Відмінності між версіями «Роман Ґостковський»

Версія за 12:34, 4 червня 2020 (переглянути вихідний код) Людмила Волкова (обговорення • внесок) (→‎Публікації про вченого) ← Попереднє редагування		Поточна версія на 23:04, 18 грудня 2020 (переглянути вихідний код) Людмила Волкова (обговорення • внесок) (→‎Популяризаторська діяльність)
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 4:		Рядок 4:
	| Підпис зображення (фото)      =		| Підпис зображення (фото)      =
	| Ім'я при народженні          = Роман		| Ім'я при народженні          = Роман
−	| Дата народження              = 2 вересня 1837 р.	+	| Дата народження              = 2 вересня 1837
	| Місце народження              = Тшицеж, біля Сєдльце, [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F Австрійська імперія]		| Місце народження              = Тшицеж, біля Сєдльце, [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F Австрійська імперія]
−	| Дата смерті                  = 27 березня 1912 р.	+	| Дата смерті                  = 27 березня 1912
	| Місце смерті                  = Львів		| Місце смерті                  = Львів
−	| Роки життя                    = 75	+	| Роки життя                    =
	| Причина смерті                =		| Причина смерті                =
	| Поховання                    = Личаківське кладовище, Львів		| Поховання                    = Личаківське кладовище, Львів
Рядок 19:		Рядок 19:
	| Чоловік                      =		| Чоловік                      =
	| Діти                          =		| Діти                          =
−	| Відомі родичі                = дочка - Софія Анна Морачевська	+	| Відомі родичі                = дочка - [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0 Софія Анна Морачевська]
	| Громадянство                  = [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F Австрійська імперія], [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE-%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Австро-Угорщина]		| Громадянство                  = [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F Австрійська імперія], [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE-%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Австро-Угорщина]
	| Національність                = поляк		| Національність                = поляк
	| Alma mater                    =[https://de.wikipedia.org/wiki/K.k._Polytechnisches_Institut Віденський технічний університет]		| Alma mater                    =[https://de.wikipedia.org/wiki/K.k._Polytechnisches_Institut Віденський технічний університет]
−	| Дата закінчення              = 1858 р.	+	| Дата закінчення              = 1858
	| Спеціальність                = інженер-залізничник		| Спеціальність                = інженер-залізничник
	| Військове звання              =		| Військове звання              =
Рядок 33:		Рядок 33:
	| Вчене звання                  = професор		| Вчене звання                  = професор
	| Дата присвоєння в_з          = 1890		| Дата присвоєння в_з          = 1890
−	| Відомі учні                  = [http://wiki.lp.edu.ua/wiki/%D0%A1%D0%BA%D1%96%D0%B1%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C Кароль Скібіньський],[http://wiki.lp.edu.ua/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BA_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C Кароль Вонторек], Казімєж Зіпсер	+	| Відомі учні                  = [[Кароль Скібінський|Кароль Скібінський]], [[Кароль Вонторек | Кароль Вонторек]], [[Казимир Зіпсер | Казимир Зіпсер]]
	| Відомі команди                =		| Відомі команди                =
−	| Відомий у зв’язку з          = ректор [[Вища політехнічна школа|Вищої політехнічної школи]] 1897-1898 рр., перший в Австро-Угорщині почав викладати теорію залізничного руху	+	| Відомий у зв’язку з          = ректор [[Вища політехнічна школа|Вищої політехнічної школи]] 1897-1898, перший в Австро-Угорщині почав викладати теорію залізничного руху
	| Поточне місце роботи          =		| Поточне місце роботи          =
	| Почесні звання                = Почесний член [http://delibra.bg.polsl.pl/Content/24007/BCPS_25841_1927_Polskie-Towarzystwo-.pdf Політехнічного товариства у Львові]		| Почесні звання                = Почесний член [http://delibra.bg.polsl.pl/Content/24007/BCPS_25841_1927_Polskie-Towarzystwo-.pdf Політехнічного товариства у Львові]
Рядок 52:		Рядок 52:
	Закінчив реальну школу та [https://de.wikipedia.org/wiki/K.k._Polytechnisches_Institut Цісарсько-королівський політехнічний інститут у Відні]. У 1858 році отримав диплом інженера.		Закінчив реальну школу та [https://de.wikipedia.org/wiki/K.k._Polytechnisches_Institut Цісарсько-королівський політехнічний інститут у Відні]. У 1858 році отримав диплом інженера.
−	У 1860–1865 роках працює у службах залізничного сполучення німецьких провінцій, у 1865–1872 – на залізниці Львів-Чернівці-Ясси. У 1872–1884 роках – інспектор залізниць ерцгерцога Альбрехта.	+	У 1860–1865 рр. працює у службах залізничного сполучення німецьких провінцій, у 1865–1872 рр.– на залізниці Львів-Чернівці-Ясси. У 1872–1884 рр. – інспектор залізниць ерцгерцога Альбрехта.
−	У 1872 році габілітувався у Технічній академії і отримав звання  приват-доцента.	+	У 1872 р. габілітувався у Технічній академії і отримав звання  приват-доцента.
−	Належав до групи інженерів, які у 1877 р. ініціювали створення у Львові Товариства дипломованих техніків (від 1878 – [http://delibra.bg.polsl.pl/Content/24007/BCPS_25841_1927_Polskie-Towarzystwo-.pdf Політехнічного товариства у Львові]), був його першим головою і обіймав цю посаду до 1885 року і протягом 1893–1895 рр.	+	Належав до групи інженерів, які у 1877 р. ініціювали створення у Львові Товариства дипломованих техніків (від 1878 – Політехнічного товариства у Львові), був його першим головою і обіймав цю посаду до 1885 року і протягом 1893–1895 рр.
−	Протягом 1884–1890 рр. перебував у Відні  – обіймав посаду керівника технічного відділу  в генеральній дирекції державних залізниць.	+	Протягом 1884–1890 рр. перебував у Відні  – обіймав посаду керівника технічного відділу  в генеральній дирекції державних залізниць.
−	У 1890–1908 роках – очолює [http://bc.inig.pl:8080/dlibra/plain-content?id=480 кафедру залізничого руху]  професор Політехніки. Першим в Австрії почав викладати предмет «Теорія залізничного руху».	+	У 1890–1908 рр. – очолює кафедру [[Файл:104319680 704655103600546 7384057016854355564 n.jpg|200px|thumb|left|Вілла Коморовських вул.Францішканська (тепер Короленка, 5). Будинок вченого]] залізничого руху  професор Політехніки <ref> [http://bc.inig.pl:8080/dlibra/plain-content?id=480 Ś. p. Roman baron Gostkowski : wspomnienie pośmiertne // Czasopismo Techniczne. – 1912. – Rocznik 30, №. 13. – S. 173–175]  </ref>. Першим в Австрії почав викладати предмет «Теорія залізничного руху». У 1897-1898 рр. був обраний ректором Вищої політехнічної школи. Від часу створення у 1877 році до 1884 року, i протягом 1893-1895  рр. був головою [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D1%83_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96 Політехнічного товариства] у Львові, де виголосив  43 доповіді.
−	У 1897-1898 роках був обраний ректором Вищої політехнічної школи	+	У 1884 р. Політехнічне товариство заснувало конкурсний Фонд його імені, а в 1888 р. надало йому титул почесного члена.
−	Від часу створення у 1877 році до 1884, i протягом 1893-1895  рр. був головою [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D1%83_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96 Політехнічного товариства у Львові], де виголосив  43 доповіді.	+
−	У 1884 р. Політехнічне товариство заснувало конкурсний Фонд його імені, а в 1888 році надало йому титул почесного члена.	+
	Був членом міської ради Львова, членом патентного суду.		Був членом міської ради Львова, членом патентного суду.
−	Вийшов на пенсію у 1908 р.,  мешкав у Львові у власному будинку на вулиці Короленка, 5 (кол. вул. Францисканська).	+	Вийшов на пенсію у 1908 р.,  мешкав у Львові у власному будинку на вулиці Короленка, 5 (кол. вул. Францішканська).
−	Помер 27 березня 1912 р. у Львові, похований на Личаківському кладовищі.	+	Помер 27 березня 1912 року у Львові, похований на Личаківському кладовищі.
	Дочка – [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0 Софія Анна Морачевська] , польська громадсько-політична діячка.		Дочка – [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0 Софія Анна Морачевська] , польська громадсько-політична діячка.
Рядок 68:		Рядок 66:
	==Наукова  діяльність==		==Наукова  діяльність==
	Роман Ґостковський – автор понад 60 оригінальних публікацій, які виходили польською, німецькою, чеською, російською мовами.		Роман Ґостковський – автор понад 60 оригінальних публікацій, які виходили польською, німецькою, чеською, російською мовами.
−	Головним напрямком його наукової діяльності була теорія залізничного руху, відображена в основній праці у двох томах «Теорія залізничного руху: практичне застосування» / [https://polona.pl/item/teorya-ruchu-kolejowego-zastosowana-do-praktyki-t-1,Nzc3MzY3OTM/6/#info:metada «Teoria ruchu kolejowego zastosowana do praktyki»] (1883)  та експлуатація залізничного транспорту: «Хвороба державної залізниці в Австрії» / «Choroba kolei państwowych w Austryi» (1901), «Віденський локальний рух на цісарсько-королівській Австрійській державній залізниці» / «Der Wiener Localverkehr auf den k. k. österr. Staatsbahnen» (1898), «Як у Галичині запровадили залізничні колії  / «Jak Galicya przyszła do kolei żelaznych» (1899).	+	[[Файл:3 Ekonomiczne znaczenie kolej waskotorowych 19505.jpeg|200px|thumb|left|Ekonomiczne znaczenie kolej wąskotorowych]] Головним напрямком його наукової діяльності була теорія залізничного руху, відображена в основній праці у двох томах «Теорія залізничного руху: практичне застосування» / [https://polona.pl/item/teorya-ruchu-kolejowego-zastosowana-do-praktyki-t-1,Nzc3MzY3OTM/6/#info:metada «Teoria ruchu kolejowego zastosowana do praktyki»] (1883)  та експлуатація залізничного транспорту: «Хвороба державної залізниці в Австрії» / «Choroba kolei państwowych w Austryi» (1901), «Віденський локальний рух на цісарсько-королівській Австрійській державній залізниці» / «Der Wiener Localverkehr auf den k. k. österr. Staatsbahnen» (1898), «Як у Галичині запровадили залізничні колії  / «Jak Galicya przyszła do kolei żelaznych» (1899). Почав одним із перших в Австро-Угорщині досліджувати питання використання електричної енергії на залізничному транспорті: Про це свідчать такі статті, як: «Використання електричної тяги на залізницях» / «Elektricität als Betriebskraft auf Eisenbahnen» (1884), «Використання електроенергії при перевезеннях на залізниці» / «Elektryczność w zastosowaniu do przewozu na kolejach źelaznych» (1886), «Опалення залізничних вагонів за допомогою електрики» / «Beheizung der Eisenbahnwagen mittelst Elektricität» (1887), «Опалення та освітлення залізничних вагонів» / «Beheizung und Beleuchtung der «Beheizung  Eisenbahnwagen» (1898).
−	Почав одним із перших в Австро-Угорщині досліджувати питання використання електричної енергії на залізничному транспорті: Про це свідчать такі статті, як: «Використання електричної тяги на залізницях» / «Elektricität als Betriebskraft auf Eisenbahnen» (1884), «Використання електроенергії при перевезеннях на залізниці» / «Elektryczność w zastosowaniu do przewozu na kolejach źelaznych» (1886), «Опалення залізничних вагонів за допомогою електрики» / «Beheizung der Eisenbahnwagen mittelst Elektricität» (1887), «Опалення та освітлення залізничних вагонів» / «Beheizung und Beleuchtung der Eisenbahnwagen» (1898).	+	Його статті неодноразово друкувались в журналі «Czasopismo Techniczne», австрійських фахових виданнях: «Щотижневик австрійського об’єднання інженерів та архітекторів» («Wochenschrift des österr. Ingenier- und Architekten-Vereines»), «Журнал про залізниці та пароплавство» («Zeitschrift für Eisenbahnen und Dampfschiffahrt»).
−	Його статті неодноразово друкувались в журналі «Czasopismo Techniczne», австрійських фахових виданнях: «Щотижневик австрійського об’єднання інженерів та архітекторів» («Wochenschrift des österr. Ingenier- und Architekten-Vereines»), «Журнал про залізниці та пароплавство» («Zeitschrift für Eisenbahnen und Dampfschiffahrt»).	+
	Протягом життя Роман Ґостковський захоплювався проблемами повітроплавання. В 1894 р. на III З’їзді техніків він виступив з доповіддю «Механіка польоту» / «Mechanika lotu». Свої наукові погляди він виклав у статтях, надрукованих у різних періодичних виданнях: у «Журналі аеронавігації та фізики атмосфери» / «Zeitschrift für Luftschiffahrt und Physik der Atmosphäre» – «Помилкове вчення про хвилеподібний політ» / «Die Irrlehre von Wellenfluge» (1899), в якій він розглядає рух повітряних хвиль та політ дирижабля; у «Gazeta Narodowa» друкується стаття «Загадка польоту» / «Zagadka lotu» (1892).		Протягом життя Роман Ґостковський захоплювався проблемами повітроплавання. В 1894 р. на III З’їзді техніків він виступив з доповіддю «Механіка польоту» / «Mechanika lotu». Свої наукові погляди він виклав у статтях, надрукованих у різних періодичних виданнях: у «Журналі аеронавігації та фізики атмосфери» / «Zeitschrift für Luftschiffahrt und Physik der Atmosphäre» – «Помилкове вчення про хвилеподібний політ» / «Die Irrlehre von Wellenfluge» (1899), в якій він розглядає рух повітряних хвиль та політ дирижабля; у «Gazeta Narodowa» друкується стаття «Загадка польоту» / «Zagadka lotu» (1892).
	У своїх дослідженнях він цікавився проблемами та питаннями розвитку аграрної сфери. Про це свідчать статті: «Землеробство» / «Praca na roli» (1896), «Електроенергія у рільництві» / «Elektryczność na roli»  (1897).		У своїх дослідженнях він цікавився проблемами та питаннями розвитку аграрної сфери. Про це свідчать статті: «Землеробство» / «Praca na roli» (1896), «Електроенергія у рільництві» / «Elektryczność na roli»  (1897).
	==Популяризаторська  діяльність==		==Популяризаторська  діяльність==
−	7 жовтня 1877 р. Ґостковський вперше в Австро-Угорщині виголосив  публічну лекцію  про телефонний зв’язок, яку супроводжувала демонстрація з’єднання між Головним корпусом Політехніки і Хімічним корпусом, в якому  перебував [https://en.wikipedia.org/wiki/Bruno_Abakanowicz Бруно Абданк Абаканович].	+	7 жовтня 1877 р. Ґостковський вперше в Австро-Угорщині виголосив  публічну лекцію  про телефонний зв’язок, яку супроводжувала демонстрація з’єднання між Головним корпусом Політехніки і Хімічним корпусом, в якому  перебував [[Бруно Абаканович | Бруно Абданк Абаканович]].
	29 квітня 1889 р. Ґостковський виголосив промову на першому в Європі «Телефонному концерті», який  Політехнічне товариство організувало  з доброчинною метою. Захід відбувався у готелі «Жорж», де  засобами  телефонного зв’язку між Львовом та Жовквою передавали музику .		29 квітня 1889 р. Ґостковський виголосив промову на першому в Європі «Телефонному концерті», який  Політехнічне товариство організувало  з доброчинною метою. Захід відбувався у готелі «Жорж», де  засобами  телефонного зв’язку між Львовом та Жовквою передавали музику .
	Брав участь у проекті освітлення електроенергією замість гасових ламп будівлі Галицького сейму (тепер головний корпус Львівського національного університету імені Івана Франка). Про що написав у журналі «Czasopismo Techniczne» «Про освітлення в новій будівлі Галицького сейму у Львові» / «O oświetleniu sali poselskiej w nowym gmachu sejmowym we Lwowie» (1881). Практичну частину проекту втілив в життя інженер        [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BA_%D0%A0%D0%B8%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Францішек Рихновський].		Брав участь у проекті освітлення електроенергією замість гасових ламп будівлі Галицького сейму (тепер головний корпус Львівського національного університету імені Івана Франка). Про що написав у журналі «Czasopismo Techniczne» «Про освітлення в новій будівлі Галицького сейму у Львові» / «O oświetleniu sali poselskiej w nowym gmachu sejmowym we Lwowie» (1881). Практичну частину проекту втілив в життя інженер        [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BA_%D0%A0%D0%B8%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Францішек Рихновський].
	==Друкована спадщина==		==Друкована спадщина==
		+	[[Файл:7Могила вченого 3.jpg|200px|thumb|right|Могила на Личаківському кладовищі]]
	Після смерті Романа Ґостковського [[Науково-технічна бібліотека|бібліотека Вищої політехнічної школи]] отримала у дар від його дружини Ванди колекцію видань, що налічувала 1340 примірників книжок та журналів різноманітної тематики: математики, фізики, астрономії, механіки. Сьогодні у фонді книгозбірні Львівської політехніки зберігається 1132 примірники із цього зібрання, а також – 24 його друковані праці.		Після смерті Романа Ґостковського [[Науково-технічна бібліотека|бібліотека Вищої політехнічної школи]] отримала у дар від його дружини Ванди колекцію видань, що налічувала 1340 примірників книжок та журналів різноманітної тематики: математики, фізики, астрономії, механіки. Сьогодні у фонді книгозбірні Львівської політехніки зберігається 1132 примірники із цього зібрання, а також – 24 його друковані праці.
−	==Бібліографія==	+	==[[Бібліографія]]==
−		+
−	'''[[Праці Романа Ґостковського]]'''	+
−		+
−	[[Зображення:Гостковський.jpg|200px]]	+
−		+
−	===Праці Романа Ґостковського у фонді Науково-технічної бібліотеки===	+
−		+
−	===Список праць===	+
−		+
−	Gostkowski R. Arbeit der Osmose / Roman Gostkowski. – [S. l. : s. n., 1897]. – [4] S. – Separatabdruck: Die Zeit / Herausgeber: I. Singer, Hermann Bahr, Heinrich Kanner. Wien, 1897. 13. Band, 13. November (№ 163). S. 101–103 ; 20. November (№ 164). S. 117–119 ; 27. November (№ 165). S. 137–140.	+
−		+
−	Gostkowski R. Arbeitsaufwand bei Bewegung von Wagen mit Bahnzügen / Roman Gostkowski. – [Wien : Im Selbstverlage des Verfassers : Druck von Carl Fromme, 1898?]. – 8 S. – Separatabdruck aus der «Zeitschrift für Eisenbahnen und Dampfschiffahrt».	+
−		+
−	Gostkowski R. Beheizung der Eisenbahnwagen mittelst Elektricität / Roman Gostkowski.– [S. l. : s. n., 1887]. – [2] S. – Separatabdruck: Wochenschrift des österr. Ingenier- und Architekten-Vereines / verantwortl. Redacteur Paul Kortz. Wien : Verlag des Vereines, 1887. 12. Jahrgang, 10. Juni (№ 23). S. 186–187.	+
−		+
−	Gostkowski R. Beheizung und Beleuchtung der Eisenbahnwagen / Roman Gostkowski. – [S. l. : s. n., 1899]. – [8] S. – Sonder-Abdruk aus dem Kaiser-Jubiläumswerk «Geschichte der Eisenbahnen der österr.-ung. Monarchie» / herausgegeben von Oesterr. Eisenbahnbeamten-Verein. Leipzig ; Wien ; Teschen : Verlag von Karl Prochaska. S. 551–565.	+
−		+
−	Gostkowski R. Beheizung und Beleuchtung der Eisenbahnwagen / Roman Gostkowski. – [S. l. : s. n., 1899]. – [8] S. – Sonder-Abdruck aus dem Kaiser-Jubiläumswerk «Geschichte der Eisenbahnen der österr.-ung. Monarchie» / herausgegeben von Oesterr. Eisenbahnbeamten-Verein. Leipzig ; Wien ; Teschen : Verlag von Prochaska. S. 551–565.	+
−		+
−	Gostkowski R. Choroba kolei państwowych w Austryi / Roman Gostkowski. – [S. l. : s. n., 1901]. – [18] s. – Odbitka. S. 116–152.	+
−		+
−	Gostkowski R. Das Anhalten der Schnellzüge in Zwischenstationen / Roman Gostkowski. – Wien : Im Selbstverlage des Verfassers : Druck von Carl Fromme, [1892?]. – 4 S. – Separatabdruck aus der «Zeitschrift für Eisenbahnen und Dampfschiffahrt».	+
−		+
−	Gostkowski R. Der Wiener Localverkehr auf den k. k. österr. Staatsbahnen / Roman Gostkowski. – [S. l. : s. n., 1889]. – 12 S. – Separatabdruck aus der «Zeitschrift für Eisenbahnen und Dampfschiffahrt». 1889. 15. und 22. September.	+
−		+
−	Gostkowski R. Die günstigste Geschwindigkeit der Güterzüge / Roman Gostkowski. – [S. l., 1902?]. – [2] s. – Separatabdruck: Organ für Fortschritte des Eisenbahnwesens. Neue Folge. 1902. 39. Band, 3. Heft. S. 50–51.	+
−		+
−	Gostkowski R. Die Irrlehre von Wellenfluge / Roman Gostkowski. – [S. l : s. n., 1899]. – [5] S. – Sonderabdruck aus der Zeitschrift für Luftschiffahrt und Physik der Atmosphäre. 1899. September (№ 9). S. 212–220.	+
−		+
−	Gostkowski R. Eisenbahnbremsen (Allgemeiner Teil) / Roman Gostkowski. – [S. l. : s. n., 1908?]. – [30] S. – Sonderabdruck aus dem Handbuch des Eisenbahnmaschinenwesens / herausgegeben von Ludwig Ritter von Stockert. Berlin : Verlagsbuchhandlung von Julius Springer. S. 541–599.	+
−		+
−	Gostkowski R. Ekonomiczne znaczenie kolej wąskotorowych / Roman Gostkowski. – We Lwowie : nakładem redakcyi «Ekonomsty Polskiego» : czcionkami Drukarni Ludowej, 1892. – 60 s. – Przedruk z «Ekonomisty Polskego». T. 12.	+
−		+
−	Gostkowski R. Elektricität als Betriebskraft auf Eisenbahnen / Roman Gostkowski. – [ S. l. : s. n.,  1884]. – [4] S. – Separatabdruck: Wochenschrift des österr. Ingenier- und Architekten-Vereines / verantwortlicher Redacteur J. Melan. Wien : Verlag des Vereines : Druck von R. Spies & Co, 1884. 9. Jahrgang, 26. Juli (№ 29). S. [1–3] ; (№ 30). S. [3–4].	+
−		+
−	Gostkowski R. Elektryczność na roli / Roman Gostkowski. – [S. l. : s. n., 1897]. – [9] s. – Odbitka. S. [1], 31–48.	+
−		+
−	Gostkowski R. Elektryczność w zastosowaniu do przewozu na kolejach źelaznych / Roman Gostkowski. – Lwów : nakładem Towarzystwa Politechnicznego : I Związkowa drukarnia we Lwowe, 1886. – 22 s. – Odbitka z «Сzasopisma Technicznego».	+
−		+
−	Gostkowski R. Fahrgeschwindigkeit der Eisenbahnzüge / Roman Gostkowski. – [S. l. : s. n., 1890]. – [4] S. – Separatabdruck: Zeitschrift für Eisenbahnen und Dampfschiffahrt der Österreichisch-Ungarischen Monarchie / Herausgeber Lorenz v. Stein ; Redacteur Sigmund Sonnenschein. Wien : A. Hartleben’s, 1890. 3. Jahrgang, 36. Heft, 31. August. S. 601–608.	+
−		+
−	Gostkowski R. Kanały spławne w Galicyi / Roman Gostkowski. – [S. l. : s. n., 1901?]. – [21] s. – Odbitka: Rocznik asekuracyjno-ekonomiczny. S. 99–140.	+
−		+
−	Gostkowski R. Lot człowieka o własnej jego sile / Roman Gostkowski. – [S. l. : s. n., 1905]. – [19] s. – Odbitka: Rocznik asekuracyjno-ekonomiczny. 1905. Rocz. 14. S. 182–217.	+
−		+
−	Gostkowski R. Mechanika lotu : wyklad na III Zjeździe techników we Lwowe dnia 11 lipca 1894 r. / Roman Gostkowski. – Lwów : [s. n.], 1894. – 50 s.	+
−		+
−	Gostkowski R. Praca na roli / Roman Gostkowski. – [S. l. : s. n., 1896]. – [6] s. – Odbitka. S. [1], 142–157.	+
−		+
−	Gostkowski R. Przemysł kartoflowy / Roman Gostkowski. – [Lwów : s. n., 1904]. – [42] s. – Odbitka: Rocznik asekuracyjno-ekonomiczny. Rocz. 13. S. 139–221.	+
−		+
−	Gostkowski R. Jak Galicya przyszła do kolei żelaznych / Roman Gostkowski. – [S. l. : s. n., 1899]. – [29] s. – Odbitka. S. [1], 171–228.	+
−		+
−	Gostkowski R. Zagadka lotu / Roman Gostkowski. – Lwów : nakładem autora : z drukarni i litografii Pillera i Spółki, 1892. – 47 s. – Odbitka z «Gazety Narodowej».	+
−		+
−	Gostkowski R. Znaczenie źagli dziurkowanych / Roman Gostkowski. – [S. l. : s. n., 1897]. – [3] s. – Odbitka: Przegląd Techniczny. 1897. Rok 23, t. 35, № 40. S. 637–642.	+
−		+
−	===Список публікацій===	+
−		+
−	Gostkowski R. Akcya kraju w sprawie kolei lokalnych / Roman Gostkowski // Czasopismo Techniczne. – 1895. – Rocz. 13, № 5. – S. 34–38.	+
−		+
−	Gostkowski R. Balon p. Stonawskiego / Roman Gostkowski // Czasopismo Techniczne. – 1899. – Rocz. 17, № 2. – S. 21.	+
−		+
−	Gostkowski R. Gazownia lwowska / Roman Gostkowski // Czasopismo Techniczne. – 1897. – Rocz. 15, № 5. – S. 60–61 ; № 6. – S. 71–74.	+
−		+
−	Gostkowski R. Elektryczne oświetlenie sali posiedzeń gmachu seimowege we	+
−	Lwowe / Roman Gostkowski // Dźwignia. – 1881. – Rocz. 6, № 7. – S. 112–113.	+
−		+
−	Gostkowski R. Elektryczność w zastosowaniu do przewozu na kolejach żelaznych / Roman Gostkowski // Czasopismo Techniczne. – 1886. – Rocz. 4, № 2. – S. 16–19 ; № 3. – S. 32–35.	+
−		+
−	Gostkowski R. Mechanika lotu : wykład na III Zjeździe techników we Lwowie / Roman Gostkowski // Czasopismo Techniczne. – 1894. – Rocz. 12, № 20. – S. 155–158.	+
−		+
−	Gostkowski R. O oświetleniu sali poselskiej w nowym gmachu sejmowym we	+
−	Lwowie : wykład miany na posiedzeniu tygodniowem Towarzystwa politechnicznego na dniu 5. marsa 1881 / Roman Gostkowski // Dźwignia. – 1881. – Rocz. 5, № 20. – S. 53–55 ; № 6. – S. 62–66 ; № 9. – S. 91–98.	+
−		+
−	Gostkowski R. Prawo Ohma w administracyi kolejowej / Roman Gostkowski // Czasopismo Techniczne. – 1891. – Rocz. 9, № 8. – S. 62–63.	+
−		+
−	Gostkowski R. Przesyłka siły, za pomocą prądów elektrycznych / Roman Gostkowski // Czasopismo Techniczne. – 1883. – Rocz. 1, № 10. – S. 125–131 ; № 11. – S. 141–149 ; № 12. – S. 161–170.	+
−		+
−	Gostkowski R. Światło przyszłości : wykład miany w Tow. Politechn. Dnia 24 kwietnia 1895 r. / Roman Gostkowski // Czasopismo Techniczne. – 1895. – Rocz. 13, № 13. – S. 104–106 ; № 14. – S. 117–118.	+
−		+
−	Gostkowski R. Taryfa kolejowa / Roman Gostkowski // Czasopismo Techniczne. – 1891. – Rocz. 9, № 1. – S. 1–3.	+
−		+
−	Gostkowski R.Węgiel kamienny, czy gaz opałowy? / Roman Gostkowski // Czasopismo Techniczne. – 1883. – Rocz. 1, № 5. – S. 53–56 ; № 6. – S. 73–75.	+
−		+
−	Gostkowski R. Jak szybko jeżdzić można kolejami? / Roman Gostkowski // Czasopismo Techniczne. – 1892. – Rocz. 10, № 1. – S. 6–8 ; № 2. – S. 14–16 ; № 3. – S. 20–22.	+
−		+
−	Gostkowski R. Znaczenie ropy opałowej dla kolei galicyjskich / Roman Gostkowski // Czasopismo Techniczne. – 1903. – Rocz. 21, № 8. – S. 97–99 ; № 9. – S. 116–117 ; № 10. – S. 133–134 ; № 11. – S. 147–148 ; № 12. – S. 162–164.	+
−		+
−	===Публікації про вченого===	+
−		+
−	Katedra ruchu kolejowego w szkole politechnicznéj we Lwowie // Czasopismo Techniczne. – 1890. – Rocznik 8, № 15. – S. 121. – Із змісту: про Романа Гостковського.	+
−		+
−	Kolejnictwo. Profesor: Roman Gostkowski // Program ces. król. Szkoły Politechnicznéj we Lwowie na rok naukowy 1890–1891. – We Lwowe : nakladem Funduszu Szkoły Politechnicznéj, 1890. – T. 19. – S. 49.	+
−		+
−	Konkurs z fundacyi im. Romana barona Gostkowskiego // Czasopismo Techniczne. – 1917. – Rocz. 35, № 4. – S. 38.	+
−		+
−	Ś. p. Roman baron Gostkowski : wspomnienie pośmiertne // Czasopismo Techniczne. – 1912. – Rocz. 30, №. 13. – S. 173–175.	+
	==Ушанування пам’яті==		==Ушанування пам’яті==
Рядок 189:		Рядок 89:
	{{reflist}}		{{reflist}}
		+
		+
		+	(с) Дану статтю підготували: вчений секретар НТБ, к.соц.ком. Рената Самотий і гол. бібліотекарка НТБ Галина Белявська

---

Поточна версія на 23:04, 18 грудня 2020

Роман Ґостковський
Ім'я при народженні	Роман
Титул	барон
Gozdawa
Дата народження	2 вересня 1837
Місце народження	Тшицеж, біля Сєдльце, Австрійська імперія
Помер	27 березня 1912 Львів
Поховання	Личаківське кладовище, Львів
Батько	Базилій Ґостковський
Матір	Юліанна Броновецька
Відомі родичі	дочка - Софія Анна Морачевська
Дружина	Ванда (дівоче - Дилевська)
Громадянство	Австрійська імперія, Австро-Угорщина
Національність	поляк
Alma mater	Віденський технічний університет
Дата закінчення	1858
Спеціальність	інженер-залізничник
Галузь наукових інтересів	залізничний транспорт, повітроплавання
Кваліфікаційний рівень	приват-доцент
Дата присвоєння н.с.	габілітація, 1872
Вчене звання	професор
Дата присвоєння в.з.	1890
Відомі учні	Кароль Скібінський, Кароль Вонторек, Казимир Зіпсер
Відомий у зв’язку з	ректор Вищої політехнічної школи 1897-1898, перший в Австро-Угорщині почав викладати теорію залізничного руху
Почесні звання	Почесний член Політехнічного товариства у Львові

Роман Ґостковський (Roman Gostkowski) – видатний інженер у галузі залізничного транспорту, автор численних статей і монографій, професор, ректор у 1897-1898 роках Вищої політехнічної школи, перший голова Політехнічного товариства у Львові.

Коротка біографія і професійна діяльність

Роман Ґостковський народився 2 вересня 1837 року у с. Тшицеж біля Седльця (тепер Польща). Закінчив реальну школу та Цісарсько-королівський політехнічний інститут у Відні. У 1858 році отримав диплом інженера.

У 1860–1865 рр. працює у службах залізничного сполучення німецьких провінцій, у 1865–1872 рр.– на залізниці Львів-Чернівці-Ясси. У 1872–1884 рр. – інспектор залізниць ерцгерцога Альбрехта. У 1872 р. габілітувався у Технічній академії і отримав звання приват-доцента. Належав до групи інженерів, які у 1877 р. ініціювали створення у Львові Товариства дипломованих техніків (від 1878 – Політехнічного товариства у Львові), був його першим головою і обіймав цю посаду до 1885 року і протягом 1893–1895 рр. Протягом 1884–1890 рр. перебував у Відні – обіймав посаду керівника технічного відділу в генеральній дирекції державних залізниць.

У 1890–1908 рр. – очолює кафедру залізничого руху професор Політехніки ^[1]. Першим в Австрії почав викладати предмет «Теорія залізничного руху». У 1897-1898 рр. був обраний ректором Вищої політехнічної школи. Від часу створення у 1877 році до 1884 року, i протягом 1893-1895 рр. був головою Політехнічного товариства у Львові, де виголосив 43 доповіді.

У 1884 р. Політехнічне товариство заснувало конкурсний Фонд його імені, а в 1888 р. надало йому титул почесного члена. Був членом міської ради Львова, членом патентного суду. Вийшов на пенсію у 1908 р., мешкав у Львові у власному будинку на вулиці Короленка, 5 (кол. вул. Францішканська). Помер 27 березня 1912 року у Львові, похований на Личаківському кладовищі.

Дочка – Софія Анна Морачевська , польська громадсько-політична діячка.

Наукова діяльність

Роман Ґостковський – автор понад 60 оригінальних публікацій, які виходили польською, німецькою, чеською, російською мовами.

Головним напрямком його наукової діяльності була теорія залізничного руху, відображена в основній праці у двох томах «Теорія залізничного руху: практичне застосування» / «Teoria ruchu kolejowego zastosowana do praktyki» (1883) та експлуатація залізничного транспорту: «Хвороба державної залізниці в Австрії» / «Choroba kolei państwowych w Austryi» (1901), «Віденський локальний рух на цісарсько-королівській Австрійській державній залізниці» / «Der Wiener Localverkehr auf den k. k. österr. Staatsbahnen» (1898), «Як у Галичині запровадили залізничні колії / «Jak Galicya przyszła do kolei żelaznych» (1899). Почав одним із перших в Австро-Угорщині досліджувати питання використання електричної енергії на залізничному транспорті: Про це свідчать такі статті, як: «Використання електричної тяги на залізницях» / «Elektricität als Betriebskraft auf Eisenbahnen» (1884), «Використання електроенергії при перевезеннях на залізниці» / «Elektryczność w zastosowaniu do przewozu na kolejach źelaznych» (1886), «Опалення залізничних вагонів за допомогою електрики» / «Beheizung der Eisenbahnwagen mittelst Elektricität» (1887), «Опалення та освітлення залізничних вагонів» / «Beheizung und Beleuchtung der «Beheizung Eisenbahnwagen» (1898).

Його статті неодноразово друкувались в журналі «Czasopismo Techniczne», австрійських фахових виданнях: «Щотижневик австрійського об’єднання інженерів та архітекторів» («Wochenschrift des österr. Ingenier- und Architekten-Vereines»), «Журнал про залізниці та пароплавство» («Zeitschrift für Eisenbahnen und Dampfschiffahrt»). Протягом життя Роман Ґостковський захоплювався проблемами повітроплавання. В 1894 р. на III З’їзді техніків він виступив з доповіддю «Механіка польоту» / «Mechanika lotu». Свої наукові погляди він виклав у статтях, надрукованих у різних періодичних виданнях: у «Журналі аеронавігації та фізики атмосфери» / «Zeitschrift für Luftschiffahrt und Physik der Atmosphäre» – «Помилкове вчення про хвилеподібний політ» / «Die Irrlehre von Wellenfluge» (1899), в якій він розглядає рух повітряних хвиль та політ дирижабля; у «Gazeta Narodowa» друкується стаття «Загадка польоту» / «Zagadka lotu» (1892). У своїх дослідженнях він цікавився проблемами та питаннями розвитку аграрної сфери. Про це свідчать статті: «Землеробство» / «Praca na roli» (1896), «Електроенергія у рільництві» / «Elektryczność na roli» (1897).

Популяризаторська діяльність

7 жовтня 1877 р. Ґостковський вперше в Австро-Угорщині виголосив публічну лекцію про телефонний зв’язок, яку супроводжувала демонстрація з’єднання між Головним корпусом Політехніки і Хімічним корпусом, в якому перебував Бруно Абданк Абаканович. 29 квітня 1889 р. Ґостковський виголосив промову на першому в Європі «Телефонному концерті», який Політехнічне товариство організувало з доброчинною метою. Захід відбувався у готелі «Жорж», де засобами телефонного зв’язку між Львовом та Жовквою передавали музику . Брав участь у проекті освітлення електроенергією замість гасових ламп будівлі Галицького сейму (тепер головний корпус Львівського національного університету імені Івана Франка). Про що написав у журналі «Czasopismo Techniczne» «Про освітлення в новій будівлі Галицького сейму у Львові» / «O oświetleniu sali poselskiej w nowym gmachu sejmowym we Lwowie» (1881). Практичну частину проекту втілив в життя інженер Францішек Рихновський.

Друкована спадщина

Після смерті Романа Ґостковського бібліотека Вищої політехнічної школи отримала у дар від його дружини Ванди колекцію видань, що налічувала 1340 примірників книжок та журналів різноманітної тематики: математики, фізики, астрономії, механіки. Сьогодні у фонді книгозбірні Львівської політехніки зберігається 1132 примірники із цього зібрання, а також – 24 його друковані праці.

Бібліографія

Ушанування пам’яті

У 1990 році його ім’ям названо Об’єднання професійних шкіл залізничного транспорту в Лазах (Сілезьке воєводство, Польща) .

Примітки

(с) Дану статтю підготували: вчений секретар НТБ, к.соц.ком. Рената Самотий і гол. бібліотекарка НТБ Галина Белявська