М'ясна промисловість

Матеріал з Electronic Encyclopedia of Lviv Polytechnic
Перейти до: навігація, пошук

М'ясна промисловість — галузь харчової промисловості, підприємства якої здійснюють заготівлю та забій худоби, птиці, кролів та виготовляють м'ясо, ковбасні вироби, м'ясні консерви, напівфабрикати (котлети, пельмені та ін. кулінарні вироби). Поряд з виробництвом харчових продуктів м'ясна промисловість випускає сухі тваринні корми, цінні медичні препарати (інсулін, гепарин, лінокаїн та ін.), а також амінокислоти і перо-пухові вироби [1].

Історія галузі в Україні

Перші комунальні бійні та підприємства з переробки м'яса худоби і птиці з'явилися наприкінці 19 ст. у великих містах (Львів, Київ, Одеса, харків, Херсон). У 30-их р.р. 20 ст. збудовано потужні м'ясокомбінати з холодильниками в Полтаві, Києві, Вінниці, Мелітополі, Кременчуці, Миколаєві, Дніпропетровську, Ворошиловограді (тепер — Луганськ) та Одесі і птахокомбінати в Козятині (Вінницька область), Первомайську (Миколаївська область), Бахмачі (Чернігівська область). Докорінно реконструйовано діючі підприємства.

Boynya-1s.jpg
Boynya-2s.jpg
Oleksand myasokom-82r.jpg
Бойня м'ясопереробного підприємства (I пол. XX ст., Львів)
М'ясожировий цех Олександрійського м'ясокомбінату
(1982 р., Кіровоградська область)

У роки ІІ Світової війни було зруйновано майже всі м'ясокомбінати України. Суттєво потерпіло і тваринництво.

В післявоєнні роки підприємства м'ясної промисловості було відбудовано на новій технічній базі. Будівництво велося за типовими технічними проектами, які характеризувалися комплексністю споруд, механізацією і конвейєризацією технологічних процесів. Широкого розвитку набуло також виробництво пташиного м'яса, зокрема бройлерів на спеціалізованих птахофабриках.

Для м'ясної промисловості вирішальне значення мають випереджаючі темпи розвитку холодильного і енергетичного господарств, використання відходів виробництва для випуску сухих білкових кормів [1].

Див. також

Джерела

  1. Українська радянська енциклопедія. Том 7. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1982. — С. 189.