Мінкевич Вітольд
| Мінкевич Вітольд | |
 | |
| Дата народження | 17.06.1880 р. |
|---|---|
| Місце народження | м. Іркутськ |
| Помер | 24.01.1961 р. м. Гданськ |
| Поховання | цвинтар у Вжещчі (Гаданськ) |
| Роки життя | 1880–1961 |
| Alma mater | Варшавська політехніка, Львівська політехніка |
| Дата закінчення | 1908 рік |
| Спеціальність | архітектор |
| Галузь наукових інтересів | архітектура, будівництво |
| Науковий ступінь | професор |
| Дата присвоєння н.с. | 1920 рік |
| Відомий у зв’язку з | ректор Львівської політехніки у 1931 році |
| Почесні звання | doctor Нonoris Сausa Гданської політехніки, Львівської політехніки |
Вітольд Мінкевич — видатний інженер, архітектор, педагог, у 1931 році ректор Львівської політехніки (після відмови Казимира Бартеля).
Коротка біографія
Народився 17 червня 1880 року в Іркутську в родині засланих польських повстанців.
Реальну школу закінчив у Тобольську, у 1898–1900 рр. — слухач Варшавської політехніки (відділ інженерно-будівничий).
У 1901–1908 навчався на відділі архітектури Львівської політехніки. 1910 року проходив практику при будівництві залізниць у Львові, Санкт-Петербурзі та на Байкалі.
У 1911–1920 роках — вчитель Львівської промислової школи. Від 1911 — у керівництві Товариства ужиткового мистецтва. Із 1920 р.— професор на кафедрі архітектури у Львівській політехніці, 1926/27 — декан архітектурного відділу. У 1924 — член комітету засновників журналу «Архітектура і будівництво», делегат Польщі до Міжнародного постійно діючого комітету архітекторів у Парижі, радник у Львові; член міської реставраційної комісії.
У 1931 році, після відмови Казимира Бартеля, стає ректором Львівської політехніки.
З 1938 — член-кореспондент Академії технічних наук у Варшаві, doctor Нonoris Сausa Львівської політехніки.
У 1944 р. арештований енкаведистами та примусово вивезений на роботи в шахтах Донбасу, у 1945 — звільнений, у 1946 виїхав до Гданська, де працював керівником кафедри монументального будівництва у Гданській політехніці.
Із 1947 по 1957 р. керував Бюро відновлення королівського замку на Вавелі. Був членом редакції «Kwartalnika Architektury I Urbanistyki».
У 1960 — doctor Нonoris Сausa Гданської політехніки. Нагороджений урядовими відзнаками Польщі.
У Львові керував реставрацією Вірменського собору та костелів Св.Марії-Маґдалени та Св. Анни.
Помер 24 січня 1961 року у Гданську.
Похований на цвинтарі у Вжещчі (Гаданськ).
