Кароль Скібінський

Матеріал з Electronic Encyclopedia of Lviv Polytechnic
Перейти до: навігація, пошук
Кароль Скібінський
Karol Skibiński (dr h. c. of PTP we Lwowie).jpg
Дата народження 22 травня 1849 р.
Місце народження Кам`янець-Подільський, Подільська губернія, Російська імперія
Помер 14 травня 1922 р.
м. Львів
Поховання Личаківський цвинтар
Батько Казимир Скібінський
Матір Вільгельміна Бродович-Скібінська
Громадянство Російська імперія, Польська республіка
Національність поляк
Alma mater Технічна академія, Цісарсько-королівський політехнічний інститут
Дата закінчення 1871 р.
Спеціальність інженер-залізничник
Галузь наукових інтересів будівництво доріг та залізничних колій
Науковий ступінь приватний доцент
Дата присвоєння н.с. 1881 р.
Вчене звання професор
Дата присвоєння в.з. 1888 р.
Відомий у зв’язку з ректор Вищої політехнічної школи 1891–1892 рр.
Почесні звання Доктор Honoris Causa
Державні нагороди Орден Залізної корони ІІІ класу, Командорський хрест ордена Polonia Restitut.

Кароль Скібінський (Karol Skibiński) (22 травня 1849 р. – 14 травня 1922 р.) – інженер-залізничник, професор, ректор (1891–1892 рр.) Національного університету «Львівська політехніка», на той час Цісарсько-королівської Вищої технічної школи. Доктор Honoris Causa, Почесний професор Львівської політехніки.

Біографічна довідка

Кароль Скібінський народився 22 травня 1849 р. у Кам`янці-Подільському в родині театрального режисера Казимира Скібінського та оперної співачки Вільгельміни Бродович-Скібінської [1] Після смерті батька в 1858 р. разом з родиною переїхав до Львова, де у період 1860–1866 рр. навчався в німецькій реальній школі. Згодом вступив на відділення інженерії Цісарсько-королівської технічної академії у Львові.

Через два роки продовжив навчання у Цісарсько-королівському політехнічному інституті у Відні. Водночас часто відвідував оперні та філармонічні концерти. Брав активну участь у діяльності польського студентського товариства «Вогнище». [2]

Під час навчання розробив проєкт залізничного мосту для приватної залізниці в Тіролі. З 1871 р. виконує обов`язки інженера в проектному бюро компанії «Fritsch i Theuerw» у Відні, де розробляє проєкти мостів для майбутньої залізничної колії Віллах — Тарвіз. У 1872 р. здійснює трасування та будівництво однієї з найтяжчих ділянок цієї ж колії (біля м. Тарвіз). З відкриттям колії у 1873 р. та початком економічної кризи К. Скібінський залишається без постійного місця праці.

У 1876 р. разом з інженером Лерхом розробляє проєкт залізниці з Велс–Кірхдорф у Верхній Австрії. В цей час вдається до теоретичних досліджень впливу руху потягів на мостові конструкції та залізні арочні, діагональні, склепінчасті мости.

1879 р. — стає членом Політехнічного товариства у Львові.

1882–1883 рр. — редактор друкованих органів «Dzwignia» та «Czasopismo Techniczne».

1879 р. — був запрошений на посаду асистента кафедри нарисної геометрії відділу архітектури Цісарсько-королівської вищої технічної школи у Львові.

1880 р. — габілітувався на підставі праці «Teorja belki ciąglej i jej zastosowanie do obliczenia belki o pieciu przesłach». [3]

1881 р. — отримує ступінь приватного доцента будівельної механіки, графічної статики і теорії мостів, а в 1884 р. — ступінь доцента.

1881–1886 н.рр. — обіймав посаду асистента кафедри нарисної геометрії на відділі архітектури.

1883–1884 н.р. — заступник професора нарисної геометрії, а в 1887–1888 н.р. — заступник професора інженерних наук.

1888 р. — отримує звання звичайного (ординарного) професора інженерних наук.

Упродовж 1888–1891, 1894–1896, 1898–1902 н.рр. — обирався деканом відділу інженерії.

У червні 1891 р. — призначений на посаду ректора Цісарсько-королівської Вищої технічної школи у Львові.

1892–1893 н.р. — виконував обов’язки проректора Цісарсько-королівської Вищої технічної школи у Львові..

Упродовж 1893–1894, 1896–1897, 1902–1905 н.рр. — заступник декана відділу інженерії, а в 1907–1908 н.р. — відділу інженерії шляхів та мостів.

1908–1909 н.р. — декан відділу водного будівництва, а в 1909–1910 н.р. — заступник декана цього ж відділу.

1910–1912 рр. — заступник декана гідротехнічного відділу, в 1912–1913 н.р. — водної інженерії. [4]

У грудні 1887 р. — здійснював випробування на витривалість першого залізного автомобільного мосту через Дністер біля Заліщиків.

1894 р. — очолив секцію комунікацій на Крайовій виставці у Львові, був заступником голови інженерної секції на 3-му з`їзді польських техніків, працював у Крайовій раді залізниць. З 1898 р. — член Державної ради залізниць у Відні.

У січні 1900 р. К. Скібінський випробовує перші, побудовані урядом, дерев'яні крокв’яні мости в Турці над Стриєм (тепер м. Турка).

1905 р. — К. Скібінський отримує звання почесного члена Політехнічного товариства у Львові [5] та Інженерної палати у Львові. У 1909 р. — титул придворного радника.

У серпні 1914 р., з початком Першої світової війни, вчений переїхав до Австрії, а в листопаді 1915 р. повернувся до Львова. Продовжив викладати на інженерному факультеті «Будівництво залізничних колій (курс 3) і будівництво тунелів» (1915–1917, 1918 н.р.) та «Енциклопедію будівництва залізничних колій» (1915–1917, 1918 н.р.). на факультеті «Водна інженерія».

У травні 1919 р. — вийшов на пенсію. Цього ж року отримав звання почесного професора.

Січень 1922 р. — отримує доктора Honoris Causa.

У лютому 1921 р. — був призначений керівником конструкторського бюро мостів в Okręgowej Dyrekcji Robót Publicznych.

К. Скібінський активно цікавився життям студентів, був куратором та опікуном кількох гуртків. У 1908 р. нагороджений дипломом почесного члена «Гуртка слухачів інженерії», а з 1912 р. — почесний член гуртка «Хор техніків». У грудні 1913 р., з нагоди 35-ти річної професорської діяльності, його іменем був названий фонд для виплати стипендій за кращі креслярські роботи.

14 травня 1922 р. — помер у Львові від ускладнень грипу. Похований на Личаківському цвинтарі.

У 1930–1931 рр. за проектом архітектора Вітольда-Вінсента Равського та скульптора Юліана Миколайського споруджений надгробок на могилі К. Скібінського, який прикрашає надпис: «Відомому вченому — вдячні учні».

Ім`ям Кароля Скібінського названа вулиця у Вроцлаві.

Викладацька діяльність

К. Скібінський читав лекції з таких предметів: «Графічна статика», «Будівельна механіка. (курс 1–2)»,
Budowa dróg: projektowanie komunikacyi, roboty ziemne, budowa dróg
Teorya wytrzymałości nawierzchni kolejowej
«Теорія нероздільної балки та пружних кривих», «Будівництво залізничних колій (курс 1–2)», «Будівництво мостів (курс 1)», «Будівництво мостів (курс 2) і будівництво тунелів», «Будівництво доріг і будівництво залізничних колій (курс 1–2)», «Будівництво залізничних колій (курс 3) і будівництво тунелів», «Енциклопедія залізничних колій», «Енциклопедія будівництва залізничних колій».

Викладацька діяльність вченого знайшла своє відображення у декількох підручниках: «Будова залізниць. Рейкові стикові з`єднання» («Budowa kolei żelaznych: połączenia torów. Cz. 1. Obrachowanie połączeń torów») (1897 р.); «Прокладання шляхів, залізниць, судноплавних каналів, регульованих водоймищ тощо» («Tyczenie traṣ dróg, kolei żelaznych, kanałów spławnych, regulowanych rzek i t. d.), у 2 томах (1909 р.).

К. Скібінський є автором кількох літографованих навчальних праць: «Budowa dróg: projektowanie komunikacyi, roboty ziemne, budowa dróg» («Будівництво доріг: проектування комунікацій, земляні роботи, дорожнє будівництво») (1900–1902), «Teorya wytrzymałości nawierzchni kolejowej» («Теорія міцності залізничної поверхні») (1899).

Наукова діяльність

Кароль Скібінський є автором понад 30-ти друкованих наукових праць [6]та близько 25-ти робіт у рукописах, написаних польською
O wytrzymałości toru kolejowego
та німецькою мовами. Основний напрямок його наукової діяльності — будівництво залізничних сполучень, доріг та мостів.

Перші праці науковця були опубліковані німецькою мовою. Серед них – «Das Deformationspolygon und dessen Anwendung zur graphischen Berechnung statisch unbestimmter Fachwerke» (1883 р.), «Theorie des Erddruckes auf Grundderneueren Yersuche» (1885 р.), «Das Integrator des Prof. Dr. Żmurko in seiner Wirkungsweise und praktischer Yerwendung» (1886 р.).

У 1904 р. вчений розпочав дослідження над нерозв’язаною проблемою стикового поєднувача. Ця тема знайшла відображення у праці «Schwebestoss aut einer Querschwelle». Одним з перших проводив дослідження з проблем витривалості залізничних колій. Результати висвітлено у виданні «Щодо витривалості залізничних колій» («O wytrzymałości toru kolejowego») (1921 р.).

Протягом 1904–1920 рр. виголошував лекції на зібраннях Політехнічного товариства у Львові. [7] Значна частина їх опублікована у виданнях «Kosmos», «Czasopismo Techniczne», «Przegląd Techniczny». Здійснював рецензування праць інших науковців.

Нагороди та членство

Бібліографія праць К. Скібінського

Примітки

  1. ↑ Skibiński Kazimierz. Pamiętnik aktora. Warszawa, 1912.
  2. ↑ Wątorek K. Karol Skibiński : wspomnienia pośmiertne / K. Wątorek // Czasopismo Techniczne. 1922. Rocz. 40, №12. S. 117–118, 120.
  3. ↑ Korespondencje. Dwa jubileusze // Kurier Warszawski. 1913. Rocz. 93, №338. S. 8.
  4. ↑ Program С. K. Szkoły Politechnicznej we Lwowie na rok naukowy... – We Lwowie : nakł. Szkoły Politechnicznej, 1881–1911. Т. 9–40.
  5. ↑ Ksiega pamiatkowa : 1877-1927 : wydana przez komisje, wybrana z łona Polskiego Towazystwa Politechnicznego we Lwowie. S. 65, 88.
  6. ↑ Друковані праці Кароля Скібінського у цифровій бібліотеці POLONA
  7. ↑ Ksiega pamiatkowa : 1877-1927 : wydana przez komisje, wybrana z łona Polskiego Towazystwa Politechnicznego we Lwowie. S. 38.

(с) Дану статтю підготувала гол. бібліограф НТБ Наталія Лис

Отримано з https://wiki.lpnu.ua/wiki/index.php?title=Кароль_Скібінський&oldid=73888