Відмінності між версіями «Роман Ґостковський»
(→Примітки) |
(→Популяризаторська діяльність) |
||
| (Не показано 8 проміжних версій цього користувача) | |||
| Рядок 33: | Рядок 33: | ||
| Вчене звання = професор | | Вчене звання = професор | ||
| Дата присвоєння в_з = 1890 | | Дата присвоєння в_з = 1890 | ||
| − | | Відомі учні = [ | + | | Відомі учні = [[Кароль Скібінський|Кароль Скібінський]], [[Кароль Вонторек | Кароль Вонторек]], [[Казимир Зіпсер | Казимир Зіпсер]] |
| Відомі команди = | | Відомі команди = | ||
| Відомий у зв’язку з = ректор [[Вища політехнічна школа|Вищої політехнічної школи]] 1897-1898, перший в Австро-Угорщині почав викладати теорію залізничного руху | | Відомий у зв’язку з = ректор [[Вища політехнічна школа|Вищої політехнічної школи]] 1897-1898, перший в Австро-Угорщині почав викладати теорію залізничного руху | ||
| Рядок 56: | Рядок 56: | ||
Належав до групи інженерів, які у 1877 р. ініціювали створення у Львові Товариства дипломованих техніків (від 1878 – Політехнічного товариства у Львові), був його першим головою і обіймав цю посаду до 1885 року і протягом 1893–1895 рр. | Належав до групи інженерів, які у 1877 р. ініціювали створення у Львові Товариства дипломованих техніків (від 1878 – Політехнічного товариства у Львові), був його першим головою і обіймав цю посаду до 1885 року і протягом 1893–1895 рр. | ||
Протягом 1884–1890 рр. перебував у Відні – обіймав посаду керівника технічного відділу в генеральній дирекції державних залізниць. | Протягом 1884–1890 рр. перебував у Відні – обіймав посаду керівника технічного відділу в генеральній дирекції державних залізниць. | ||
| − | У 1890–1908 рр. – очолює кафедру [[Файл:104319680 704655103600546 7384057016854355564 n.jpg|200px|thumb|left|Вілла Коморовських вул.Францішканська (тепер Короленка, 5). Будинок вченого]] залізничого руху професор Політехніки <ref> Ś. p. Roman baron Gostkowski : wspomnienie pośmiertne // Czasopismo Techniczne. – 1912. – Rocznik 30, №. 13. – S. 173–175 | + | У 1890–1908 рр. – очолює кафедру [[Файл:104319680 704655103600546 7384057016854355564 n.jpg|200px|thumb|left|Вілла Коморовських вул.Францішканська (тепер Короленка, 5). Будинок вченого]] залізничого руху професор Політехніки <ref> [http://bc.inig.pl:8080/dlibra/plain-content?id=480 Ś. p. Roman baron Gostkowski : wspomnienie pośmiertne // Czasopismo Techniczne. – 1912. – Rocznik 30, №. 13. – S. 173–175] </ref>. Першим в Австрії почав викладати предмет «Теорія залізничного руху». У 1897-1898 рр. був обраний ректором Вищої політехнічної школи. Від часу створення у 1877 році до 1884 року, i протягом 1893-1895 рр. був головою [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D1%83_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96 Політехнічного товариства] у Львові, де виголосив 43 доповіді. |
У 1884 р. Політехнічне товариство заснувало конкурсний Фонд його імені, а в 1888 р. надало йому титул почесного члена. | У 1884 р. Політехнічне товариство заснувало конкурсний Фонд його імені, а в 1888 р. надало йому титул почесного члена. | ||
Був членом міської ради Львова, членом патентного суду. | Був членом міської ради Львова, членом патентного суду. | ||
| Рядок 72: | Рядок 72: | ||
==Популяризаторська діяльність== | ==Популяризаторська діяльність== | ||
| − | 7 жовтня 1877 р. Ґостковський вперше в Австро-Угорщині виголосив публічну лекцію про телефонний зв’язок, яку супроводжувала демонстрація з’єднання між Головним корпусом Політехніки і Хімічним корпусом, в якому перебував [ | + | 7 жовтня 1877 р. Ґостковський вперше в Австро-Угорщині виголосив публічну лекцію про телефонний зв’язок, яку супроводжувала демонстрація з’єднання між Головним корпусом Політехніки і Хімічним корпусом, в якому перебував [[Бруно Абаканович | Бруно Абданк Абаканович]]. |
29 квітня 1889 р. Ґостковський виголосив промову на першому в Європі «Телефонному концерті», який Політехнічне товариство організувало з доброчинною метою. Захід відбувався у готелі «Жорж», де засобами телефонного зв’язку між Львовом та Жовквою передавали музику . | 29 квітня 1889 р. Ґостковський виголосив промову на першому в Європі «Телефонному концерті», який Політехнічне товариство організувало з доброчинною метою. Захід відбувався у готелі «Жорж», де засобами телефонного зв’язку між Львовом та Жовквою передавали музику . | ||
Брав участь у проекті освітлення електроенергією замість гасових ламп будівлі Галицького сейму (тепер головний корпус Львівського національного університету імені Івана Франка). Про що написав у журналі «Czasopismo Techniczne» «Про освітлення в новій будівлі Галицького сейму у Львові» / «O oświetleniu sali poselskiej w nowym gmachu sejmowym we Lwowie» (1881). Практичну частину проекту втілив в життя інженер [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BA_%D0%A0%D0%B8%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Францішек Рихновський]. | Брав участь у проекті освітлення електроенергією замість гасових ламп будівлі Галицького сейму (тепер головний корпус Львівського національного університету імені Івана Франка). Про що написав у журналі «Czasopismo Techniczne» «Про освітлення в новій будівлі Галицького сейму у Львові» / «O oświetleniu sali poselskiej w nowym gmachu sejmowym we Lwowie» (1881). Практичну частину проекту втілив в життя інженер [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BA_%D0%A0%D0%B8%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Францішек Рихновський]. | ||
==Друкована спадщина== | ==Друкована спадщина== | ||
| − | [[Файл:7Могила вченого 3.jpg|200px|thumb|right|Могила | + | [[Файл:7Могила вченого 3.jpg|200px|thumb|right|Могила на Личаківському кладовищі]] |
Після смерті Романа Ґостковського [[Науково-технічна бібліотека|бібліотека Вищої політехнічної школи]] отримала у дар від його дружини Ванди колекцію видань, що налічувала 1340 примірників книжок та журналів різноманітної тематики: математики, фізики, астрономії, механіки. Сьогодні у фонді книгозбірні Львівської політехніки зберігається 1132 примірники із цього зібрання, а також – 24 його друковані праці. | Після смерті Романа Ґостковського [[Науково-технічна бібліотека|бібліотека Вищої політехнічної школи]] отримала у дар від його дружини Ванди колекцію видань, що налічувала 1340 примірників книжок та журналів різноманітної тематики: математики, фізики, астрономії, механіки. Сьогодні у фонді книгозбірні Львівської політехніки зберігається 1132 примірники із цього зібрання, а також – 24 його друковані праці. | ||
Поточна версія на 23:04, 18 грудня 2020
| Роман Ґостковський | |
.jpg) | |
| Ім'я при народженні | Роман |
|---|---|
| Титул | барон |
 Gozdawa | |
| Дата народження | 2 вересня 1837 |
| Місце народження | Тшицеж, біля Сєдльце, Австрійська імперія |
| Помер | 27 березня 1912 Львів |
| Поховання | Личаківське кладовище, Львів |
| Батько | Базилій Ґостковський |
| Матір | Юліанна Броновецька |
| Відомі родичі | дочка - Софія Анна Морачевська |
| Дружина | Ванда (дівоче - Дилевська) |
| Громадянство | Австрійська імперія, Австро-Угорщина |
| Національність | поляк |
| Alma mater | Віденський технічний університет |
| Дата закінчення | 1858 |
| Спеціальність | інженер-залізничник |
| Галузь наукових інтересів | залізничний транспорт, повітроплавання |
| Кваліфікаційний рівень | приват-доцент |
| Дата присвоєння н.с. | габілітація, 1872 |
| Вчене звання | професор |
| Дата присвоєння в.з. | 1890 |
| Відомі учні | Кароль Скібінський, Кароль Вонторек, Казимир Зіпсер |
| Відомий у зв’язку з | ректор Вищої політехнічної школи 1897-1898, перший в Австро-Угорщині почав викладати теорію залізничного руху |
| Почесні звання | Почесний член Політехнічного товариства у Львові |
Роман Ґостковський (Roman Gostkowski) – видатний інженер у галузі залізничного транспорту, автор численних статей і монографій, професор, ректор у 1897-1898 роках Вищої політехнічної школи, перший голова Політехнічного товариства у Львові.
Зміст
Коротка біографія і професійна діяльність
Роман Ґостковський народився 2 вересня 1837 року у с. Тшицеж біля Седльця (тепер Польща). Закінчив реальну школу та Цісарсько-королівський політехнічний інститут у Відні. У 1858 році отримав диплом інженера.
У 1860–1865 рр. працює у службах залізничного сполучення німецьких провінцій, у 1865–1872 рр.– на залізниці Львів-Чернівці-Ясси. У 1872–1884 рр. – інспектор залізниць ерцгерцога Альбрехта. У 1872 р. габілітувався у Технічній академії і отримав звання приват-доцента. Належав до групи інженерів, які у 1877 р. ініціювали створення у Львові Товариства дипломованих техніків (від 1878 – Політехнічного товариства у Львові), був його першим головою і обіймав цю посаду до 1885 року і протягом 1893–1895 рр. Протягом 1884–1890 рр. перебував у Відні – обіймав посаду керівника технічного відділу в генеральній дирекції державних залізниць.
У 1890–1908 рр. – очолює кафедру залізничого руху професор Політехніки [1]. Першим в Австрії почав викладати предмет «Теорія залізничного руху». У 1897-1898 рр. був обраний ректором Вищої політехнічної школи. Від часу створення у 1877 році до 1884 року, i протягом 1893-1895 рр. був головою Політехнічного товариства у Львові, де виголосив 43 доповіді.
У 1884 р. Політехнічне товариство заснувало конкурсний Фонд його імені, а в 1888 р. надало йому титул почесного члена. Був членом міської ради Львова, членом патентного суду. Вийшов на пенсію у 1908 р., мешкав у Львові у власному будинку на вулиці Короленка, 5 (кол. вул. Францішканська). Помер 27 березня 1912 року у Львові, похований на Личаківському кладовищі.
Дочка – Софія Анна Морачевська , польська громадсько-політична діячка.
Наукова діяльність
Роман Ґостковський – автор понад 60 оригінальних публікацій, які виходили польською, німецькою, чеською, російською мовами.
Головним напрямком його наукової діяльності була теорія залізничного руху, відображена в основній праці у двох томах «Теорія залізничного руху: практичне застосування» / «Teoria ruchu kolejowego zastosowana do praktyki» (1883) та експлуатація залізничного транспорту: «Хвороба державної залізниці в Австрії» / «Choroba kolei państwowych w Austryi» (1901), «Віденський локальний рух на цісарсько-королівській Австрійській державній залізниці» / «Der Wiener Localverkehr auf den k. k. österr. Staatsbahnen» (1898), «Як у Галичині запровадили залізничні колії / «Jak Galicya przyszła do kolei żelaznych» (1899). Почав одним із перших в Австро-Угорщині досліджувати питання використання електричної енергії на залізничному транспорті: Про це свідчать такі статті, як: «Використання електричної тяги на залізницях» / «Elektricität als Betriebskraft auf Eisenbahnen» (1884), «Використання електроенергії при перевезеннях на залізниці» / «Elektryczność w zastosowaniu do przewozu na kolejach źelaznych» (1886), «Опалення залізничних вагонів за допомогою електрики» / «Beheizung der Eisenbahnwagen mittelst Elektricität» (1887), «Опалення та освітлення залізничних вагонів» / «Beheizung und Beleuchtung der «Beheizung Eisenbahnwagen» (1898).
Його статті неодноразово друкувались в журналі «Czasopismo Techniczne», австрійських фахових виданнях: «Щотижневик австрійського об’єднання інженерів та архітекторів» («Wochenschrift des österr. Ingenier- und Architekten-Vereines»), «Журнал про залізниці та пароплавство» («Zeitschrift für Eisenbahnen und Dampfschiffahrt»). Протягом життя Роман Ґостковський захоплювався проблемами повітроплавання. В 1894 р. на III З’їзді техніків він виступив з доповіддю «Механіка польоту» / «Mechanika lotu». Свої наукові погляди він виклав у статтях, надрукованих у різних періодичних виданнях: у «Журналі аеронавігації та фізики атмосфери» / «Zeitschrift für Luftschiffahrt und Physik der Atmosphäre» – «Помилкове вчення про хвилеподібний політ» / «Die Irrlehre von Wellenfluge» (1899), в якій він розглядає рух повітряних хвиль та політ дирижабля; у «Gazeta Narodowa» друкується стаття «Загадка польоту» / «Zagadka lotu» (1892). У своїх дослідженнях він цікавився проблемами та питаннями розвитку аграрної сфери. Про це свідчать статті: «Землеробство» / «Praca na roli» (1896), «Електроенергія у рільництві» / «Elektryczność na roli» (1897).
Популяризаторська діяльність
7 жовтня 1877 р. Ґостковський вперше в Австро-Угорщині виголосив публічну лекцію про телефонний зв’язок, яку супроводжувала демонстрація з’єднання між Головним корпусом Політехніки і Хімічним корпусом, в якому перебував Бруно Абданк Абаканович. 29 квітня 1889 р. Ґостковський виголосив промову на першому в Європі «Телефонному концерті», який Політехнічне товариство організувало з доброчинною метою. Захід відбувався у готелі «Жорж», де засобами телефонного зв’язку між Львовом та Жовквою передавали музику . Брав участь у проекті освітлення електроенергією замість гасових ламп будівлі Галицького сейму (тепер головний корпус Львівського національного університету імені Івана Франка). Про що написав у журналі «Czasopismo Techniczne» «Про освітлення в новій будівлі Галицького сейму у Львові» / «O oświetleniu sali poselskiej w nowym gmachu sejmowym we Lwowie» (1881). Практичну частину проекту втілив в життя інженер Францішек Рихновський.
Друкована спадщина
Після смерті Романа Ґостковського бібліотека Вищої політехнічної школи отримала у дар від його дружини Ванди колекцію видань, що налічувала 1340 примірників книжок та журналів різноманітної тематики: математики, фізики, астрономії, механіки. Сьогодні у фонді книгозбірні Львівської політехніки зберігається 1132 примірники із цього зібрання, а також – 24 його друковані праці.
Бібліографія
Ушанування пам’яті
У 1990 році його ім’ям названо Об’єднання професійних шкіл залізничного транспорту в Лазах (Сілезьке воєводство, Польща) .
Примітки
(с) Дану статтю підготували: вчений секретар НТБ, к.соц.ком. Рената Самотий і гол. бібліотекарка НТБ Галина Белявська
