Карпенко Зіновія Степанівна

Карпенко Зіновія Степанівна
Дата народження	22 січня 1959 року
Місце народження	Україна
Alma mater	Київський державний педагогічний інститут імені О. М. Горького
Дата закінчення	1983 р.
Спеціальність	педагогіка і психологія
Кваліфікаційний рівень	викладач-дослідник з педагогіки і психології
Науковий ступінь	доктор психологічних наук
Дата присвоєння н.с.	2000 р.
Вчене звання	професор кафедри педагогічної та вікової психології (2001 р.)
Поточне місце роботи	Національний університет «Львівська політехніка», Інститут права, психології та інноваційної освіти , професор кафедра теоретичної та практичної психології
Почесні звання	заслужений діяч науки і техніки України (2017 р.)

Карпенко Зіновія Степанівна - д. психол. наук, професор кафедри теоретичної та практичної психології Інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка».

Освіта

Коломийське педагогічне училище (1974-1978), кваліфікація – «вчитель початкових класів»; Київський державний педагогічний інститут імені О.М. Горького (1978-1983), кваліфікація – «викладач-дослідник з педагогіки і психології»; аспірантура (1985-1989) і докторантура (1995-1998) цього ж ДВНЗ, зараз – Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, спеціальність 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. Теми дисертацій (кандидатська, докторська): «Психологічні особливості самовизначення молодших школярів» (1989), «Психологічні основи аксіогенезу особистості» (1999).

Професійна діяльність

Пройшла шлях від асистента до професора в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника, зокрема – завідувач кафедри педагогічної та вікової психології у цьому ЗВО з 2000 по 2017 р.; викладала в Поморсько-Куявській вищій школі (2007, м. Бидгощ, Польща), професор кафедри психології Педагогічного університету імені Комісії національної освіти у Кракові (Польща), зараз – когнітивної нейропсихології (там же, з 2018 р.). Членство у вітчизняних та зарубіжних наукових об’єднаннях: Товариство психологів України, Асоціація політичних психологів України, Українська спілка психотерапевтів, Наукове товариство імені Т.Г. Шевченка.

Наукова діяльність

Керівник науково-дослідного центру «Психологія розвитку особистості» у ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» з 2008 по 2020 р., Голова НМК МОН України з психології та практичної психології (2010-2013), головний редактор наукового журналу «Психологія особистості» (2010-2020), член секції № 19 «Педагогіка, психологія, проблеми молоді та спорту» експертної комісії МОН (з 2020 р.), голова спеціалізованої вченої ради Д 20.051.04 у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника і член спеціалізованої вченої ради Д 26.457.01 в Інституті соціальної та політичної психології НАПН України; науковий керівник фундаментальної держбюджетної теми «Психологічна профілактика насилля і ворожості в приватному і суспільному житті» (номер держреєстрації 0113U000186) в 2013-2015 роках та колективної теми «Інноваційні психотехнології оптимізації аксіогенезу особистості» в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника (номер державної реєстрації 0109U001408); член журі 2-го етапу Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт за спеціальністю «Педагогічна та вікова психологія» (2017-2021). Під науковим керівництвом проф. З.С. Карпенко захищено 17 кандидатських і 3 докторські дисертації. Державні й відомчі нагороди (включаючи почесні звання): знак «Відмінник освіти України» (2005), Почесна грамота Міністерства освіти і науки України (2006), почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» (2017).

Наукові інтереси

• методологічні проблеми психології,
• аксіологічна психологія,
• психологія розвитку і психотерапія,
• психологічна герменевтика,
• соціальна і політична психологія,
• медіапсихологія;
• схема-терапія,
• наративна психотерапія.

Основні публікації

Загальна кількість публікацій: 268 праць, з них 6 – одноосібні монографії.

Монографії

1. Karpenko Z. Axiological Personology in Ukraine / Zinoviia Karpenko. Kraków : Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Pedagogicznego, 2021. – 144 p.
2. Karpenko Z. Phenomenological analysis of an autobiographic narrative / Z. Karpenko, R. Abramciow // Психологічні технології ефективного функціонування та розвитку особистості : монографія / [за ред. : С.Д. Максименка, С.Б. Кузікової, В.Л. Зливкова]. – Суми : Вид-во СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2019. – С. 35–45. (540 с.)
3. Karpenko Z. Mobbing in organizations: The typological-strategic approach / Z. Karpenko // Integration of traditional and innovation processes in modern pedagogy and psychology : collective monograph / V. Afanasenko, L. Aleksіeіenko-Lemovska, Z. Karpenko, O. Melnyk, etc. – Lviv-Toruń : Liha-Pres, 2019. – P. 49–69. (148 p.)
4. Карпенко З. Аксіологічна психологія особистості : монографія / Зіновія Карпенко. – 2-е вид., перероб., доповн. – Івано-Франківськ : ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», 2018. – 720 с.
5. Карпенко З. Аксіологічні акценти медіасоціалізації особистості / Зіновія Карпенко // Aktualne problemy społeczne w ukraińskich i polskich realiach, tendencjach, perspektywach : monografia / H. Bejger, S. Borysiuk, O. Lisovets. – Niźyn : NPU im. M. Gogola, 2018. – S. 80–86 (295 s.).
6. Kаrpеnkо Z. Суб’єктні механізми аксіогенезу особистості / Zinoviia Kаrpеnkо, Yevhen Kаrpеnkо // Spoleczno-pedagogiczne tworznie zreczeczywistosti / Redakcja naukowa Marija Chepil, Oresta Karpenko, Włodzimierz Petryk. – Warszawa  : Wydawnictwo Szkoły Wyższej im. Bogdana Jańskiego, 2017. – С.193–206 (261 с.).
7. Карпенко З. Феномен Небесної Сотні в контексті міфу про народження національного героя / Зіновія Карпенко // Український Євромайдан. Прикарпатський вимір / за ред. М. Кугутяка. – Івано-Франківськ : Манускрипт-Львів, 2016. – С.634–640.
8. Карпенко З.С. Аксіопсихологія людської деструктивності: від анатомії до профілактики: монографія / за загальною редакцією З.С. Карпенко. – Івано-Франківськ : Видавець Супрун В.П., 2016. – СС. 5–34, 153–161.
9. Карпенко З.С. Аксіопсихологічні ресурси професійно-особистісної самореалізації / З.С. Карпенко // Особистісно-акмеологічні фактори впливу на самореалізацію індивідуальності у полікультурному світі / за наук. редакцією І.М. Зварича. – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2016. – С. 83–91.
10. Карпенко З.С. Нормативно-методичні умови запровадження спеціалізації «психологічне консультування» / З.С. Карпенко // Психолого-педагогічні умови розвитку освітнього простору держави : кол. монографія [Текст] / за заг. ред. З. Ковальчук. – Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2015. – С. 155–169.
11. Карпенко З.С. Аксіопсихологічна культура особистості: узагальнення експериментальних артефактів / З.С. Карпенко // Психологічна культура: види, інваріанти, розвиток. [Текст] / Колектив авторів. – Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2014. – С. 90–104.
12. Карпенко З.С. Аксиопсихологическое пространство личности как субъекта культурно-исторического развития / З.С. Карпенко // Историческая психология: истоки и современное состояние: монография / [Балл Г.А., Васютинский В.А. и др.]: под ред. И.Н. Коваля, В.И. Подшивалкиной, О.В. Яремчук. – Одесса: Одесский национальный университет, 2012. – C. 61–81.
13. Карпенко З.С. Аксіологічна психологія особистості / З.С. Карпенко. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2009. – 512 с.
14. Карпенко З.С. Субьектное измерение индивидуальности / З.С. Карпенко // Психология индивидуальности: Новые модели и концепции / под научной ред. Е.Б. Старовойтенко, В.Д. Шадрикова. – М.: НОУ ВПО МПСИ, 2009. – С. 241–273.
15. Карпенко З.С. Етнопсихологічні особливості людності: тенденції розвитку / З.С. Карпенко // Етнос. Соціум. Культура: регіональний аспект. Монографія. – Київ – Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ, 2006. – С.231–263.
16. Карпенко З.С. Картографія інтегральної суб’єктності: пост-постмодерністський проект / З.С. Карпенко // Людина. Суб’єкт. Вчинок: Філософсько-психологічні студії / за заг. ред. В.О. Татенка. – К.: Либідь, 2006. – С.157–175.
17. Карпенко З.С. Герменевтика психологічної практики / З.С. Карпенко. – К.: Рута, 2001. – 160 с.
18. Карпенко З.С. Аксіопсихологія особистості: Монографія / З.С. Карпенко. – К.: ТОВ «Міжнар. фін. агенція», 1998. – 220 с.
19. Карпенко З.С. Психокорекція розвитку дитини / З.С. Карпенко. – Івано-Франківськ, 1994. – 132 с.

Публікація у Scopus

1. Karpenko Z. Psychometrics, Rhetoric, Narrative in Media Psycholinguistics, East European Journal of Psycholinguistics, 2020, Vol. 7, No.
2. P. 80-96. https://eejpl.vnu.edu.ua/index.php/eejpl/article/view/367/247 https://doi.org/10.29038/eejpl.2020.7.2.kar

Публікації у Web of Science Core Collection

1. Karpenko Z. & Karpenko Ye. The value-target factors of future journalists’ life-creation, Journal of Education Culture and Society, 2021, No. 1. Р. 86–99. doi: 10.15503/jecs2021.1.86.99; https://doi.org/10.15503/jecs2021.1.86.99;
2. Karpenko Z.S. Optimization of teashing English to psychology students by means of expressive psychologicaltechnique / Z. S. Karpenko, O. V. Тurchyn // Наука і освіта. – 2017. – № 9 / CLXII. – С. 100-104.

Останні публікації у періодичних фахових виданнях України

1. Карпенко З.С. Поетична психотерапія як засіб фасилітації духовної трансформації особистості / З.С. Карпенко, І.А. Гуляс // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки. Випуск 13 (58)’ 2021. – С. 35–47.
2. Karpenko Z. Meta-modernist foundations of media psychology: implementation experience / Z. Karpenko // Психологія особистості. – 2019. – № 1 (10). – С. 202-209.
3. Карпенко З.С. Мобінг в акмеперіоді: ризики і ресурси корекції життєвого сценарію особистості / З.С. Карпенко // Психологічний часопис. – 2018. – № 6 (16). – С. 82–94.
4. Карпенко З. З досвіду застосування автобіографічного наративу в організаційній психології: аксіологічна оптика / З. Карпенко // Психологія особистості. 2018. – № 1 (9). – С. 96–104.
5. Карпенко З. Епістемологічні модуси методологічної тріангуляції в персонології / З.С. Карпенко // Психологія особистості. – 2017. – № 1 (8). – С. 7-13.

Авторка 3-х поетичних збірок

«Візії спасіння» (1993), «Дзеркало ілюзій» (1995), «Дорогою причастя» (2009) та низки публікацій у періодиці («Літературний Львів», «Перевал» та ін.).