|
|
| Рядок 35: |
Рядок 35: |
| | Кафедра є загальноосвітньою і здійснює викладання дисциплін «Опір матеріалів», «Теорія пружності, пластичності та повзучості», «Механіка руйнування елементів конструкцій» для студентів [[Інститут інженерної механіки та транспорту|Інституту інженерної механіки та транспорту]], [[Інститут будівництва та інженерії довкілля|Інституту будівництва та інженерії довкілля]], [[Інститут енергетики та систем керування|Інституту енергетики та систем керування]], [http://www.asv.gov.ua/ Військового інституту]. | | Кафедра є загальноосвітньою і здійснює викладання дисциплін «Опір матеріалів», «Теорія пружності, пластичності та повзучості», «Механіка руйнування елементів конструкцій» для студентів [[Інститут інженерної механіки та транспорту|Інституту інженерної механіки та транспорту]], [[Інститут будівництва та інженерії довкілля|Інституту будівництва та інженерії довкілля]], [[Інститут енергетики та систем керування|Інституту енергетики та систем керування]], [http://www.asv.gov.ua/ Військового інституту]. |
| | | | |
| − | === Історія кафедри === | + | === [[Історія кафедри ОМ|Історія кафедри]] === |
| − | Викладання опору матеріалів як фундаментальної інженерної дисципліни розпочалося ще в 1871 р. на кафедрі механіки і теорії ґрунтів тодішньої [[Технічна академія|Львівської технічної академії]].
| + | |
| | | | |
| − | Лабораторію опору матеріалів, як один із підрозділів механіко-дослідної станції, організовано в 1898 р. У 1904 році відкрито кафедру технічної механіки, на якій опір матеріалів викладав професор [[Губер Максиміліан|Масимільян Губер]] (M. Huber) — автор загальновідомої енергетичної теорії міцності матеріалів. У 1908 р. [[Губер Максиміліан|М. Губер]] очолив кафедру. У 1919 р. кафедра одержала назву другої кафедри механіки. Після переїзду [[Губер Максиміліан|М. Губера]] до Варшавської політехніки в 1928 р. лекції та лабораторні заняття з опору матеріалів проводив професор Володимир Бужинський (W. Burzyński). В 1934 р. за конкурсом він був обраний завідувачем кафедри технічної механіки, де працював до 1946 р.
| |
| − |
| |
| − | Після відновлення у 1944 році роботи [[Львівський політехнічний інститут|Львівського політехнічного інституту]] кафедрою у різні роки завідували:
| |
| − | * к. т. н., доцент Глоговський Володимир Костянтинович (1944-1946; 1947-1952 р. р.),
| |
| − | * член АН УРСР, д. ф.-м. н., професор Савін Георгій Миколайович (1946-1947 р. р.),
| |
| − | * член АН Киргизької РСР, д. ф.-м. н., професор Леонов Михайло Якович (1953-1956 р. р.),
| |
| − | * к. ф.-м. н., доцент Афендік Леонід Григорович (1956-1964 р. р.),
| |
| − | * к. ф.-м. н., доцент Копейкін Юрій Дмитрович (1964-1965 р. р.),
| |
| − | * к. т. н., професор Посацький Степан Львович (1965-1971 р. р.),
| |
| − | * д. т. н., професор Мочернюк Дмитро Юрійович (1971-1993 р. р.),
| |
| − | * к. т. н., доцент Білобран Богдан Степанович (1993-1996 р. р.),
| |
| − | * д. ф.-м. н., професор Хай Мирослав Васильович (1996-2002 р. р.).
| |
| − |
| |
| − | З 2003 р. кафедру очолює д. т. н., професор Харченко Євген Валентинович.
| |
| − |
| |
| − | Адміністративно кафедра опору матеріалів відносилася до інженерно-будівельного факультету (1944-1945 р. р.), була загальноінститутською (1945-1946 р. р.) та перебувала у складі різних факультетів: механічного (1947-1954 рр.), інженерно-будівельного (1955-1971 р. р.), теплотехнічного (1971-1992 р. р.), механіко-машинобудівного (1992-2001 р. р.), [[Інститут інженерної механіки та транспорту|Інституту інженерної механіки та транспорту]] (2001-2008 р. р.), а з 2008 р. входить до складу [[Інститут будівництва та інженерії довкілля|Інституту будівництва та інженерії довкілля]].
| |
| − |
| |
| − | У 1975 р. на кафедрі організовано науково-дослідну лабораторію НДЛ-59. Виконано біля 30-ти госпдоговірних робіт за замовленням різних промислових підприємств та організацій:
| |
| − | УМН «Дружба», «Львівсільмаш», ПО «Львівтрансгаз», ДК «Укртрансгаз», НВО «Київпромарматура», ВНДІБТ (Москва), НВО «Енергія» (Москва), НИИПИнефтегазстроймаш (Брянськ, Росія) та ін.
| |
| − | В останні роки особливо активно розвиваються наукові дослідження на замовлення УМН «Дружба» та УМГ «Львівтрансгаз».
| |
| − | Протягом 60-80-х років при кафедрі успішно діяло відділення Студентського проектно-конструкторського бюро (СПКБ) з випробування на міцність елементів машин та конструкцій.
| |
| − |
| |
| − | До 1972 р. кафедра забезпечувала вивчення опору матеріалів для всіх інженерних спеціальностей інституту. Після введення у програми дисципліни «Прикладна механіка» викладання коротких курсів опору матеріалів було передано на кафедри теоретичної механіки, деталей машин та приладів точної механіки, що призвело до значного зменшення кількісного складу кафедри опору матеріалів. Поряд з класичним курсом опору матеріалів на кафедрі викладаються основи теорії пружності, пластичності та повзучості, основи теорії руйнування та контактні задачі, чисельні методи розрахунку стрижневих систем. З кінця 70-х років кафедра є опорною з опору матеріалів у Західному регіоні і здійснює координацію організаційної та навчально-методичної роботи у вузах, коледжах та технікумах Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської та Чернівецької областей.
| |
| − |
| |
| − | У 1976 р. кафедру опору матеріалів разом з її лабораторією перебазовано із головного корпусу у новозбудований ІІ-ий навчальний корпус, де вона знаходиться дотепер.
| |
| − |
| |
| − | До важливих науково-методичних здобутків кафедри належить підручник з опору матеріалів професора С. Л. Посацького (1963 р. і 1973 р.), наукові посібники з теорії пружності доцента Ольхового І. М., з механіки руйнування професора М. В. Хая, конспект лекцій з теорії пружності французькою мовою доцента Б. С. Білобрана, навчальний посібник «Короткий курс опору матеріалів» доцента І. М. Ольхового, доцента Б.М. Стасюка, доцента В. З. Станкевича, навчальний посібник «Прикладна механіка», професора В. Т. Павлище, професора Є. В. Харченка, професора А. Ф. Барвінського та доцента Ю. Г. Гаршнєва, навчальний посібник «Опір матеріалів» доцента Л. І. Гурняка, доцента Ю. В. Гуцуляка, Т. Б. Юзьківа.
| |
| − |
| |
| − | Дослідження в галузі механіки твердого деформівного тіла, динаміки та міцності машин і конструкцій на кафедрі опору матеріалів започаткував відомий вчений М. Губер. Подальші грунтовні дослідження в цьому напрямку повязані з роботами В. Бужинського, Г. М. Савіна, М. Я. Леонова, Л. Г. Афендіка, Ю. Д. Копейкіна, С. Л. Посацького, Д. Ю. Мочернюка, М. В. Хая, які у різні роки завідували кафедрою.
| |
| | | | |
| | === Викладацький склад === | | === Викладацький склад === |
| Рядок 79: |
Рядок 49: |
| | * Гілета Ігор Олексійович, асистент кафедри ОМ. | | * Гілета Ігор Олексійович, асистент кафедри ОМ. |
| | | | |
| − | === Наукова робота === | + | === [[Наукова діяльність кафедри опору матеріалів|Наукова робота]] === |
| − | Одним із наукових напрямків, що активно розвивається на кафедрі, є ''динаміка та міцність машин і інженерних споруд'' (науковий керівник — д. т. н., професор Харченко Є. В.).
| + | |
| − | | + | |
| − | Розроблення ефективних методів аналізу динамічних процесів в машинних агрегатах і несівних конструкціях становить актуальну народногосподарську проблему, від розв’язання якої значною мірою залежить міцність, надійність та довговічність машин і інженерних споруд. Особливого значення набуває підвищення точності розрахунку перехідних процесів в машинах на основі застосування континуально-дискретних розрахункових моделей механічних систем і докладного урахування динамічних властивостей привідних двигунів і характеру зміни технологічних навантажень.
| + | |
| − | | + | |
| − | Коло наукових інтересів спеціалістів з динаміки та міцності машин охоплює проблеми:
| + | |
| − | * вібрацій механічних систем з нелінійними властивостями;
| + | |
| − | * методи аналізу коливальних явищ і хвильових процесів у системах з розподіленими параметрами;
| + | |
| − | * методи розрахунку нестаціонарних та усталених режимів роботи керованих машинних агрегатів;
| + | |
| − | * дослідження коливань і стійкості споруд із застосуванням континуально-дискретних розрахункових моделей;
| + | |
| − | * застосування методів динаміки машин у галузі розрахунку і конструювання технологічного обладнання (підіймально-транспортних машин, бурових установок, обертових печей тощо).
| + | |
| − | | + | |
| − | За даним науковим напрямом в останні роки представниками наукової школи захищено 7 кандидатських (Шеремета Р. М., Колесник К. К., Левринець В. М., Савула С. Ф., Ковальчук Р. А., Семчук Л. В., Сокіл М. Б.) і одна докторська (Керницький І. С.) дисертації. Видано 3 монографії, опубліковано понад 200 наукових статей, виконано 5 госпдоговірних і бюджетних тем.
| + | |
| − | | + | |
| − | Важливим напрямком наукової діяльності кафедри є ''пружно-пластичне деформування, міцність та тріщиностійкість масивних тіл, оболонкових та стрижневих систем'' (науковий керівник професор, д. т. н. Білобран Б. С.).
| + | |
| − | | + | |
| − | В останні роки основні наукові дослідження спрямовані на розроблення ефективних методів пружно-пластичного аналізу, оцінки міцності та тріщиностійкості масивних тіл, оболонкових та стрижневих систем як складових розрахункових схем різних машин та конструкцій. Починаючи з 1975 року під керівництвом професора Б. С. Білобрана проводяться науково-дослідні роботи, спрямовані на підвищення експлуатаційної надійності магістральних нафтогазопроводів.
| + | |
| − | | + | |
| − | Міжнародні та українські проекти кафедри:
| + | |
| − | * Грант INTAS № 97-01560 «Дослідження динамічної взаємодії тріщин в тривимірному твердому тілі методом граничних інтегральних рівнянь» спільно з Mecanica de Medios Continues y Teoria de Estructuras, University of Granada та Department of Engineering, Queen Mary & Westfield University London;
| + | |
| − | * Грант INTAS № YSC 00-4096 для молодих вчених «Інерційні ефекти концентрації напружень при динамічній взаємодії тріщин в тривимірних тілах»;
| + | |
| − | * Проект науково-технологічного центру в Україні (STCU) № P 110 «Мікромеханіка волоконно підкріплених обмежених та необмежених тіл: ефективні локальні та нелокальні термопружні властивості, коефіцієнти концентрації напружень і краєві ефекти» спільно з Air Force Base Laboratory USA;
| + | |
| − | * Грант державного фонду фундаментальних досліджень № 10.07. «Розробка методів дослідження динамічних процесів у тривимірних пружних тілах з дефектами типу тріщин і тонких включень». Тематика наукових досліджень доцента М. Войтовича повязана з розробкою методів розрахунку температурних полів та напружено-деформованого стану пластин і оболонок, спряжених через криволінійні стрижні.
| + | |
| | | | |
| − | У вигляді практичних рекомендацій та інженерно-технічних розробок результати досліджень впроваджено в Управліннях магістральних нафтопроводів «Дружба» на території України, Білорусії та Росії, в АТ «Львівтрансгаз», НИИПИнефтегазстроймаш (Брянськ, Росія).
| |
| | | | |
| | === Міжнародна співпраця === | | === Міжнародна співпраця === |
Кафедра опору матеріалів традиційно співпрацює з багатьма закордонними партнерами. ЇЇ працівники мають творчі зв’язки з навчальними та науковими закладами Німеччини, Польщі, США, Англії, Іспанії.
Спільно з німецькими колегами розроблена теоретично-експериментальна методика оцінки власних частот кузовів автомобілів.
Спільні наукові дослідження механічних кафедр навчальних закладів проводяться з загальних і прикладних проблем динаміки та міцності машин і конструкцій. В останні роки особлива увага приділяється розробленню і впровадження в інженерну практику та в навчальний процес інформаційних технологій розрахунку і проектування. Серед найвагоміших наукових розробок слід відзначити методику і програмне забезпечення для оцінки власних частот і форм коливань кузовів легкових автомобілів, а також комп’ютерні методи розрахунку нестаціонарних процесів в машинних агрегатах з урахуванням динамічних властивостей привідних двигунів і хвильових явищ в довгомірних металоконструкціях. Результати зазначених досліджень становлять практичний інтерес для багатьох провідних фірм Західної Європи і підприємств України, що займаються випуском автомобільної та підіймально-транспортної техніки. Тісне співробітництво Національного університету «Львівська політехніка» і Західно-Саксонської вищої школи у галузі інженерної механіки є реальним внеском в укріплення дружніх стосунків і науково-виробничих зв’язків двох народів.
