Відмінності між версіями «Кафедра хімічної технології переробки нафти та газу»

Версія за 13:16, 6 грудня 2023

Кафедра хімічної технології переробки нафти та газу
Тип підрозділу	кафедра
Абревіатура	ХТНГ
Дата заснування	1924 р.
К-сть кандидатів наук	5
К-сть доцентів	4
К-сть докторів наук	3
К-сть професорів	4
Приналежність	Інститут хімії та хімічних технологій
Завідувач кафедри	д.т.н., професор Гринишин Олег Богданович
Розташування (адреса)	пл. Св. Юра, 2, м. Львів, 79013; 8-й н.к., кімн. 305
Періодичне друковане видання	Журнал Chemistry & Chemical Technology
Сторінка на lp.edu.ua	[[1]]

Кафедра хімічної технології переробки нафти та газу — це науково-навчальний підрозділ Інституту хімії та хімічних технологій Національного університету «Львівська політехніка».

Історія кафедри

Кафедра хімічної технології переробки нафти та газу була заснована в 1924 р., однак підготовку інженерів за фахом хімічна технологія переробки нафти почали проводити ще з 1891 р. У цей час при кафедрі ввели окремий курс технології нафти, який доручили читати доцентові кафедри Р. Залозецькому.

У 1886 р. у Львівській політехніці (на той час Технічна Академія) організовано дослідну лабораторію по нафті, якою спочатку керував Б. Павлєвський (завідувач кафедри хімічної технології), а з 1891 р. — Р. Залозецький.

Основними напрямками роботи Р. Залозецького були: дослідження парафінових вуглеводнів і нафтенових кислот; дослідження і використання кислого гудрону; очищення озокериту з використанням адсорбентів, та інше.

Перша світова війна призупинила розвиток Львівської політехніки. Її відродження відбулося лише в 1921–1922 рр. У 1924 р. створено кафедру технології нафти і газу, і її першим завідувачем став С. Пілят.

На той час основний науковий напрямок кафедри зберігся з часів Р. Залозецького і доповнився новими у відповідності з потребами часу, такими як селективне очищення олив, деасфальтизація, виробництво сажі й поверхнево-активних сполук. Війна Німеччини з колишнім СРСР призупинила діяльність кафедри.

У післявоєнний час кафедрою завідували: дружина С. Пілята — Єва Нейман-Пілят, потім д.т.н., професор С. Попов (1945–1949 рр., 1953–1958 рр.), доцент Д. Стром (1949–1952 рр.). У період 1958–1980 рр. кафедру очолював професор Б. Гриненко, який довго співпрацював з доцентом А. Зелізним в області високотемпературного піролізу метану. З 1957 р. при кафедрі організовано проблемну лабораторію, основним науковим напрямком якої були каталітичний крекінг на природних алюмосилікатах і синтез поверхнево-активних речовин на базі нафтової сировини. Загалом же при Б. Гриненку науковий напрямок кафедри значно розширився і включав у себе: використання нафтових залишків (професор В. Антонишин), екстракційні процеси в нафтопереробці (доцент А. Зелізний і професор М. Прокопець), адсорбційні процеси в нафтопереробці (професор Л. Квітковський).

У період 1981–1982 рр. завідувачем кафедри був академік Р. Кучер. З 1983 р. по 1994 р. кафедру очолив професор В. Шевчук, при якому сформувався новий напрямок науково-дослідницької роботи кафедри, а саме каталітичне перетворення вуглеводневих газів з метою одержання ароматичних вуглеводнів.

У 1994 р. до керівництва кафедри приступив професор М. Братичак — фахівець з нафтохімічного та органічного синтезу. Він очолив науковий напрямок з утилізації відходів нафтопереробної та нафтохімічної промисловостей з метою створення нових полімерних смол з різними функціональними групами, які знаходять застосування як активні додатки до полімерних матеріалів.

З листопада 2001 року є у складі Інституту хімії та хімічних технологій.

У 2019 р. кафедра хімічної технології переробки нафти та газу відсвяткувала свій ювілей — 95 років з дня заснування.

Читати далі.

Спеціальність

Кафедра хімічної технології переробки нафти та газу пропонує підготовку бакалаврів та магістрів за спеціальністю:

• 161 «Хімічні технології та інженерія» (спеціалізація «Хімічні технології палива та вуглецевих матеріалів»)

QS Quacquarelli Symonds, глобальне аналітичне агентство в галузі вищої освіти та укладач найпопулярнішого рейтингу кращих університетів світу, оприлюднило рейтинги за спеціальностями кращих університетів світу 2021 року – QS World University Rankings by Subject 2021, в який увійшли 1452 виші світу, зокрема чотири виші з України.

Зокрема найвище місце серед усіх спеціальностей в Україні (101-150) зайняла наша спеціальність, що свідчить про її міжнародне визнання.

Форма навчання: стаціонарна/заочна; державна/платна.

Тривалість навчання: для бакалаврів — 4 роки; для магістрів — 1,5–2 роки.

Старанні та успішні студенти паралельно з навчанням мають можливість займатись науковою діяльністю, що дає можливість брати участь у різноманітних конференціях, міжнародних освітніх програмах, вступати на навчання в аспірантуру.

Детальніше [[2]].

Викладацький склад

1. Братичак Михайло Миколайович — д.х.н., професор, завідувач кафедри
2. Гринишин Олег Богданович — д.т.н., професор, професор кафедри
3. Гунька Володимир Мирославович — к.т.н., доцент, доцент кафедри
4. Пиш’єв Сергій Вікторович — к.т.н., професор, професор кафедри
5. Присяжний Юрій Володимирович — к.т.н., доцент, доцент кафедри
6. Топільницький Петро Іванович — к.т.н., доцент, професор кафедри
7. Червінський Тарас Ігорович — к.х.н., доцент кафедри

Наукові співробітники:

1. Швед Марія Євгенівна — к.т.н., науковий співробітник
2. Романчук Вікторія Володимирівна — к.т.н., старший науковий співробітник

Навчально-допоміжний склад:

1. Астахова Олена Тарасівна — інженер
2. Демчук Юрій Ярославович — д. філос., інженер
3. Донченко Мирослава Ігорівна — д. філос., інженер І категорії
4. Кравецька Галина Юріївна — старший лаборант з в.о.
5. Кутень Ольга Іванівна — провідний інженер
6. Мельник Світлана Романівна — інженер І категорії
7. Родик Любов Дмитрівна — інженер І категорії

Науково-дослідна лабораторія

НДЛ-12. Науково-дослідна лабораторія технології нафтогазової сировини

Напрями наукової діяльності

Сьогодні головним науковим напрямом роботи кафедри є розроблення наукових засад одержання високооктанових компонентів моторних палив, поверхнево-активних речовин, смол і допоміжних матеріалів з нафтової та газової сировини. Визнаними напрямками наукової діяльності кафедри є:

1. Створення композиційних полімерних матеріалів на основі нафтової сировини (кер. проф. Братичак Михайло Миколайович);

2. Розроблення методів одержання високоякісних бітумних матеріалів (кер. проф. Гринишин Олег Богданович);

3. Розроблення та дослідження процесів вилучення сірки із вуглеводневої сировини (кер. проф. Пиш'єв Сергій Вікторович);

4. Одержання і застосування модифікаторів та пластифікаторів бітумів і адгезійних добавок (кер. проф. Пиш'єв Сергій Вікторович);

5. Розроблення хімічних реагентів для захисту нафтопереробного та нафтовидобувного обладнання від корозії (кер. проф. Топільницький Петро Іванович).

6. Розроблення методів регенерації відпрацьованих нафтопродуктів та одержання паливно-мастильних компонентів з відновлювальних джерел сировини (кер. доц. Червінський Тарас Ігорович).

Наукову роботу виконують всі викладачі кафедри та наукові підрозділи — держбюджетна лабораторія, науково-дослідна лабораторія НДЛ-12, а також аспіранти та навчально-допоміжний персонал кафедри.

Видавнича діяльність

Видається журнал Chemistry & Chemical Technology, який входить до наукометричних баз даних Web of Science і Scopus.

Кафедрою видано:

• підручників - 9;
• навчальних посібників - 31;
• монографій - 16;
• словників, каталогів та довідників - 15;
• авторських свідоцтв та патентів - більше 200;
• наукових статтей - більше 2500.

Проведення конферецій

Міжнародна науково-технічна конференція “Поступ в нафтогазопереробній та нафтохімічній промисловості” (APGIP)

International Scientific-Technical Conference “Advance in Petroleum and Gas Industry and Petrochemistry” (APGIP)

Відомі випускники кафедри

1. Антонишин Василь – д.т.н., професор
2. Бабʼяк Мирон – к.т.н., директор "Дрогобицького нафтового коледжу"
3. Буній Лев – директор НПЗ
4. Глинчак Степан – головний інженер НПЗ
5. Голич Юрій – к.т.н., головний технолог НПЗ
6. Гринишин Олег – д.т.н., професор, відмінник освіти України
7. Гуменецький Володимир – к.т.н., доцент, декан ІХХТ
8. Гуцан Ігор – співвласник компанії "KSM PROTEC"
9. Денисюк Анатолій –заст. головного технолога НПЗ
10. Дутчак Василь – к.т.н., головний інженер НПЗ
11. Іщук Юрій – д.т.н., професор, заступник директора компанії "Азмол" заступник директора НДІ, заслужений діяч науки і техніки України
12. Квітковський Леонід – д.т.н., професор
13. Кобилянський Євген – д.т.н., професор
14. Ковальов Андрій – головний інженер, директор з виробництва ТОВ "ЄВРО ОІЛ ПРОДАКШН"
15. Копач Андрій – директор проектного інституту
16. Курліщук Валерій – директор проектного інституту
17. Курпіта Петро – директор проектного інституту
18. Лазорко Олександр – директор НПЗ, генеральний директор ПАТ "Укртранснафта"
19. Лейтар Сергій – головний інженер НПЗ
20. Майданюк Євген – головний інженер НПЗ
21. Матолич Роман – директор НПЗ, депутат Верховної Ради
22. Мачинський Остап – доктор філософії, учасник АТО на сході України, директор виробничого підприємства "PharmоVit Sp.Z.O.O"
23. Наливайко Григорій – директор проектного
24. Ноцик Микола – перший заступник голови правління "Нафтохімпрому України"
25. Пишʼєв Сергій – д.т.н., професор
26. Приймачук Георгій – директор НПЗ
27. Прокопець Михайло – д.т.н., професор
28. Прокопець Михайло – заст. директора НДІ
29. Середа Ярослав – член кореспондент АН України
30. Скікун Михайло – головний інженер НПЗ
31. Скляр Володимир – директор НДІ
32. Сподарик Володимир – заст. директора компанії "Агрінол"
33. Стахурський Олександр – директор компанії "Азмол"
34. Чередніченко Григорій – директор НДІ
35. Топільницький Петро – к.т.н., професор, відмінник освіти України
36. Хащівський Ігор – головний інженер НПЗ
37. Хащівський Олег – провідний спеціаліст компанії "Fuchs"
38. Шевчук Василь – д.т.н., професор, зав. кафедр аналітичної хімії та ХТНГ, заст. директора НДІ, заслужений діяч науки і техніки України
39. Шубка Олександр – заст. директора НПЗ, заст. голови правління "ПАТ "Укртранснафта"
40. Юрків Тарас – провідний спеціаліст компанії "British Petroleum"