Відмінності між версіями «Львівська математична школа»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
Яскравий епізод в історії світової математики ХХ ст. – творчість колективу математиків, які працювали в 20-30х роках у Львові. Цей творчий колектив увійшов в історію як Львівська математична школа. | Яскравий епізод в історії світової математики ХХ ст. – творчість колективу математиків, які працювали в 20-30х роках у Львові. Цей творчий колектив увійшов в історію як Львівська математична школа. | ||
| − | [[Файл:Lviv.mat.school.jpg | + | [[Файл:Lviv.mat.school.jpg|tumb|left|Представники Львівської математичної школи]]Середних зірками першої величини були Гуго Штейнхауз і Стефан Банах - лідери й творці цієї школи. Обох поєднували не лише наукові інтереси, а й тривала особиста дружба. Досягнуті результати, атмосфера праці та джерела успіху школи і нині цікавлять багатьох дослідників історії математики. |
| − | Сте́фан Ба́нах (Banach Stefan 30 березня 1892 р., Краків - †31 серпня 1945 р., Львів) — галицький математик польського походження, професор професор [[Файл:Banach.jpg|150 | + | Сте́фан Ба́нах (Banach Stefan 30 березня 1892 р., Краків - †31 серпня 1945 р., Львів) — галицький математик польського походження, професор професор [[Файл:Banach.jpg|150|tumb|right|Стефан Банах]][[Львівський університет|Львівського університету]] та [[Львівська політехніка|Львівської політехніки]](з 1924), декан фізико-математичного факультету Львівського університету(з 1939). Член Польської АН та член-кореспондент АН УРСР. Один з творців сучасного функціонального аналізу. |
Знайомство Гуго Штейнхауза і Стефана Банаха відбулося завдяки Його Величності випадку. Навесні 1916 р., прогулюючись вуличками Львова, Гуго Штейнхауз, якому тоді було 29 років, а він уже був відомим ученим, почув бесіду двох юнаків. Його увагу привернули слова «міра Лебега й інтеграл Лебега». У той час обговорення таких проблем свідчило про серйозні знання нових розділів математики. Юнаками виявилися Стефан Банах і Отто Никодим, теж майбутній відомий математик. У своїх спогадах Гуго Штейнхауз писав, що «найбільшим відкриттям його життя став Стефан Банах». За рекомендацією Штейнхауза, 1920 р. професор Львівської політехніки Антон Ломницький запросив Банаха асистентом на кафедру математики. Того ж року він написав докторську дисертацію з функціонального аналізу. | Знайомство Гуго Штейнхауза і Стефана Банаха відбулося завдяки Його Величності випадку. Навесні 1916 р., прогулюючись вуличками Львова, Гуго Штейнхауз, якому тоді було 29 років, а він уже був відомим ученим, почув бесіду двох юнаків. Його увагу привернули слова «міра Лебега й інтеграл Лебега». У той час обговорення таких проблем свідчило про серйозні знання нових розділів математики. Юнаками виявилися Стефан Банах і Отто Никодим, теж майбутній відомий математик. У своїх спогадах Гуго Штейнхауз писав, що «найбільшим відкриттям його життя став Стефан Банах». За рекомендацією Штейнхауза, 1920 р. професор Львівської політехніки Антон Ломницький запросив Банаха асистентом на кафедру математики. Того ж року він написав докторську дисертацію з функціонального аналізу. | ||
Версія за 15:03, 28 листопада 2012
Яскравий епізод в історії світової математики ХХ ст. – творчість колективу математиків, які працювали в 20-30х роках у Львові. Цей творчий колектив увійшов в історію як Львівська математична школа.
Знайомство Гуго Штейнхауза і Стефана Банаха відбулося завдяки Його Величності випадку. Навесні 1916 р., прогулюючись вуличками Львова, Гуго Штейнхауз, якому тоді було 29 років, а він уже був відомим ученим, почув бесіду двох юнаків. Його увагу привернули слова «міра Лебега й інтеграл Лебега». У той час обговорення таких проблем свідчило про серйозні знання нових розділів математики. Юнаками виявилися Стефан Банах і Отто Никодим, теж майбутній відомий математик. У своїх спогадах Гуго Штейнхауз писав, що «найбільшим відкриттям його життя став Стефан Банах». За рекомендацією Штейнхауза, 1920 р. професор Львівської політехніки Антон Ломницький запросив Банаха асистентом на кафедру математики. Того ж року він написав докторську дисертацію з функціонального аналізу.
Разом з Г.Штайнгаузом у 1929 організував видання відомого журналу «Studia mathematica». Вивчені ним лінійні простори, що одержали назву «простір Банаха», мають велике значення для сучасної математики.
Відкриття Стефана Банаха стали золотим фондом математики XX ст. Польське математичне товариство заснувало премію його імені.
