Історія кафедри ОМБМ
Викладання опору матеріалів як фундаментальної інженерної дисципліни розпочалося ще в 1871 р. на кафедрі механіки і теорії ґрунтів тодішньої Львівської технічної академії.
Лабораторію опору матеріалів, як один із підрозділів механіко-дослідної станції, організовано в 1898 р. У 1904 році відкрито кафедру технічної механіки, на якій опір матеріалів викладав професор Масимільян Губер (M. Huber) — автор загальновідомої енергетичної теорії міцності матеріалів. У 1908 р. М. Губер очолив кафедру. У 1919 р. кафедра одержала назву другої кафедри механіки. Після переїзду М. Губера до Варшавської політехніки в 1928 р. лекції та лабораторні заняття з опору матеріалів проводив професор Володимир Бужинський (W. Burzyński). В 1934 р. за конкурсом він був обраний завідувачем кафедри технічної механіки, де працював до 1946 р.
Після відновлення у 1944 році роботи Львівського політехнічного інституту кафедрою у різні роки завідували:
- к. т. н., доцент Глоговський Володимир Костянтинович (1944-1946; 1947-1952 р. р.),
- член АН УРСР, д. ф.-м. н., професор Савін Георгій Миколайович (1946-1947 р. р.),
- член АН Киргизької РСР, д. ф.-м. н., професор Леонов Михайло Якович (1953-1956 р. р.),
- к. ф.-м. н., доцент Афендік Леонід Григорович (1956-1964 р. р.),
- к. ф.-м. н., доцент Копейкін Юрій Дмитрович (1964-1965 р. р.),
- к. т. н., професор Посацький Степан Львович (1965-1971 р. р.),
- д. т. н., професор Мочернюк Дмитро Юрійович (1971-1993 р. р.),
- к. т. н., доцент Білобран Богдан Степанович (1993-1996 р. р.),
- д. ф.-м. н., професор Хай Мирослав Васильович (1996-2002 р. р.).
З 2003 р. кафедру очолює д. т. н., професор Харченко Євген Валентинович.
Адміністративно кафедра опору матеріалів відносилася до інженерно-будівельного факультету (1944-1945 р. р.), була загальноінститутською (1945-1946 р. р.) та перебувала у складі різних факультетів: механічного (1947-1954 рр.), інженерно-будівельного (1955-1971 р. р.), теплотехнічного (1971-1992 р. р.), механіко-машинобудівного (1992-2001 р. р.), Інституту інженерної механіки та транспорту (2001-2008 р. р.), а з 2008 р. входить до складу Інституту будівництва та інженерії довкілля.
У 1975 р. на кафедрі організовано науково-дослідну лабораторію НДЛ-59. Виконано біля 30-ти госпдоговірних робіт за замовленням різних промислових підприємств та організацій: УМН «Дружба», «Львівсільмаш», ПО «Львівтрансгаз», ДК «Укртрансгаз», НВО «Київпромарматура», ВНДІБТ (Москва), НВО «Енергія» (Москва), НИИПИнефтегазстроймаш (Брянськ, Росія) та ін. В останні роки особливо активно розвиваються наукові дослідження на замовлення УМН «Дружба» та УМГ «Львівтрансгаз». Протягом 60-80-х років при кафедрі успішно діяло відділення Студентського проектно-конструкторського бюро (СПКБ) з випробування на міцність елементів машин та конструкцій.
До 1972 р. кафедра забезпечувала вивчення опору матеріалів для всіх інженерних спеціальностей інституту. Після введення у програми дисципліни «Прикладна механіка» викладання коротких курсів опору матеріалів було передано на кафедри теоретичної механіки, деталей машин та приладів точної механіки, що призвело до значного зменшення кількісного складу кафедри опору матеріалів. Поряд з класичним курсом опору матеріалів на кафедрі викладаються основи теорії пружності, пластичності та повзучості, основи теорії руйнування та контактні задачі, чисельні методи розрахунку стрижневих систем. З кінця 70-х років кафедра є опорною з опору матеріалів у Західному регіоні і здійснює координацію організаційної та навчально-методичної роботи у вузах, коледжах та технікумах Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської та Чернівецької областей.
У 1976 р. кафедру опору матеріалів разом з її лабораторією перебазовано із головного корпусу у новозбудований ІІ-ий навчальний корпус, де вона знаходиться дотепер.
До важливих науково-методичних здобутків кафедри належить підручник з опору матеріалів професора С. Л. Посацького (1963 р. і 1973 р.), наукові посібники з теорії пружності доцента Ольхового І. М., з механіки руйнування професора М. В. Хая, конспект лекцій з теорії пружності французькою мовою доцента Б. С. Білобрана, навчальний посібник «Короткий курс опору матеріалів» доцента І. М. Ольхового, доцента Б.М. Стасюка, доцента В. З. Станкевича, навчальний посібник «Прикладна механіка», професора В. Т. Павлище, професора Є. В. Харченка, професора А. Ф. Барвінського та доцента Ю. Г. Гаршнєва, навчальний посібник «Опір матеріалів» доцента Л. І. Гурняка, доцента Ю. В. Гуцуляка, Т. Б. Юзьківа.
Дослідження в галузі механіки твердого деформівного тіла, динаміки та міцності машин і конструкцій на кафедрі опору матеріалів започаткував відомий вчений М. Губер. Подальші грунтовні дослідження в цьому напрямку повязані з роботами В. Бужинського, Г. М. Савіна, М. Я. Леонова, Л. Г. Афендіка, Ю. Д. Копейкіна, С. Л. Посацького, Д. Ю. Мочернюка, М. В. Хая, які у різні роки завідували кафедрою.
Активна наукова робота проводиться і в даний час. Кафедра орієнтована на розв’язання задач раціонального проектування технічних об’єктів. Наукова діяльність фахівців спрямована на розроблення сучасних методів розрахунку деталей та вузлів за різноманітних умов силового і температурного навантаження. За останні 45 років працівниками кафедри видано 8 підручників і навчальних посібників, 9 монографій, 750 статей, одержано 56 авторських свідоцтв і патентів на винаходи, захищено три докторські (Д. Ю. Мочернюк, Е. М. Сокіл, Б. С. Білобран) та 22 кандидатські дисертації, надруковано біля 150 науково-методичних розробок.
Приділяється значна увага залученню студентів до науково-дослідної роботи через гуртки студентського наукового товариства, участь у науково-технічних конференціях та олімпіадах з опору матеріалів різних рівнів. Кращі студентські наукові роботи неодноразово відзначалися дипломами на всесоюзних та республіканських конкурсах. Протягом останніх п’яти років студенти наукового гуртка з опору матеріалів ставали призерами та переможцями на Всеукраїнських олімпіадах з опору матеріалів.
Детальніше про історію кафедри Ви можете дізнатися на сторінці <a href="http://lp.edu.ua/node/630">кафедри ОМБМ </a> в Електронній енциклопедії Львівської політехніки.