Міхал Блейхер

Матеріал з Electronic Encyclopedia of Lviv Polytechnic
Перейти до: навігація, пошук
Міхал Блейхер *
Міхал Блейхер.jpg
Міхал Блейхер
Ім'я при народженні Міхал
Військове звання майор
Дата народження 28 червня 1898 р.
Місце народження c. Грушатичі, Перемиський повіт
Помер 11 червня 1992 р.
Мілуокі, США
Роки життя 94
Громадянство Австро-Угорщина
Національність поляк
Alma mater Львівська політехніка
Дата закінчення 1931 р.
Спеціальність інженер-механік
Галузь наукових інтересів літакобудування
Відомий у зв’язку з винахідницькою, конструкторською, військовою діяльністю

Міхал Блейхер (Michał Joachim Blaicher) – військовий пілот, майор, інженер, конструктор планерів, пілот-випробувач, викладач Львівської політехніки.

Біографія

Міхал Блейхер народився 28 червня 1898 р. у Галичині, в с. Грушатичі Перемиського повіту, (тепер – село Самбірського району Львівської області) [1].

У 1908 р. закінчив початкову школу імені Адама Міцкевича в Перемишлі. 1916 р. – закінчив IV Державну Гімназію ім. Яна Длугоша у Львові [2].

11 травня 1916 р. зарахований до Цісарсько-королівської крайової оборони. Служив у 18-му стрілецькому полку. Закінчив офіцерську школу і отримав звання молодшого лейтенанта. У листопаді 1918 р. вступив до лав Війська Польського.

У 1926 р. його направили на навчання до Львівської політехніки, яку закінчив у 1931 р. з дипломом інженера-механіка.

1932 р. призначений командиром центру підготовки військової планерної авіації Військового планерного табору (WOS) в Устянові.

У 1933 р. Міхал Блейхер працював технічним керівником 2-го авіаційно-спортивного свята у Львові, під час якого виконав першу в Галичині показову акробатику на планері ITS-II.

22 липня 1934 р. він встановив польський рекорд у перепаді висот, отримавши результат

3035 м на планері «Комар», а 15 грудня 1934 р. на планері CW-7 конструкції Вацлава Червінського здійснив політ на аеродромі в Скнилові. На буксирі за автомобілем підняв у повітря перший польський акробатичний планер СW-7 та виконав кілька фігур вищого пілотажу: акробатичні петлі, реверси, спіралі, штопори ліворуч і праворуч [3].

Протягом 1934–1938 рр. працював асистентом на кафедрі технології механіки у Львівській політехніці.

У 1934 р. прочитав цикл лекцій «Розвиток авіації», ілюстрованих слайдами, у Львівському університеті: 15 червня – «Перші досягнення авіації», 17 червня – «Авіація на службі війни», 1 вересня – «Спортивна авіація».

У 1935 р. був співорганізатором 3-го Крайового змагання планерного спорту в Устянові та керівником військової команди. Брав участь у цьому змаганні на планері CW-5 bis і отримав нагороду від Правління Державних авіаційних заводів (PZL). У 1937 р. брав участь у V Крайових змаганнях планерного спорту в Іновроцлаві як представник Познанського аероклубу [4], де посів 8 місце серед 30 учасників.

На 6-му Крайовому змаганні планерного спорту в Маслові, 20 липня він здійснив найдовший політ на дистанцію 195 км, але через катастрофу іншого планера WOS був відсторонений від польотів і не завершив змагання.

У вересні 1939 р. з початком Другої світової війни був евакуйований до Франції, в авіатабір у Ліоні, де служив офіцером зв'язку при начальнику гарнізону. Після падіння Франції в липні 1940 р. Міхал Блейхер переїхав до Великої Британії.

У 1941 р. делегований до Повітряно-десантних військ в Боском-Даун разом з групою поляків-планеристів для експериментальної роботи на військових транспортних планерах і як пілот-випробувач прототипів. У 1943–1946 рр. працював інспектором відділу Міністерства авіації з розслідування причин авіакатастроф. У грудні 1944 р. його направили до США для ознайомлення з американською десантною технікою та методами її використання. Після закінчення Другої світової війни до Польщі не повернувся, залишившись в еміграції. 18 березня 1946 р. він повернувся на службу у відділ технічного обслуговування Королівських військово-повітряних сил (ВПС). Завершив службу в чині майора та командира англійської ескадри [5].

У січні 1949 р. Міхал Блейхер отримав британське громадянство, а в березні 1950 р. вступив до Королівських ВПС. У березні 1952 р. продовжив службу в Королівських ВПС Канади. Помер 11 червня 1992 р. в Мілуокі, США.

Діяльність у Львівській політехніці

Протягом осіннього семестру 1934–1935 рр. працював молодшим асистентом кафедри технології механіки Львівської політехніки, де вів заняття з механіки польотів та будівництва конструкції планера для авіаційної секції [6].

З 1935 р. працював у Львівській політехніці на посаді старшого асистента, проводив лабораторні роботи з конструкції літаків, приладів і пристроїв на них, які були впроваджені завдяки субсидіям Ліги протиповітряної і газової оборони. В 1935–1938 рр. викладав авіаційне матеріалознавство і конструювання планерів [7].

кап.,піл. М. Блейхер, рекордсмен Європи у польоті на висоту 1934 р.

Одночасно працював керівником у навчальному центрі планеризму військової авіації, який було створено у зв’язку з відкриттям школи пілотів Львівським комітетом Ліги протиповітряної і газової оборони, що забезпечило сприятливі умови для завершення теоретичних досліджень в авіаційній групі Львівської політехніки.

За період роботи у Львівській політехніці, в авіаційній пресі, ним було опубліковано статті, пов’язані з планеризмом: «Планери як колиска моторного пілотажу», «Холодні фронти, які спостерігаються з планера», «Терміка біля Устянової» та «Оцінка конкурентоспроможності планерів».

Під час роботи на кафедрі Технології механіки сконструював навчально-тренувальний планер В-1. Прототип збудовано в планерних майстернях Авіаційної спілки студентів Львівської політехніки. В цих же майстернях, але вже з назвою Львівські авіаційні майстерні під керівництвом Міхала Блейхера розроблено конструкторську документацію і виготовлено планер В-38.

Проєктно-конструкторська, винахідницька діяльність

Інтереси М. Блейхера-конструктора були пов'язані з будівництвом планерів. У 1934 р. він спроектував навчально-тренувальний планер В-1, який експлуатувався в Безмєхові. Планер був призначений для навчальних польотів та буксирування за літаками. Прототип збудовано в планерних майстернях Авіаційної спілки студентів Львівської політехніки. Випробування на буксирі за літаком відбулося 29 березня 1934 р. на Скнилові. Планер облітав сам конструктор [8].

1935 р. планер CW-5 bis був вдосконалений капітаном інженером Міхалом Блейхером у Військовому планерному таборі в Устянові. У 1935 р. модифікований планер CW-5bis/35/WOS, випущений у кількох примірниках. Планери цієї моделі взяли участь у: 4-их Крайових змаганнях з планерного спорту в Устянові (1936), Чемпіонаті світу з планерного спорту у Рені, Німеччина (1937), 5-му Крайовому змаганні з планерного спорту в Іновроцлаві (1937) [9]. До 1939 р. планери CW-5 bis і WOS використовувалися в планерних школах і аероклубах.

У 1938 р. Міхал Блейхер разом з інженером Вацлавом Червінським розробив проект транспортного планера WWS «Tryton» для Військових планерних майстерень. Планер призначався для транспортування піхотної команди поблизу поля бою, мав міцну дерев’яну конструкцію.

У 1937 р. інженер-пілот Міхал Бляйхер спроектував планер Б-38 лише в одному екземплярі. Збудований в кінці 1939 р., цей прототип облітав на Скнилові сам конструктор. У серпні 1939 р. новий варіант конструкції був готовий до випробувань в Інституті авіаційної техніки, але в перші дні війни його розбомбила німецька авіація [10]. Планер B-38 став прототипом нової лінії розвитку високопродуктивного планера, який дозволив би підняти польські рекорди.

Військова карєра

До лютого 1920 р. Міхал Блейхер служив у 37-му піхотному полку в м. Ленчиця, пізніше був направлений на навчання в Офіцерську школу авіаційних розвідників у Торуні, яку закінчив 8.06.1920 р. і 21.04.1920 р. отримав чин лейтенанта.

Був зарахований до 16-го розвідувального ескадрону, де служив до лютого 1921 р. спостерігачем. Під час польсько-більшовицької війни загалом здійснив близько 40 бойових вильотів, за що був двічі нагороджений Хрестом Доблесті [11]. У 1920 р. брав участь у боях з Червоною Армією на річці Неман, неподалік Гродно. У штурмових атаках частин Червоної Армії в районі міста Радзимін, проводив розвідку на трасі Гродно – Докшице, бомбардував ворожі позиції в Горелішках [12].

У 1924 р. у чині кадрового офіцера продовжив службу у 2 авіаційному полку. У липні 1924 р. був направлений на курси в школу пілотів у м. Бидгощ, яку закінчив 1.12.1924 р. 24.10.1925 р. став командиром фотовзводу 6-го авіаційного полку. Закінчив навчання в Авіаційній школі стрільби і бомбардування, а 1.07.1928 р. став викладачем Авіаційної офіцерської школи.

Повернувся до служби в 6-й авіаційний полк, де служив у 61-й лінійній ескадрильї. 1 січня 1934 р. отримав 1-е місце в офіцерському корпусі по повітроплаванню. 5 березня 1934 р. призначений старшим капітаном.

1938 р. – комендант аеропарку при Школі авіаційних унтер-офіцерів для неповнолітніх. 1.05.1939 р. обійняв посаду начальника парку 6-го авіаційного полку у Львові, а вже на початку Другої світової війни був командиром парку.

Після вересневої поразки Міхал Блейхер евакуйований до Франції, звідки відправлений в авіатабір у Ліоні. Після падіння Франції в липні 1940 р. він переїхав до Великої Британії. У 1940 р. служив офіцером зв'язку у Глазго, інструктором школи навігаторів Єйлсбері, пілотом артилерійської школи Евантон [13]. 16.04.1941 р. його делегували до Експериментального закладу повітряно-десантних військ в Еймсбері, де він відповідав за польоти на військово-транспортних планерах. У цей період він отримав звання майора. З кінця 1942 р. до середини 1943 р. він був старшим офіцером у Польській Секції 13-го Ремонтного підрозділу Королівських ВПС.

У липні 1943 р. служив у польському Департаменті організації, технології та постачання (секція ремонту та обслуговування), де розслідував авіакатастрофи. У листопаді 1943 р. Міхал Блейхер делегований до Польського відділу технічного розвитку при Міністерстві авіації Великобританії (відділ розслідування нещасних випадків). Після війни проходив службу в Королівських ВПС Британії та Канади.

Нагороди та членство

Хрест Доблесті – двічі, Пам'ятна медаль війни 1918–1921 рр., Медаль Десятиріччя відновлення незалежності, Срібний хрест Заслуги, Повітряна медаль – чотири рази, Знак польового спостерігача № 45 (11.11.1928), Пілот Нагрудний знак № 698.

У грудні 1935 р. Міхала Блейхера нагороджено срібним значком планера (№ 7 у Польщі, № 185 у світі).

Примітки

  1. Blaicher Michał Joachim. URL.: https://listakrzystka.pl/blaicher-michal-joachim/ (Last access: 15.01.2023)
  2. Katalog zasobów ikonograficznych i archiwalnych Muzeum Lotnictwa Polskiego. URL.: http://www.muzeumlotnictwa.pl/index.php/digitalizacja/katalog/1599 (Last access: 15.01.2023)
  3. Zbigniew Leliwa Krzywobłocki Pierwszy szybowiec akrobacyjny we Lwowie / Zbigniew Leliwa Krzywobłocki // Życie Techniczne. 1934. N. 5 S. 123.
  4. Z zawodów szybowcowych w Inowrocławiu // Kurjer Poznański. 1937. 12 sierpnia, № 358. S. 8. URL.: https://polona.pl/item/kurjer-poznanski-r-32-nr-362-12-sierpnia-1937-wyd-wieczorne,MTc4MzMyOTY/10/#info:metadata (Last access: 15.01.2023)
  5. Krzystek Tadeusz Jerzy. Polskie Siły Powietrzne w Wielkiej Brytanii w latach 1940–1947 łącznie z Pomocniczą Lotniczą Służbą Kobiet (PLSK-WAAF) / Tadeusz Jerzy Krzystek, Anna Krzystek. Sandomierz : Stratus, 2012. S. 98. URL.: https://listakrzystka.pl/download/krzystek-psp-w-wielkiej-brytanii-pdf/ (Last access: 15.01.2023)
  6. Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1934–1935. We Lwowie : nakladem Politechniki Lwowskiej, 1934. Т. 62. S.81.
  7. Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1935/36. Lwow: nakładem Politechniki Lwowskiej, 1936. T. 63. S. 86, 105. URL.: https://delibra.bg.polsl.pl/dlibra/publication/25818/edition/23977/content (Last access: 15.01.2023); Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1937/38. Lwow : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1937. T. 65. S. 87.
  8. Joachim Michał Joachim Blaicher. URL.: http://www.samolotypolskie.pl/samoloty/486/126/Blaicher-Michal-Joachim2; Michał Blaicher. URL.: https://pl.wikipedia.org/wiki/Micha%C5%82_Blaicher (Last access: 15.01.2023)
  9. Tadeusz Wasiljew. 5-te Krajowe Zawody Szybowcowe w Inowrocławiu // Skrzydlata Polska. 1937. № 10. S. 243–245. URL.: https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/350976/edition/335191/content (Last access: 15.01.2023)
  10. B-38 (планер). URL.: https://pl.wikipedia.org/wiki/B-38_(szybowiec) (Last access: 15.01.2023); Glass A. Polskie konstrukcje lotnicze 1893-1939 / Andrzej Glass. Warszawa: Wydawnictwa Komunikacji i Łącznósci, 1976. S. 408.
  11. Dziennik Personalny Ministerstwo Spraw Wojskowych 1931. R.12 N. 5 S. 287. URL.: https://www.wbc.poznan.pl/dlibra/publication/56339/edition/72378/content (Last access: 15.01.2023)
  12. Krzysztof A. Tarkowski: Lotnictwo polskie w wojnie z Rosją Sowiecką: 1919–1920. Warszawa: : Wydawnictwa Komunikacji i Łączności, 1991. S. 96, 108, 109, 111, 112.119. URL.: https://www.fundacjalotniczylublin.pl/assets/polskie-lotnictwo-w-wojnie-z-bolszewikami-1918-1920.pdf (Last access: 15.01.2023)
  13. Katalog zasobów ikonograficznych i archiwalnych Muzeum Lotnictwa Polskiego. URL.: http://www.muzeumlotnictwa.pl/index.php/digitalizacja/katalog/1599 (Last access: 15.01.2023)

Бібліографія Міхала Блейхера

(с) Дану статтю підготувалa головна бібліотекарка Ірина Франків.