Шульга Микола Гаврилович

Микола Гаврилович Шульга (* 20 травня 1900, м. Ічня, Чернігівщина — † 31 березня 1973) — радянський фізико-хімік, доктор технічних наук (1959), професор. Засновник відомої в СРСР школи металофізиків-магнітологів.

Біографічні відомості

Закінчив Учительську семінарію (1920), Київський інститут народної освіти, факультет просвіти (1926), Київський вечірній індустріальний інститут, металургійний факультет.

1926–1930 — викладач хімії і фізики. 1930–1941 — старший лаборант, начальник термічного цеху заводу «Арсенал» у Києві. З 1941 — викладач, 1947 — кандидат технічних наук, 1948 — доцент, завідувач кафедри металознавства, 1950–1953 — заступник директора з наукової роботи Куйбишевського індустріального інституту Наркомату бойових припасів СРСР.

З 1953 — виконувач обов'язків завідувача кафедри металознавства і термічної обробки металів, технології металів, металознавства і термічної обробки, 1962–1973 — декан механіко-технологічного факультету Львівського політехнічного інституту. У 1964 році організував спеціальність «Фізика металів».

Найважливіші напрямки наукової діяльності — пошук засобів підвищення магнітних властивостей сплавів для постійних магнітів, підбір оптимальних сполук вказаних сплавів для виготовлення магнітних систем оборонної техніки. Ці розробки впроваджено у виробництво на Куйбишевському заводі карбюраторів і автотракторного обладнання. Автор близько 100 наукових праць. Підготував 20 кандидатів наук. Член керівництва Західного наукового центру АН УРСР, координаційної ради АН СРСР з фізики твердого тіла.

Помер 31 березня 1973 року, похований на Личаківському цвинтарі.

Література

• Нові імена. Львівщина та львів'яни. Історико-біографічний енциклопедичний довідник. — Львів, 2004 — С. 426–427