Відмінності між версіями «Роман Ґостковський»

Матеріал з Electronic Encyclopedia of Lviv Polytechnic
Перейти до: навігація, пошук
(Коротка біографія і професійна діяльність)
(Популяризаторська діяльність)
 
(Не показано 46 проміжних версій цього користувача)
Рядок 4: Рядок 4:
 
| Підпис зображення (фото)      =  
 
| Підпис зображення (фото)      =  
 
| Ім'я при народженні          = Роман
 
| Ім'я при народженні          = Роман
| Дата народження              = 2 вересня 1837 р.
+
| Дата народження              = 2 вересня 1837  
 
| Місце народження              = Тшицеж, біля Сєдльце, [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F Австрійська імперія]
 
| Місце народження              = Тшицеж, біля Сєдльце, [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F Австрійська імперія]
| Дата смерті                  = 27 березня 1912 р.
+
| Дата смерті                  = 27 березня 1912  
 
| Місце смерті                  = Львів
 
| Місце смерті                  = Львів
 
| Роки життя                    =  
 
| Роки життя                    =  
Рядок 23: Рядок 23:
 
| Національність                = поляк
 
| Національність                = поляк
 
| Alma mater                    =[https://de.wikipedia.org/wiki/K.k._Polytechnisches_Institut Віденський технічний університет]  
 
| Alma mater                    =[https://de.wikipedia.org/wiki/K.k._Polytechnisches_Institut Віденський технічний університет]  
| Дата закінчення              = 1858 р.
+
| Дата закінчення              = 1858  
 
| Спеціальність                = інженер-залізничник
 
| Спеціальність                = інженер-залізничник
 
| Військове звання              =
 
| Військове звання              =
Рядок 33: Рядок 33:
 
| Вчене звання                  = професор   
 
| Вчене звання                  = професор   
 
| Дата присвоєння в_з          = 1890
 
| Дата присвоєння в_з          = 1890
| Відомі учні                  = [http://wiki.lp.edu.ua/wiki/%D0%A1%D0%BA%D1%96%D0%B1%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C Кароль Скібінський],[http://wiki.lp.edu.ua/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BA_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C Кароль Вонторек], [http://library.lp.edu.ua/uk/vcheni-lvivskoyi-politehniky-redaktory-dzwignia-ta-czasopismo-techniczne Казімєж Зіпсер]
+
| Відомі учні                  = [[Кароль Скібінський|Кароль Скібінський]], [[Кароль Вонторек | Кароль Вонторек]], [[Казимир Зіпсер | Казимир Зіпсер]]
 
| Відомі команди                =
 
| Відомі команди                =
| Відомий у зв’язку з          = ректор [[Вища політехнічна школа|Вищої політехнічної школи]] 1897-1898 рр., перший в Австро-Угорщині почав викладати теорію залізничного руху
+
| Відомий у зв’язку з          = ректор [[Вища політехнічна школа|Вищої політехнічної школи]] 1897-1898, перший в Австро-Угорщині почав викладати теорію залізничного руху
 
| Поточне місце роботи          =
 
| Поточне місце роботи          =
 
| Почесні звання                = Почесний член [http://delibra.bg.polsl.pl/Content/24007/BCPS_25841_1927_Polskie-Towarzystwo-.pdf Політехнічного товариства у Львові]
 
| Почесні звання                = Почесний член [http://delibra.bg.polsl.pl/Content/24007/BCPS_25841_1927_Polskie-Towarzystwo-.pdf Політехнічного товариства у Львові]
Рядок 52: Рядок 52:
 
Закінчив реальну школу та [https://de.wikipedia.org/wiki/K.k._Polytechnisches_Institut Цісарсько-королівський політехнічний інститут у Відні]. У 1858 році отримав диплом інженера.  
 
Закінчив реальну школу та [https://de.wikipedia.org/wiki/K.k._Polytechnisches_Institut Цісарсько-королівський політехнічний інститут у Відні]. У 1858 році отримав диплом інженера.  
  
У 1860–1865 роках працює у службах залізничного сполучення німецьких провінцій, у 1865–1872 – на залізниці Львів-Чернівці-Ясси. У 1872–1884 роках – інспектор залізниць ерцгерцога Альбрехта.  
+
У 1860–1865 рр. працює у службах залізничного сполучення німецьких провінцій, у 1865–1872 рр.– на залізниці Львів-Чернівці-Ясси. У 1872–1884 рр. – інспектор залізниць ерцгерцога Альбрехта.  
У 1872 році габілітувався у Технічній академії і отримав звання  приват-доцента.  
+
У 1872 р. габілітувався у Технічній академії і отримав звання  приват-доцента.  
Належав до групи інженерів, які у 1877 р. ініціювали створення у Львові Товариства дипломованих техніків (від 1878 – Політехнічного товариства у Львові), був його першим головою і обіймав цю посаду до 1885 року і протягом 1893–1895 рр.
+
Належав до групи інженерів, які у 1877 р. ініціювали створення у Львові Товариства дипломованих техніків (від 1878 – Політехнічного товариства у Львові), був його першим головою і обіймав цю посаду до 1885 року і протягом 1893–1895 рр.
 
Протягом 1884–1890 рр. перебував у Відні  – обіймав посаду керівника технічного відділу  в генеральній дирекції державних залізниць.
 
Протягом 1884–1890 рр. перебував у Відні  – обіймав посаду керівника технічного відділу  в генеральній дирекції державних залізниць.
У 1890–1908 роках – очолює кафедру залізничого руху  професор Політехніки [http://bc.inig.pl:8080/dlibra/plain-content?id=480].  Першим в Австрії почав викладати предмет «Теорія залізничного руху».  
+
У 1890–1908 рр. – очолює кафедру [[Файл:104319680 704655103600546 7384057016854355564 n.jpg|200px|thumb|left|Вілла Коморовських вул.Францішканська (тепер Короленка, 5). Будинок вченого]] залізничого руху  професор Політехніки <ref> [http://bc.inig.pl:8080/dlibra/plain-content?id=480 Ś. p. Roman baron Gostkowski : wspomnienie pośmiertne // Czasopismo Techniczne. – 1912. – Rocznik 30, №. 13. – S. 173–175] </ref>.  Першим в Австрії почав викладати предмет «Теорія залізничного руху». У 1897-1898 рр. був обраний ректором Вищої політехнічної школи. Від часу створення у 1877 році до 1884 року, i протягом 1893-1895  рр. був головою [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D1%83_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96 Політехнічного товариства] у Львові, де виголосив  43 доповіді.  
У 1897-1898 роках був обраний ректором Вищої політехнічної школи. Від часу створення у 1877 році до 1884, i протягом 1893-1895  рр. був головою [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D1%83_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96 Політехнічного товариства у Львові], де виголосив  43 доповіді. [[Файл:104319680 704655103600546 7384057016854355564 n.jpg|200px|thumb|left|Вілла Коморовських вул. Францішканська Будинок вченого]]
+
У 1884 р. Політехнічне товариство заснувало конкурсний Фонд його імені, а в 1888 р. надало йому титул почесного члена.
У 1884 р. Політехнічне товариство заснувало конкурсний Фонд його імені, а в 1888 році надало йому титул почесного члена.
+
 
Був членом міської ради Львова, членом патентного суду.  
 
Був членом міської ради Львова, членом патентного суду.  
Вийшов на пенсію у 1908 р.,  мешкав у Львові у власному будинку на вулиці Короленка, 5 (кол. вул. Францисканська).
+
Вийшов на пенсію у 1908 р.,  мешкав у Львові у власному будинку на вулиці Короленка, 5 (кол. вул. Францішканська).
Помер 27 березня 1912 р. у Львові, похований на Личаківському кладовищі.
+
Помер 27 березня 1912 року у Львові, похований на Личаківському кладовищі.
  
 
Дочка – [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0 Софія Анна Морачевська] , польська громадсько-політична діячка.
 
Дочка – [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0 Софія Анна Морачевська] , польська громадсько-політична діячка.
Рядок 67: Рядок 66:
 
==Наукова  діяльність==  
 
==Наукова  діяльність==  
 
Роман Ґостковський – автор понад 60 оригінальних публікацій, які виходили польською, німецькою, чеською, російською мовами.
 
Роман Ґостковський – автор понад 60 оригінальних публікацій, які виходили польською, німецькою, чеською, російською мовами.
Головним напрямком його наукової діяльності була теорія залізничного руху, відображена в основній праці у двох томах «Теорія залізничного руху: практичне застосування» / [https://polona.pl/item/teorya-ruchu-kolejowego-zastosowana-do-praktyki-t-1,Nzc3MzY3OTM/6/#info:metada «Teoria ruchu kolejowego zastosowana do praktyki»] (1883)  та експлуатація залізничного транспорту: «Хвороба державної залізниці в Австрії» / «Choroba kolei państwowych w Austryi» (1901), «Віденський локальний рух на цісарсько-королівській Австрійській державній залізниці» / «Der Wiener Localverkehr auf den k. k. österr. Staatsbahnen» (1898), «Як у Галичині запровадили залізничні колії  / «Jak Galicya przyszła do kolei żelaznych» (1899).[[Файл:3 Ekonomiczne znaczenie kolej waskotorowych 19505.jpeg|150px|thumb|rigth|Ekonomiczne znaczenie kolej waskotorowych]] Почав одним із перших в Австро-Угорщині досліджувати питання використання електричної енергії на залізничному транспорті: Про це свідчать такі статті, як: «Використання електричної тяги на залізницях» / «Elektricität als Betriebskraft auf Eisenbahnen» (1884), «Використання електроенергії при перевезеннях на залізниці» / «Elektryczność w zastosowaniu do przewozu na kolejach źelaznych» (1886), «Опалення залізничних вагонів за допомогою електрики» / «Beheizung der Eisenbahnwagen mittelst Elektricität» (1887), «Опалення та освітлення залізничних вагонів» / «Beheizung und Beleuchtung der «Beheizung  Eisenbahnwagen» (1898).
+
[[Файл:3 Ekonomiczne znaczenie kolej waskotorowych 19505.jpeg|200px|thumb|left|Ekonomiczne znaczenie kolej wąskotorowych]] Головним напрямком його наукової діяльності була теорія залізничного руху, відображена в основній праці у двох томах «Теорія залізничного руху: практичне застосування» / [https://polona.pl/item/teorya-ruchu-kolejowego-zastosowana-do-praktyki-t-1,Nzc3MzY3OTM/6/#info:metada «Teoria ruchu kolejowego zastosowana do praktyki»] (1883)  та експлуатація залізничного транспорту: «Хвороба державної залізниці в Австрії» / «Choroba kolei państwowych w Austryi» (1901), «Віденський локальний рух на цісарсько-королівській Австрійській державній залізниці» / «Der Wiener Localverkehr auf den k. k. österr. Staatsbahnen» (1898), «Як у Галичині запровадили залізничні колії  / «Jak Galicya przyszła do kolei żelaznych» (1899). Почав одним із перших в Австро-Угорщині досліджувати питання використання електричної енергії на залізничному транспорті: Про це свідчать такі статті, як: «Використання електричної тяги на залізницях» / «Elektricität als Betriebskraft auf Eisenbahnen» (1884), «Використання електроенергії при перевезеннях на залізниці» / «Elektryczność w zastosowaniu do przewozu na kolejach źelaznych» (1886), «Опалення залізничних вагонів за допомогою електрики» / «Beheizung der Eisenbahnwagen mittelst Elektricität» (1887), «Опалення та освітлення залізничних вагонів» / «Beheizung und Beleuchtung der «Beheizung  Eisenbahnwagen» (1898).
 
Його статті неодноразово друкувались в журналі «Czasopismo Techniczne», австрійських фахових виданнях: «Щотижневик австрійського об’єднання інженерів та архітекторів» («Wochenschrift des österr. Ingenier- und Architekten-Vereines»), «Журнал про залізниці та пароплавство» («Zeitschrift für Eisenbahnen und Dampfschiffahrt»).  
 
Його статті неодноразово друкувались в журналі «Czasopismo Techniczne», австрійських фахових виданнях: «Щотижневик австрійського об’єднання інженерів та архітекторів» («Wochenschrift des österr. Ingenier- und Architekten-Vereines»), «Журнал про залізниці та пароплавство» («Zeitschrift für Eisenbahnen und Dampfschiffahrt»).  
 
Протягом життя Роман Ґостковський захоплювався проблемами повітроплавання. В 1894 р. на III З’їзді техніків він виступив з доповіддю «Механіка польоту» / «Mechanika lotu». Свої наукові погляди він виклав у статтях, надрукованих у різних періодичних виданнях: у «Журналі аеронавігації та фізики атмосфери» / «Zeitschrift für Luftschiffahrt und Physik der Atmosphäre» – «Помилкове вчення про хвилеподібний політ» / «Die Irrlehre von Wellenfluge» (1899), в якій він розглядає рух повітряних хвиль та політ дирижабля; у «Gazeta Narodowa» друкується стаття «Загадка польоту» / «Zagadka lotu» (1892).
 
Протягом життя Роман Ґостковський захоплювався проблемами повітроплавання. В 1894 р. на III З’їзді техніків він виступив з доповіддю «Механіка польоту» / «Mechanika lotu». Свої наукові погляди він виклав у статтях, надрукованих у різних періодичних виданнях: у «Журналі аеронавігації та фізики атмосфери» / «Zeitschrift für Luftschiffahrt und Physik der Atmosphäre» – «Помилкове вчення про хвилеподібний політ» / «Die Irrlehre von Wellenfluge» (1899), в якій він розглядає рух повітряних хвиль та політ дирижабля; у «Gazeta Narodowa» друкується стаття «Загадка польоту» / «Zagadka lotu» (1892).
Рядок 73: Рядок 72:
  
 
==Популяризаторська  діяльність==
 
==Популяризаторська  діяльність==
7 жовтня 1877 р. Ґостковський вперше в Австро-Угорщині виголосив  публічну лекцію  про телефонний зв’язок, яку супроводжувала демонстрація з’єднання між Головним корпусом Політехніки і Хімічним корпусом, в якому  перебував [https://en.wikipedia.org/wiki/Bruno_Abakanowicz Бруно Абданк Абаканович] [http://library.lp.edu.ua/uk/bruno-abdank-abakanovych-vydatnyy-vynahidnyk-vchenyy-u-galuzi-matematyky-i-elektrotehniky-do-160].
+
7 жовтня 1877 р. Ґостковський вперше в Австро-Угорщині виголосив  публічну лекцію  про телефонний зв’язок, яку супроводжувала демонстрація з’єднання між Головним корпусом Політехніки і Хімічним корпусом, в якому  перебував [[Бруно Абаканович | Бруно Абданк Абаканович]].
 
29 квітня 1889 р. Ґостковський виголосив промову на першому в Європі «Телефонному концерті», який  Політехнічне товариство організувало  з доброчинною метою. Захід відбувався у готелі «Жорж», де  засобами  телефонного зв’язку між Львовом та Жовквою передавали музику .
 
29 квітня 1889 р. Ґостковський виголосив промову на першому в Європі «Телефонному концерті», який  Політехнічне товариство організувало  з доброчинною метою. Захід відбувався у готелі «Жорж», де  засобами  телефонного зв’язку між Львовом та Жовквою передавали музику .
 
Брав участь у проекті освітлення електроенергією замість гасових ламп будівлі Галицького сейму (тепер головний корпус Львівського національного університету імені Івана Франка). Про що написав у журналі «Czasopismo Techniczne» «Про освітлення в новій будівлі Галицького сейму у Львові» / «O oświetleniu sali poselskiej w nowym gmachu sejmowym we Lwowie» (1881). Практичну частину проекту втілив в життя інженер        [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BA_%D0%A0%D0%B8%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Францішек Рихновський].
 
Брав участь у проекті освітлення електроенергією замість гасових ламп будівлі Галицького сейму (тепер головний корпус Львівського національного університету імені Івана Франка). Про що написав у журналі «Czasopismo Techniczne» «Про освітлення в новій будівлі Галицького сейму у Львові» / «O oświetleniu sali poselskiej w nowym gmachu sejmowym we Lwowie» (1881). Практичну частину проекту втілив в життя інженер        [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BA_%D0%A0%D0%B8%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Францішек Рихновський].
  
 
==Друкована спадщина==
 
==Друкована спадщина==
[[Файл:7Могила вченого 3.jpg|150px|thumb|right|Могила вченого]]
+
[[Файл:7Могила вченого 3.jpg|200px|thumb|right|Могила на Личаківському кладовищі]]
 
Після смерті Романа Ґостковського [[Науково-технічна бібліотека|бібліотека Вищої політехнічної школи]] отримала у дар від його дружини Ванди колекцію видань, що налічувала 1340 примірників книжок та журналів різноманітної тематики: математики, фізики, астрономії, механіки. Сьогодні у фонді книгозбірні Львівської політехніки зберігається 1132 примірники із цього зібрання, а також – 24 його друковані праці.
 
Після смерті Романа Ґостковського [[Науково-технічна бібліотека|бібліотека Вищої політехнічної школи]] отримала у дар від його дружини Ванди колекцію видань, що налічувала 1340 примірників книжок та журналів різноманітної тематики: математики, фізики, астрономії, механіки. Сьогодні у фонді книгозбірні Львівської політехніки зберігається 1132 примірники із цього зібрання, а також – 24 його друковані праці.
  
Рядок 90: Рядок 89:
  
 
{{reflist}}
 
{{reflist}}
 +
 +
 +
(с) Дану статтю підготували: вчений секретар НТБ, к.соц.ком. Рената Самотий і гол. бібліотекарка НТБ Галина Белявська

Поточна версія на 23:04, 18 грудня 2020

Роман Ґостковський
Скачанные файлы (4).jpg
Ім'я при народженні Роман
Титул барон
Aece298709 31477113 o2.jpg
Gozdawa
Дата народження 2 вересня 1837
Місце народження Тшицеж, біля Сєдльце, Австрійська імперія
Помер 27 березня 1912
Львів
Поховання Личаківське кладовище, Львів
Батько Базилій Ґостковський
Матір Юліанна Броновецька
Відомі родичі дочка - Софія Анна Морачевська
Дружина Ванда (дівоче - Дилевська)
Громадянство Австрійська імперія, Австро-Угорщина
Національність поляк
Alma mater Віденський технічний університет
Дата закінчення 1858
Спеціальність інженер-залізничник
Галузь наукових інтересів залізничний транспорт, повітроплавання
Кваліфікаційний рівень приват-доцент
Дата присвоєння н.с. габілітація, 1872
Вчене звання професор
Дата присвоєння в.з. 1890
Відомі учні Кароль Скібінський, Кароль Вонторек, Казимир Зіпсер
Відомий у зв’язку з ректор Вищої політехнічної школи 1897-1898, перший в Австро-Угорщині почав викладати теорію залізничного руху
Почесні звання Почесний член Політехнічного товариства у Львові

Роман Ґостковський (Roman Gostkowski) – видатний інженер у галузі залізничного транспорту, автор численних статей і монографій, професор, ректор у 1897-1898 роках Вищої політехнічної школи, перший голова Політехнічного товариства у Львові.


Коротка біографія і професійна діяльність

Роман Ґостковський народився 2 вересня 1837 року у с. Тшицеж біля Седльця (тепер Польща). Закінчив реальну школу та Цісарсько-королівський політехнічний інститут у Відні. У 1858 році отримав диплом інженера.

У 1860–1865 рр. працює у службах залізничного сполучення німецьких провінцій, у 1865–1872 рр.– на залізниці Львів-Чернівці-Ясси. У 1872–1884 рр. – інспектор залізниць ерцгерцога Альбрехта. У 1872 р. габілітувався у Технічній академії і отримав звання приват-доцента. Належав до групи інженерів, які у 1877 р. ініціювали створення у Львові Товариства дипломованих техніків (від 1878 – Політехнічного товариства у Львові), був його першим головою і обіймав цю посаду до 1885 року і протягом 1893–1895 рр. Протягом 1884–1890 рр. перебував у Відні – обіймав посаду керівника технічного відділу в генеральній дирекції державних залізниць.

У 1890–1908 рр. – очолює кафедру
Вілла Коморовських вул.Францішканська (тепер Короленка, 5). Будинок вченого
залізничого руху професор Політехніки [1]. Першим в Австрії почав викладати предмет «Теорія залізничного руху». У 1897-1898 рр. був обраний ректором Вищої політехнічної школи. Від часу створення у 1877 році до 1884 року, i протягом 1893-1895 рр. був головою Політехнічного товариства у Львові, де виголосив 43 доповіді.

У 1884 р. Політехнічне товариство заснувало конкурсний Фонд його імені, а в 1888 р. надало йому титул почесного члена. Був членом міської ради Львова, членом патентного суду. Вийшов на пенсію у 1908 р., мешкав у Львові у власному будинку на вулиці Короленка, 5 (кол. вул. Францішканська). Помер 27 березня 1912 року у Львові, похований на Личаківському кладовищі.

Дочка – Софія Анна Морачевська , польська громадсько-політична діячка.

Наукова діяльність

Роман Ґостковський – автор понад 60 оригінальних публікацій, які виходили польською, німецькою, чеською, російською мовами.

Ekonomiczne znaczenie kolej wąskotorowych
Головним напрямком його наукової діяльності була теорія залізничного руху, відображена в основній праці у двох томах «Теорія залізничного руху: практичне застосування» / «Teoria ruchu kolejowego zastosowana do praktyki» (1883) та експлуатація залізничного транспорту: «Хвороба державної залізниці в Австрії» / «Choroba kolei państwowych w Austryi» (1901), «Віденський локальний рух на цісарсько-королівській Австрійській державній залізниці» / «Der Wiener Localverkehr auf den k. k. österr. Staatsbahnen» (1898), «Як у Галичині запровадили залізничні колії / «Jak Galicya przyszła do kolei żelaznych» (1899). Почав одним із перших в Австро-Угорщині досліджувати питання використання електричної енергії на залізничному транспорті: Про це свідчать такі статті, як: «Використання електричної тяги на залізницях» / «Elektricität als Betriebskraft auf Eisenbahnen» (1884), «Використання електроенергії при перевезеннях на залізниці» / «Elektryczność w zastosowaniu do przewozu na kolejach źelaznych» (1886), «Опалення залізничних вагонів за допомогою електрики» / «Beheizung der Eisenbahnwagen mittelst Elektricität» (1887), «Опалення та освітлення залізничних вагонів» / «Beheizung und Beleuchtung der «Beheizung Eisenbahnwagen» (1898).

Його статті неодноразово друкувались в журналі «Czasopismo Techniczne», австрійських фахових виданнях: «Щотижневик австрійського об’єднання інженерів та архітекторів» («Wochenschrift des österr. Ingenier- und Architekten-Vereines»), «Журнал про залізниці та пароплавство» («Zeitschrift für Eisenbahnen und Dampfschiffahrt»). Протягом життя Роман Ґостковський захоплювався проблемами повітроплавання. В 1894 р. на III З’їзді техніків він виступив з доповіддю «Механіка польоту» / «Mechanika lotu». Свої наукові погляди він виклав у статтях, надрукованих у різних періодичних виданнях: у «Журналі аеронавігації та фізики атмосфери» / «Zeitschrift für Luftschiffahrt und Physik der Atmosphäre» – «Помилкове вчення про хвилеподібний політ» / «Die Irrlehre von Wellenfluge» (1899), в якій він розглядає рух повітряних хвиль та політ дирижабля; у «Gazeta Narodowa» друкується стаття «Загадка польоту» / «Zagadka lotu» (1892). У своїх дослідженнях він цікавився проблемами та питаннями розвитку аграрної сфери. Про це свідчать статті: «Землеробство» / «Praca na roli» (1896), «Електроенергія у рільництві» / «Elektryczność na roli» (1897).

Популяризаторська діяльність

7 жовтня 1877 р. Ґостковський вперше в Австро-Угорщині виголосив публічну лекцію про телефонний зв’язок, яку супроводжувала демонстрація з’єднання між Головним корпусом Політехніки і Хімічним корпусом, в якому перебував Бруно Абданк Абаканович. 29 квітня 1889 р. Ґостковський виголосив промову на першому в Європі «Телефонному концерті», який Політехнічне товариство організувало з доброчинною метою. Захід відбувався у готелі «Жорж», де засобами телефонного зв’язку між Львовом та Жовквою передавали музику . Брав участь у проекті освітлення електроенергією замість гасових ламп будівлі Галицького сейму (тепер головний корпус Львівського національного університету імені Івана Франка). Про що написав у журналі «Czasopismo Techniczne» «Про освітлення в новій будівлі Галицького сейму у Львові» / «O oświetleniu sali poselskiej w nowym gmachu sejmowym we Lwowie» (1881). Практичну частину проекту втілив в життя інженер Францішек Рихновський.

Друкована спадщина

Могила на Личаківському кладовищі

Після смерті Романа Ґостковського бібліотека Вищої політехнічної школи отримала у дар від його дружини Ванди колекцію видань, що налічувала 1340 примірників книжок та журналів різноманітної тематики: математики, фізики, астрономії, механіки. Сьогодні у фонді книгозбірні Львівської політехніки зберігається 1132 примірники із цього зібрання, а також – 24 його друковані праці.

Бібліографія

Ушанування пам’яті

У 1990 році його ім’ям названо Об’єднання професійних шкіл залізничного транспорту в Лазах (Сілезьке воєводство, Польща) .

Примітки


(с) Дану статтю підготували: вчений секретар НТБ, к.соц.ком. Рената Самотий і гол. бібліотекарка НТБ Галина Белявська