Мариняк Богдан
Богдан Мариняк | |
| |
Дата народження | 1912 р. |
---|---|
Місце народження | с. Розджаловичі |
Помер | 1912 р. |
Поховання | Личаківський цвинтар |
Роки життя | 68 |
Alma mater | Віденська технічна академія |
Дата закінчення | 1870 р. |
Спеціальність | машинобудування |
Вчене звання | професор машинобудування |
Дата присвоєння в.з. | 1876 р. |
Почесні звання | почесний член студентського товариства «Братня поміч» |
Богдан Мариняк — видатний науковець та винахідник, професор машинобудування, ректор (1886–1887 рр.) Національного університету «Львівська політехніка», на той час Цісарсько-королівської Вищої технічної школи у Львові.
Біографічна довідка
Народився у 1844 році у с. Розджаловичі в Галичині (тепер — село Роздільне Самбірського району), українець за походженням.
Навчався у реальній школі в Самборі та Львові.
1866 р. — вступив до Політехніки у Львові.
1870 р. — перевівся до Віденської технічної академії, де закінчив факультет машинобудування і працював асистентом. Відзначався великими здібностями до винахідництва.
1873 р. — призначений асистентом кафедри нарисної геометрії Цісарсько-королівської технічної академії у Львові. Вдосконалював теоретичні студії у Берлінській промисловій академії, працював у закладі будівництва корабельних машин у Бельгії (під керівництвом конструктора Краффта). Подорожував з науковою метою по Бельгії, Голландії, Франції, Швейцарії, Баварії, що сприяло вдосконаленню практичної підготовки конструктора заводів машинобудування.
1876 р. — призначений професором і завідувачем кафедри машинобудування у Цісарсько-королівській технічній академії у Львові.
1886–1887 н.р. — ректор Цісарсько-королівської Вищої технічної школи у Львові, тепер — Національний університет «Львівська політехніка». Згодом неодноразово обирався деканом факультету машинобудування.
36 років працював на ниві конструювання машин, підготував чималий загін інженерних фахівців. Був куратором та з 1894 р. — почесним членом студентського товариства «Братня поміч».
Для вшанування пам’яті першого конструктора було створено фонд імені Богдана Мариняка, з якого щорічно виплачували певний відсоток як нагороду слухачам факультету машинобудування, що відзначилися конструкторськими нахилами.
1912 р. — помер у м. Львові, похований на Личаківському цвинтарі.