Відмінності між версіями «Величко Юрій Теофанович»
(→Коротка біографія і професійна діяльність) |
(→Коротка біографія і професійна діяльність) |
||
Рядок 60: | Рядок 60: | ||
Впродовж 1946–1975 рр. – завідувач кафедри (до 1948 мала назву кафедри радіотехніки, 1948–1956 – кафедра теоретичних основ радіотехніки, а з 1956 – кафедра теоретичної радіотехніки та радіовимірювання). | Впродовж 1946–1975 рр. – завідувач кафедри (до 1948 мала назву кафедри радіотехніки, 1948–1956 – кафедра теоретичних основ радіотехніки, а з 1956 – кафедра теоретичної радіотехніки та радіовимірювання). | ||
+ | |||
+ | 1947 р. у Київському політехнічному інституті захистив кандидатську дисертацію „Спряження коливальних кіл у супергетеродинному приймачі“, у січні 1948 р. отримав вчене звання доцента. | ||
+ | |||
+ | У червні 1950 р. захистив докторську дисертацію „Теорія прохідного чотириполюсника“. З лютого 1952 р. – завідувач кафедри теоретичних основ радіотехніки. У липні 1953 р. Юрію Величку надано науковий ступінь д¬октора технічних наук, а в грудні 1954 – вчене звання професора. | ||
Один із засновників і декан (1953–1958) радіотехнічного факультету Львівського політехнічного інституту. | Один із засновників і декан (1953–1958) радіотехнічного факультету Львівського політехнічного інституту. |
Версія за 21:48, 11 березня 2021
Величко Юрій Теофанович – інженер-електротехнік, науковець, видатний фахівець у галузі радіотехніки.
Зміст
Коротка біографія і професійна діяльність
Народився 24 жовтня 1903 у с. Літиня Самбірського повіту, Галичина (нині – Дрогобицького району Львівської області). У 1921 р. завершив навчання у Львівській Академічній гімназії.
У червні 1922 р. закінчив торгівельні курси і курси Українського таємного університету у Львові. У вересні 1922 р. переїхав у Польщу (м. Данциґ, нині – Ґданськ). Працював робітником на суднобудівній верфі (грудень 1922 – березень 1923), помічником бухгалтера в Українському банку (червень – вересень 1923) у Ґданську.
Восени 1923 р. вступив на електромеханічний курс Данцизької вищої політехнічної школи. Під час навчання на 1–3 курсах двічі повертався на сезонні роботи у Галичину, де працював електриком на пром. підприємствах: „Bracia Horodyscy“ (липень – жовтень 1924) і „Perkins, Macintosh & Zdanowicz“ (листопад 1925 – квітень 1926) у м. Стрию.
У липні 1929 р. отримав диплом інженера-електротехніка згаданого вишу і повернувся до Львова. Працював головним інженером кондитерської фірми „Фортуна Нова“ (липень – грудень 1931). У листопаді 1932 р. став головним бухгалтером-економістом Львівського будівельного кооперативу інженерних робіт, при якому створив лабораторію для перевірки та ремонту радіоапаратури. Водночас працював начальником відділу радіоцеху Е-КОМП.
У вересні 1939 р. перейшов на роботу в Львівський державний університет, де працював асистентом кафедри фізики (січень – червень 1941) і брав участь у створенні першого електронного мікроскопа.
Під час німецької окупації Львова працював начальником господарсько-економічного відділу Львівської міської електростанції (липень 1941 – березень 1944), а також (за сумісництвом) доцентом Технічних фахових курсів (назва Львівського політехнічного інституту під час Другої світової війни) і викладачем електротехніки в корпусах механічного факультету цього вишу (листопад 1942 – липень 1944). З липня 1944 р. – старший викладач кафедри радіотехніки.
Впродовж 1946–1975 рр. – завідувач кафедри (до 1948 мала назву кафедри радіотехніки, 1948–1956 – кафедра теоретичних основ радіотехніки, а з 1956 – кафедра теоретичної радіотехніки та радіовимірювання).
1947 р. у Київському політехнічному інституті захистив кандидатську дисертацію „Спряження коливальних кіл у супергетеродинному приймачі“, у січні 1948 р. отримав вчене звання доцента.
У червні 1950 р. захистив докторську дисертацію „Теорія прохідного чотириполюсника“. З лютого 1952 р. – завідувач кафедри теоретичних основ радіотехніки. У липні 1953 р. Юрію Величку надано науковий ступінь д¬октора технічних наук, а в грудні 1954 – вчене звання професора.
Один із засновників і декан (1953–1958) радіотехнічного факультету Львівського політехнічного інституту.