Кафедра автомобільних доріг та мостів
| Кафедра автомобільних шляхів | |
| Абревіатура | АШ |
|---|---|
| Приналежність | Інститут будівництва та інженерії довкілля |
| Завідувач кафедри | д.т.н, проф. Солодкий Сергій Йосифович |
| Розташування (адреса) | 79013, Львів-13, вул.Карпінського 6, 2-й корпус, кім. 306 |
| Сторінка на lp.edu.ua | http://lp.edu.ua/node/54 |
Кафедра автомобільних шляхів
Історія кафедри
До 1873 року Технічної академії на інженерному факультеті існували кафедри «Будівництво» та «Інженерія». 29 серпня 1873 року на базі кафедри «Інженерії» була заснована кафедра «Дорожнє та водне будівництво», а 30 липня 1874 року, за рішенням уряду Австро-Угорщини, в програму вводиться курс «Дорожнє та водне господарство», який розпочав читати інженер Йозеф Ріхтер (1842-1917).
Згодом кафедра перейменовується у кафедру «Будівництво доріг, залізничних колій та тунелей», а К. Скібінський розпочав читати курс «Будівництво доріг». 9 січня 1887 року йому присвоєно звання повного професора, а в 1889 році він очолив кафедру. З цього моменту й ведеться відлік історії кафедри «Автомобільні дороги» Національного університету «Львівська політехніка». Кафедрою К. Скібінський керував до 1909 року, потім він призначається радником з будівництва при дворі імператора (цісаря) Йосифа І. В 1991 році йому присвоєно звання почесного професора.
В 1909 році кафедру прийняв приват-доцент, старший інспектор будівництва Кароль Ванторек (1875-1944). В 1912 році йому присвоюється звання повного професора кафедри «Будівництво доріг та залізничних колій». Курс «Будівництво доріг» К. Ванторек читав до 1921 року.
В 1919 році звання повного професора кафедри «Земляні роботи, будівництво доріг, вулиць та тунелей» присвоєно Антонію Артуру Кюбелю (1874-1925), який замінив на посаді завідувача кафедрою професора К. Ванторека. В 1925 році був запрошений начальник дорожнього відділу окружної дирекції громадських робіт Еміль Братко (1878-1944), випускник Львівської політехнічної школи (1901 р.), який 19 років очолював кафедру.
У післявоєнний період кафедру прийняв референт дирекції державних залізниць Тадей Карлович Шуберт (1899-1972 р.), який керував нею 28 років. Перший післявоєнний завідувач кафедрою автомобільних доріг інженерно-будівельного факультету Львівського політехнічного інституту (з 1944 р.) був першим в інституті кандидатом технічних наук і доцентом за спеціальністю «Будівництво автомобільних доріг».
Після Т.К. Шуберта кафедру очолив випускник Львівського політехнічного інституту, учасник Великої Вітчизняної війни, інженер шляхів сполучення Віктор Іванович Астафьєв (1923-1992). З відзнакою закінчивши інститут, він шість років за направленням працював у різних будівельних організаціях, в тому числі й на Далекому Сході. Повернувшись у 1956 році у Львів, він спочатку працював викладачем в автодорожньому технікумі, а згодом на кафедрі «Автодороги». З липня 1971 року працював завідувачем кафедри «Автомобільні дороги», кілька разів переобирався на цю посаду, був заступником декана інженерно-будівельного факультету.
У 1982 році кафедру прийняв її випускник, доцент Броніслав Іванович УСОВ. Після закінчення Львівського політехнічного інституту (1960 р.) він працював на об’єктах дорожнього будівництва в Ростовській та Львівській областях. В 1966-67 роках знаходився на науковому стажуванні в Парижі в першій в Європі школі мостів та доріг, де під керівництвом відомого професора Дантью виконав і в 1968 році захистив кандидатську дисертацію. В 1968-69 роках Б. І. Усов — професор Гвінейського політехнічного інституту (Конакрі), в 1972-75 роках — професор, завідувач кафедрою, декан Вищої інженерної школи Туніса, у 1975-1992 роках — декан інженерно-будівельного факультету Львівського політехнічного інституту.
З квітня 1998 року кафедру очолив Роман Якович Лівша, випускник інженерно-будівельного факультету Львівського політехнічного інституту (1967 р.). Після закінчення вузу він працював у Стрийському ДЕУ № 891, а з 1971 р. — на кафедрі «Автомобільні дороги». Р.Я. Лівша — визнаний фахівець у галузі прогнозування власних деформацій цементних бетонів і забезпечення поздовжньої стійкості цементобетонних покриттів.
З 05.2007 р. по 06.2011 р. кафедру очолював Мирослав Андрійович Саницький — доктор технічних наук, професор, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. М.А. Саницький — відомий в Україні і поза її межами фахівець у галузі хімії і технології цементу та бетону. Автор понад 300 наукових праць, в т.ч. 6 монографій, понад 25 патентів та авторських свідоцтв.
З серпня 2011 р. кафедру очолює професор Солодкий Сергій Йосифович, який у 1980 р. закінчив з відзнакою кафедру «Автомобільні дороги» Львівського політехнічного інституту. У 1986-89 роках навчався в аспірантурі Київського інженерно-будівельного інституту і у 1991 р. захистив кандидатську дисертацію, а у 2009 р. — дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук. С.Й. Солодкий — автор понад 100 друкованих праць, монографії «Тріщиностійкість бетонів на модифікованих цементах», навчального посібника «Моделювання та оптимізація будівельних композитів», фахівець в галузі механіки руйнування бетону та сучасних технологій будівництва та ремонту автодоріг.
