Відмінності між версіями «Історія кафедри РЕПС»

Поточна версія на 11:54, 26 березня 2020

Повернутися до основної статті

Кафедра утворена у 1952 році для підготовки фахівців зі спеціальності «Радіотехніка» одночасно зі створенням у Львівському політехнічному інституті радіотехнічного факультету. Першим завідувачем кафедри був д.т.н., проф., а згодом член-кор. АН СРСР Карандєєв К.Б. (1952-1954); який заклав основи наукових досліджень та створення радіоелектронних пристроїв різноманітного призначення. У наступні роки кафедру очолювали професори: Г.А. Шевцов (1954-1974); К.С. Гліненко (1974-1979); А.Ф. Чаплін (1980-1990); З.Д. Грицьків (1991-2006), І.Н. Прудиус (2007-2014), В.І. Шклярський (2015-2018). У 2018 році завідувачем кафедри обраний В.І. Оборжицький.

У 1978 році, з кафедри виділяється нова кафедра під назвою «Автоматичний електрозв’язок» для підготовки фахівців в галузі зв’язку. З 2001 року кафедра РЕПС входить до складу ІТРЕ. В 1992 році започатковано підготовку фахівців за двома новими спеціальностями, а саме - «Апаратура радіозв’язку, радіомовлення та телебачення» і «Радіоелектронні пристрої, системи та комплекси».

Запроваджуються нові дисципліни, що відповідають загальносвітовій тенденції розвитку радіоелектронних інформаційних мереж зв’язку, цифрового телебачення, мультимедійних засобів тощо. Практичні навики студенти одержують в лабораторіях кафедри. Значна увага приділяється комп’ютерній підготовці студентів. Це вивчення сучасних мов програмування, робота з комп’ютерною технікою із застосуванням сучасних програмних продуктів, баз даних, доступ до всесвітньої мережі INTERNET і використання її технологій при проектуванні і розробленні радіоелектронних пристроїв і систем. Студенти кафедри займаються науковою роботою, приймаючи участь у олімпіадах, науково-технічних конференціях, конкурсах. Кращі з них рекомендуються до навчання в аспірантурі.

Навчальний процес студентів забезпечують 4 професори (І.Н. Прудиус, Б.Є. Рицар, В.О. Нічога, Ю.І. Шаповалов), 8 доцентів (Л.В. Лазько, М.Й. Николишин, В.І. Оборжицький, Б.-Р. Проць, К.С. Сем'янистий, Л.А. Сніцарук, Б.М. Стрихалюк, В.Г. Сторож), 1 провідний навуковий співробітник (М.-В.В. Міськів) 5 старших викладачів (М.М. Гнатчук, А.О. Кузик, Ю.М. Матієщин, В.В. Мінзюк, В.Г. Протасевич) та 4 асистенти (А.П. Гривачевський, Д.Р. Бачик, С.В. Маньковський, С.Є. Фабіровський).

З метою проведення наукових досліджень у 1959 році при кафедрі створено науково-дослідний сектор НДС-2, а згодом – науково-дослідний відділ радіотехнічних систем НДВ РТС, до складу якого увійшли лабораторії НДЛ-2, НДЛ-16, НДЛ-71, НДЛ-72, ГНДЛ. За результатами наукових досліджень та конструкторських розробок створено десятки радіоелектронних приладів.

У 80-х роках під керівництвом проф. А.Ф. Чапліна, а згодом проф. І.Н. Прудиус створено теоретичні основи та розроблені спеціальні антени для мобільного, супутникового зв’язку, охоронні пристрої та захищено більше 10 кандидатських дисертацій. У 90-х під керівництвом проф. З.Д. Грицьківа, а згодом проф. В.І. Шклярського створено теоретичні засади та розроблено сканувальні телевізійні оптичні мікроскопи високої роздільної здатності різного призначення.

За результатами виконаних наукових досліджень І.Н. Прудиус, Б.Є. Рицар, В.І. Оборжицький, П.В. Тимощук, Ю.І. Шаповалов, В.І. Шклярський та В.І. Оборжицький захистили докторські дисертації, одинадцять аспірантів – кандидатські. За останнє десятиріччя під керівництвом проф. Прудиуса І.Н. розвинуто напрям наукових досліджень по створенню методів та систем формування та відновлення зображень, цифрової обробки сигналів за умов інтенсивних завад, розробці нових типів антен і антенних решіток, охоронних пристроїв. За цією тематикою захищено 7 кандидатських дисертацій, підготовлено і видано навчальні підручники, посібники, конспекти лекцій.

Результати наукових розробок захищені більше ніж 150 авторськими свідоцтвами і патентами, опубліковані у багатьох наукових журналах та представлені на Міжнародних наукових форумах у таких країнах як Канада, Німеччина, Польща, Росія, Сербія, США, Швейцарія і інших. З провідними університетами України та ряду країн кафедра підтримує тісну співпрацю. Викладачі та студенти кафедри стажуються як в Україні так і за кордоном. З часу створення кафедра підготувала близько 8000 інженерів та спеціалістів, які працюють в різних галузях науки і техніки. Серед них відомі політики, дипломати, керівники підприємств і організацій, вчені, бізнесмени.

Повернутися до основної статті