Відмінності між версіями «6 навчальний корпус»
Olexos (обговорення • внесок) м |
Olexos (обговорення • внесок) м |
||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
<span style="color:#0033CC">'''6 навчальний корпус'''</span> розташований в будівлях, які до поч. 40-их рр. ХХ ст. належали костелу і монастирю св. Терези. Монастир заснували у першій половині XIX ст. сестри ордену Божого Провидіння. Під опікою монастиря діяв освітньо-виховний пансіон для дівчат. | <span style="color:#0033CC">'''6 навчальний корпус'''</span> розташований в будівлях, які до поч. 40-их рр. ХХ ст. належали костелу і монастирю св. Терези. Монастир заснували у першій половині XIX ст. сестри ордену Божого Провидіння. Під опікою монастиря діяв освітньо-виховний пансіон для дівчат. | ||
| − | + | У 1855 р. приміщення монастиря добудували за проектом архітектора Йосифа Франца. У головному вівтарі костелу Святої Терези розмістили ікону Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, написану донькою Александра Фредра графинею [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B5%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%8F Софією Шептицькою], а також дерев’яні скульптури св. Петра і Павла. У бічних вівтарях знаходилися ікони Матері Божої Неустанної Помочі і св. Терези з Авіля. У 1892 р. в костелі встановили орган фірми Яна Слівінського. | |
| − | Під час Другої світової війни приміщеннях монастиря розташувалася німецька військова частина. Тому в 1944 р. він став об’єктом авіанальоту радянських військових бомбардувальників. Радянські пілоти невірно вибрали координати і скинули бомби на сусідній квартал, де був розташований торговий комплекс з пасажами | + | Під час Другої світової війни в приміщеннях монастиря розташувалася німецька військова частина. Тому в 1944 р. він став об’єктом авіанальоту радянських військових бомбардувальників. Радянські пілоти невірно вибрали координати і скинули бомби на сусідній квартал, де був розташований торговий комплекс з пасажами й кінотеатром «Гражина» (зараз на цьому місці площа і пам’ятник Степану Бандері). |
| − | Після приходу в місто радянської влади монахині виїхали до Польщі. Костел та монастир передали на потреби [[Львівський політехнічний інститут|Львівського політехнічного інституту]]. | + | Після приходу в місто радянської влади монахині виїхали до Польщі. Костел та монастир передали на потреби [[Львівський політехнічний інститут|Львівського політехнічного інституту]]. Приміщення поділили дерев'яними перекриттями на три поверхи. В них розмістилися лабораторії [[Факультет машинобудування і автомобільного транспорту|факультету машинобудування і автомобільного транспорту]]. Від костелу збереглася тільки вівтарна частина, яку можна побачити із сторони вул. С. Бандери [1]. |
== Примітки == | == Примітки == | ||
| Рядок 28: | Рядок 28: | ||
[[Категорія:Національний університет «Львівська політехніка»]] | [[Категорія:Національний університет «Львівська політехніка»]] | ||
| − | [[Категорія:Інститут | + | [[Категорія:Інститут механічної інженерії та транспорту]] |
[[Категорія:Кафедра транспортних технологій]] | [[Категорія:Кафедра транспортних технологій]] | ||
| + | [[Категорія:Кафедра автомобільного транспорту]] | ||
Версія за 13:00, 1 липня 2021
Адреса
м. Львів, вул. Степана Бандери, 32
Кафедри
У приміщенні корпусу розміщені чотири кафедри Інституту механічної інженерії та транспорту:
- Кафедра автомобільного транспорту (АТ)
- Кафедра транспортних технологій (ТТ)
- Кафедра автомобілебудування (АБ)
- Кафедра технічної механіки та динаміки машин (ТМДМ)
Історія будівлі
6 навчальний корпус розташований в будівлях, які до поч. 40-их рр. ХХ ст. належали костелу і монастирю св. Терези. Монастир заснували у першій половині XIX ст. сестри ордену Божого Провидіння. Під опікою монастиря діяв освітньо-виховний пансіон для дівчат.
У 1855 р. приміщення монастиря добудували за проектом архітектора Йосифа Франца. У головному вівтарі костелу Святої Терези розмістили ікону Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, написану донькою Александра Фредра графинею Софією Шептицькою, а також дерев’яні скульптури св. Петра і Павла. У бічних вівтарях знаходилися ікони Матері Божої Неустанної Помочі і св. Терези з Авіля. У 1892 р. в костелі встановили орган фірми Яна Слівінського.
Під час Другої світової війни в приміщеннях монастиря розташувалася німецька військова частина. Тому в 1944 р. він став об’єктом авіанальоту радянських військових бомбардувальників. Радянські пілоти невірно вибрали координати і скинули бомби на сусідній квартал, де був розташований торговий комплекс з пасажами й кінотеатром «Гражина» (зараз на цьому місці площа і пам’ятник Степану Бандері).
Після приходу в місто радянської влади монахині виїхали до Польщі. Костел та монастир передали на потреби Львівського політехнічного інституту. Приміщення поділили дерев'яними перекриттями на три поверхи. В них розмістилися лабораторії факультету машинобудування і автомобільного транспорту. Від костелу збереглася тільки вівтарна частина, яку можна побачити із сторони вул. С. Бандери [1].
Примітки
1. Kościół św. Teresy i klasztor ss. Opatrzności Bożej we Lwowie Електронний ресурс / Wolna encyklopedia Wikipedia.
