Відмінності між версіями «Величко Юрій Теофанович»

Матеріал з Electronic Encyclopedia of Lviv Polytechnic
Перейти до: навігація, пошук
(Коротка біографія і професійна діяльність)
(Коротка біографія і професійна діяльність)
Рядок 60: Рядок 60:
  
 
Впродовж 1946–1975 рр. – завідувач кафедри (до 1948 мала назву кафедри радіотехніки, 1948–1956 – кафедра теоретичних основ радіотехніки, а з 1956 – кафедра теоретичної радіотехніки та радіовимірювання).
 
Впродовж 1946–1975 рр. – завідувач кафедри (до 1948 мала назву кафедри радіотехніки, 1948–1956 – кафедра теоретичних основ радіотехніки, а з 1956 – кафедра теоретичної радіотехніки та радіовимірювання).
 +
 +
1947 р. у Київському політехнічному інституті захистив кандидатську дисертацію „Спряження коливальних кіл у супергетеродинному приймачі“, у січні 1948 р. отримав вчене звання доцента.
 +
 +
У червні 1950 р. захистив докторську дисертацію „Теорія прохідного чотириполюсника“. З лютого 1952 р. – завідувач кафедри теоретичних основ радіотехніки. У липні 1953 р. Юрію Величку надано науковий ступінь д¬октора технічних наук, а в грудні 1954 – вчене звання професора.
  
 
Один із засновників і декан (1953–1958) радіотехнічного факультету Львівського політехнічного інституту.
 
Один із засновників і декан (1953–1958) радіотехнічного факультету Львівського політехнічного інституту.

Версія за 21:48, 11 березня 2021

*Величко Юрій Теофанович
Velychko Uriy.jpg
Юрій Величко
Ім'я при народженні Юрій
Дата народження 24 жовтня 1903 р.
Місце народження с. Літиня Самбірського повіту
Помер 16 серпня 1979 р.
Львів
Поховання с. Рудно, поблизу Львова
Громадянство УРСР
Національність українець
Alma mater Данцизька вища політехнічна школа
Дата закінчення 1929 р.
Спеціальність інженер-електротехнік
Галузь наукових інтересів електричні мережі, лінійні електричні та радіотехнічні кола
Науковий ступінь доктор наук
Дата присвоєння н.с. липень 1953 р.
Вчене звання професор
Дата присвоєння в.з. грудень 1954 р.

Величко Юрій Теофанович – інженер-електротехнік, науковець, видатний фахівець у галузі радіотехніки.

Коротка біографія і професійна діяльність

Народився 24 жовтня 1903 у с. Літиня Самбірського повіту, Галичина (нині – Дрогобицького району Львівської області). У 1921 р. завершив навчання у Львівській Академічній гімназії.

У червні 1922 р. закінчив торгівельні курси і курси Українського таємного університету у Львові. У вересні 1922 р. переїхав у Польщу (м. Данциґ, нині – Ґданськ). Працював робітником на суднобудівній верфі (грудень 1922 – березень 1923), помічником бухгалтера в Українському банку (червень – вересень 1923) у Ґданську.

Восени 1923 р. вступив на електромеханічний курс Данцизької вищої політехнічної школи. Під час навчання на 1–3 курсах двічі повертався на сезонні роботи у Галичину, де працював електриком на пром. підприємствах: „Bracia Horodyscy“ (липень – жовтень 1924) і „Perkins, Macintosh & Zdanowicz“ (листопад 1925 – квітень 1926) у м. Стрию.

У липні 1929 р. отримав диплом інженера-електротехніка згаданого вишу і повернувся до Львова. Працював головним інженером кондитерської фірми „Фортуна Нова“ (липень – грудень 1931). У листопаді 1932 р. став головним бухгалтером-економістом Львівського будівельного кооперативу інженерних робіт, при якому створив лабораторію для перевірки та ремонту радіоапаратури. Водночас працював начальником відділу радіоцеху Е-КОМП.

У вересні 1939 р. перейшов на роботу в Львівський державний університет, де працював асистентом кафедри фізики (січень – червень 1941) і брав участь у створенні першого електронного мікроскопа.

Під час німецької окупації Львова працював начальником господарсько-економічного відділу Львівської міської електростанції (липень 1941 – березень 1944), а також (за сумісництвом) доцентом Технічних фахових курсів (назва Львівського політехнічного інституту під час Другої світової війни) і викладачем електротехніки в корпусах механічного факультету цього вишу (листопад 1942 – липень 1944). З липня 1944 р. – старший викладач кафедри радіотехніки.

Впродовж 1946–1975 рр. – завідувач кафедри (до 1948 мала назву кафедри радіотехніки, 1948–1956 – кафедра теоретичних основ радіотехніки, а з 1956 – кафедра теоретичної радіотехніки та радіовимірювання).

1947 р. у Київському політехнічному інституті захистив кандидатську дисертацію „Спряження коливальних кіл у супергетеродинному приймачі“, у січні 1948 р. отримав вчене звання доцента.

У червні 1950 р. захистив докторську дисертацію „Теорія прохідного чотириполюсника“. З лютого 1952 р. – завідувач кафедри теоретичних основ радіотехніки. У липні 1953 р. Юрію Величку надано науковий ступінь д¬октора технічних наук, а в грудні 1954 – вчене звання професора.

Один із засновників і декан (1953–1958) радіотехнічного факультету Львівського політехнічного інституту.

Наукова діяльність

Бібліографія Юрія Величка

Примітки