Міхал Блейхер
Міхал Блейхер (Michał Joachim Blaicher) – військовий пілот, майор, інженер, конструктор планерів, пілот-випробувач, викладач Львівської політехніки.
Зміст
Біографія
Міхал Блейхер народився 28 червня 1898 р. у Галичині, в с. Грушатичі Перемиського повіту, (тепер – село Самбірського району Львівської області) [1].
У 1908 р. закінчив початкову школу імені Адама Міцкевича в Перемишлі. 1916 р. – закінчив IV Державну Гімназію ім. Яна Длугоша у Львові [2].
11 травня 1916 р. зарахований до Цісарсько-королівської крайової оборони. Служив у 18-му стрілецькому полку. Закінчив офіцерську школу і отримав звання молодшого лейтенанта. У листопаді 1918 р. вступив до лав Війська Польського.
У 1926 р. його направили на навчання до Львівської політехніки, яку закінчив у 1931 р. з дипломом інженера-механіка.
1932 р. призначений командиром центру підготовки військової планерної авіації Військового планерного табору (WOS) в Устянові.
У 1933 р. Міхал Блейхер працював технічним керівником 2-го авіаційно-спортивного свята у Львові, під час якого виконав першу в Галичині показову акробатику на планері ITS-II.
22 липня 1934 р. він встановив польський рекорд у перепаді висот, отримавши результат 3035 м на планері «Комар», а 15 грудня 1934 р. на планері CW-7 конструкції Вацлава Червінського здійснив політ на аеродромі в Скнилові. На буксирі за автомобілем підняв у повітря перший польський акробатичний планер СW-7 та виконав кілька фігур вищого пілотажу: акробатичні петлі, реверси, спіралі, штопори ліворуч і праворуч [3].
Протягом 1934–1938 рр. працював асистентом на кафедрі технології механіки у Львівській політехніці.
У 1934 р. прочитав цикл лекцій «Розвиток авіації», ілюстрованих слайдами, у Львівському університеті: 15 червня – «Перші досягнення авіації», 17 червня – «Авіація на службі війни», 1 вересня – «Спортивна авіація».
У 1935 р. був співорганізатором 3-го Крайового змагання планерного спорту в Устянові та керівником військової команди. Брав участь у цьому змаганні на планері CW-5 bis і отримав нагороду від Правління Державних авіаційних заводів (PZL). У 1937 р. брав участь у V Крайових змаганнях планерного спорту в Іновроцлаві як представник Познанського аероклубу [4], де посів 8 місце серед 30 учасників.
На 6-му Крайовому змаганні планерного спорту в Маслові, 20 липня він здійснив найдовший політ на дистанцію 195 км, але через катастрофу іншого планера WOS був відсторонений від польотів і не завершив змагання.
У вересні 1939 р. з початком Другої світової війни був евакуйований до Франції, в авіатабір у Ліоні, де служив офіцером зв'язку при начальнику гарнізону. Після падіння Франції в липні 1940 р. Міхал Блейхер переїхав до Великої Британії.
У 1941 р. делегований до Повітряно-десантних військ в Боском-Даун разом з групою поляків-планеристів для експериментальної роботи на військових транспортних планерах і як пілот-випробувач прототипів. У 1943–1946 рр. працював інспектором відділу Міністерства авіації з розслідування причин авіакатастроф. У грудні 1944 р. його направили до США для ознайомлення з американською десантною технікою та методами її використання. Після закінчення Другої світової війни до Польщі не повернувся, залишившись в еміграції. 18 березня 1946 р. він повернувся на службу у відділ технічного обслуговування Королівських військово-повітряних сил (ВПС). Завершив службу в чині майора та командира англійської ескадри [5].
У січні 1949 р. Міхал Блейхер отримав британське громадянство, а в березні 1950 р. вступив до Королівських ВПС. У березні 1952 р. продовжив службу в Королівських ВПС Канади. Помер 11 червня 1992 р. в Мілуокі, США.
Діяльність у Львівській політехніці
Протягом осіннього семестру 1934–1935 рр. працював молодшим асистентом кафедри технології механіки Львівської політехніки, де вів заняття з механіки польотів та будівництва конструкції планера для авіаційної секції [6].
З 1935 р. працював у Львівській політехніці на посаді старшого асистента, проводив лабораторні роботи з конструкції літаків, приладів і пристроїв на них, які були впроваджені завдяки субсидіям Ліги протиповітряної і газової оборони. В 1935–1938 рр. викладав авіаційне матеріалознавство і конструювання планерів [7].
Одночасно працював керівником у навчальному центрі планеризму військової авіації, який було створено у зв’язку з відкриттям школи пілотів Львівським комітетом Ліги протиповітряної і газової оборони, що забезпечило сприятливі умови для завершення теоретичних досліджень в авіаційній групі Львівської політехніки.
За період роботи у Львівській політехніці, в авіаційній пресі, ним було опубліковано статті, пов’язані з планеризмом: «Планери як колиска моторного пілотажу», «Холодні фронти, які спостерігаються з планера», «Терміка біля Устянової» та «Оцінка конкурентоспроможності планерів».
Під час роботи на кафедрі Технології механіки сконструював навчально-тренувальний планер В-1. Прототип збудовано в планерних майстернях Авіаційної спілки студентів Львівської політехніки. В цих же майстернях, але вже з назвою Львівські авіаційні майстерні під керівництвом Міхала Блейхера розроблено конструкторську документацію і виготовлено планер В-38.
Проєктно-конструкторська, винахідницька діяльність
Інтереси М. Блейхера-конструктора були пов'язані з будівництвом планерів. У 1934 р. він спроектував навчально-тренувальний планер В-1, який експлуатувався в Безмєхові. Планер був призначений для навчальних польотів та буксирування за літаками. Прототип збудовано в планерних майстернях Авіаційної спілки студентів Львівської політехніки. Випробування на буксирі за літаком відбулося 29 березня 1934 р. на Скнилові. Планер облітав сам конструктор [8].
1935 р. планер CW-5 bis був вдосконалений капітаном інженером Міхалом Блейхером у Військовому планерному таборі в Устянові. У 1935 р. модифікований планер CW-5bis/35/WOS, випущений у кількох примірниках. Планери цієї моделі взяли участь у: 4-их Крайових змаганнях з планерного спорту в Устянові (1936), Чемпіонаті світу з планерного спорту у Рені, Німеччина (1937), 5-му Крайовому змаганні з планерного спорту в Іновроцлаві (1937) [9]. До 1939 р. планери CW-5 bis і WOS використовувалися в планерних школах і аероклубах.
У 1938 р. Міхал Блейхер разом з інженером Вацлавом Червінським розробив проект транспортного планера WWS «Tryton» для Військових планерних майстерень. Планер призначався для транспортування піхотної команди поблизу поля бою, мав міцну дерев’яну конструкцію.
У 1937 р. інженер-пілот Міхал Бляйхер спроектував планер Б-38 лише в одному екземплярі. Збудований в кінці 1939 р., цей прототип облітав на Скнилові сам конструктор. У серпні 1939 р. новий варіант конструкції був готовий до випробувань в Інституті авіаційної техніки, але в перші дні війни його розбомбила німецька авіація [10]. Планер B-38 став прототипом нової лінії розвитку високопродуктивного планера, який дозволив би підняти польські рекорди.
Військова карєра
До лютого 1920 р. Міхал Блейхер служив у 37-му піхотному полку в м. Ленчиця, пізніше був направлений на навчання в Офіцерську школу авіаційних розвідників у Торуні, яку закінчив 8.06.1920 р. і 21.04.1920 р. отримав чин лейтенанта.
Був зарахований до 16-го розвідувального ескадрону, де служив до лютого 1921 р. спостерігачем. Під час польсько-більшовицької війни загалом здійснив близько 40 бойових вильотів, за що був двічі нагороджений Хрестом Доблесті [11]. У 1920 р. брав участь у боях з Червоною Армією на річці Неман, неподалік Гродно. У штурмових атаках частин Червоної Армії в районі міста Радзимін, проводив розвідку на трасі Гродно – Докшице, бомбардував ворожі позиції в Горелішках [12].
У 1924 р. у чині кадрового офіцера продовжив службу у 2 авіаційному полку. У липні 1924 р. був направлений на курси в школу пілотів у м. Бидгощ, яку закінчив 1.12.1924 р. 24.10.1925 р. став командиром фотовзводу 6-го авіаційного полку. Закінчив навчання в Авіаційній школі стрільби і бомбардування, а 1.07.1928 р. став викладачем Авіаційної офіцерської школи.
Повернувся до служби в 6-й авіаційний полк, де служив у 61-й лінійній ескадрильї. 1 січня 1934 р. отримав 1-е місце в офіцерському корпусі по повітроплаванню. 5 березня 1934 р. призначений старшим капітаном.
1938 р. – комендант аеропарку при Школі авіаційних унтер-офіцерів для неповнолітніх. 1.05.1939 р. обійняв посаду начальника парку 6-го авіаційного полку у Львові, а вже на початку Другої світової війни був командиром парку.
Після вересневої поразки Міхал Блейхер евакуйований до Франції, звідки відправлений в авіатабір у Ліоні. Після падіння Франції в липні 1940 р. він переїхав до Великої Британії. У 1940 р. служив офіцером зв'язку у Глазго, інструктором школи навігаторів Єйлсбері, пілотом артилерійської школи Евантон [13]. 16.04.1941 р. його делегували до Експериментального закладу повітряно-десантних військ в Еймсбері, де він відповідав за польоти на військово-транспортних планерах. У цей період він отримав звання майора. З кінця 1942 р. до середини 1943 р. він був старшим офіцером у Польській Секції 13-го Ремонтного підрозділу Королівських ВПС.
У липні 1943 р. служив у польському Департаменті організації, технології та постачання (секція ремонту та обслуговування), де розслідував авіакатастрофи. У листопаді 1943 р. Міхал Блейхер делегований до Польського відділу технічного розвитку при Міністерстві авіації Великобританії (відділ розслідування нещасних випадків). Після війни проходив службу в Королівських ВПС Британії та Канади.
Нагороди та членство
Хрест Доблесті – двічі, Пам'ятна медаль війни 1918–1921 рр., Медаль Десятиріччя відновлення незалежності, Срібний хрест Заслуги, Повітряна медаль – чотири рази, Знак польового спостерігача № 45 (11.11.1928), Пілот Нагрудний знак № 698.
У грудні 1935 р. Міхала Блейхера нагороджено срібним значком планера (№ 7 у Польщі, 185 у світі).
Примітки
- ↑ Blaicher Michał Joachim. URL.: https://listakrzystka.pl/blaicher-michal-joachim/ (Last access: 15.01.2023)
- ↑ Katalog zasobów ikonograficznych i archiwalnych Muzeum Lotnictwa Polskiego. URL.: http://www.muzeumlotnictwa.pl/index.php/digitalizacja/katalog/1599 (Last access: 15.01.2023)
- ↑ Zbigniew Leliwa Krzywobłocki Pierwszy szybowiec akrobacyjny we Lwowie / Zbigniew Leliwa Krzywobłocki // Życie Techniczne. 1934. N. 5 S. 123.
- ↑ Z zawodów szybowcowych w Inowrocławiu // Kurjer Poznański. 1937. 12 sierpnia, № 358. S. 8. URL.: https://polona.pl/item/kurjer-poznanski-r-32-nr-362-12-sierpnia-1937-wyd-wieczorne,MTc4MzMyOTY/10/#info:metadata (Last access: 15.01.2023)
- ↑ Krzystek Tadeusz Jerzy. Polskie Siły Powietrzne w Wielkiej Brytanii w latach 1940–1947 łącznie z Pomocniczą Lotniczą Służbą Kobiet (PLSK-WAAF) / Tadeusz Jerzy Krzystek, Anna Krzystek. Sandomierz : Stratus, 2012. S. 98. URL.: https://listakrzystka.pl/download/krzystek-psp-w-wielkiej-brytanii-pdf/ (Last access: 15.01.2023)
- ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1934–1935. We Lwowie : nakladem Politechniki Lwowskiej, 1934. Т. 62. S.81.
- ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1935/36. Lwow: nakładem Politechniki Lwowskiej, 1936. T. 63. S. 86, 105. URL.: https://delibra.bg.polsl.pl/dlibra/publication/25818/edition/23977/content (Last access: 15.01.2023); Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1937/38. Lwow : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1937. T. 65. S. 87.
- ↑ Joachim Michał Joachim Blaicher. URL.: http://www.samolotypolskie.pl/samoloty/486/126/Blaicher-Michal-Joachim2; Michał Blaicher. URL.: https://pl.wikipedia.org/wiki/Micha%C5%82_Blaicher (Last access: 15.01.2023)
- ↑ Tadeusz Wasiljew. 5-te Krajowe Zawody Szybowcowe w Inowrocławiu // Skrzydlata Polska. 1937. № 10. S. 243–245. URL.: https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/350976/edition/335191/content (Last access: 15.01.2023)
- ↑ B-38 (планер). URL.: https://pl.wikipedia.org/wiki/B-38_(szybowiec) (Last access: 15.01.2023); Glass A. Polskie konstrukcje lotnicze 1893-1939 / Andrzej Glass. Warszawa: Wydawnictwa Komunikacji i Łącznósci, 1976. S. 408.
- ↑ Dziennik Personalny Ministerstwo Spraw Wojskowych 1931. R.12 N. 5 S. 287. URL.: https://www.wbc.poznan.pl/dlibra/publication/56339/edition/72378/content (Last access: 15.01.2023)
- ↑ Krzysztof A. Tarkowski: Lotnictwo polskie w wojnie z Rosją Sowiecką: 1919–1920. Warszawa: : Wydawnictwa Komunikacji i Łączności, 1991. S. 96, 108, 109, 111, 112.119. URL.: https://www.fundacjalotniczylublin.pl/assets/polskie-lotnictwo-w-wojnie-z-bolszewikami-1918-1920.pdf (Last access: 15.01.2023)
- ↑ Katalog zasobów ikonograficznych i archiwalnych Muzeum Lotnictwa Polskiego. URL.: http://www.muzeumlotnictwa.pl/index.php/digitalizacja/katalog/1599 (Last access: 15.01.2023)
Бібліографія Міхала Блейхера
(с) Дану статтю підготувалa головна бібліотекарка Ірина Франків.