарату, абстрактного аналізу радіотехнічних процесів і пристроїв. Але це не означало, що експеримент, макетування усувається з навчальних програм. Навпаки, кожен студент зобов’язаний був пройти лабораторний практикум з усіх основних дисциплін технічної орієнтації. Однак поглибленість у теоретичному підході під час вивчення практично всіх дисциплін залишалася на весь подальший період. Це, у свою чергу, вимагало розширення обсягів вивчення математичних дисциплін.

У навчальних планах з’явилися такі нові розділи математики, як функції комплексної змінної, операторне числення, теорія ймовірності тощо. Навчатися було нелегко, однак охочих вчитися було вдосталь. Високий конкурс гарантував можливість відбору на навчання кращих з кращих, що забезпечувало високий рівень професійної підготовки випускників, які знаходили своє місце у житті на різноманітних інженерних посадах, включно з керівними.

Невдовзі вимогою часу стало засвоєння методів роботи на обчислювальних машинах, які прийшли на зміну логарифмічній лінійці та механічному арифмометру. Це був початок нової епохи як у житті суспільства в цілому, так і в навчальному процесі. Відтоді ЕОМ, мови програмування і саме програмування все ширше впроваджується у навчальний процес. На зміну машинам-монстрам, зібраним на основі електронних ламп, приходять більш компактні на транзисторах. З переходом на базу мікроелектроніки з’являються перші персональні комп’ютери, за кожним з яких може працювати окремий студент. Радіотехнічний факультет був одним з перших, де було організовано клас персональних комп’ютерів, до речі, вітчизняного виробництва, розроблених у стінах Львівської політехніки.

Сьогодні кафедра має достатньо комп’ютерних засобів для забезпечення навчального процесу та проведення наукових досліджень. У 70 - 80 рр. XX ст. факультет активно шукав нові форми підвищення якості підготовки спеціалістів. Так, за спільним наказом Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти та Міністерства промисловості засобів зв’язку філіалу кафедри на Виробничому об’єднанні «Електрон». Висококваліфіковані фахівці цього об’єднання, його науково-дослідних та конструкторських підрозділів залучалися до навчального процесу, студенти мали сучасні високоорганізовані місця практик, забезпечувалася краща адаптація випускників на виробництві. Прикро, що з розпадом ВО «Електрон» на ряд дрібних підприємств, а потім практично повним згортанням виробництва, філіал кафедри у 1996 р. вимушений був припинити свою діяльність.

НАВЧАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ (1991)

Ґрунтовні зміни прийшли в освітній процес з часу утворення незалежної Української держави. Потреба підготовки фахівців, які можуть швидко адаптуватися до нових ринкових умов життя і суспільства, врахована як на рівні державних актів, так і в організації навчання. Навчання стало багаторівневим.

Впродовж останніх двох десятиліть викладачами кафедри ретельно опрацьовані навчальні плани для згаданого напряму та спеціальностей, в яких передбачено викладання сучасних дисциплін, таких, як, наприклад, «Цифрова обробка сигналів», «Цифрове телебачення», «Системи розпізнавання», «Основи теорії поля»,«Прикладні телевізійні системи»,«Проектування радіолокаційних та радіонавігаційних систем», «Цифрові методи реалізації радіотехнічних систем», «Вузли та пристрої телевізійних систем», «Мікропроцесори в радіоелектронних пристроях та системах», «Радіоелектронні пристрої та системи захисту інформації», «Охоронні пристрої та системи», «Системи та пристрої відображення інформації», «Системи радіозв’язку та передавання інформації», «INTERNET - технології», «Мікропроцесори в РЕПС», «Електромагнітна сумісність», «Схемотехніка прецизійної PEA», «Методологічні основи наукових досліджень», ряд дисциплін, орієнтованих на задачі проектування вузлів та пристроїв.

Періодично переглядаються та коректуються робочі програми дисциплін. В них суттєва увага приділяється поліпшенню теоретичної та практичної підготовки студентів за рахунок виконання лабораторних робіт, курсових робіт та проектів, розрахунково-графічних робіт, контрольних завдань тощо.

Іншим нововведенням, скерованим на покращання якості підготовки спеціалістів, було застосування у навчальному процесі модульного контролю - заходу підведення підсумків навчання упродовж семестру, в основі якого було виконання кожним студентом письмової роботи за результатами вивчення «модуля» - певної, тематично завершеної частини дисципліни. Успішне проходження модульного контролю звільняло студента від необхідності складання іспиту. Підвищення періодичності контролю за рахунок введення модулів сприяло глибшому засвоєнню навчального матеріалу студентами.

З 1996-1997 навчального року кафедра залучалася до підготовки курсантів Військового інституту університету за спеціальністю «Технічні засоби інформації та культурно-просвітницька діяльність у Збройних силах України». Початкові навчання передувало коректування навчальних планів підготовки курсантів, а відтак розробка робочих програм дисциплін з орієнтацією на викладання загальних принципів функціонування радіоелектронних пристроїв та систем, які використовуються як технічні засоби інформації та культурно-просвітницької діяльності у Збройних силах з урахуванням того, що майбутні фахівці повинні мати навички та знання, насамперед, у питаннях експлуатації радіоелектронних засобів зв’язку, управління тощо. У навчальні плани підготовки курсантів входило 11 дисциплін, викладання яких проводилося викладачами кафедри.

З часу створення кафедра підготувала близько 8000 інженерів та спеціалістів, які працюють в різних галузях науки і техніки. Серед них відомі політики, дипломати, керівники підприємств і організацій, вчені, бізнесмени.

"РАДІОТЕХНІКА" (2007)

З 2007 року кафедра здійснювала підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра за напрямом підготовки 6.050901 «Радіотехніка», затвердженого у відповідності до Постанови Кабінету міністрів України від 13 грудня 2006 р. N 1719 (із змінами від 03.10.2007, 25.06.2008 та 23.07.2008).

У Програмі перших чотирьох років навчання було передбачено підготовку фахівця рівня бакалавра, що відповідала базовій вищій освіті в освітньому рівні «Радіотехніка».

Згідно з Постановою Кабінету міністрів України № 787 від 27.08.2010 р. «Про затвердження переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра» та наказу Міністерства освіти і науки України № 1067 від 09.11.2010 р. з 2011/2012 навчального року кафедра «Радіоелектронних пристроїв та систем» здійснювала підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста* та магістра.

Відтак студент міг навчатися на другому рівні - спеціаліста (інженера) або магістра, набувати знань та умінь, зокрема за однією з таких спеціальностей: - «Апаратура радіозв’язку, радіомовлення та телебачення», - «Радіоелектронні пристрої, системи та комплекси», - «Радіотехніка».

"ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЇ ТА РАДІОТЕХНІКА" (2017)

У відповідності до Закону України «Про вищу освіту» (від 1 липня 2014 року) у 2016 році було здійснено останній прийом на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста. Починаючи з 1 вересня 2017 року для здобуття повної вищої освіти став чинним освітньо-кваліфікаційний рівень магістра.

У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 266 «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти» та наказу Міністерства освіти і науки України № 1151 від 06.11.2015 напрям підготовки «Радіотехніка» разом з іншими суміжними напрямами було зведено в одну спеціальність 172 Телекомунікації та радіотехніка єдиної галузі знань 17 Електроніка та телекомунікації.

Відтак з 1 вересня 2017 р. навчання на кафедрі відбувається за новими освітніми програмами для фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр та фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня магістр.

Телекомунікаційні технології, це один із найважливіших ІТ-напрямів, що стрімко розвивається та об’єднує у собі інфокомунікаційні мережі, радіомережі, телевізійні та комп’ютерні мережі. Фахівці із телекомунікацій та радіотехніки можуть працювати у сфері інформаційних технологій, радіоелектроніки та телекомунікацій, а саме як розробники програмно-апаратних та вбудованих систем зв’язку та керування, програмного забезпечення для телекомунікаційних систем та мереж.

Навчальна програма орієнтована на практичну підготовку фахівця та надає ключові компетенції для успішного працевлаштування у сфері IT, телекомунікацій та радіоелектроніки.

В рамках стандарту вищої освіти України (галузь знань 17 «Електроніка та телекомунікації»), кафедра радіоелектронних пристроїв та систем здійснює підготовку фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр:

• за спеціальністю 172 «Телекомунікації та радіотехніка» (наказ Міністерства освіти і науки № 1382 від 12 грудня 2018 р.);
• за спеціальністю 173 «Авіоніка» (наказ Міністерства освіти і науки № 385 від 04 березня 2020 р.);

а також - підготовку фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня магістр за такими спеціальностями:

• Радіотехніка;
• Апаратура радіозв’язку, радіомовлення і телебачення;
• Радіоелектронні пристрої, системи та комплекси;
• Авіоніка;

Навчальний процес студентів забезпечують 4 професори (І.Н. Прудиус, Б.Є. Рицар, В.О. Нічога, Ю.І. Шаповалов), 8 доцентів (Л.В. Лазько, М.Й. Николишин, В.І. Оборжицький, Б.-Р. Проць, К.С. Сем'янистий, Л.А. Сніцарук, Б.М. Стрихалюк, В.Г. Сторож), 1 провідний навуковий співробітник (М.-В.В. Міськів) 5 старших викладачів (М.М. Гнатчук, А.О. Кузик, Ю.М. Матієщин, В.В. Мінзюк, В.Г. Протасевич) та 4 асистенти (А.П. Гривачевський, Д.Р. Бачик, С.В. Маньковський, С.Є. Фабіровський).

Кафедра приділяє належну увагу методичній роботі, зокрема, підготовці навчальних посібників, методичних вказівок до лабораторних та практичних робіт, до курсового та дипломного проектування. Поштовхом до активізації цього процесу стала необхідність всебічного введення у навчально-виховний процес української мови, модернізація робочих програм дисциплін згідно з останніми досягненнями науки та техніки, інформатизації суспільства.

Важливим аспектом навчального процесу на кафедрі є поєднання глибокої теоретичної підготовки студентів з програмування, поєднання комп’ютерних засобів з профільними сучасними дисциплінами, що дає можливість підготовки фахівців з проектування та розробки як радіоелектронних пристроїв та систем, так і програмно-апаратних засобів, які широко використовуються в різних галузях народного господарства.

Працівниками кафедри за останні роки видано нові посібники, підручники, монографії, методичні матеріали для різних потреб навчального процесу. Набуло розвитку видання методичних розробок силами кафедри не тільки в друкованому, але і в електронному варіантах. Ці матеріали розглядаються як препринти, що є зручним з погляду внесення новітніх знань, технологій та коректив за результатами наукових досягнень. Останніми роками започатковано роботи зі створення комп’ютерних посібників та підручників, що, зокрема сприяє повному забезпеченню студентів навчально-методичною літературою та відкриває шлях до сучасних форм дистанційного навчання.

Повернутися до основної статті