Ян Алойзи Нойман
| Ян Алойзи Нойман* | |
| Ім'я при народженні | Ян Алойзи Роман |
|---|---|
| Дата народження | 9 серпня 1900 р. |
| Місце народження | м. Тлумач, Станіславське воєводство |
| Помер | 26-27? червня 1941 Львів розстріл |
| Поховання | місце невідоме |
| Роки життя | 40 |
| Громадянство | Австро-Угорщина, Польська Республіка |
| Національність | поляк |
| Alma mater | Львівська політехніка |
| Галузь наукових інтересів | фотографія, публіцистика |
| Відомий у зв’язку з | науковою та професійною діяльністю |
Ян Алойзи Нойман (Jan Alojzy Neuman) – відомий фотограф-новатор, випускник Львівської політехніки, асистент доцентури фотографії та викладач фотографії архітектурного факультету Львівської політехніки.
Біографія
Ян Алойзи Нойман народився 9 серпня 1900 р. в м. Тлумач Станіславського воєводства в родині вчителя рільничої школи Юзефа Ноймана та Богуміли, з роду Томжинських [1]. В 1917 р. здобув середню освіту в гімназії у Кросному(Польща, Підкарпатське воєводство) .
Проходив виробничу практику на нафтопереробному заводі в Кросному як асистент технологічної лабораторії. В 1918–1919 н. р. вступив на перший навчальний рік до Гірничої академії Леобені в (Австрія). В той же час, служив добровольцем у польському війську.
В 1919–1920 н. р. вступив на курс гірництва у Вищу політехнічну школу у Львові. В 1920 р. провів шість місяців на фронті.
В 1923–1924 н. р. перевівся з механічного на архітектурний відділ Львівської Політехніки, оскільки ще з дитинства проявляв схильність до малювання та креслення [2]. В 1925–1926 н. р записався на необов'язковий для вивчення курс «Художньої фотографії», який викладав н архітектурному відділі відомий львівський художник-фотограф д-р Генрик Міколяш. Курс саме набирав популярності серед творчої молоді. Під впливом Г. Міколяша відбулася трансформація Яна Ноймана з фотографа-любителя на фотографа-професіонала. Під час занять освоював теорію, техніку та композицію фотографії. А також почав використовувати різні спеціальні техніки, які допомагали займатися творчим процесом та вивчати секрети фотографії на базі наукових досліджень [3]. На курсі фотографії сміливо пробував експериментувати з так званими «шляхетними» вільними техніками як олія, бром, багатошарова гума, тощо.
Після року навчання, здобув досвід з практичних занять та на відмінно склав іспит з курсу «Художньої фотографії», і удостоївся пропозиції від д-ра Генрика Міколяша на вакантну посаду заступника асистента в доцентурі фотографії. У грудні 1926 р. отримав свідоцтво про здачу першого державного екзамену [4]. Навчання на архітектурному відділі пройшов до третього курсу включно. З 1 січня 1927 н. р. Ян Нойман почав працювати заступником асистента доцентури фотографії на архітектурному відділі Львівської політехніки [5]. У тому ж році як професійний фотограф вперше представив дві свої роботи для широкого загалу на 1-му Міжнародному салоні художньої фотографії у Варшаві [6].
В 1928 р. у Львівській політехніці було відкрито спеціальні військові курси з авіаційної фотографії для офіцерів. З метою ближчого ознайомлення із технікою фотографії з повітря, Ян Нойман здійснив влітку 1928 та 1929 рр. кілька польотів з фотографічним апаратом. Здобутий досвід дозволив йому впровадити на останньому курсі в 1930 р. спеціальні практичні заняття на летовищі в Скнилові. Заняття в доцентурі фотографії та чимала кількість годин на авіаційному курсі унеможливили продовження навчання Яна Ноймана на архітектурному відділі.
Ян Нойман офіційно працював на посаді асистента доцентури фотографії Львівської Політехніки з 1 січня 1927 р. по 30 вересня 1930 р. У 1930–1931 н. р. Ян Нойман навчався фотографічної майстерності у Відні, в навчально-науковому інституті графіки «Graphische Lehr- und Versuchsanstalt», який був заснований в 1888 р. Це був перший державний заклад, що надавав комплексну підготовку фотографам у Центральній Європі – у той час, коли фотографію в основному викладали в приватних фотостудіях і на курсах [7]. За сприянням Львівської політехніки Міністерство освіти та віровизнань виділило для цього фінансування в розмірі 10 тисяч злотих на 10 місяців навчання[8] .
Під керівництвом Рудольфа Коппіци (1884–1936), впливового та успішного австрійського фотографа вивчав портрет, пройшов курс з випробування професійної апаратури та хімічних речовин, здійснив спроби незалежних наукових досліджень у галузі фотохімії та суміжних дисциплінах. Окрім основної програми здобув практичний вишкіл в науково-дослідній лабораторії цього закладу[9] .
За досить короткий час Ян Нойман зумів встановити доволі тісні відносини з мистецьким світом Відня, став членом Віденського любительського фотографічного товариства. Під час Міжнародного конгресу з художньої фотографії в 1931 р. було урочисто відкрито його персональну виставку. Після закінчення навчання у Відні, Міністерство освіти та віровизнань призначило Яна Ноймана професійним викладачем в Державну фотографічну школу у Варшаві, яка згодом була перейменована у Фотографічний ліцей.
Ян Нойман викладав там від осені 1931 року до 1938–1939 н. р. предмети з фототехніки, фотохімії, фотографії. Окрім курсу лекційних занять вів практичні заняття з фотографії. Завдяки його ініціативі було розширено шкільну лабораторію, яка дозволяла досліджувати сенситометрію, денсографію, спектрографію [10].
Дружиною талановитого фотографа стала в 1937 р. його не менш обдарована учениця з Державної школи фотографії, Христина Хрусціцька (1912–1998). Разом із чоловіком редагувала місячник «Leica w Polsce», а також була секретарем Польського фотографічного товариства. Брала участь у багатьох національних виставках[11].
Відомо, що у вересні 1939 р. Ян Нойман разом із дружиною повернувся до Львова. В грудні 1939 р. влаштувався на роботу у Львівський політехнічний інститут на посаду старшого викладача фотографії архітектурного факультету. В архівній справі знаходиться клопотання про призначення Яна Ноймана доцентом.
Ян Нойман трагічно загинув в кінці червня 1941 р., був розстріляний радянською владою. Його прізвище знаходимо у списках заарештованих та ув'язнених осіб, «ворогів народу», які утримувалися в тюрмах Львова на початку воєнних дій влітку 1941 р. за статтею 54-6 Конституції УССР – шпигунство[12] . Лише 25 листопада 1992 р. ці списки були розсекречені.
Професійна діяльність у Львівській політехніці
В 1939 – 1941 рр. працював викладачем архітектурного факультету Львівського політехнічного інституту. Ян Нойман отримав місце викладача після від'їзду Вітольда Ромера, який очолював до 1939 р. фотографічний напрямок. В цей непростий період, окрім педагогічної діяльності намагався проводити науково-дослідницькою роботу, опрацьовуючи комплект фільтрів до фотографії, які разом становили понад 90 одиниць. Ця праця передбачала спектографічне дослідження на тему «Вибір спектру для спектографічних цілей в діапазоні 350-800 мм.» Деякі з методів опрацювання хотіли застосовувати в промисловій галузі.
Творча спадщина
В студентські роки навчання Я. Нойману вдалося сформувати власний художній стиль, який визначався технікою, дослідженнями актуальних тем і тематичними уподобаннями. Хоч ранні роботи Я. Ноймана відзначалися впливом вчителя та його школи пікторалізму, яка тяжіла більше до живопису та документалізму.
Перші свої художні роботи Ян Нойман представив ще студентом у 1925 р. у Львові, новаторство та нестандартність молодого фотографа не залишили поза увагою львівське мистецьке середовище.
Фотомитець створював фотографії у різних жанрових стилях, особливе місце в його творчості займали портретна зйомка та фотомонтаж, фотографування архітектурних споруд, фотографії оголеної натури, документальна, пейзажна, краєзнавча фотографії, та були здебільшого виконані в благородних техніках, таких як бром, багатошарова гума, ізогелія . Часто експериментував з техніками, що межували з графікою та фотографією, практикувався у кольоровій фотографії. Та найбільше прославився як майстер фотомонтажу та фотограм, які він створював, накладаючи кілька негативів один на одного та добиваючись багатошаровості.
Перші професійні роботи фотографа, а саме серії антивоєнних фотомонтажів «Воєнний триптих», «На Заході без змін», «Рік 1914–1918» були удостоєні особливої уваги та справили сильне враження як на організаторів так і на глядачів Другого Міжнародного салону художньої фотографії (ІІ Międzynarodowy Salon artystycznej fotografiji w Polsce), який проходив у Львові . Перші символічні фігурні композиції, які зображали воєнну катастрофу, завдяки їх оригінальності і експресії знайшли рефлексії у суспільстві. Поряд із художніми світлинами фотограф чимало створював документальних фотографій: жіночі портрети, зображення архітектури, фотокомпозиції, на яких зображені великі плани радіоапаратури та наукових приладів. Багато з цих робіт були виконані в техніці багатошарової та кольорової гуми, поєднував також техніку гуми з ізогелією, що давало цікаві результати. Наприклад за роботу «Дефіляда» («Defilada») у 1938 р. на персональній виставці Ян Нойман отримав золоту медаль. Шанувальники його робіт були в Токіо, Відні, Філадельфії, Амстердамі та інших великих містах світу.
В наступні роки репродукції цих фотографій можна було побачити в різних місцевих часописах як «Fotograf polski», «Naokoło swiata», провідних американських та британських журналах таких як «Illustrated London News», «Photograms of the Year», «American Photography» та каталогах міжнародних виставок. Композиції, що ілюстрували трагедію Першої світової війни, принесли фотохудожнику світову славу та визнання.
Ян Алойзи Нойман брав участь у багатьох фотовиставках і конкурсах, варто підкреслити, що його роботи можна було регулярно побачити на міжнародних салонах художньої фотографії. Часто сам виступав автором і співорганізатором низки фотовиставок; в т. ч. трьох персональних, у Відні та Варшаві, і шести колективних у Польщі, та за кордоном. Його фотографії не залишали байдужими глядачів, тож часто були відзначені нагородами, медалями, та дипломами .
Більшість робіт Яна Алойзи Ноймана сьогодні зберігаються у різних колекціях, зокрема в Національному музеї у Вроцлаві (Muzeum Narodowe we Wrocławiu), Художньому музеї у Лодзі (Muzeum Sztuki w Łodzi), Музеї фотографії у Кракові (Muzeum Fotografii w Krakowie).- ↑ Czy wiesz kto to jest? Uzupełnienia i sprostowania. Warszawa: Drukarnia Wydawnicza. [1939]. S. 210.
- ↑ ДАЛО. Ф. 27. Оп. 4. Спр. 451. 36 арк.
- ↑ Архів Національного університету «Львівська політехніка». Ф. Р–120. Оп. 1-л. Спр. 73. Арк. 7–14.
- ↑ ДАЛО. Ф. 27. Оп. 5. Спр. 622. 8 арк.
- ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok naukowy 1927/1928. LV. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1927. S. 58. ; Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1928/1929. LVІ. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1928. S. 58.
- ↑ Katalog Pierwszego Międzynarodowego Salonu Fotografji Artystycznej w Warszawie. Wystawa Foto-Kinematograficzna. Warszawa, IX-X 1927. 21 s.
- ↑ Puchała-Rojek K. Mitologie absolutnej odrębności. Hartwig w Wiedniu i Jogle. URL: https://magazynszum.pl/mitologie-absolutnej-odrebnosci-hartwig-w-wiedniu-i-jogle/ (last access: 16.08.2022).
- ↑ Архів Національного університету «Львівська політехніка». Ф. Р–120. Оп. 1-л. Спр. 73. Арк. 7–14; ДАЛО. Ф. 27. Оп. 4. Спр. 451. 36 арк. ; Program Politechniki Lwowskiej na rok naukowy 1931/1932. LV. We Lwowie. 1931. S. 249.
- ↑ Архів Національного університету «Львівська політехніка». Ф. Р–120. Оп. 1-л. Спр. 73. Арк. 7–14.
- ↑ Архів Національного університету “Львівська політехніка”. Ф. Р–120. Оп. 1-л. Спр. 73. Арк. 8.
- ↑ Krystyna Gorazdowska. 1912 – 1998. URL: https://web.archive.org/web/20180125191549/https://zasoby.msl.org.pl/martists/view/245
- ↑ Сектор архівного забезпечення Управління Служби безпеки України у Львівській області. Ф. 6. Оп. 1. АКС № П-11282. Т.4. С. 93. ; Кримінальний кодекс УРСР затверджений Центральним Виконавчим комітетом Української УРСР 8 червня 1927 р. Держполітвидав УРСР. С. 17.
