Ян Алойзи Нойман

Ян Алойзи Нойман*
Ім'я при народженні	Ян Алойзи Роман
Дата народження	9 серпня 1900 р.
Місце народження	м. Тлумач, Станіславське воєводство
Помер	26-27? червня 1941 Львів розстріл
Поховання	місце невідоме
Роки життя	40
Громадянство	Австро-Угорщина, Польська Республіка
Національність	поляк
Alma mater	Львівська політехніка
Галузь наукових інтересів	фотографія, публіцистика
Відомий у зв’язку з	науковою та професійною діяльністю

Ян Алойзи Нойман (Jan Alojzy Neuman) – відомий фотограф-новатор, випускник Львівської політехніки, асистент доцентури фотографії та викладач фотографії архітектурного факультету Львівської політехніки.

Біографія

Ян Алойзи Нойман народився 9 серпня 1900 р. в м. Тлумач Станіславського воєводства в родині вчителя рільничої школи Юзефа Ноймана та Богуміли, з роду Томжинських . В 1917 р. здобув середню освіту в гімназії у Кросному(Польща, Підкарпатське воєводство) . Проходив виробничу практику на нафтопереробному заводі в Кросному як асистент технологічної лабораторії. В 1918–1919 н. р. вступив на перший навчальний рік до Гірничої академії Леобені в (Австрія). В той же час, служив добровольцем у польському війську. В 1919–1920 н. р. вступив на курс гірництва у Вищу політехнічну школу у Львові. В 1920 р. провів шість місяців на фронті. В 1923–1924 н. р. перевівся з механічного на архітектурний відділ Львівської Політехніки, оскільки ще з дитинства проявляв схильність до малювання та креслення . В 1925–1926 н. р записався на необов'язковий для вивчення курс «Художньої фотографії», який викладав н архітектурному відділі відомий львівський художник-фотограф д-р Генрик Міколяш. Курс саме набирав популярності серед творчої молоді. Під впливом Г. Міколяша відбулася трансформація Яна Ноймана з фотографа-любителя на фотографа-професіонала. Під час занять освоював теорію, техніку та композицію фотографії. А також почав використовувати різні спеціальні техніки, які допомагали займатися творчим процесом та вивчати секрети фотографії на базі наукових досліджень . На курсі фотографії сміливо пробував експериментувати з так званими «шляхетними» вільними техніками як олія, бром, багатошарова гума, тощо. Після року навчання, здобув досвід з практичних занять та на відмінно склав іспит з курсу «Художньої фотографії», і удостоївся пропозиції від д-ра Генрика Міколяша на вакантну посаду заступника асистента в доцентурі фотографії. У грудні 1926 р. отримав свідоцтво про здачу першого державного екзамену . Навчання на архітектурному відділі пройшов до третього курсу включно. З 1 січня 1927 н. р. Ян Нойман почав працювати заступником асистента доцентури фотографії на архітектурному відділі Львівської політехніки . У тому ж році як професійний фотограф вперше представив дві свої роботи для широкого загалу на 1-му Міжнародному салоні художньої фотографії у Варшаві . В 1928 р. у Львівській політехніці було відкрито спеціальні військові курси з авіаційної фотографії для офіцерів. З метою ближчого ознайомлення із технікою фотографії з повітря, Ян Нойман здійснив влітку 1928 та 1929 рр. кілька польотів з фотографічним апаратом. Здобутий досвід дозволив йому впровадити на останньому курсі в 1930 р. спеціальні практичні заняття на летовищі в Скнилові. Заняття в доцентурі фотографії та чимала кількість годин на авіаційному курсі унеможливили продовження навчання Яна Ноймана на архітектурному відділі. Ян Нойман офіційно працював на посаді асистента доцентури фотографії Львівської Політехніки з 1 січня 1927 р. по 30 вересня 1930 р. У 1930–1931 н. р. Ян Нойман навчався фотографічної майстерності у Відні, в навчально-науковому інституті графіки «Graphische Lehr- und Versuchsanstalt», який був заснований в 1888 р. Це був перший державний заклад, що надавав комплексну підготовку фотографам у Центральній Європі – у той час, коли фотографію в основному викладали в приватних фотостудіях і на курсах . За сприянням Львівської політехніки Міністерство освіти та віровизнань виділило для цього фінансування в розмірі 10 тисяч злотих на 10 місяців навчання . Під керівництвом Рудольфа Коппіци (1884–1936), впливового та успішного австрійського фотографа вивчав портрет, пройшов курс з випробування професійної апаратури та хімічних речовин, здійснив спроби незалежних наукових досліджень у галузі фотохімії та суміжних дисциплінах. Окрім основної програми здобув практичний вишкіл в науково-дослідній лабораторії цього закладу . За досить короткий час Ян Нойман зумів встановити доволі тісні відносини з мистецьким світом Відня, став членом Віденського любительського фотографічного товариства. Під час Міжнародного конгресу з художньої фотографії в 1931 р. було урочисто відкрито його персональну виставку. Після закінчення навчання у Відні, Міністерство освіти та віровизнань призначило Яна Ноймана професійним викладачем в Державну фотографічну школу у Варшаві http://www.fotospokojna.com/o-szkole/typy-szkol/, яка згодом була перейменована у Фотографічний ліцей. Ян Нойман викладав там від осені 1931 року до 1938–1939 н. р. предмети з фототехніки, фотохімії, фотографії. Окрім курсу лекційних занять вів практичні заняття з фотографії. Завдяки його ініціативі було розширено шкільну лабораторію, яка дозволяла досліджувати сенситометрію, денсографію, спектрографію . Дружиною талановитого фотографа стала в 1937 р. його не менш обдарована учениця з Державної школи фотографії, Христина Хрусціцька (1912–1998) https://pl.wikipedia.org/wiki/Krystyna_Gorazdowska. Разом із чоловіком редагувала місячник «Leica w Polsce» https://pl.wikipedia.org/wiki/Leica_w_Polsce_(czasopismo), а також була секретарем Польського фотографічного товариства. Брала участь у багатьох національних виставках . Відомо, що у вересні 1939 р. Ян Нойман разом із дружиною повернувся до Львова. В грудні 1939 р. влаштувався на роботу у Львівський політехнічний інститут на посаду старшого викладача фотографії архітектурного факультету. В архівній справі знаходиться клопотання про призначення Яна Ноймана доцентом . Ян Нойман трагічно загинув в кінці червня 1941 р., був розстріляний радянською владою. Його прізвище знаходимо у списках заарештованих та ув'язнених осіб, «ворогів народу», які утримувалися в тюрмах Львова на початку воєнних дій влітку 1941 р. за статтею 54-6 Конституції УССР – шпигунство . Лише 25 листопада 1992 р. ці списки були розсекречені.