Кафедра архітектурного проектування та інженерії

Кафедра архітектурного проектування та інженерії
Тип підрозділу	кафедра
Абревіатура	АПІ
Дата заснування	2017 р.
Приналежність	Інститут архітектури та дизайну
Завідувач кафедри	д.арх., професор Гнесь Ігор Петрович
Розташування (адреса)	79013, м. Львів, вул. Ст. Бандери, 12; головний корпус, кімн. 316
Сторінка на lp.edu.ua	[1]
Власний сайт	[2]

Кафедра архітектурного проектування та інженерії — це навчально-науковий підрозділ Інституту архітектури та дизайну Національного університету «Львівська політехніка».

Загальна інформація

Кафедра архітектурного проектування та інженерії готує архітекторів за такими освітньо-кваліфікаційними рівнями:

Галузь знань: іженерія, виробництво та будівництво.

Спеціальність: «G17 Архітектура та містобудування»; Вибірковий блок «Архітектура, інтер’єр, конструювання об’єктів»:

• бакалавр (G17.00.00 «Архітектура та містобудування»)
• магістр (G17.00.01 «Архітектура будівель і споруд»)

Історія

Кафедра архітектурного проектування та інженерії створена у 2017 р. в результаті об’єднання двох кафедр «Львівської політехніки», які вели підготовку «архітекторів широкого профілю»: кафедри архітектурного проектування і кафедри архітектурних конструкцій.

Проте витоки її діяльності прослідковуються ще з 1872 р., коли при Цісарсько-королівській технічній академії існувало три окремі професійні напрямки. Серед них був Будівельний відділ, на якому навчали архітектурі. У 1877 р. Технічна академія стає Політехнічною школою і у складі Будівельного відділу створюються кафедри архітектурного проектування – «Архітектура 1» та «Архітектура 2». Власне тематику житлових об’єктів провадить кафедра врхітектури 1, яку можна вважати попередницею сучасної кафедри архітектурного проектування та інженерії. Більш повні відомості про діяльність цієї кафедри маємо у міжвоєнний період. Тоді, на предметі «Утилітарне будівництво», який викладав професор Владислав Дердацький вивчали гігієну житлового будинку, проєктування житлових будинків, чиншових кам’яниць та готелів. У навчальній програмі Львівської політехніки з 1923–1924 рр. є поділ на дві кафедри: «Будівництво цивільне» та «Будівництво утилітарне». У програмі за 1939–1940 рр. кафедра цивільного будівництва ділиться на кафедри «Архітектура 1» та «Архітектура 2». Власне кафедра архітектури 1, яку очолював відомий львівський архітектор Ян Багенський провадила проєктування житлових будинків і була попередницею сучасної кафедри архітектурного проектування та інженерії.

У 1945 р. в складі інженерно-будівельного факультету була заснована кафедра архітектурних конструкцій. В 2017 р. на базі кафедри архітектурного проектування та кафедри архітектурних конструкцій було створено кафедру архітектурного проектування та інженерії (АПІ). Об’єднання двох кафедр дозволило створити кафедру де додатково викладають розуміння роботи конструкцій будівлі, бачення естетичної складової в конструкціях та інженерних деталях.

Наукова робота

Наукові напрямки кафедри АПІ:

У сфері архітектури житла:

• Розробка пропозицій щодо впровадження принципово нових типів будинків, квартир і прийомів організації прибудинкового середовища, які забезпечують суттєве підвищення комфортності проживання.
• Дослідження впливів багатоквартирного багатоповерхового житла на здоров’я мешканців і соціалізацію дітей, на антисоціальну поведінку і криміногенну ситуацію в мікрорайонах.
• Розробка регіональної програми комплексної та вибіркової реконструкції житлових кварталів і будинків перших масових серій індустріального типового домобудування (60-70-х років).
• Розробка пропозицій щодо вирішення проблем проживання неповносправних людей похилого віку в структурі сформованих житлових мікрорайонів 60-80-х років XX ст.
• Розробка принципів формування екологічно орієнтованих житлових кварталів і поселень з врахуванням, екологічних (енерго-інформаційних) чинників, економії природних ресурсів.
• Розробка пропозицій щодо мансардного будівництва як в об’ємі горищ, так і в плані розбудови плоских крівель житлових будинків 60-90-х років, в тому числі пентхаузів.
• Альтернативні форми забезпечення житлом.
• Розробка ефективних засобів боротьби з шумовим забрудненням житлового середовища.
• Розробка пропозицій щодо вирішення проблеми паркування індивідуального автотранспорту в структурі житлових мікрорайонів.

У сфері архітектури громадських будівель і споруд:

• Обґрунтування необхідності та розробка принципів формування об’єктів для підлітків і молоді в структурі житлових кварталів і мікрорайонів.
• Розробка програми реконструкції і модернізації (при необхідності розширення та спеціалізації) дитячих дошкільних закладів і шкіл, збудованих в 50-70-х роках XX ст.

У сфері архітектурних конструкцій, матеріалознавства, архітектурної фізики:

• Розробка нових конструкцій і матеріалів для розширення творчої палітри архітекторів і дизайнерів.
• Розробка принципів енергоощадної архітектури, прийомів формування енергоощадних та енергоавтономних об’єктів однородинних і багатоквартирних житлових будинків, громадських будівель, кварталів з мінімальним споживанням теплоенергетичних ресурсів і використанням альтернативних джерел енергії.
• Дослідження потенційних можливостей підвищення експлуатаційних якостей і покращення технологічності крупнопанельного домобудування.

У сфері нормативно-правових основ проектування будівель і споруд:

• Розробка пропозицій по коригуванню державних проектних норм ДБН В.2.2-15-2005, «Житлові будинки. Основні положення».
• Розробка регіональної програми, проектних норм і рекомендацій для проектування соціального і доступного житла.
• Розробка проектних норм і рекомендацій щодо проектування житла для трудових мігрантів, бездомних.
• Дослідження можливих сфер застосування, соціально-економічної ефективності, розробка проектних норм і рекомендацій щодо проектування орендного житла.
• Розробка принципів ефективної житлової політики в Україні.

Перелік напрямків досліджень наукової школи «Архітектура житла»:

• Методологічні основи оптимізації структури міського житла.
• Принципи формування енергоощадних та енергоавтономних об’єктів — однородинних і багатоквартирних житлових будинків, громадських будівель, кварталів — з мінімальним споживанням теплоенергетичних ресурсів і використанням альтернативних джерел енергії.
• Розробка регіональної програми, проєктних норм і рекомендацій для проєктування доступного житла.
• Розробка регіональної програми, проєктних норм і рекомендацій для проєктування соціального житла, в тому числі — житла для бездомних.
• Розробка регіональної програми комплексної та вибіркової реконструкції житлових кварталів і будинків перших серій індустріального типового домобудування (60–70-х років).
• Дослідження можливих сфер застосування орендного житла, його соціально-економічної ефективності, розробка проектних норм і рекомендацій що до проектування.
• Розробка пропозицій щодо вирішення проблеми паркування індивідуального автотранспорту в структурі житлових мікрорайонів 60–80-х років ХХ ст.
• Розробка програми реконструкції і модернізації (при необхідності — розширення та спеціалізації) мережі дитячих дошкільних закладів і шкіл, в структурі мікрорайонів, збудованих в 50–70-х роках ХХ ст.
• Розробка пропозицій щодо впровадження принципово нових типів будинків, квартир і прийомів організації прибудинкового середовища, які забезпечують суттєве підвищення комфортності проживання, екологічність, покращення санітарно-гігієнічних параметрів без збільшення вартості будівництва.
• Дослідження впливів багатоквартирного багатоповерхового житла на здоров’я мешканців і соціалізацію дітей.
• Дослідження впливів багатоквартирного багатоповерхового житла на антисоціальну поведінку і криміногенну ситуацію в мікрорайонах.
• Розробка пропозицій щодо вирішення проблем проживання неповносправних людей похилого віку в структурі житлових мікрорайонів 60-80-х років ХХ ст.
• Дослідження потенційних можливостей підвищення експлуатаційних якостей і покращення технологічності крупнопанельного домобудування.
• Розробка принципів ефективної житлової політики в Україні і на муніципальному рівні.
• Розробка принципів формування екологічно орієнтованих житлових кварталів і поселень з врахуванням, в тому числі, еніологічних (енерго-інформаційних) чинників, ощадного використання природних ресурсів.
• Розробка пропозицій щодо мансардного будівництва як в об’ємі горищ, так і в плані розбудови плоских крівель житлових будинків 60-90-х років, в тому числі — пентхаузів.
• Альтернативні форми забезпечення житлом.
• Обґрунтування необхідності та розробка принципів формування об’єктів для підлітків і молоді в структурі житлових кварталів і мікрорайонів.
• Розробка ефективних засобів боротьби з шумовим забрудненням житлового середовища.
• Спеціалізоване житло для студентів, безхатченків та мігрантів в структурі житлової забудови.
• Особливості формування квартир з нетрадиційною об’ємно-планувальною структурою.
• Об’єкти фізкультури в житловому середовищі.

Відомі випускники

Марко Совицький, Юліан Чаплінський, Антон Коломейцев, Андрій Асанов, Ярослав Карашецький, Богдан Гой, Тарас Біляєв, Андрій Біляєв, Мирослав Дзвінковський, Христина Бадзян Олександр Лесюк, Оля Сандецька, Тарас Михаліха, Дмитро Сорокевич, Дмитро Райфшнайдер, Христина Коляса, Дмитро Хіблін, Маркіян Косак, Юрій Глобчак, Назар Павлеса, Надія Чохань, Данило Кінаш, Тарас Нечипір, Віталій Литвин, Тетяна Красуцька, Олена Джула-Райфшнайдер, Ірина Паракуда, Павло Петрич, Євгеній Доля, Марія Щербакова, Аліна Саніна, Андрій Мацола, Василь Мацола.

Партнери

• ПП «ЮЛІУС»
• Архітектурна майстерня «Симетрія»
• Проєктна майстерня Біляєвих
• Submarina Studio
• Re+ Bureau
• Архітектурний факультет Варшавської політехніки (Польща)
• Технічний університет Карлс Рує (Німеччина)
• Факультет інженерної справи Університету Внутрішньої Бейри (Португалія)
• Львівський фаховий коледж декоративного та ужиткового мистецтва ім. І. Труша
• Управління архітектури Львівської міської ради (ЛМР),
• Dobro design

Контакти

вул. С. Бандери 12, м. Львів, 79013; головний корпус, кімн. 316

Тел.: +38 (032) 258-25-42

E-mail: api.dept@lpnu.ua

Посилання на сторінки у соціальних мережах: Facebook