Відмінності між версіями «Кафедра електропостачання промислових підприємств міст і сільського господарства»

Версія за 14:11, 10 січня 2013

Кафедра електропостачання промислових підприємств міст і сільського господарства — це навчально-науковий підрозділ Інституту енергетики та систем керування Львівської політехніки та є основним навчальним, науково-дослідним підрозділом Університету для проведення навчально-виховної та науково-дослідної діяльності у галузі електроенергетики за напрямом електротехнічні системи електроспоживання.

Загальна інформація

Спеціальність «Електротехнічні системи електроспоживання» одна з наймолодших спеціальностей електроенергетичного профілю, а кафедра «Електропостачання промислових підприємств, міст і сільського господарства» — наймолодша в Інституті енергетики та систем керування Національного університету «Львівська політехніка».

Кафедра була відкрита влітку 1963 року на базі кафедр «Електричні мережі та системи» і «Електропривод промислових підприємств» енергетичного факультету. Ці кафедри передали новій кафедрі частину своїх приміщень і лабораторної бази.

Підрозділи кафедри:

• Комп’ютерний клас
• Лабораторія № 1
• Лабораторія № 2
• Лабораторія № 3
• Лабораторія № 4
• Лабораторія № 5
• Лабораторія № 6
• Лабораторія № 7
• Лабораторія № 8
• Лабораторія № 9
• Лабораторія № 10

Історія кафедри

До 1960 року в номенклатурі спеціальностей електроенергетичного напряму існувала спеціальність «Електрифікація промислових підприємств і установ», яка виникла в двадцятих роках минулого століття, коли активно впроваджувалась електрифікація виробництва замість застарілого парового приводу на промислових підприємствах. В ході 30-річного її розвитку сформувалися дві спеціалізації: одна — з електроприводу, друга — з електропостачання промислових підприємств, істотні відмінності яких чітко визначилися на початку 60-х років. Об’єктивними передумовами появи спеціальності електропостачання стало зростання потужності промислових підприємств, широке застосування електроенергії в технологічних процесах промисловості, сільського господарства, в побуті та міському господарстві.

Електроенергетичне господарство сучасних промислових підприємств стало складним комплексом джерел активної та реактивної потужності, численних та різкозмінних споживачів електроенергії, трансформаторних, перетворювальних і розподільчих підстанцій, повітряних і кабельних ліній напругою 0,4-330 кВ. Не менш складними є системи електропостачання міст. Особливості технологічних процесів сільськогосподарського виробництва зумовлюють специфічні вимоги до його електропостачальних систем.

Після внесення в 1961 році спеціальності електропостачання до номенклатури інженерних спеціальностей країни в провідних технічних навчальних закладах були організовані відповідні кафедри. У Національному університеті «Львівська політехніка» (до 1993 року — Львівський політехнічний інститут) кафедра «Електропостачання промислових підприємств, міст і сільського господарства» була відкрита влітку 1963 року на базі кафедр «Електричні мережі та системи» і «Електропривод промислових підприємств» енергетичного факультету. Ці кафедри передали новій кафедрі частину своїх приміщень і лабораторної бази. З перших кроків існування почалася наполеглива робота над створенням нових предметних лабораторій, з формування змісту та методичного забезпечення дисциплін спеціалізації.

Викладацький склад сформувався, в основному, з викладачів та наукових працівників згаданих кафедр. Першим завідувачем кафедри став кандидат технічних наук, доцент Г. А. Генріх (з 1972 р. — доктор технічних наук, професор).

Основну дисципліну спеціальності «Електропостачання» в перші роки читав головний спеціаліст-електрик Львівського відділення інституту «Теплоелектропроект», фахівець з багатолітнім досвідом проектування електроенергетичних об’єктів О. Я. Барабаш. Поруч з ним працювали над становленням дисципліни В. М. Стряпан (з 1975 р. до 1993 р. — проректор Університету), Б. К. Хохулін (нині старший викладач кафедри).

На нову кафедру для одержання перспективної спеціальності перейшла частин студентів споріднених спеціальностей факультету. Перші дипломи інженерів-електриків зі спеціальності «Електропостачання промислових підприємств» одержали уже в 1964 році 12 випускників стаціонарної форми навчання та 12 — заочної форми навчання. У наступні роки кількість випускників зростає, досягаючи в 1973 році 147 і утримується біля цієї кількості до 1980 року. З 1980 року до 1990 року кількість випускників стабілізується на рівні 80. Після 1990 року щорічна кількість випускників становила біля 60, з 1995 — біля 25-40 молодих спеціалістів. Зростання енергоспоживання в житлово-комунальній сфері, широка електрифікація побуту зумовила відкриття у 1984 році підготовки фахівців спеціалізації «Електропостачання міст» поруч з традиційною спеціалізацією «Електропостачання промислових підприємств». З 1992/93 навчального року здійснено перехід на багаторівневу систему навчання — бакалавр, спеціаліст, магістр.

Україна належить до держав з дуже високим рівнем енергоємності валового внутрішнього продукту. В лютому 1997 року Кабінет Міністрів України схвалив Комплексну державну програму енергозбереження України, реалізація якого вимагає фахівців з енергозбереження і енергоменеджменту.

Зважаючи на потреби енергоринку, в 1997 році в Україні відкрита спеціальність «Енергетичний менеджмент». Кафедра за найактивнішої підтримки декана електроенергетичного факультету Г. М. Лисяка провела роботу з ліцензування у Львівській політехніці підготовки спеціалістів з енергетичного менеджменту. Після одержання у серпні 1998 року ліцензії підготовка таких фахівців була покладена на кафедру. Перший випуск спеціалістів спеціальності «Енергетичний менеджмент» відбувся у лютому 2003 року.

За активною участю працівників кафедри у Львівській політехніці утворений Регіональний центр з перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів у сфері енергозбереження та енергоменеджменту, директором якого призначено доцента кафедри В. Г. Турковського.

Всього за сорокалітню історію свого існування кафедра підготувала 2977 інженерів та 21 магістра. За формою навчання: 1581 стаціонарної, 429 вечірньої та 976 заочної форми. Десять років з часу утворення кафедра містилася в головному корпусі університету, де були сформовані лабораторії електропостачання, промислової електроніки, електричних апаратів та інші. В 1973 році вона разом з факультетом перемістилася в новий 5-й навчальний корпус, де знаходиться і зараз. До речі, цей корпус був задуманий як корпус електроенергетичного факультету і споруджений з залученням значних коштів енергетичних підприємств і відомств. Викладачі факультету брали участь у його проектуванні, а разом зі студентами — у спорудженні та загосподарюванні нового корпусу. Сюди були перенесені й модернізовані існуючі лабораторії та створено низку нових. Зараз на кафедрі діють лабораторії з електропостачання, електротехнологічних установок, електричних апаратів, електричного освітлення, перехідних процесів у системах електропостачання, типового електроприводу, промислової електроніки, приймачів електроенергії, обчислювальної техніки. Кафедра має унікальну (єдину в Україні) динамічну модель електропостачальних систем. На порядку денному створення лабораторії релейного захисту й автоматики систем електропостачання.

Наукова робота кафедри

На час створення кафедри її співробітники займалися дослідженнями оригінальної наукової ідеї — одночасної передачі електричної енергії змінним і постійним струмами спільними лініями електропересилання. З 1968 року колектив кафедри залучений до участі у вирішенні проблеми запобігання массовому аварійному виходу з ладу повітряних ліній електропередач внаслідок відкладання ожеледі на проводах і тросах. Наукові розроблення кафедри впроваджені в багатьох енергосистемах Росії, Казахстану, Грузії, захищають від ожеледних руйнувань десятки тисяч кілометрів високовольтних повітряних ліній.

Співробітники кафедри є основними співавторами керівних вказівок з топлення ожеледі, обов’язкових для енергетичних підприємств як колишнього СРСР, так і України та Росії. Це рідкісний випадок визнання високого рівня наукових розробок навчального закладу. Однак тематика досліджень не обмежилася згаданою проблемою. Понад 15 років ведеться розроблення нової системи електропостачання електроприймачів з різкозмінним навантаженням, яка дозволяє істотно обмежити негативні впливи таких приймачів на енергосистему. Позитивні відгуки спеціалістів одержала створена на кафедрі навчально-промислова автоматизована система проектування електропостачальних систем промислових і цивільних об’єктів. Впроваджені розроблені на кафедрі статичні компенсатори реактивної потужності прямого регулювання.

На кафедрі ведуться наукові дослідження з напрямів:

• розроблення теоретичних задач створення високоефективних електротехнічних і електромеханічних систем і їх елементів для об’єктів з динамічним навантаженням і їх моделювання;
• розроблення основ теорії електробезпеки, засад формування сучасної нормативної бази електробезпеки та засад синтезу електропостачальних систем з гарантованим рівнем електробезпеки;
• схемно-технічні вирішення електричної частини для підвищення надійності експлуатації основного електротехнічного та енергетичного обладнання блочних електростанцій;
• оптимізація структури і режимів систем енергозабезпечення; дослідження умов виникнення та розроблення заходів з обмеження внутрішніх перенапруг на елементах комбінованої ізоляції електроустаткування.

Усього науковою школою кафедри підготовлено 3 доктори наук та 27 кандидатів наук. За 2000–2007 рр. співробітники кафедри опублікували 119 наукових статей, одну монографію, одержали 9 патентів на винаходи, зробили 63 доповіді на наукових конференціях.