Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків з діаспорою

Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою
Тип підрозділу	відокремлений інститут
Абревіатура	МІОК
Дата заснування	1992 рік
Засновники	Міжнародний центр освіти, науки і культури
Дата ліквідації	1999 рік
Причина ліквідації	реорганізація
Приналежність	Національний університет «Львівська політехніка»
Директор	к.п.н., доц. Ключковська Ірина Михайлівна
Розташування (адреса)	вул. Степана Бандери, 32д, 79013, м. Львів-13, 6а-корпус, к. 212
Сторінка на lp.edu.ua	http://lp.edu.ua/miok
Власний сайт	http://miok.lviv.ua/

Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» — це відокремлений навчальний заклад Львівської політехніки створений з метою розширення діяльності у сфері співпраці з вищими закладами освіти, зміцнення освітньо-культурних зв’язків з українською діаспорою.

Загальна інформація

Діяльність Інституту регламентується Положенням про Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» та здійснюється згідно з чинним законодавством.

МІОК співпрацює з Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерством закордонних справ України, Міністерством культури й туризму України, Світовим Конгресом Українців (СКУ); Європейським Конгресом Українців (ЄКУ); Українською Всесвітньою Координаційною Радою (УВКР); Світовою Федерацією Українських Жіночих Організацій (СФУЖО); українськими громадами світу; Благодійним фондом «Open Ukraine»; Міжнародним благодійним фондом «Україна 3000» та багатьма іншими державними та громадськими установами України й зарубіжжя.

Інститут є єдиною установою в Україні, яка системно на комплексній основі займається проблемами українського зарубіжжя, використовуючи різні форми і методи, зокрема: проведення наукових досліджень; підготовку і видання навчально-методичних посібників та підручників; проведення міжнародних науково-практичних конгресів, симпозіумів, семінарів, конференцій, круглих столів, міжнародних літніх шкіл, конкурсів, презентацій, зустрічей; перевидання мистецьких і літературних творів представників української діаспори.

Концептуально діяльність МІОКу здійснюється за такими напрямами:

• Освіта українського зарубіжжя (проект «Крок до України»).
• Сучасні міграційні процеси (проект «Назустріч новій хвилі»).
• Історико-культурна спадщина і визначні постаті української діаспори (проект «Відкриймо для України українську діаспору»).

Працівники Інституту — команда однодумців. Це люди різного віку, але всі вони працюють над спільною справою — єднання українців світу для сприяння розбудові авторитетної, економічно розвиненої і самодостатньої європейської України.

Структура МІОК:

• Директор
• Відділ культури та зв`язків з діаспорою
• Відділ україністики та освіти
• Відділ видавничо-інформаційного забезпечення
• Бухгалтерія

Історія інституту

У 1992 році було створено Міжнародний центр освіти, науки і культури, який за наказом Міністерства освіти України № 468 від 30 грудня 1998 року та наказом ректора Національного університету «Львівська політехніка» № 24-10 від 21 квітня 1999 року став Міжнародним інститутом освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» (МІОК).

Сьогодні йдеться про двосторонній обмін знаннями та досвідом між Україною та діаспорою. Це двосторонній рух, який у нових умовах розвитку нашого суспільства повинен реалізуватися в новому форматі. Тільки в такому випадку можна говорити про успіх справи.

Наукова діяльність інституту

В інституті створений невеликий науковий відділ (Н. Гумницька, І. Ключковська (к. п. н., доц.), О. Палінська (к. філол. н.), О. П’ятковська, О. Туркевич, Г. Шміло, У. Гладун), затверджена наукова тематика «Українська діаспора: освітній, культурологічний, політологічний аспекти».

Вибір наукової тематики великою мірою зумовлений трансформаційними процесами, які відбулися в середовищі української діаспори і були викликані низкою причин — передусім проголошенням незалежності нашої держави, що привело до зміни завдань та форм роботи у західній діаспорі, яка має давню історію, добре організована та володіє значним фінансовим забезпеченням. На проти вагу їй, східна діаспора, яка постала внаслідок виникнення нових незалежних держав на пострадянському просторі, потребує особливої уваги та підтримки з боку історичної батьківщини, адже перебуває на стадії структуризації та розвитку. Тому робота спрямована на допомогу українським громадам східної діаспори, розглядаючи її як потужний фактор впливу у країнах проживання.

У зв’язку з цим метою роботи є дослідження механізмів структурування та функціонування української діаспори як суспільного явища та науковий аналіз пов’язаних із діаспорою освітніх, політологічних та культурологічних проблем.

Інститут розробив власну концепцію співпраці України та діаспори, яку представлено на багатьох міжнародних наукових конференціях із питань діаспори та на Зборах Української Всесвітньої Координаційної Ради. Основою запропонованої нами концепції стали такі засади:

• підтримка світового українства — стратегічний напрям політики української держави;
• здобутки української діаспори — інтегральна частина досягнень України та світової цивілізації;
• впливу на державотворчі процеси в Україні;
• українська діаспора — дієвий інструмент політичного, економічного та культурного впливу у країнах проживання;
• українська діаспора — потужний засіб утвердження позитивного образу нашої держави у міжнародній спільноті.

На етапі становлення держави Україна важливо ефективно використати накопичений діаспорою величезний капітал знань та можливостей. Для цього необхідно розробити механізми взаємодії зі співвітчизниками за кордоном на підставі як попереднього досвіду, так і нових тенденцій та явищ у світі української діаспори. Одним із дієвих засобів для вироблення стратегії взаємин України та діаспори є проведення наукових конференцій. Конференції на тему взаємодії держави та діаспори регулярно відбуваються у країнах Європи, Азії, Африки, зокрема у Польщі, Угорщині, Франції, Ізраїлі, Вірменії, Індії, Китаї, у Союзі африканських держав та в багатьох інших. Мета цих форумів — налагодження співпраці з діаспорою, яку у світі розцінюють як потужний державотворчий фактор, а проведення таких заходів — як інтегральну частину розвитку взаємин держави та її співвітчизників за кордоном.Саме тому інститут виступив ініціатором та організатором міжнародних конгресів «Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті» (Львів-2006, Львів-2008, Львів-2010), найвагомішим результатом яких стало проведення парламентських слухань із питань світового українства у жовтні 2009 р., на яких виступила Ірина Ключковська — директор інституту, доцент, кандидат педагогічних наук, автор концепції співпраці з діаспорою, проектів МІОК, учасник багатьох наукових конференцій, конгресів і форумів, автор понад 80 наукових праць.

Проекти інституту

Питання освіти українського зарубіжжя, зокрема у Східній діаспорі, є домінуючим у діяльності Інституту і спрямоване на збереження української тотожності закордонних українців. У рамках освітянського проекту «Крок до України» було:

• видано навчальний комплекс з української мови як іноземної «КРОК-1»;
• розроблено і підготовлено до друку навчальний комплекс (середнього рівня) з української мови як іноземної «КРОК-2»;
• укладено першу частину навчального посібника «Самостійний крок»;
• підготовлено до друку збірник лінгвокраїнознавчих текстів «Мандрівка Україною» та аудіокнигу із вправами «Автостопом по Україні»;
• розроблено інтерактивний курс української мови і методичні матеріали до рубрики «Етномайстерня» для навчально-методичного сайту;
• започатковано і проведено 21-22 лютого 2011 року щорічну Міжнародну науково-практичну конференцію «Українська мова у світі»;
• розроблено концепцію щорічних літніх Міжнародних шкіл україністики для шкільної та студентської молоді зарубіжжя, які у 2010-2011 рр. проведено з молоддю Росії, Білорусі, Франції та Польщі.

Завдання проекту «Назустріч новій хвилі»:

• привернути увагу суспільства і влади до розв’язання проблем соціального і національного сирітства, породжених новітньою трудовою еміграцією;
• запобігти руйнації інституту сім’ї — фундаментальної клітини міцної держави.

З цією метою Інститут проводить як фундаментальні дослідження, так і науково-організаційні заходи, серед яких проект «Діти емігрантів про себе» та Міжнародні науково-практичні конференції «Транснаціональні сім’ї як наслідок української трудової міграції: проблеми та шляхи їх розв’язання», круглі столи.

Реалізація проекту «Відкриймо для України українську діаспору» здійснюється шляхом:

• проведення міжнародних науково-практичних конгресів, симпозіумів, семінарів, конференцій, круглих столів, конкурсів,зустрічей, презентацій українських громад зарубіжжя;
• історико-культурологічного дослідження доробку визначних постатей українського зарубіжжя та введення його в національний культурний обіг;
• перевидання мистецьких і літературних творів представників української діаспори, проведення літературно-мистецьких міжнародних конкурсів, виставок, висвітлення діяльності українських громад у засобах масової інформації;
• вивчення потреб українських громад для цілеспрямованої допомоги у їхній діяльності.

Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» започатковує проект «Український Всесвіт», який передбачає створення електронної карти українських громад та організацій у світі і міститиме коротку інформаційну довідку.

У січні 2012 року Міжнародний інститут освіти, культури і зв’язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка» започатковує спільний проект Інституту і доктора славістики Йоркського університету в Торонто (Канада) Марка Роберта Стеха «Очима культури».

Мета проекту:

• актуалізувати перед українською молоддю культурологічну й історичну тематику як фундаментальні основи формування національної ідентичності, національної свідомості і тотожності;
• залучити якнайширше коло української молоді до пізнання своєї культурної спадщини, своєї традиції, своїх коренів і на основі набутих знань віднайти своє особисте й національне «Я», утвердити індивідуальну самототожність, самосвідомість, відчути людську й національну гідність і гордість за приналежність до духовної і багатої цивілізаційної спадщини;
• відкрити українцям ім’я доктора Марка Роберта Стеха і познайомити їх з його проектом «Очима культури».