Відмінності між версіями «Кафедра матеріалознавства та інженерії матеріалів»

Матеріал з Electronic Encyclopedia of Lviv Polytechnic
Перейти до: навігація, пошук
(2)
 
(Не показані 56 проміжних версій 6 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Навчальний_структурний_підрозділ| Офіційна назва              = Кафедра прикладного матеріалознавства та обробки матеріалів| Зображення                  =dep_logo.png| Підпис зображення            =Кафедра ПМОМ| Тип підрозділу              = кафедра| Абревіатура                  = ПМОМ| Девіз                        = | Гімн                        =| Дата заснування              = 1872 рік [1]| Засновники                  =Міністерство освіти [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE-%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Австро-Угорщини ]| Дата ліквідації              =| Причина ліквідації          =| К-ть студентів              =| К-сть аспірантів            =| К-сть кандидатів наук        =| К-сть доцентів              =| К-сть докторів наук          =| К-сть професорів            =| К-сть співробітників        =17| Приналежність                = [[Інститут інженерної механіки та транспорту]]| Попередник                  = Кафедри інженерного матеріалознавства та прикладної фізики| Наступник                    =| Директор                    =<!-- із наступних 5-ти полів шаблону потрібно обрати одне -->| Завідувач кафедри            = д.т.н., проф. [[Дурягіна Зоя Антонівна]]| Завідувач лабораторії        =| Начальник                    =| Керівник                    =| Розташування (адреса)        =  79013, Львів, вул. Устияновича 5, 10-й корпус, кім. 28а; Тел.+38(032)2322789              |Періодичне друковане видання =| Сторінка на lp_edu_ua        = http://lp.edu.ua/node/3314| Власний сайт                =}}
+
{{Навчальний_структурний_підрозділ| Офіційна назва              = Кафедра матеріалознавства та інженерії матеріалів| Зображення                  =dep_logo.png| Підпис зображення            =Кафедра МІМ| Тип підрозділу              = кафедра| Абревіатура                  = МІМ| Девіз                        = | Гімн                        =| Дата заснування              = 1872 рік [1]| Засновники                  =Міністерство освіти [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE-%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Австро-Угорщини ]| Дата ліквідації              =| Причина ліквідації          =| К-ть студентів              =| К-сть аспірантів            =| К-сть кандидатів наук        =| К-сть доцентів              =| К-сть докторів наук          =| К-сть професорів            =| К-сть співробітників        =17| Приналежність                = [[Інститут інженерної механіки та транспорту]]| Попередник                  = Кафедри інженерного матеріалознавства та прикладної фізики| Наступник                    =| Директор                    =<!-- із наступних 5-ти полів шаблону потрібно обрати одне -->| Завідувач кафедри            = д.т.н., проф. [[Дурягіна Зоя Антонівна]]| Завідувач лабораторії        =| Начальник                    =| Керівник                    =| Розташування (адреса)        =  79013, Львів, вул. Устияновича 5, 10-й корпус, кім. 28а; Тел.+38(032)2322789              |Періодичне друковане видання =| Сторінка на lp_edu_ua        = https://lpnu.ua/mim| Власний сайт                =}}
  
== Загальна інформація ==
+
== <big>Новини</big> ==
[[Кафедра (освіта)|'''Кафедра''']] ''' прикладного матеріалознавства та обробки матеріалів''' (абревітура — ПМОМ) — навчально-науковий підрозділ [[Національний університет «Львівська політехніка»|Національного університету «Львівська політехніка»]]. Кафедра входить до складу [[Інститут інженерної механіки та транспорту|Інституту інженерної механіки та транспорту]].
+
     
Завідувач кафедри ПМОМ — проф., д.т.н. [[Дурягіна Зоя Антонівна]].
+
Заступник завідувача&nbsp;— доц., к.т.н. [[Плешаков Едуард Іванович]].
+
  
== Історія ==
+
[[Файл:MIM 1.jpg|центр]]
  
На початку 1870 років рішенням Міністерства освіти Австрії Львівська технічна Академія була реорганізована у
+
== <big>Інформація абітурієнтам</big> ==
політехнічну школу зі значним збільшенням кількості нових кафедр. Саме тоді, у 1872 році в період інтенсивного розвитку промисловості й технічної освіти в Європі була заснована кафедра «Технологія металів», яка стала осередком навчання з технологічних дисциплін у Львівській політехніці. Основні приміщення кафедри розташовувались у головному корпусі політехніки. Першим керівником кафедри був професор Станіслав Зембінський. Після призначення його на посаду директора Вищої Промислової Школи в Кракові кафедрою з 1877 року до 1907 року керував професор Юліуш Биховський. Він був автором підручника з технології металів. У 1894 році під його керівництвом на першому поверсі головного корпусу Львівської політехніки був створений технологічний музей із багатою колекцією зразків металургійного і металооброблювального виробництва. Цей музей став частиною навчальної бази кафедри «Технологія металів».
+
Кафедра прикладного матеріалознавства та обробки матеріалів (ПМОМ) запрошує на навчання за напрямками підготовки:<br />
  
У 1908 році завідувачем кафедри став випускник Львівської політехніки 1889 року професор Станіслав Анчиц. На кафедрі технології металів він почав працювати як асистент у 1891 році. Професор С. Анчиц стажувався у професора Гейна у Берлінській Політехніці, брав участь у дослідженнях витривалості сталей, які проводив професор А. Мартенс. [[Файл:Anczyc.jpg|150px|thumb|left|Професор Станіслав Анчиц]]
 
На кафедрі професор С. Анчиц заснував металографічну лабораторію. Основним напрямком наукових досліджень співробітників кафедри у цей період було вивчення впливу металургійних процесів, режимів лиття й термічної обробки на структуру сталевих зливків, впливу неметалевих включень і домішок на механічні властивості прокатаних виробів (напівфабрикатів) і деталей машин. Опрацьований професором С. Анчицем метод макроструктурної оцінки металургійної чистоти сталі, зокрема ліквації фосфору в перерізах прокатних виробів і деталей машин, отримав з того часу практичне застосування на металургійних та машинобудівних заводах. Результати досліджень використовували для контролю якості прокату і деталей машин в процесі опрацювання й вдосконалення технологічних процесів. Результатом плідної співпраці з виробництвом є монографія професора С. Анчица «Про структуру і дефекти зварних з’єднань», видана у Варшаві у 1911 році.Проф. С. Анчиц вперше написав підручник «Лекції з технології металів». Перша частина цього підручника, видана у Львові у 1913 році, охоплювала матеріали і основи ковальства, а друга, видана у 1916 році, — ливарну і ковальську справи. Крім того він написав низку монографій: «Залізо», 1923 р.; «Мікроскопічні дослідження в машинобудуванні», 1924 р.; «Про листи для котлів», 1926 р.; «Гартування ста-лей», 1926 р.; а також «Технічні сплави металів», 1928 р. (видання посмертне) які охоплювали сучасний на той час стан знань в металургії, обробці тиском металів та сплавів, металознавстві, термічній обробці сталей. Ці видання були визнані та належно поціновані тогочасною технічною громадськістю і протягом багатьох років слугували науковою допомогою для студентів технічних навчальних закладів в царині металознавства, та технології металів. Вони сприяли переходу технологій виготовлення сталевих виробів, заснованих на індивідуальних спостереженнях та ремісницькому мистецтві на науково обґрунтовані більш сучасні технології.Під час першої світової війни самовідданими зусиллями працівників кафедри були збережені приміщення та її матеріальна база.Плідна робота професора С. Анчица припинилась 2 лютого 1927 року, коли він, виконуючи травлення мікрошліфів реактивом з ціанідом калію, отруївся і помер на робочому місці.
 
  
Після трагічної загибелі професора С. Анчица обов’язки завідувача кафедри виконував до кінця вересня 1930 року професор Владислав Вражей. Він викладав такі технологічні дисципліни: «Технологія металів», «Ливарництво», «Ковальство», «Технічні сплави металів», «Технічне дослідження заліза». Професор В. Вражей видав ряд монографій: «Метали та їх сплави. Атлас», 1926 р.; «Можливості застосування мікроскопічних досліджень в цеху», 1927 р.; «Види легких сплавів», 1927 р.; «Метал в промисловості», 1928 р. На той час плідно з кафедрою співпрацювала створена у 1901 році випробувально–дослідницька станція у Львівській політехніці для ви-пробування металевих матеріалів, на якій працювали висококваліфіковані спеціалісти. Вони надавали платні консультації, виконували технічну експертизу, оцінювали якість й атестували матеріали на їх придатність до використання у промисловості та будівництві. Така взаємодія зміцнювала зв’язок кафедри з підприємствами.  
+
'''<big>132 «Матеріалознавство»</big>'''
 +
з наданням кваліфікації '''бакалавра''', а в подальшому з присвоєнням кваліфікаційного ступеня '''магістра''' та вступом до аспірантури.
  
У 1912 році на кафедрі працював асистентом Вітольд Броневський, який згодом стажувався в Сорбонні, де читав лекції з металографії. У 1919 році його обрали надзвичайним професором кафедри технології металів у Львівській політехніці, а у 1920 році він став звичайним професором і завідувачем кафедри Варшавської політехніки. У 1930 році завідувачем кафедри технології металів був призначений професор Вільгельм Мозер. Одночасно він керував кафедрою локомотивів.Професор В. Мозер почав свою викладацьку роботу у Львівській політехніці у 1919 році асистентом кафедри технології металів. На посаді завідувача кафедри він розширив обсяг лекцій про технічне дослідження заліза, термічної обробки сталі, дослідження технічних сплавів заліза. Викладав також зварювання сталевих деталей, ливарництво, розширив металографічну лабораторію. Опублікував монографію «Діаграма залізо–вуглець» (1934 р.), а також книгу «Нові матеріали для виготовлення деталей машин» (1937 р.).  
+
Студенти матимуть змогу:
 +
   
 +
* Створювати та обирати нові матеріали з використанням програмного забезпечення CES EduPack (Granta Design);
 +
* Розробляти нові технологічні процеси створення та обробки матеріалів з використанням комп’ютерного моделювання CAD/CAM/CAE (PTC Software);
 +
* Досліджувати структуру та властивості матеріалів;
 +
* Проводити експертизні дослідження причин руйнування конструкцій.
  
У 1927 році завершилося будівництво механічного корпусу (тепер корпус № 10 на вул. Устияновича, 5), за проектом проф. В. Мінкевича на фундаментах, які були закладені ще у 1913 році. Тоді ж ректором Львівської політехніки було прийнято рішення про розташування кафедри «Технологія металів» у цьому корпусі, де вона знаходиться й донині. Від цього часу істотно поповнювалася матеріальна база кафедри. Були придбані металографічні мікроскопи, диференціальний дилятометр, апаратура для визначення вмісту вуглецю в сплавах, твердомір Роквелла, електричні печі з платиновими термопарами і автоматичними регуляторами температури, маятниковий копер для ударних випробувань, обладнання для виготовлення ливарних форм, зокрема, дві формувальні машини. На кафедрі було створено велику добірку діапозитивів із зображенням промислового обладнання, а також ретельно підібрані комплекти зразків тогочасної металопродукції. Існувала кафедральна бібліотека, яка налічувала 865 наукових та навчальних видань і 82 томи рукописів.У 1938/1939 навчальному році на п’яти факультетах Львівської політехніки навчалося 3600 студентів, з них 1350 — на механічному факультеті розподілялися між трьома відділеннями: машинобудівним, електротехнічним та нафтовим. Питома вага дисциплін, що викладалися на кафедрі технології металів не лише для студентів машинобудівного відділення (понад 320 чол. на рік.), а також і для інших студентів–механіків була досить висока
+
'''<big>136 «Металургія»</big>'''
 +
з наданням кваліфікації '''бакалавра''', а в подальшому з присвоєнням кваліфікаційного ступеня '''магістра''' та вступом до аспірантури.
 +
<br />
  
Перед другою світовою війною була прийнята державна програма з розвитку та розбудови механічного факультету Львівської політехніки в 1938–1941 р. із залученням значних бюджетних коштів. Вона передбачала побудову дослідної станції, корпусів для електротехнічного та авіаційного відділень, загальною площею 17000 м2. Будівництво розпочалося на території вулиці Стрийської там, де зараз розташований завод «Львівприлад». За кордоном придбали сучасне на той час лабораторне й технологічне обладнання, в тому числі й для кафедри «Технологія металів»: ливарні печі; печі для термічної обробки сплавів з засобами автоматичного регулювання температури; ковальське обладнання й обладнання для газового та електродугового зварювання; формувальні машини; машини для випробування сталей на міцність. Проте, війна завадила завершенню цієї програми.На той час на кафедрі працював доцент Леон Дрегер, видатний спеціаліст у галузі зварювального виробництва. Він був автором кількох навчальних посібників в галузі технології конструкційних матеріалів, а також зварювання металів, надрукував багато наукових статей і повідомлень з технології зварювання металевих конструкцій для потреб суднобудування. Після війни він завідував кафедрою зварювального виробництва у Гданській політехніці.
+
Студенти матимуть змогу:
На кафедрі також працював доцент Фридерік Штауб, який після війни працював професором кафедри металознавства у Шльонській політехніці (Польща), де організував лабораторію електронної мікроскопії металів, видав 8 підручників та 6 навчальних посібників, атласи мікроструктур сталі, а також монографію «Металознавство». Результати науково–дослідних робіт викладачів кафедри технології металів Львівської політехніки у довоєнні часи сприяли розробці нових конструкційних сталей і сплавів, інструментальних і нержавіючих сталей, машинобудівних чавунів та інших сплавів, нових ливарних технологій, технологій виготовлення котельних листів, бурових труб і обладнання для видобування нафти, деталей машин для залізничного транспорту.
+
  
З початком другої світової війни кафедру «Технології металів» у 1939 році очолив випускник Гірничо–металургійної академії в Кракові, учень професора І. Фещенка–Чопівського, професор Євген Перхорович, знаний спеціаліст у галузі ливарництва і металознавства. Тоді у Львівській політехніці дисципліни з технології металів вперше зазвучали українською мовою. З початком німецької окупації робота інституту припинилася. На базі інституту  були створені трирічні фахові курси, які давали лише кваліфікацію «старший майстер». У 1944 році багато кафедр з обладнанням евакуювали до австрійського міста Ґрац. Професор Є. Перхорович у квітні 1944 року переїхав до Кракова, де викладав у Гірничо–металургійній академії. Пізніше він переїхав до Берліна, де був заарештований органами НКВС. З цього часу його доля невідома.
+
* Працювати із технологічним, діагностичним обладнанням та навчатись за кордоном у Бельгії, Франції та Польщі (Erasmus KA1+);
 +
* Розробляти сучасні технології проектування виливків (програмний продукт NovaFlow&Solid) та застосовувати сучасні адитивні технології (3D принтування);
 +
* Використовувати комп’ютерне моделювання CAD/CAM/CAE (PTC Software);
 +
* Оптимізувати вибір матеріалів для виготовлення литих виробів з використанням програмного забезпечення CES EduPack (Granta Design);
 +
* Здійснювати контроль якості продукції ливарного виробництва;
 +
* Розробляти технології відновлення та вторинної переробки матеріалів.
  
З 24 жовтня 1944 року робота Львівського політехнічного інституту відновилася. Відповідно до наказу Комітету у справах вищої школи СРСР 86 від 16.09.1944 р., кафедру «Технологія металів» у складі механічного факультету було поділено на дві кафедри: кафедру «Технологія металів», якою завідував доцент Прокопенко Г.З. і кафедру «Металознавство та зварювання», яку очолював професор Погодін–Алєксєєв Г.І. У 1948 році відбулося об’єднання цих кафедр в єдину кафедру «Технологія металів», яку до 1953 року очолював доцент Прокопенко Г.З.  
+
<br />
 +
Вступники зараховуються за результатами '''ЗНО з предметів''':
 +
* '''''українська мова та література''''',
 +
* '''''математика''''',
 +
* '''''історія України''''',
 +
* '''''іноземна мова''''',
 +
* '''''біологія''''',
 +
* '''''географія''''',
 +
* '''''фізика''''',
 +
* '''''хімія'''''.
 +
<br />
 +
 
 +
Інформацію про умови навчання, професорсько-викладацький склад, напрями наукових досліджень та оснащення лабораторій кафедри можна отримати:
 +
* за адресою: навчальний корпус 10, кім. 31, вул. Устияновича, 5, м. Львів, 79013;
 +
* за тел. (032) 258–27–89 і (032) 258–25–13;
 +
* на сайті кафедри: https://lpnu.ua/mim.
 +
 
 +
== Загальна інформація ==
 +
[[Кафедра (освіта)|'''Кафедра''']] ''' матеріалознавства та інженерії матеріалів''' (абревіатура — МІМ)&nbsp;— навчально-науковий підрозділ [[Національний університет «Львівська політехніка»|Національного університету «Львівська політехніка»]]. Кафедра входить до складу [[Інститут механічної інженерії та транспорту|Інституту механічної інженерії та транспорту]].
 +
Завідувач кафедри МІМ&nbsp;— проф., д.т.н. [[Дурягіна Зоя Антонівна]].
 +
Заступник завідувача&nbsp;— доц., к.т.н. [[Плешаков Едуард Іванович]].
  
У 1953 році кафедра знову розділилася на кафедру «Технологія металів», якою керував доцент Прокопенко Г.З. і кафедру «Металознавство і термічна обробка», яку очолив доцент [[Шульга Микола Гаврилович|Шульга М.Г.]] За наказом Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти України № 351 від 12.08.60 р. відбулося об’єднання кафедр і знову утворилася єдина кафедра «Технологія металів, металознавство і термічна обробка» на чолі з професором Шульгою М.Г. На кафедрі була відкрита аспірантура. З 1962 року кафедра розпочала підготовку інженерів за спеціальністю 0406 «Фізика металів». У зв’язку з цим на початку 1965/1966 навчального року кафедру назвали кафедрою «Фізика металів та матеріалознавство». У 1975 року кафедра припинила підготовку інженерів за спеціальністю «Фізика металів». Від 1962 до 1975 кафедра підготувала 360 інженерів цієї спеціальності.
 
  
Надалі кафедра продовжувала викладати технологічні та матеріалознавчі дисципліни для студентів політехнічного інституту. У січні 1964 року при кафедрі була створена науково–дослідна лабораторія (НДЛ–13) на чолі з науковим керівником професором Шульгою М.Г, який сформулював наукову тематику кафедри — пошук методів покращення властивостей сталей і спеціальних сплавів, до якої входили такі розділи: розробка і дослідження магнітних висококоерцитивних сплавів і сплавів з особливими властивостями; дослідження окрихчення маловуглецевих конструкційних сталей і розробка металургійних та технологічних засобів запобігання цьому явищу; дослідження багатохромових сталей, сплавів феритного і напівферитного класів та їх корозійної і структурної стійкості в контакті з металевими розплавами. Науково–дослідна лабораторія виконує як державні, так і госпдоговірні науково–дослідні роботи за замовленням підприємств і установ. Як замовники виступають науково–дослідні установи, виробничі об’єднання і підприємства України. З 1973 року до 1985 року кафедру очолювала к.т.н., доцент Фетісова М.М., а з 1985 року до 2001 року — д.ф.–м.н., професор Прохоренко В.Я. У 1989 році кафедра стала опорною в регіоні з матеріалознавства та технології конструкційних матеріалів. З 1990 року кафедра розпочала підготовку інженерів за спеціальністю «Матеріалознавство в машинобудуванні». Від 2001 року до 2006 року посаду завідувача кафедри обіймав доцент, к.ф.–м.н. Паздрій І.П. З 2012 року посаду завідувача кафедри ПМОМ обіймає проф., д.т.н. Дурягіна З.А.
 
  
 
== Штат кафедри ==
 
== Штат кафедри ==
Рядок 54: Рядок 80:
 
|-
 
|-
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>3.</center>
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>3.</center>
|style="background:#FFFFFF"|[[Кузін Олег Анатолійович]]
+
|style="background:#FFFFFF"|[[Плешаков Едуард Іванович]]
 
|style="background:#FFFFFF"|доцент
 
|style="background:#FFFFFF"|доцент
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>доцент</center>
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>доцент</center>
Рядок 60: Рядок 86:
 
|-
 
|-
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>4.</center>
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>4.</center>
|style="background:#FFFFFF"|[[Плешаков Едуард Іванович]]
+
|style="background:#FFFFFF"|[[Богун Лідія Ігорівна]]
 
|style="background:#FFFFFF"|доцент
 
|style="background:#FFFFFF"|доцент
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>доцент</center>
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>доцент</center>
Рядок 66: Рядок 92:
 
|-
 
|-
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>5.</center>
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>5.</center>
|style="background:#FFFFFF"|[[Богун Лідія Ігорівна]]
+
|style="background:#FFFFFF"|[[Тепла Тетяна Леонідівна]]
 
|style="background:#FFFFFF"|доцент
 
|style="background:#FFFFFF"|доцент
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>доцент</center>
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>доцент</center>
Рядок 72: Рядок 98:
 
|-
 
|-
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>6.</center>
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>6.</center>
|style="background:#FFFFFF"|[[Паздрій Ігор Петрович]]
+
|style="background:#FFFFFF"|[[Білоус Олексій Володимирович]]
 
|style="background:#FFFFFF"|доцент
 
|style="background:#FFFFFF"|доцент
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>доцент</center>
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>доцент</center>
Рядок 78: Рядок 104:
 
|-
 
|-
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>7.</center>
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>7.</center>
|style="background:#FFFFFF"|[[Ромака Віталій Володимирович]]
+
|style="background:#FFFFFF"|[[Тростянчин Андрій Миколайович]]
|style="background:#FFFFFF"|ст. викладач
+
|style="background:#FFFFFF"|доцент
|style="background:#FFFFFF"|<center></center>
+
|style="background:#FFFFFF"|<center>доцент</center>
|style="background:#FFFFFF"|<center>к.х.н.</center>
+
|style="background:#FFFFFF"|<center>к.т.н.</center>
 
|-
 
|-
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>8.</center>
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>8.</center>
|style="background:#FFFFFF"|[[Тепла Тетяна Леонідівна]]
+
|style="background:#FFFFFF"|[[Кулик Володимир Володимирович]]
|style="background:#FFFFFF"|ст. викладач
+
|style="background:#FFFFFF"|доцент
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>—</center>
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>—</center>
|style="background:#FFFFFF"|<center>к.т.н.</center>
+
|style="background:#FFFFFF"|<center>д.т.н.</center>
 
|-
 
|-
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>9.</center>
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>9.</center>
Рядок 99: Рядок 125:
 
|style="background:#FFFFFF"|ст. викладач
 
|style="background:#FFFFFF"|ст. викладач
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>—</center>
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>—</center>
|style="background:#FFFFFF"|<center>к.т.н.</center>
+
|style="background:#FFFFFF"|<center></center>
 
|-
 
|-
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>11.</center>
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>11.</center>
|style="background:#FFFFFF"|[[Цигилик Наталя Валентинівна]]
+
|style="background:#FFFFFF"|[[Лютий Павло Ярославович]]
|style="background:#FFFFFF"|асистент
+
|style="background:#FFFFFF"|ст. викладач
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>—</center>
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>—</center>
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>к.т.н.</center>
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>к.т.н.</center>
 
|-
 
|-
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>12.</center>
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>12.</center>
|style="background:#FFFFFF"|[[Тростянчин Андрій Миколайович]]
+
|style="background:#FFFFFF"|[[Кречковська Галина Василівна]]
 +
|style="background:#FFFFFF"|асистент
 +
|style="background:#FFFFFF"|<center>—</center>
 +
|style="background:#FFFFFF"|<center>д.т.н.</center>
 +
|-
 +
|style="background:#FFFFFF"|<center>13.</center>
 +
|style="background:#FFFFFF"|[[Ковбасюк Тарас Михайлович]]
 
|style="background:#FFFFFF"|асистент
 
|style="background:#FFFFFF"|асистент
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>—</center>
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>—</center>
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>к.т.н.</center>
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>к.т.н.</center>
 +
|-
 +
|style="background:#FFFFFF"|<center>14.</center>
 +
|style="background:#FFFFFF"|[[Лемішка Ігор Анатолійович]]
 +
|style="background:#FFFFFF"|асистент
 +
|style="background:#FFFFFF"|<center>—</center>
 +
|style="background:#FFFFFF"|<center>к.т.н.</center>
 +
|-
 +
|style="background:#FFFFFF"|<center>15.</center>
 +
|style="background:#FFFFFF"|[[Ваврух Валентина Іванівна]]
 +
|style="background:#FFFFFF"|аспірант
 +
|style="background:#FFFFFF"|<center>—</center>
 +
|style="background:#FFFFFF"|<center>—</center>
 
|}
 
|}
  
Рядок 121: Рядок 165:
 
|-
 
|-
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>1.</center>
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>1.</center>
|style="background:#FFFFFF"|[[Ольшевська Світлана Олександрівна]]
+
|style="background:#FFFFFF"|[[Геречко О.О.]]
|style="background:#FFFFFF"|інженер 1-ї категорії
+
|style="background:#FFFFFF"|інженер
 
|-
 
|-
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>2.</center>
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>2.</center>
|style="background:#FFFFFF"|[[Лозинський Ярослав Теодорович]]
+
|style="background:#FFFFFF"|[[Фігурка М.Р.]]
|style="background:#FFFFFF"|інженер 1-ї категорії
+
|style="background:#FFFFFF"|провідний спеціаліст
 
|-
 
|-
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>3.</center>
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>3.</center>
|style="background:#FFFFFF"|[[Геречко Олег Остапович]]
+
|style="background:#FFFFFF"|[[Ваврух В.І.]]
|style="background:#FFFFFF"|інженер
+
|style="background:#FFFFFF"|інженер 1-ї категорії
 
|-
 
|-
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>4.</center>
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>4.</center>
|style="background:#FFFFFF"|[[Павляк Еріка Андріївна]]
+
|style="background:#FFFFFF"|[[Шевчук В.Г.]]
 
|style="background:#FFFFFF"|старший лаборант
 
|style="background:#FFFFFF"|старший лаборант
 
|-
 
|-
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>5.</center>
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>5.</center>
|style="background:#FFFFFF"|[[Фігурка Михайло Романович]]
+
|style="background:#FFFFFF"|Мельник Ю.І.
|style="background:#FFFFFF"|провідний спеціаліст
+
|style="background:#FFFFFF"|старший лаборант
 
|-
 
|-
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>6.</center>
 
|style="background:#FFFFFF"|<center>6.</center>
|style="background:#FFFFFF"|[[Оксинюк Анатолій Полікарпович]]
+
|style="background:#FFFFFF"|[[Кокотко Л.С.]]
|style="background:#FFFFFF"|інженер 1-ї категорії
+
|style="background:#FFFFFF"|інженер
 
|}
 
|}
  
 
== Досягнення ==
 
== Досягнення ==
 +
У 2013 році кафедра бере участь у програмі Європейського союзу [[Tempus MMATENG]], яка є міжнародним освітнім проектом, що спрямований на модернізацію системи вищої освіти з інженерного матеріалознавства на основі найкращого досвіду Болонського процесу http://www.mmateng.eu. Проект триватиме з 01.12.2013 до 30.11.2016. Країни учасники проекту: Бельгія, Німеччина, Франція, Польща, Ізраїль, Україна, Росія.
  
 
== Відомі випускники ==
 
== Відомі випускники ==
Рядок 158: Рядок 203:
 
* [[Осташ Орест Петрович]] (1971)&nbsp;— д.т.н., завідувач відділу Фізико-механічного інституту ім. Г.В.Карпенка НАН України.
 
* [[Осташ Орест Петрович]] (1971)&nbsp;— д.т.н., завідувач відділу Фізико-механічного інституту ім. Г.В.Карпенка НАН України.
  
== Навчально-методична робота ==
+
== Науково-дослідна та навчально-методична робота ==
  
=== Напрям підготовки 6.050403 «Інженерне матеріалознавство» ===
+
Наукові дослідження кафедри зосереджені на керованому регулюванні мікроструктури, фазового та енергетичного стану зовнішніх та внутрішніх поверхонь поділу. Метою пошукових праць є конструювання фрагментів мікроструктури поверхні певного функціонального призначення. Результати досліджень та розробок, проведених науковим колективом кафедри використовуються у навчальному процесі. Тематика наукових досліджень кафедри визначається бюджетними програмами прикладних розробок, науковим напрямом кафедральною тематики, державними цільовими науково-технологічними програмами на 2015-2018 роки та зосереджується по наступних напрямках:
Базо­вий напрям підготовки бакалаврів у системі вищої освіти, який передбачає надалі здобування повної вищої освіти маґістра за спеціальністю "Прикладне матеріалознавство".
+
  
Фахівці цього профілю вміють:
+
*   Ресурсозберігальні технології створення функціонально градієнтних матеріалів та систем коп’ютерного конструювання їх структури із нановимірною геометрією.
* вибира­ти сучасні матеріали для виготовлення виробів відповідно до умов експлуатації;
+
*   Синтезування та дослідження градієнтних матеріалів із нановимірною геометрією.
* розробляти і ство­рювати нові матеріали з унікальними власти­востями та технологічні процеси, використовуючи комп'ютерне моделювання;
+
*   Синтезування на різних конструкційних матеріалах діелектричних та резистивних шарів, що можуть бути використані при виробництві плоских плівкових нагрівних елементів нового покоління.
* визначати властивості матеріалів;
+
*   Оптимізація структури та магнітних властивостей монолітних та термо-пластичних постійних магнітів.
* виконувати експертні дослідження причин руйнування конструкцій;
+
*   Моделювання та розробка високоефективних термоелектричних матеріалів з підвищеною ефективністю перетворення теплової енергії в електричну.
* здійснювати метрологічну оцінку якості мате­ріалів та металовиробів;
+
*   Інженерія границь зерен конструкційних та функціональних матеріалів.
* надавати послуги із сер­тифікації металопродукції;
+
* розробляти технології утилізації, відновлення та вторинної переробки матеріалів.
+
  
=== Аспірантура ===
+
У період з 2016-2019 рр. кафедра виконує науково-дослідні роботи Міністерства освіти і науки України, які фінансуються з державного бюджету України - «Моделювання та синтезування нових багатокомпонентних функціональних матеріалів з прогнозованою структурою та властивостями» (№0116U004142).
На кафедрі здійснюється набір у постійнодіючу аспірантуру за спеціальністюість 7(8).05040301 «Прикладне матеріалознавство»
+
 
+
Науково-педагогічні працівники кафедри разом із молодими науковцями та закордонними партнерами приймають участь в університетських, всеукраїнських та міжнародних конкурсах науково-технічних розробок, подають запити на отримання наукових грантів та стипендій в рамках міжнародних програм Horizon 2020, OeAD, конкурсів Державного Фонду Фундаментальних Досліджень (ДФФД), Верховної Ради України, Президента України, Львівської Облдержадміністрації, Національного університету "Львівська політехніка" та ін.
''' 05.16.01 - "Металознавство та термічна обробка металів" '''
+
 
 +
=== Підготовка наукових кадрів ===
 +
 
 +
Підготовка аспірантів та докторантів — за спеціальностю 05.16.01 – «Металознавство та термічна обробка металів».
  
 
'''І. Формула спеціальності'''
 
'''І. Формула спеціальності'''
 
Металознавство та термiчна обробка металiв - спецiальнiсть, що вивчає закономiрностi формування структури металiв та сплавiв при фазових переходах в умовах, коли змiнюються фiзико-хiмiчнi параметри, зв'язкiв структури металiв i сплавiв з їх властивостями, одержання нових i удосконалення вiдомих сплавiв, розробка способiв змiни структури та надання сплавам необхiдних властивостей, розробка технологiчних процесiв i режимiв їх термiчної та комбiнованої обробки, що включає дослiдження макро-, мiкро- та субструктури, технологiчних, фiзико-механiчних та спецiальних властивостей металiв i сплавiв, вплив на цi характеристики рiзних технологiчних параметрiв, змiннiсть їх в експлуатацiйних умовах, закономiрностi утворення фiзичної, хiмiчної та структурної неоднорiдностi будови матерiалiв, змiни структури металiв i сплавiв пiд дiєю пластичної i пружної деформацiї.  
 
Металознавство та термiчна обробка металiв - спецiальнiсть, що вивчає закономiрностi формування структури металiв та сплавiв при фазових переходах в умовах, коли змiнюються фiзико-хiмiчнi параметри, зв'язкiв структури металiв i сплавiв з їх властивостями, одержання нових i удосконалення вiдомих сплавiв, розробка способiв змiни структури та надання сплавам необхiдних властивостей, розробка технологiчних процесiв i режимiв їх термiчної та комбiнованої обробки, що включає дослiдження макро-, мiкро- та субструктури, технологiчних, фiзико-механiчних та спецiальних властивостей металiв i сплавiв, вплив на цi характеристики рiзних технологiчних параметрiв, змiннiсть їх в експлуатацiйних умовах, закономiрностi утворення фiзичної, хiмiчної та структурної неоднорiдностi будови матерiалiв, змiни структури металiв i сплавiв пiд дiєю пластичної i пружної деформацiї.  
  
'''II. Напрямки дослiджень'''
+
'''II. Напрями дослiджень'''
 
# Закономiрностi формування структури металiв i сплавiв при переходi з газоподiбного i рiдкого стану у твердий.
 
# Закономiрностi формування структури металiв i сплавiв при переходi з газоподiбного i рiдкого стану у твердий.
 
# Структуроутворення у металах i сплавах при полiморфних перетвореннях.
 
# Структуроутворення у металах i сплавах при полiморфних перетвореннях.
Рядок 197: Рядок 242:
  
 
'''III. Галузi наук, з яких присуджуються науковi ступенi''' - технiчнi науки
 
'''III. Галузi наук, з яких присуджуються науковi ступенi''' - технiчнi науки
 +
 +
Над докторською дисертацією працюють: асистент Тростянчин А.М та доцент Тепла Т.Л.
 +
 +
У період 2007-2016 рік випускники кафедри захистили кандидатські дисертації: Теплою Т. Л. (доцент), Лазько Г.В., Цигилик Н.В., Підковою В.С.
 +
 +
Формують кадровий склад кафедри за рахунок залучення найкращих випускників кафедри. До участі в науковій роботі кафедри залучають студентів молодших курсів. Вони беруть участь у дослідженнях по кафедральній та бюджетній тематиці та долучаються до участі у студентських олімпіадах і науково – технічних конференціях. Починаючи з 2012 року кафедра «Прикладного матеріалознавства та обробки матеріалів» призначена МОН молодь спорту України базовою з проведення ІІ етапу Всеукраїнської студентської олімпіади з прикладного матеріалознавства. Впровадження результатів роботи в навчальний процес сприяє ознайомленню студентів та магістрів із новітніми технологіями, активізує їх самостійну роботу при підготовці до дипломного проектування та виконання кваліфікаційних магістерських робіт.
 +
 +
=== Освітньо-наукові міжнародні проєкти та програми ===
 +
 +
*    З 2013 до 2017 рр. кафедра бере участь у міжнародному освітньому проєкті Темпус (TEMPUS) "Модернізація навчальних планів дворівневої програми підготовки (МА, БА) з інженерного матеріалознавства на основі компетентного підходу та найкращого досвіду з впровадження положень Болонського процесу".
 +
*    З 2016 дпо 2018 рр. кафедра бере участь у міжнародній освітній програмі Erasmus+ KA1 "Освітньо-наукова мобільність для студентів та викладачів", у рамках якої кращі студенти навчаються протягом семестру у провідних європейських університетах Франції, Бельгії, Польщі, а викладачі отримують нагоду поділитися досвідом та почерпнути новітні методичні підходи до викладання освітніх дисциплін.
  
 
=== Навчальні та науково-дослідні лабораторії ===
 
=== Навчальні та науково-дослідні лабораторії ===
  
=== Ф
+
*    НДЛ-116 Лабораторія матеріалів та інженерії поверхні Laboratory of materials surface engineering Керівник: д. т. н., проф. Дурягіна Зоя Антонівна
 +
10-й корпус, кімн. 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 11а, 11б, 28, 28а, 29, 31
 +
8-й корпус, кімн. 01, 01а, 02, 03, 05, 014, 015а
 +
Номер(и) телефону: +38(032)258-25-13
 +
E-mail: zduriagina@ukr.net
 +
 
 +
У лабораторії розробляють технологічні процеси об’ємної термічної, термо-механічної, механо-термічної та термо-магнітої обробки, компактних сплавів, композиційних та порошкових матеріалів з метою покращення експлуатаційних властивостей. В лабораторії розробляються технології синтезування в покриттів на конструкційних, інструментальних та функціональних матеріалах з метою керованої зміни мікроструктури та властивостей. Такі градієнтні мікроструктури володіють властивостями нових матеріалів. Дослідження проводяться в рамках наукового напрямку кафедри «Розробка та оптимізація способів покращення функціональних властивостей матеріалів» та теми 0107U010247 «Дослідження фізико-хімічних процесів у поверхневих шарах сплавів спеціального призначення».
 +
 
 +
*    Лабораторія MESO Сервіс-офіс з інженерного матеріалознавства Material Engineering Service-Office
 +
Керівник: д. т. н., проф. Дурягіна Зоя Антонівна
 +
10-й корпус, кімн. 28
 +
Номер(и) телефону: +38(032)258-25-13
 +
E-mail: pmom@ukr.net
 +
 
 +
Сервіс-офіс з інженерного матеріалознавства (Material Engineering Service-Office – далі-MESO) є підрозділом кафедри прикладного матеріалознавства та обробки матеріалів Національного університету «Львівська політехніка». Стратегічне завдання MESO – використання результатів європейського проекту ТЕМРUS MMATENG "Модернізація навчальних планів дворівневої програми підготовки (бакалаври/магістри) з інженерного матеріалознавства на основі компетентнісного підходу" та найкращого досвіду з впровадження положень Болонського процесу 543994-TEMPUS-1-2013-1-BE-TEMPUS-JPCR для проведення наукових досліджень, підготовки конкурентоздатних фахівців в галузі матеріалознавства. Основні завдання MESO:
  
=== Видавнича діяльніст
+
# маркетинг потреб у галузі інженерного матеріалознавства та розробка відповідних сервісів для різних цільових груп;
 +
# моніторинг ринку освітніх послуг та міжнародного ринку освітніх послуг з інженерного матеріалознавства для збільшення кількості іноземних студентів і аспірантів;
 +
# розробка та реалізація інноваційних освітніх та освітньо-наукових програм з інженерного матеріалознавства на основі досвіду провідних закордонних університетів, сучасних досягнень науки, техніки та технологій, а також механізмів залучення студентів до науково-дослідної роботи на всіх рівнях освітнього процесу;
 +
# формування навчальних програм з врахуванням вимог і пропозицій підприємств-стратегічних партнерів і потенційних працедавців; розширення форм і методів самостійної роботи студентів, зокрема інтерактивних технологій її реалізації, та створення умов і засобів для самодіагностики знань;
 +
# збільшення кількості навчальних програм з інженерного матеріалознавства, які передбачають видачу документів про вищу освіту (враховуючи аспірантуру), збільшення кількості українських і іноземних студентів, які братимуть участь у цих програмах, розширення спектра закордонних університетів, у яких реалізовуватимуться такі програми;
 +
# розробка і проведення курсів навчання з інженерного матеріалознавства та створення відповідних електронних навчальних видань;
 +
# системне підвищення кваліфікації викладачів-матеріалознавців і працівників університету з інформаційних технологій в освітній діяльності;
 +
# інтенсифікація міжнародної мобільності студентів, викладачів і науковців з інженерного матеріалознавства та забезпечення широкого доступу до освітніх інформаційних науково-освітніх ресурсів в області матріалознавства;
 +
# моніторинг та оцінювання потреб суб’єктів господарського регіону в прикладних розробках з інженерного матеріалознавства ; вивчення вимог роботодавців;
 +
# розширення співпраці з установами НАН України, національними галузевими академіями і вищими навчальними закладами України, спільні розробленні та реалізація освітніх програм підготовки докторів філософії;
 +
# розвиток системи спільних науково-навчальних матеріалознавчих центрів за участі провідних закордонних компаній та високотехнологічних фірм;
 +
# вивчення відповідності знань випускників ВНЗ з інженерного матеріалознавства вимогам роботодавці;
 +
# вивчення потреби індустріальних підприємств в послугах з підвищення кваліфікації професійних кадрів в області матеріалознавства, пошук зацікавлених організацій та спонсорів;
 +
# як складова частина нових або діючих у НУ ЛП студентських інноваційно-впроваджувальних фірм, бізнес-інкубаторів, технопарків або їх підрозділів;
 +
# розширення можливостей створюваних за проектом лабораторій з інженерного матеріалознавства;
 +
# надання послуг, що базуються на глибокому освоєнні матеріалів дисциплін в рамках проекту, у тому числі і семінари з інформаційних технологій в матеріалознавстві;
 +
# інженерно-технічні роботи по запитам / замовленням зацікавлених осіб / підприємств у відповідних областях матеріалознавства.
  
 
=== Досягнення наших молодих вчених ===
 
=== Досягнення наших молодих вчених ===
Молоді вчені кафедри ПМОМ беруть активну участь в роботі [[Рада молодих вчених|Ради молодих вчених Львівської політехніки]].
+
Молоді вчені кафедри МІМ беруть активну участь у роботі [[Рада молодих вчених|Ради молодих вчених Львівської політехніки]].
  
 
=== Партнери кафедри ===
 
=== Партнери кафедри ===
Рядок 243: Рядок 329:
 
!style="background:#CCCCCC"|Співпраця
 
!style="background:#CCCCCC"|Співпраця
 
|-
 
|-
|style="background:#FFFFFF"|<center>[[File:Opole_logo.jpg]]</center>
+
|style="background:#FFFFFF"|<center>[[File:Opole_logo.jpg|90px]]</center>
|style="background:#FFFFFF"|Інститут фізики Опольського університету  
+
|style="background:#FFFFFF"|'''Інститут фізики Опольського університету'''
 
(Institute of Physics, Opole University, Poland)
 
(Institute of Physics, Opole University, Poland)
 
|style="background:#FFFFFF"|Дослідження дефектності будови поверхневих шарів методом анігіляції позитронів
 
|style="background:#FFFFFF"|Дослідження дефектності будови поверхневих шарів методом анігіляції позитронів
 
|-
 
|-
|style="background:#FFFFFF"|<center>[[File:Rzeshow_logo.jpg]]</center>
+
|style="background:#FFFFFF"|<center>[[File:Rzeshow_logo.jpg|90px]]</center>
|style="background:#FFFFFF"|Жешувський політехнічний інститут  
+
|style="background:#FFFFFF"|'''Жешувський політехнічний інститут'''
 
(Rzeszow Polytechnic Institute, Poland)
 
(Rzeszow Polytechnic Institute, Poland)
 
|style="background:#FFFFFF"|Вивчення топографії поверхні функціональних поверхневих шарів та дослідження адгезій них властивостей
 
|style="background:#FFFFFF"|Вивчення топографії поверхні функціональних поверхневих шарів та дослідження адгезій них властивостей
 
|-
 
|-
|style="background:#FFFFFF"|<center>[[File:nifs_logo.jpg]]</center>
+
|style="background:#FFFFFF"|<center>[[File:nifs_logo.jpg|90px]]</center>
|style="background:#FFFFFF"|Національний інститут литва  
+
|style="background:#FFFFFF"|'''Національний інститут литва'''
 
(National Institute for Fusion Science, Japan)
 
(National Institute for Fusion Science, Japan)
 
|style="background:#FFFFFF"|Дослідження рідкометалевої корозії функціональних поверхневих шарів спеціальних сплавів у теплоносіях атомної енергетики
 
|style="background:#FFFFFF"|Дослідження рідкометалевої корозії функціональних поверхневих шарів спеціальних сплавів у теплоносіях атомної енергетики
 
|-
 
|-
|style="background:#FFFFFF"|<center>[[File:kielce_logo.jpg]]</center>
+
|style="background:#FFFFFF"|<center>[[File:kielce_logo.jpg|90px]]</center>
|style="background:#FFFFFF"|Технічний університет у Кельцах
+
|style="background:#FFFFFF"|'''Технічний університет у Кельцах'''
 
(Kielce University of Technology, Poland)
 
(Kielce University of Technology, Poland)
 
|style="background:#FFFFFF"|Розробка оптимальних режимів лазерного легування
 
|style="background:#FFFFFF"|Розробка оптимальних режимів лазерного легування
 
|-
 
|-
|style="background:#FFFFFF"|<center>[[File:agh_logo.jpg]]</center>
+
|style="background:#FFFFFF"|<center>[[File:agh_logo.jpg|90px]]</center>
|style="background:#FFFFFF"|Науково-технологічний університет AGH  
+
|style="background:#FFFFFF"|'''Науково-технологічний університет AGH'''
 
(AGH University of Science and Technology, Poland)
 
(AGH University of Science and Technology, Poland)
 
|style="background:#FFFFFF"|Вивчення будови наноструктурованих покриттів
 
|style="background:#FFFFFF"|Вивчення будови наноструктурованих покриттів
 +
|-
 +
|style="background:#FFFFFF"|<center>[[File:University-of-Vienna-Logo.png|90px]]</center>
 +
|style="background:#FFFFFF"|'''Віденський університет'''
 +
(Vienna University, Austria)
 +
|style="background:#FFFFFF"|Розробка нових термоелектричних матеріалів
 
|}
 
|}
  
Рядок 274: Рядок 365:
 
Основна стаття&nbsp;— [[10 навчальний корпус|10 навчальний корпус Львівської політехніки]].
 
Основна стаття&nbsp;— [[10 навчальний корпус|10 навчальний корпус Львівської політехніки]].
  
== Джерела ==
+
== Історія ==
  
[1]. Б.С. Рильніков, С.Г. Швачко, Кафедра інженерного матеріалознавства і прикладної фізики. В-цтво Нац. унів. Львів політехн. (2007) 107 с.
+
На початку 1870 років рішенням Міністерства освіти Австрії Львівська технічна академія була реорганізована у
 +
політехнічну школу зі значним збільшенням кількості нових кафедр. Саме тоді, у 1872 році в період інтенсивного розвитку промисловості й технічної освіти в Європі була заснована кафедра «Технологія металів», яка стала осередком навчання з технологічних дисциплін у Львівській політехніці. Основні приміщення кафедри розташовувались у головному корпусі політехніки. Першим керівником кафедри був професор Станіслав Зембінський. Після призначення його на посаду директора Вищої Промислової Школи в Кракові кафедрою з 1877 року до 1907 року керував професор Юліуш Биховський. Він був автором підручника з технології металів. У 1894 році під його керівництвом на першому поверсі головного корпусу Львівської політехніки був створений технологічний музей із багатою колекцією зразків металургійного і металооброблювального виробництва. Цей музей став частиною навчальної бази кафедри «Технологія металів».
 +
 
 +
У 1908 році завідувачем кафедри став випускник Львівської політехніки 1889 року професор [[Анчиц Станіслав|Станіслав Анчиц]]. На кафедрі технології металів він почав працювати як асистент у 1891 році. Професор [[Анчиц Станіслав|С. Анчиц]] стажувався у професора Гейна у Берлінській Політехніці, брав участь у дослідженнях витривалості сталей, які проводив професор А. Мартенс.
 +
На кафедрі професор [[Анчиц Станіслав|С. Анчиц]] заснував металографічну лабораторію. Основним напрямком наукових досліджень співробітників кафедри у цей період було вивчення впливу металургійних процесів, режимів лиття й термічної обробки на структуру сталевих зливків, впливу неметалевих включень і домішок на механічні властивості прокатаних виробів (напівфабрикатів) і деталей машин. Опрацьований професором С. Анчицем метод макроструктурної оцінки металургійної чистоти сталі, зокрема ліквації фосфору в перерізах прокатних виробів і деталей машин, отримав з того часу практичне застосування на металургійних та машинобудівних заводах. Результати досліджень використовували для контролю якості прокату і деталей машин в процесі опрацювання й вдосконалення технологічних процесів. Результатом плідної співпраці з виробництвом є монографія професора [[Анчиц Станіслав|С. Анчица]] «Про структуру і дефекти зварних з’єднань», видана у Варшаві у 1911 році. Проф. С. Анчиц вперше написав підручник «Лекції з технології металів». Перша частина цього підручника, видана у Львові у 1913 році, охоплювала матеріали і основи ковальства, а друга, видана у 1916 році, — ливарну і ковальську справи. Крім того він написав низку монографій: «Залізо», 1923 р.; «Мікроскопічні дослідження в машинобудуванні», 1924 р.; «Про листи для котлів», 1926 р.; «Гартування сталей», 1926 р.; а також «Технічні сплави металів», 1928 р. (видання посмертне) які охоплювали сучасний на той час стан знань в металургії, обробці тиском металів та сплавів, металознавстві, термічній обробці сталей. Ці видання були визнані та належно поціновані тогочасною технічною громадськістю і протягом багатьох років слугували науковою допомогою для студентів технічних навчальних закладів в царині металознавства, та технології металів. Вони сприяли переходу технологій виготовлення сталевих виробів, заснованих на індивідуальних спостереженнях та ремісницькому мистецтві на науково обґрунтовані більш сучасні технології. Під час першої світової війни самовідданими зусиллями працівників кафедри були збережені приміщення та її матеріальна база. Плідна робота професора С. Анчица припинилась 2 лютого 1927 року, коли він, виконуючи травлення мікрошліфів реактивом з ціанідом калію, отруївся і помер на робочому місці.
 +
 
 +
Після трагічної загибелі професора [[Анчиц Станіслав|С. Анчица]] обов’язки завідувача кафедри виконував до кінця вересня 1930 року професор Владислав Вражей. Він викладав такі технологічні дисципліни: «Технологія металів», «Ливарництво», «Ковальство», «Технічні сплави металів», «Технічне дослідження заліза». Професор В. Вражей видав ряд монографій: «Метали та їх сплави. Атлас», 1926 р.; «Можливості застосування мікроскопічних досліджень в цеху», 1927 р.; «Види легких сплавів», 1927 р.; «Метал в промисловості», 1928 р. На той час плідно з кафедрою співпрацювала створена у 1901 році випробувально–дослідницька станція у Львівській політехніці для ви-пробування металевих матеріалів, на якій працювали висококваліфіковані спеціалісти. Вони надавали платні консультації, виконували технічну експертизу, оцінювали якість й атестували матеріали на їх придатність до використання у промисловості та будівництві. Така взаємодія зміцнювала зв’язок кафедри з підприємствами.
 +
 
 +
У 1912 році на кафедрі працював асистентом Вітольд Броневський, який згодом стажувався в Сорбонні, де читав лекції з металографії. У 1919 році його обрали надзвичайним професором кафедри технології металів у Львівській політехніці, а у 1920 році він став звичайним професором і завідувачем кафедри Варшавської політехніки. У 1930 році завідувачем кафедри технології металів був призначений професор Вільгельм Мозер. Одночасно він керував кафедрою локомотивів.Професор В. Мозер почав свою викладацьку роботу у Львівській політехніці у 1919 році асистентом кафедри технології металів. На посаді завідувача кафедри він розширив обсяг лекцій про технічне дослідження заліза, термічної обробки сталі, дослідження технічних сплавів заліза. Викладав також зварювання сталевих деталей, ливарництво, розширив металографічну лабораторію. Опублікував монографію «Діаграма залізо–вуглець» (1934 р.), а також книгу «Нові матеріали для виготовлення деталей машин» (1937 р.).
 +
 
 +
У 1927 році завершилося будівництво механічного корпусу (тепер корпус № 10 на вул. Устияновича, 5), за проектом проф. В. Мінкевича на фундаментах, які були закладені ще у 1913 році. Тоді ж ректором Львівської політехніки було прийнято рішення про розташування кафедри «Технологія металів» у цьому корпусі, де вона знаходиться й донині. Від цього часу істотно поповнювалася матеріальна база кафедри. Були придбані металографічні мікроскопи, диференціальний дилятометр, апаратура для визначення вмісту вуглецю в сплавах, твердомір Роквелла, електричні печі з платиновими термопарами і автоматичними регуляторами температури, маятниковий копер для ударних випробувань, обладнання для виготовлення ливарних форм, зокрема, дві формувальні машини. На кафедрі було створено велику добірку діапозитивів із зображенням промислового обладнання, а також ретельно підібрані комплекти зразків тогочасної металопродукції. Існувала кафедральна бібліотека, яка налічувала 865 наукових та навчальних видань і 82 томи рукописів.У 1938/1939 навчальному році на п’яти факультетах Львівської політехніки навчалося 3600 студентів, з них 1350 — на механічному факультеті розподілялися між трьома відділеннями: машинобудівним, електротехнічним та нафтовим. Питома вага дисциплін, що викладалися на кафедрі технології металів не лише для студентів машинобудівного відділення (понад 320 чол. на рік.), а також і для інших студентів–механіків була досить висока
 +
 
 +
Перед другою світовою війною була прийнята державна програма з розвитку та розбудови механічного факультету Львівської політехніки в 1938–1941 р. із залученням значних бюджетних коштів. Вона передбачала побудову дослідної станції, корпусів для електротехнічного та авіаційного відділень, загальною площею 17000 м2. Будівництво розпочалося на території вулиці Стрийської там, де зараз розташований завод «Львівприлад». За кордоном придбали сучасне на той час лабораторне й технологічне обладнання, в тому числі й для кафедри «Технологія металів»: ливарні печі; печі для термічної обробки сплавів з засобами автоматичного регулювання температури; ковальське обладнання й обладнання для газового та електродугового зварювання; формувальні машини; машини для випробування сталей на міцність. Проте, війна завадила завершенню цієї програми.На той час на кафедрі працював доцент Леон Дрегер, видатний спеціаліст у галузі зварювального виробництва. Він був автором кількох навчальних посібників в галузі технології конструкційних матеріалів, а також зварювання металів, надрукував багато наукових статей і повідомлень з технології зварювання металевих конструкцій для потреб суднобудування. Після війни він завідував кафедрою зварювального виробництва у Гданській політехніці.
 +
На кафедрі також працював доцент Фридерік Штауб, який після війни працював професором кафедри металознавства у Шльонській політехніці (Польща), де організував лабораторію електронної мікроскопії металів, видав 8 підручників та 6 навчальних посібників, атласи мікроструктур сталі, а також монографію «Металознавство». Результати науково–дослідних робіт викладачів кафедри технології металів Львівської політехніки у довоєнні часи сприяли розробці нових конструкційних сталей і сплавів, інструментальних і нержавіючих сталей, машинобудівних чавунів та інших сплавів, нових ливарних технологій, технологій виготовлення котельних листів, бурових труб і обладнання для видобування нафти, деталей машин для залізничного транспорту.
 +
 
 +
З початком другої світової війни кафедру «Технології металів» у 1939 році очолив випускник Гірничо–металургійної академії в Кракові, учень професора І. Фещенка–Чопівського, професор Євген Перхорович, знаний спеціаліст у галузі ливарництва і металознавства. Тоді у Львівській політехніці дисципліни з технології металів вперше зазвучали українською мовою. З початком німецької окупації робота інституту припинилася. На базі інституту  були створені трирічні фахові курси, які давали лише кваліфікацію «старший майстер». У 1944 році багато кафедр з обладнанням евакуювали до австрійського міста Ґрац. Професор Є. Перхорович у квітні 1944 року переїхав до Кракова, де викладав у Гірничо–металургійній академії. Пізніше він переїхав до Берліна, де був заарештований органами НКВС. З цього часу його доля невідома.
 +
 
 +
З 24 жовтня 1944 року робота Львівського політехнічного інституту відновилася. Відповідно до наказу Комітету у справах вищої школи СРСР № 86 від 16.09.1944 р., кафедру «Технологія металів» у складі механічного факультету було поділено на дві кафедри: кафедру «Технологія металів», якою завідував доцент Прокопенко Г.З. і кафедру «Металознавство та зварювання», яку очолював професор Погодін–Алєксєєв Г.І. У 1948 році відбулося об’єднання цих кафедр в єдину кафедру «Технологія металів», яку до 1953 року очолював доцент Прокопенко Г.З.
 +
 
 +
У 1953 році кафедра знову розділилася на кафедру «Технологія металів», якою керував доцент Прокопенко Г.З. і кафедру «Металознавство і термічна обробка», яку очолив доцент [[Шульга Микола Гаврилович|Шульга М.Г.]] За наказом Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти України № 351 від 12.08.60 р. відбулося об’єднання кафедр і знову утворилася єдина кафедра «Технологія металів, металознавство і термічна обробка» на чолі з професором Шульгою М.Г. На кафедрі була відкрита аспірантура. З 1962 року кафедра розпочала підготовку інженерів за спеціальністю 0406 «Фізика металів». У зв’язку з цим на початку 1965/1966 навчального року кафедру назвали кафедрою «Фізика металів та матеріалознавство». У 1975 року кафедра припинила підготовку інженерів за спеціальністю «Фізика металів». Від 1962 до 1975 кафедра підготувала 360 інженерів цієї спеціальності.
 +
 
 +
Надалі кафедра продовжувала викладати технологічні та матеріалознавчі дисципліни для студентів політехнічного інституту. У січні 1964 року при кафедрі була створена науково–дослідна лабораторія (НДЛ–13) на чолі з науковим керівником професором Шульгою М.Г, який сформулював наукову тематику кафедри — пошук методів покращення властивостей сталей і спеціальних сплавів, до якої входили такі розділи: розробка і дослідження магнітних висококоерцитивних сплавів і сплавів з особливими властивостями; дослідження окрихчення маловуглецевих конструкційних сталей і розробка металургійних та технологічних засобів запобігання цьому явищу; дослідження багатохромових сталей, сплавів феритного і напівферитного класів та їх корозійної і структурної стійкості в контакті з металевими розплавами. Науково–дослідна лабораторія виконує як державні, так і госпдоговірні науково–дослідні роботи за замовленням підприємств і установ. Як замовники виступають науково–дослідні установи, виробничі об’єднання і підприємства України. З 1973 року до 1985 року кафедру очолювала к.т.н., доцент Фетісова М.М., а з 1985 року до 2001 року — д.ф.–м.н., професор Прохоренко В.Я. У 1989 році кафедра стала опорною в регіоні з матеріалознавства та технології конструкційних матеріалів. З 1990 року кафедра розпочала підготовку інженерів за спеціальністю «Матеріалознавство в машинобудуванні». Від 2001 року до 2006 року посаду завідувача кафедри обіймав доцент, к.ф.–м.н. Паздрій І.П. З 2012 року посаду завідувача кафедри ПМОМ обіймає проф., д.т.н. [[Дурягіна Зоя Антонівна|Дурягіна З.А.]]
 +
У грудні 2020 року кафедра отримала нову назву: «Матеріалознавство та інженерія матеріалів».
 +
 
 +
 
 +
== Галерея завідувачів кафедри у різні роки її існування ==
 +
З архіву кафедри матеріалознавства та інженерії матеріалів
 +
 
 +
<gallery>
 +
Image:Anczyc.jpg| Професор Станіслав Анчиц
 +
Image:ProkopenkoGZ.jpg|Доцент Прокопенко Григорій Зіновійович (Фото 1947 р.)
 +
Image:Pogodin.jpg|Професор Погодін-Алєксєєв Георгій Іванович (Фото 1945 р.)
 +
Image:Shulga.jpg|Професор Шульга Микола Гаврилович (Фото 1967 р.)
 +
</gallery>
 +
 
 +
== Джерела ==
  
[2]. Наказ № 138-10 від 19 жовтня 2012 року «Про структурну організацію кафедр університету».
+
* Рильніков Б.С., Швачко С.Г. Кафедра інженерного матеріалознавства та прикладної фізики. До 135-річчя заснування.  — Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2007. — 108 с.
 +
* Наказ № 138-10 від 19 жовтня 2012 року «Про структурну організацію кафедр університету».
 
   
 
   
 
[[Категорія:Національний університет «Львівська політехніка»]]
 
[[Категорія:Національний університет «Львівська політехніка»]]
[[Категорія:Інститут інженерної механіки та транспорту]]
+
[[Категорія:Інститут механічної інженерії та транспорту]]
[[Категорія:Кафедра прикладного матеріалознавства та обробки матеріалів]]
+
[[Категорія:Кафедра матеріалознавства та інженерії матеріалів]]

Поточна версія на 10:15, 1 червня 2021

Кафедра матеріалознавства та інженерії матеріалів
Dep logo.png
Кафедра МІМ
Тип підрозділу кафедра
Абревіатура МІМ
Дата заснування 1872 рік [1]
Засновники Міністерство освіти Австро-Угорщини
К-сть співробітників 17
Приналежність Інститут інженерної механіки та транспорту
Попередник Кафедри інженерного матеріалознавства та прикладної фізики
Завідувач кафедри д.т.н., проф. Дурягіна Зоя Антонівна
Розташування (адреса) 79013, Львів, вул. Устияновича 5, 10-й корпус, кім. 28а; Тел.+38(032)2322789
Сторінка на lp.edu.ua https://lpnu.ua/mim

Новини

MIM 1.jpg

Інформація абітурієнтам

Кафедра прикладного матеріалознавства та обробки матеріалів (ПМОМ) запрошує на навчання за напрямками підготовки:


132 «Матеріалознавство» з наданням кваліфікації бакалавра, а в подальшому з присвоєнням кваліфікаційного ступеня магістра та вступом до аспірантури.

Студенти матимуть змогу:

  • Створювати та обирати нові матеріали з використанням програмного забезпечення CES EduPack (Granta Design);
  • Розробляти нові технологічні процеси створення та обробки матеріалів з використанням комп’ютерного моделювання CAD/CAM/CAE (PTC Software);
  • Досліджувати структуру та властивості матеріалів;
  • Проводити експертизні дослідження причин руйнування конструкцій.

136 «Металургія» з наданням кваліфікації бакалавра, а в подальшому з присвоєнням кваліфікаційного ступеня магістра та вступом до аспірантури.

Студенти матимуть змогу:

  • Працювати із технологічним, діагностичним обладнанням та навчатись за кордоном у Бельгії, Франції та Польщі (Erasmus KA1+);
  • Розробляти сучасні технології проектування виливків (програмний продукт NovaFlow&Solid) та застосовувати сучасні адитивні технології (3D принтування);
  • Використовувати комп’ютерне моделювання CAD/CAM/CAE (PTC Software);
  • Оптимізувати вибір матеріалів для виготовлення литих виробів з використанням програмного забезпечення CES EduPack (Granta Design);
  • Здійснювати контроль якості продукції ливарного виробництва;
  • Розробляти технології відновлення та вторинної переробки матеріалів.


Вступники зараховуються за результатами ЗНО з предметів:

  • українська мова та література,
  • математика,
  • історія України,
  • іноземна мова,
  • біологія,
  • географія,
  • фізика,
  • хімія.


Інформацію про умови навчання, професорсько-викладацький склад, напрями наукових досліджень та оснащення лабораторій кафедри можна отримати:

  • за адресою: навчальний корпус № 10, кім. 31, вул. Устияновича, 5, м. Львів, 79013;
  • за тел. (032) 258–27–89 і (032) 258–25–13;
  • на сайті кафедри: https://lpnu.ua/mim.

Загальна інформація

Кафедра матеріалознавства та інженерії матеріалів (абревіатура — МІМ) — навчально-науковий підрозділ Національного університету «Львівська політехніка». Кафедра входить до складу Інституту механічної інженерії та транспорту. Завідувач кафедри МІМ — проф., д.т.н. Дурягіна Зоя Антонівна. Заступник завідувача — доц., к.т.н. Плешаков Едуард Іванович.


Штат кафедри

Професорсько-викладацький склад

П.І.Б. Посада Вчене звання Науковий ступінь
1.
Дурягіна Зоя Антонівна Завідувач кафедри, професор
професор
д.т.н.
2.
Зінь Іван Миколайович професор
професор
д.т.н.
3.
Плешаков Едуард Іванович доцент
доцент
к.т.н.
4.
Богун Лідія Ігорівна доцент
доцент
к.т.н.
5.
Тепла Тетяна Леонідівна доцент
доцент
к.т.н.
6.
Білоус Олексій Володимирович доцент
доцент
к.т.н.
7.
Тростянчин Андрій Миколайович доцент
доцент
к.т.н.
8.
Кулик Володимир Володимирович доцент
д.т.н.
9.
Швачко Сергій Григорович ст. викладач
10.
Кушпір Василь Іванович ст. викладач
11.
Лютий Павло Ярославович ст. викладач
к.т.н.
12.
Кречковська Галина Василівна асистент
д.т.н.
13.
Ковбасюк Тарас Михайлович асистент
к.т.н.
14.
Лемішка Ігор Анатолійович асистент
к.т.н.
15.
Ваврух Валентина Іванівна аспірант

Навчально-допоміжний склад

П.І.Б. Посада
1.
Геречко О.О. інженер
2.
Фігурка М.Р. провідний спеціаліст
3.
Ваврух В.І. інженер 1-ї категорії
4.
Шевчук В.Г. старший лаборант
5.
Мельник Ю.І. старший лаборант
6.
Кокотко Л.С. інженер

Досягнення

У 2013 році кафедра бере участь у програмі Європейського союзу Tempus MMATENG, яка є міжнародним освітнім проектом, що спрямований на модернізацію системи вищої освіти з інженерного матеріалознавства на основі найкращого досвіду Болонського процесу http://www.mmateng.eu. Проект триватиме з 01.12.2013 до 30.11.2016. Країни учасники проекту: Бельгія, Німеччина, Франція, Польща, Ізраїль, Україна, Росія.

Відомі випускники

Науково-дослідна та навчально-методична робота

Наукові дослідження кафедри зосереджені на керованому регулюванні мікроструктури, фазового та енергетичного стану зовнішніх та внутрішніх поверхонь поділу. Метою пошукових праць є конструювання фрагментів мікроструктури поверхні певного функціонального призначення. Результати досліджень та розробок, проведених науковим колективом кафедри використовуються у навчальному процесі. Тематика наукових досліджень кафедри визначається бюджетними програмами прикладних розробок, науковим напрямом кафедральною тематики, державними цільовими науково-технологічними програмами на 2015-2018 роки та зосереджується по наступних напрямках:

  • Ресурсозберігальні технології створення функціонально градієнтних матеріалів та систем коп’ютерного конструювання їх структури із нановимірною геометрією.
  • Синтезування та дослідження градієнтних матеріалів із нановимірною геометрією.
  • Синтезування на різних конструкційних матеріалах діелектричних та резистивних шарів, що можуть бути використані при виробництві плоских плівкових нагрівних елементів нового покоління.
  • Оптимізація структури та магнітних властивостей монолітних та термо-пластичних постійних магнітів.
  • Моделювання та розробка високоефективних термоелектричних матеріалів з підвищеною ефективністю перетворення теплової енергії в електричну.
  • Інженерія границь зерен конструкційних та функціональних матеріалів.

У період з 2016-2019 рр. кафедра виконує науково-дослідні роботи Міністерства освіти і науки України, які фінансуються з державного бюджету України - «Моделювання та синтезування нових багатокомпонентних функціональних матеріалів з прогнозованою структурою та властивостями» (№0116U004142).

Науково-педагогічні працівники кафедри разом із молодими науковцями та закордонними партнерами приймають участь в університетських, всеукраїнських та міжнародних конкурсах науково-технічних розробок, подають запити на отримання наукових грантів та стипендій в рамках міжнародних програм Horizon 2020, OeAD, конкурсів Державного Фонду Фундаментальних Досліджень (ДФФД), Верховної Ради України, Президента України, Львівської Облдержадміністрації, Національного університету "Львівська політехніка" та ін.

Підготовка наукових кадрів

Підготовка аспірантів та докторантів — за спеціальностю 05.16.01 – «Металознавство та термічна обробка металів».

І. Формула спеціальності Металознавство та термiчна обробка металiв - спецiальнiсть, що вивчає закономiрностi формування структури металiв та сплавiв при фазових переходах в умовах, коли змiнюються фiзико-хiмiчнi параметри, зв'язкiв структури металiв i сплавiв з їх властивостями, одержання нових i удосконалення вiдомих сплавiв, розробка способiв змiни структури та надання сплавам необхiдних властивостей, розробка технологiчних процесiв i режимiв їх термiчної та комбiнованої обробки, що включає дослiдження макро-, мiкро- та субструктури, технологiчних, фiзико-механiчних та спецiальних властивостей металiв i сплавiв, вплив на цi характеристики рiзних технологiчних параметрiв, змiннiсть їх в експлуатацiйних умовах, закономiрностi утворення фiзичної, хiмiчної та структурної неоднорiдностi будови матерiалiв, змiни структури металiв i сплавiв пiд дiєю пластичної i пружної деформацiї.

II. Напрями дослiджень

  1. Закономiрностi формування структури металiв i сплавiв при переходi з газоподiбного i рiдкого стану у твердий.
  2. Структуроутворення у металах i сплавах при полiморфних перетвореннях.
  3. Вплив термiчної та хiмiкотермiчної обробки на структуру а властивостi металiв та сплавiв.
  4. Змiна структури металiв i сплавiв пiд дiєю пластичної i пружної деформацiї.
  5. Межфазна взаємодiя у композитах, її змiни та роль у формуваннi властивостей матерiалiв.
  6. Змiна структури i властивостей металiв та сплавiв пiд дiєю потокiв частинок або енергiї високої густини.
  7. Трансформацiя структури i змiни властивостей металiв i сплавiв у процесi експлуатацiї виробiв.
  8. Побудова дiаграм стану сплавiв.
  9. Побудова iзотермiчних та термокiнетичних дiаграм фазових та структурних перетворень металiв i сплавiв при нагрiваннi та охолодженнi.
  10. Дослiдження механiзму та кiнетики фазових перетворень при термiчнiй та комбiнованiй обробках металiв i сплавiв.
  11. Дослiдження процесiв автодеформацiї та трiщиноутворення при термiчнiй та комбiнованiй обробках.
  12. Розробка нових а удосконалення iснуючих технологiй термiчної обробки металопродукцiї i комбiнованих змiцнюючих, пом'якшуючих i спецiальних її видiв.
  13. Спадкоємнi зв'язки мiж хiмiчним i фазовим складом сплавiв, структурою рiзних рiвнiв, фiзико-механiчними та корозiйними властивостями, зносостiйкостю, надiйнiстю, довговiчнiстю та iншими експлуатацiйними характеристиками.
  14. Розробка i дослiдження нових матералiв - композицiйних, аморфних, мiкрокристалiчних з регламентованою субструктурою i оптимiзованим комплексом властивостей.

III. Галузi наук, з яких присуджуються науковi ступенi - технiчнi науки

Над докторською дисертацією працюють: асистент Тростянчин А.М та доцент Тепла Т.Л.

У період 2007-2016 рік випускники кафедри захистили кандидатські дисертації: Теплою Т. Л. (доцент), Лазько Г.В., Цигилик Н.В., Підковою В.С.

Формують кадровий склад кафедри за рахунок залучення найкращих випускників кафедри. До участі в науковій роботі кафедри залучають студентів молодших курсів. Вони беруть участь у дослідженнях по кафедральній та бюджетній тематиці та долучаються до участі у студентських олімпіадах і науково – технічних конференціях. Починаючи з 2012 року кафедра «Прикладного матеріалознавства та обробки матеріалів» призначена МОН молодь спорту України базовою з проведення ІІ етапу Всеукраїнської студентської олімпіади з прикладного матеріалознавства. Впровадження результатів роботи в навчальний процес сприяє ознайомленню студентів та магістрів із новітніми технологіями, активізує їх самостійну роботу при підготовці до дипломного проектування та виконання кваліфікаційних магістерських робіт.

Освітньо-наукові міжнародні проєкти та програми

  • З 2013 до 2017 рр. кафедра бере участь у міжнародному освітньому проєкті Темпус (TEMPUS) "Модернізація навчальних планів дворівневої програми підготовки (МА, БА) з інженерного матеріалознавства на основі компетентного підходу та найкращого досвіду з впровадження положень Болонського процесу".
  • З 2016 дпо 2018 рр. кафедра бере участь у міжнародній освітній програмі Erasmus+ KA1 "Освітньо-наукова мобільність для студентів та викладачів", у рамках якої кращі студенти навчаються протягом семестру у провідних європейських університетах Франції, Бельгії, Польщі, а викладачі отримують нагоду поділитися досвідом та почерпнути новітні методичні підходи до викладання освітніх дисциплін.

Навчальні та науково-дослідні лабораторії

  • НДЛ-116 Лабораторія матеріалів та інженерії поверхні Laboratory of materials surface engineering Керівник: д. т. н., проф. Дурягіна Зоя Антонівна

10-й корпус, кімн. 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 11а, 11б, 28, 28а, 29, 31 8-й корпус, кімн. 01, 01а, 02, 03, 05, 014, 015а Номер(и) телефону: +38(032)258-25-13 E-mail: zduriagina@ukr.net

У лабораторії розробляють технологічні процеси об’ємної термічної, термо-механічної, механо-термічної та термо-магнітої обробки, компактних сплавів, композиційних та порошкових матеріалів з метою покращення експлуатаційних властивостей. В лабораторії розробляються технології синтезування в покриттів на конструкційних, інструментальних та функціональних матеріалах з метою керованої зміни мікроструктури та властивостей. Такі градієнтні мікроструктури володіють властивостями нових матеріалів. Дослідження проводяться в рамках наукового напрямку кафедри «Розробка та оптимізація способів покращення функціональних властивостей матеріалів» та теми 0107U010247 «Дослідження фізико-хімічних процесів у поверхневих шарах сплавів спеціального призначення».

  • Лабораторія MESO Сервіс-офіс з інженерного матеріалознавства Material Engineering Service-Office

Керівник: д. т. н., проф. Дурягіна Зоя Антонівна 10-й корпус, кімн. 28 Номер(и) телефону: +38(032)258-25-13 E-mail: pmom@ukr.net

Сервіс-офіс з інженерного матеріалознавства (Material Engineering Service-Office – далі-MESO) є підрозділом кафедри прикладного матеріалознавства та обробки матеріалів Національного університету «Львівська політехніка». Стратегічне завдання MESO – використання результатів європейського проекту ТЕМРUS MMATENG "Модернізація навчальних планів дворівневої програми підготовки (бакалаври/магістри) з інженерного матеріалознавства на основі компетентнісного підходу" та найкращого досвіду з впровадження положень Болонського процесу 543994-TEMPUS-1-2013-1-BE-TEMPUS-JPCR для проведення наукових досліджень, підготовки конкурентоздатних фахівців в галузі матеріалознавства. Основні завдання MESO:

  1. маркетинг потреб у галузі інженерного матеріалознавства та розробка відповідних сервісів для різних цільових груп;
  2. моніторинг ринку освітніх послуг та міжнародного ринку освітніх послуг з інженерного матеріалознавства для збільшення кількості іноземних студентів і аспірантів;
  3. розробка та реалізація інноваційних освітніх та освітньо-наукових програм з інженерного матеріалознавства на основі досвіду провідних закордонних університетів, сучасних досягнень науки, техніки та технологій, а також механізмів залучення студентів до науково-дослідної роботи на всіх рівнях освітнього процесу;
  4. формування навчальних програм з врахуванням вимог і пропозицій підприємств-стратегічних партнерів і потенційних працедавців; розширення форм і методів самостійної роботи студентів, зокрема інтерактивних технологій її реалізації, та створення умов і засобів для самодіагностики знань;
  5. збільшення кількості навчальних програм з інженерного матеріалознавства, які передбачають видачу документів про вищу освіту (враховуючи аспірантуру), збільшення кількості українських і іноземних студентів, які братимуть участь у цих програмах, розширення спектра закордонних університетів, у яких реалізовуватимуться такі програми;
  6. розробка і проведення курсів навчання з інженерного матеріалознавства та створення відповідних електронних навчальних видань;
  7. системне підвищення кваліфікації викладачів-матеріалознавців і працівників університету з інформаційних технологій в освітній діяльності;
  8. інтенсифікація міжнародної мобільності студентів, викладачів і науковців з інженерного матеріалознавства та забезпечення широкого доступу до освітніх інформаційних науково-освітніх ресурсів в області матріалознавства;
  9. моніторинг та оцінювання потреб суб’єктів господарського регіону в прикладних розробках з інженерного матеріалознавства ; вивчення вимог роботодавців;
  10. розширення співпраці з установами НАН України, національними галузевими академіями і вищими навчальними закладами України, спільні розробленні та реалізація освітніх програм підготовки докторів філософії;
  11. розвиток системи спільних науково-навчальних матеріалознавчих центрів за участі провідних закордонних компаній та високотехнологічних фірм;
  12. вивчення відповідності знань випускників ВНЗ з інженерного матеріалознавства вимогам роботодавці;
  13. вивчення потреби індустріальних підприємств в послугах з підвищення кваліфікації професійних кадрів в області матеріалознавства, пошук зацікавлених організацій та спонсорів;
  14. як складова частина нових або діючих у НУ ЛП студентських інноваційно-впроваджувальних фірм, бізнес-інкубаторів, технопарків або їх підрозділів;
  15. розширення можливостей створюваних за проектом лабораторій з інженерного матеріалознавства;
  16. надання послуг, що базуються на глибокому освоєнні матеріалів дисциплін в рамках проекту, у тому числі і семінари з інформаційних технологій в матеріалознавстві;
  17. інженерно-технічні роботи по запитам / замовленням зацікавлених осіб / підприємств у відповідних областях матеріалознавства.

Досягнення наших молодих вчених

Молоді вчені кафедри МІМ беруть активну участь у роботі Ради молодих вчених Львівської політехніки.

Партнери кафедри

ВНЗ Співпраця
Kpi logo.gif
Національний університет «Київський політехнічний інститут»

(National University "Kyiv Polytechnic Institute")

Дослідження фазового складу покриттів, нанесених високоенергетичними джерелами енергії
Don logo.jpg
Донецький національний технічний університет

(Donetsk National Technical University)

Визначення зносотривкості поверхневих шарів різними методами
Dmeti logo.jpg
Дніпропетровська металургійна академія

(Dnepropetrovsk Metallurgical Academy)

Порівняльні корозійно-механічні випробування синтезованих поверхневих шарів
Zntu logo.jpg
Запорізький національний технічний університет

(Zaporizhzhya National Technical University)

Удосконалення методів іонного азотування поверхневих шарів


Міжнародні зв'язки

ВНЗ Співпраця
Opole logo.jpg
Інститут фізики Опольського університету

(Institute of Physics, Opole University, Poland)

Дослідження дефектності будови поверхневих шарів методом анігіляції позитронів
Rzeshow logo.jpg
Жешувський політехнічний інститут

(Rzeszow Polytechnic Institute, Poland)

Вивчення топографії поверхні функціональних поверхневих шарів та дослідження адгезій них властивостей
Nifs logo.jpg
Національний інститут литва

(National Institute for Fusion Science, Japan)

Дослідження рідкометалевої корозії функціональних поверхневих шарів спеціальних сплавів у теплоносіях атомної енергетики
Kielce logo.jpg
Технічний університет у Кельцах

(Kielce University of Technology, Poland)

Розробка оптимальних режимів лазерного легування
Agh logo.jpg
Науково-технологічний університет AGH

(AGH University of Science and Technology, Poland)

Вивчення будови наноструктурованих покриттів
University-of-Vienna-Logo.png
Віденський університет

(Vienna University, Austria)

Розробка нових термоелектричних матеріалів

Будівля, в якій розміщена кафедра

Кафедра прикладного матеріалознавства та обробки металів розміщена на першому поверсі 10 навчального корпусу Львівської політехніки.

Основна стаття — 10 навчальний корпус Львівської політехніки.

Історія

На початку 1870 років рішенням Міністерства освіти Австрії Львівська технічна академія була реорганізована у політехнічну школу зі значним збільшенням кількості нових кафедр. Саме тоді, у 1872 році в період інтенсивного розвитку промисловості й технічної освіти в Європі була заснована кафедра «Технологія металів», яка стала осередком навчання з технологічних дисциплін у Львівській політехніці. Основні приміщення кафедри розташовувались у головному корпусі політехніки. Першим керівником кафедри був професор Станіслав Зембінський. Після призначення його на посаду директора Вищої Промислової Школи в Кракові кафедрою з 1877 року до 1907 року керував професор Юліуш Биховський. Він був автором підручника з технології металів. У 1894 році під його керівництвом на першому поверсі головного корпусу Львівської політехніки був створений технологічний музей із багатою колекцією зразків металургійного і металооброблювального виробництва. Цей музей став частиною навчальної бази кафедри «Технологія металів».

У 1908 році завідувачем кафедри став випускник Львівської політехніки 1889 року професор Станіслав Анчиц. На кафедрі технології металів він почав працювати як асистент у 1891 році. Професор С. Анчиц стажувався у професора Гейна у Берлінській Політехніці, брав участь у дослідженнях витривалості сталей, які проводив професор А. Мартенс. На кафедрі професор С. Анчиц заснував металографічну лабораторію. Основним напрямком наукових досліджень співробітників кафедри у цей період було вивчення впливу металургійних процесів, режимів лиття й термічної обробки на структуру сталевих зливків, впливу неметалевих включень і домішок на механічні властивості прокатаних виробів (напівфабрикатів) і деталей машин. Опрацьований професором С. Анчицем метод макроструктурної оцінки металургійної чистоти сталі, зокрема ліквації фосфору в перерізах прокатних виробів і деталей машин, отримав з того часу практичне застосування на металургійних та машинобудівних заводах. Результати досліджень використовували для контролю якості прокату і деталей машин в процесі опрацювання й вдосконалення технологічних процесів. Результатом плідної співпраці з виробництвом є монографія професора С. Анчица «Про структуру і дефекти зварних з’єднань», видана у Варшаві у 1911 році. Проф. С. Анчиц вперше написав підручник «Лекції з технології металів». Перша частина цього підручника, видана у Львові у 1913 році, охоплювала матеріали і основи ковальства, а друга, видана у 1916 році, — ливарну і ковальську справи. Крім того він написав низку монографій: «Залізо», 1923 р.; «Мікроскопічні дослідження в машинобудуванні», 1924 р.; «Про листи для котлів», 1926 р.; «Гартування сталей», 1926 р.; а також «Технічні сплави металів», 1928 р. (видання посмертне) які охоплювали сучасний на той час стан знань в металургії, обробці тиском металів та сплавів, металознавстві, термічній обробці сталей. Ці видання були визнані та належно поціновані тогочасною технічною громадськістю і протягом багатьох років слугували науковою допомогою для студентів технічних навчальних закладів в царині металознавства, та технології металів. Вони сприяли переходу технологій виготовлення сталевих виробів, заснованих на індивідуальних спостереженнях та ремісницькому мистецтві на науково обґрунтовані більш сучасні технології. Під час першої світової війни самовідданими зусиллями працівників кафедри були збережені приміщення та її матеріальна база. Плідна робота професора С. Анчица припинилась 2 лютого 1927 року, коли він, виконуючи травлення мікрошліфів реактивом з ціанідом калію, отруївся і помер на робочому місці.

Після трагічної загибелі професора С. Анчица обов’язки завідувача кафедри виконував до кінця вересня 1930 року професор Владислав Вражей. Він викладав такі технологічні дисципліни: «Технологія металів», «Ливарництво», «Ковальство», «Технічні сплави металів», «Технічне дослідження заліза». Професор В. Вражей видав ряд монографій: «Метали та їх сплави. Атлас», 1926 р.; «Можливості застосування мікроскопічних досліджень в цеху», 1927 р.; «Види легких сплавів», 1927 р.; «Метал в промисловості», 1928 р. На той час плідно з кафедрою співпрацювала створена у 1901 році випробувально–дослідницька станція у Львівській політехніці для ви-пробування металевих матеріалів, на якій працювали висококваліфіковані спеціалісти. Вони надавали платні консультації, виконували технічну експертизу, оцінювали якість й атестували матеріали на їх придатність до використання у промисловості та будівництві. Така взаємодія зміцнювала зв’язок кафедри з підприємствами.

У 1912 році на кафедрі працював асистентом Вітольд Броневський, який згодом стажувався в Сорбонні, де читав лекції з металографії. У 1919 році його обрали надзвичайним професором кафедри технології металів у Львівській політехніці, а у 1920 році він став звичайним професором і завідувачем кафедри Варшавської політехніки. У 1930 році завідувачем кафедри технології металів був призначений професор Вільгельм Мозер. Одночасно він керував кафедрою локомотивів.Професор В. Мозер почав свою викладацьку роботу у Львівській політехніці у 1919 році асистентом кафедри технології металів. На посаді завідувача кафедри він розширив обсяг лекцій про технічне дослідження заліза, термічної обробки сталі, дослідження технічних сплавів заліза. Викладав також зварювання сталевих деталей, ливарництво, розширив металографічну лабораторію. Опублікував монографію «Діаграма залізо–вуглець» (1934 р.), а також книгу «Нові матеріали для виготовлення деталей машин» (1937 р.).

У 1927 році завершилося будівництво механічного корпусу (тепер корпус № 10 на вул. Устияновича, 5), за проектом проф. В. Мінкевича на фундаментах, які були закладені ще у 1913 році. Тоді ж ректором Львівської політехніки було прийнято рішення про розташування кафедри «Технологія металів» у цьому корпусі, де вона знаходиться й донині. Від цього часу істотно поповнювалася матеріальна база кафедри. Були придбані металографічні мікроскопи, диференціальний дилятометр, апаратура для визначення вмісту вуглецю в сплавах, твердомір Роквелла, електричні печі з платиновими термопарами і автоматичними регуляторами температури, маятниковий копер для ударних випробувань, обладнання для виготовлення ливарних форм, зокрема, дві формувальні машини. На кафедрі було створено велику добірку діапозитивів із зображенням промислового обладнання, а також ретельно підібрані комплекти зразків тогочасної металопродукції. Існувала кафедральна бібліотека, яка налічувала 865 наукових та навчальних видань і 82 томи рукописів.У 1938/1939 навчальному році на п’яти факультетах Львівської політехніки навчалося 3600 студентів, з них 1350 — на механічному факультеті розподілялися між трьома відділеннями: машинобудівним, електротехнічним та нафтовим. Питома вага дисциплін, що викладалися на кафедрі технології металів не лише для студентів машинобудівного відділення (понад 320 чол. на рік.), а також і для інших студентів–механіків була досить висока

Перед другою світовою війною була прийнята державна програма з розвитку та розбудови механічного факультету Львівської політехніки в 1938–1941 р. із залученням значних бюджетних коштів. Вона передбачала побудову дослідної станції, корпусів для електротехнічного та авіаційного відділень, загальною площею 17000 м2. Будівництво розпочалося на території вулиці Стрийської там, де зараз розташований завод «Львівприлад». За кордоном придбали сучасне на той час лабораторне й технологічне обладнання, в тому числі й для кафедри «Технологія металів»: ливарні печі; печі для термічної обробки сплавів з засобами автоматичного регулювання температури; ковальське обладнання й обладнання для газового та електродугового зварювання; формувальні машини; машини для випробування сталей на міцність. Проте, війна завадила завершенню цієї програми.На той час на кафедрі працював доцент Леон Дрегер, видатний спеціаліст у галузі зварювального виробництва. Він був автором кількох навчальних посібників в галузі технології конструкційних матеріалів, а також зварювання металів, надрукував багато наукових статей і повідомлень з технології зварювання металевих конструкцій для потреб суднобудування. Після війни він завідував кафедрою зварювального виробництва у Гданській політехніці. На кафедрі також працював доцент Фридерік Штауб, який після війни працював професором кафедри металознавства у Шльонській політехніці (Польща), де організував лабораторію електронної мікроскопії металів, видав 8 підручників та 6 навчальних посібників, атласи мікроструктур сталі, а також монографію «Металознавство». Результати науково–дослідних робіт викладачів кафедри технології металів Львівської політехніки у довоєнні часи сприяли розробці нових конструкційних сталей і сплавів, інструментальних і нержавіючих сталей, машинобудівних чавунів та інших сплавів, нових ливарних технологій, технологій виготовлення котельних листів, бурових труб і обладнання для видобування нафти, деталей машин для залізничного транспорту.

З початком другої світової війни кафедру «Технології металів» у 1939 році очолив випускник Гірничо–металургійної академії в Кракові, учень професора І. Фещенка–Чопівського, професор Євген Перхорович, знаний спеціаліст у галузі ливарництва і металознавства. Тоді у Львівській політехніці дисципліни з технології металів вперше зазвучали українською мовою. З початком німецької окупації робота інституту припинилася. На базі інституту були створені трирічні фахові курси, які давали лише кваліфікацію «старший майстер». У 1944 році багато кафедр з обладнанням евакуювали до австрійського міста Ґрац. Професор Є. Перхорович у квітні 1944 року переїхав до Кракова, де викладав у Гірничо–металургійній академії. Пізніше він переїхав до Берліна, де був заарештований органами НКВС. З цього часу його доля невідома.

З 24 жовтня 1944 року робота Львівського політехнічного інституту відновилася. Відповідно до наказу Комітету у справах вищої школи СРСР № 86 від 16.09.1944 р., кафедру «Технологія металів» у складі механічного факультету було поділено на дві кафедри: кафедру «Технологія металів», якою завідував доцент Прокопенко Г.З. і кафедру «Металознавство та зварювання», яку очолював професор Погодін–Алєксєєв Г.І. У 1948 році відбулося об’єднання цих кафедр в єдину кафедру «Технологія металів», яку до 1953 року очолював доцент Прокопенко Г.З.

У 1953 році кафедра знову розділилася на кафедру «Технологія металів», якою керував доцент Прокопенко Г.З. і кафедру «Металознавство і термічна обробка», яку очолив доцент Шульга М.Г. За наказом Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти України № 351 від 12.08.60 р. відбулося об’єднання кафедр і знову утворилася єдина кафедра «Технологія металів, металознавство і термічна обробка» на чолі з професором Шульгою М.Г. На кафедрі була відкрита аспірантура. З 1962 року кафедра розпочала підготовку інженерів за спеціальністю 0406 «Фізика металів». У зв’язку з цим на початку 1965/1966 навчального року кафедру назвали кафедрою «Фізика металів та матеріалознавство». У 1975 року кафедра припинила підготовку інженерів за спеціальністю «Фізика металів». Від 1962 до 1975 кафедра підготувала 360 інженерів цієї спеціальності.

Надалі кафедра продовжувала викладати технологічні та матеріалознавчі дисципліни для студентів політехнічного інституту. У січні 1964 року при кафедрі була створена науково–дослідна лабораторія (НДЛ–13) на чолі з науковим керівником професором Шульгою М.Г, який сформулював наукову тематику кафедри — пошук методів покращення властивостей сталей і спеціальних сплавів, до якої входили такі розділи: розробка і дослідження магнітних висококоерцитивних сплавів і сплавів з особливими властивостями; дослідження окрихчення маловуглецевих конструкційних сталей і розробка металургійних та технологічних засобів запобігання цьому явищу; дослідження багатохромових сталей, сплавів феритного і напівферитного класів та їх корозійної і структурної стійкості в контакті з металевими розплавами. Науково–дослідна лабораторія виконує як державні, так і госпдоговірні науково–дослідні роботи за замовленням підприємств і установ. Як замовники виступають науково–дослідні установи, виробничі об’єднання і підприємства України. З 1973 року до 1985 року кафедру очолювала к.т.н., доцент Фетісова М.М., а з 1985 року до 2001 року — д.ф.–м.н., професор Прохоренко В.Я. У 1989 році кафедра стала опорною в регіоні з матеріалознавства та технології конструкційних матеріалів. З 1990 року кафедра розпочала підготовку інженерів за спеціальністю «Матеріалознавство в машинобудуванні». Від 2001 року до 2006 року посаду завідувача кафедри обіймав доцент, к.ф.–м.н. Паздрій І.П. З 2012 року посаду завідувача кафедри ПМОМ обіймає проф., д.т.н. Дурягіна З.А. У грудні 2020 року кафедра отримала нову назву: «Матеріалознавство та інженерія матеріалів».


Галерея завідувачів кафедри у різні роки її існування

З архіву кафедри матеріалознавства та інженерії матеріалів

Джерела

  • Рильніков Б.С., Швачко С.Г. Кафедра інженерного матеріалознавства та прикладної фізики. До 135-річчя заснування. — Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2007. — 108 с.
  • Наказ № 138-10 від 19 жовтня 2012 року «Про структурну організацію кафедр університету».