|
|
| (Не показані 13 проміжних версій ще одного користувача) |
| Рядок 36: |
Рядок 36: |
| | нафтохімічного синтезу. З 2021 р. кафедру очолює професор [[Дзіняк Богдан Остапович |Б.О. Дзіняк]]. | | нафтохімічного синтезу. З 2021 р. кафедру очолює професор [[Дзіняк Богдан Остапович |Б.О. Дзіняк]]. |
| | ===[[Історична довідка ТОП|Історична довідка]]=== | | ===[[Історична довідка ТОП|Історична довідка]]=== |
| − | Кафедру створено у вереснi 1965 року як кафедру технологiї основного органiчного та нафтохiмiчного синтезу (ТОНС). Першим завiдувачем кафедри ТОНС був професор Толопко Д.К. (1965-1974 рр.). У 1974 р. кафедру ТОНС об’єднано з кафедрою хiмiчної технологiї нафти i газу (ХТНГ). Об'єднаною кафедрою, яка отримала назву: кафедра технологiї нафти та нафтохiмiчного синтезу (ТННС), завiдував професор Гриненко Б.С. (1974-1980 рр.), а, вiдтак, академiк АН УРСР Кучер Р.В (1980- 1982 рр.). У 1983 кафедру ТННС роздiлено, з утворенням кафедри технологiї основного органiчного та нафтохiмiчного синтезу i кафедри хiмiчної технологiї нафти i газу. З 1983 до 2000 року кафедрою ТОНС завiдував професор, доктор технiчних наук, заслужений дiяч науки i технiки України Мокрий Є.М.
| |
| − | У груднi 1996 року кафедру ТОНС наказом ректора Львiвської полiтехнiки перейменовано на кафедру технологiї органiчних продуктiв (ТОП). З 2001 до 2021 року кафедрою ТОП завiдував професор, доктор хiмiчних наук Пiх Зорян Григорович. З 2021 року кафедру очолює професор, доктор технiчних наук Дзiняк Богдан Остапович.
| |
| − | Пiдготовка фахiвцiв зi спецiальностi "Хiмiчна технологiя органiчних речовин" розпочалася з вересня 1958 р. (спецiальнiсть мала тодi назву "Технологiя основного органiчного синтезу та синтетичного каучуку"). У 1962 р. на новоствореному факультетi технологiї органiчних речовин вiдбувся перший випуск iнженерiв-технологiв даної спецiальностi у кiлькостi 20 осiб. У 1965 р. назва спецiальностi була змiнена на "Технологiя основного органiчного та нафтохiмiчного синтезу", а у 1991 р. на "Хiмiчна технологiя органiчних речовин" з планом набору 25 осiб.
| |
| − | Пiдготовка фахiвцiв зi спецiальностi "Хiмiчна технологiя органiчних речовин", яка входить у базовий напрям пiдготовки "Хiмiчна технологiя та iнженерiя", є надзвичайно актуальною для задоволення потреб хiмiчних пiдприємств Захiдного регiону України. Випускники даної спецiальностi працюють на виробництвi, науково-дослiдних та проектних установах у 60 мiстах України та за кордоном. Найбiльше з них скеровано на пiдприємства та науково-дослiднi установи Львiвщини: завод “Реактив”, ВАТ “Галичфарм”, ВАТ “Львiвський лакофарбовий завод”, ВАТ “Галлак”, ВАТ “Бориславський НДI “Синтез”, Львiвська полiтехнiка, а також ВАТ “Орiана” (м. Калуш) - де сьогоднi працює бiля 270 випускникiв, ВАТ “Рiвнеазот” (м. Рiвне) - бiля 70 випускникiв, ВАТ “Азот” (м. Черкаси), фiрма “Барва” (м. Iвано-Франкiвськ) тощо. З 1967 до 1997 рр. кафедра проводила пiдготовку спецiалiстiв для зарубiжних країн. Дипломи iнженерiв-технологiв отримали 217 iноземних громадян з 45 країн свiту.
| |
| − | Випускники даної спецiальностi досягли значних успiхiв як у науцi, так i на виробництвi. Серед них: мер мiста Iвано-Франкiвськ Шкутяк З.В.; колишнiй мер мiста Калуш Сошко Р.В.; завiдувачi кафедр Львiвської полiтехнiки професори Ятчишин Й.Й., Левуш С.С., Никипанчук М.В., Братичак М.М.; професори Львiвської полiтехнiки Пiх З.Г., Кожарський В.А., доктори наук Старчевський В.Л., Кiсельов Є.М.; завiдувач кафедри Української академiї друкарства професор Шибанов В.В.; доктори хiмiчних наук Кучмiй С.Я., Зажигалов В.О., Мiнько С.С. (Iнститут фiзичної хiмiї iм. Л.В.Писаржевського НАН України); канд.техн.наук Гiда В.М. – заступник директора з наукової роботи ВАТ “Бориславський НДI “Синтез”; канд.техн.наук Бiлоус О.I. - директор з торгiвлi ВАТ “Орiана”; Ковальчук М.Г. - директор полiолефiнового заводу ВАТ “Орiана”; Волос М.М. - директор заводу “Технопласт” ВАТ “Орiана”.
| |
| − | Пiдготовка фахiвцiв зi спецiальностi “Технологiя бродильних виробництв” проводилась у Львiвському полiтехнiчному iнститутi з 1944 по 1959 рр. За цей перiод дипломи iнженерiв-технологiв отримали 320 осiб, якi успiшно працюють у харчовiй промисловостi (спиртовiй, пивоварнiй, безалкогольнiй, дрiжджовiй та виноробнiй галузях), вищих навчальних закладах, наукових та проектно-конструкторських установах.
| |
| − | У 1992 роцi у Львiвськiй полiтехнiцi було поновлено пiдготовку фахiвцiв з спецiальностi “Технологiя бродильних виробництв i виноробства” з набором на денну форму навчання, спочатку - 25 осiб, а з 1994 р. - 30 осiб та 15 осiб на заочну форму навчання.
| |
| − | Пiдготовка фахiвцiв за напрямом “Харчова технологiя та iнженерiя” є надзвичайно актуальною для задоволення потреб у фахiвцях харчових пiдприємств Захiдного регiону України i, перш за все, спиртових, пивоварних, безалкогольних, дрiжджових та виноробних заводiв. У Захiдному регiонi функцiонує близько 20 спиртових i лiкеро-горiлчаних заводи, 14 пивоварних та 10 виноробних заводiв. Пiдготовка спецiалiстiв названої спецiальностi забезпечує потреби пiдприємств харчового напрямку 8 областей Захiдного регiону України. Схвальнi вiдгуки про роботу випускникiв кафедри є свiдченням високої якостi пiдготовки фахiвцiв на кафедрi. Завдяки науково-педагогiчним традицiям та створенiй науковiй школi протягом усiєї своєї iсторiї кафедра не має жодної рекламацiї щодо рiвня пiдготовки спецiалiстiв.
| |
| | | | |
| − | Пiсля запровадження нового перелiку спецiальностей з 2016 року пiдготовка фахiвцiв на кафедрi здiйснюється за двома спецiальностями:
| + | Пiдготовка фахiвцiв за спецiальністю «Хімічна технологія та інженерія» (спеціалізація «Хімічна технологія органічних речовин») здійснюється кафедрою з 1959 р. для задоволення потреб у фахівцях хімічних і нафтохімічних пiдприємств Захiдного регiону України. Випускники спеціальності працюють на підприємствах хімічної промисловості України, у науково-дослідних установах та проектних організаціях та вищих навчальних закладах.<br /> |
| − | • «Хімічна технологія та інженерія»;
| + | |
| − | • «Харчові технології».
| + | Підготовку фахівців за спеціальністю «Харчові технології» (спеціалізація «Технологія бродильних виробництв і виноробства») було розпочато у 1992 р. Випускники спеціальності працюють на провідних підприємствах Львівщини, а також на спиртових, виноробних, коньячних, пивоварних заводах і виробництвах оцту, безалкогольних напоїв Західного регіону України, навчальних закладах і науково-дослідних установах.<br /> |
| − | Пiдготовка фахiвцiв за спецiальністю «Хімічна технологія та інженерія» (спеціалізація «Хімічна технологія органічних речовин») здійснюється кафедрою з 1959 р. для задоволення потреб у фахівцях хімічних і нафтохімічних пiдприємств Захiдного регiону України. Випускники спеціальності працюють на підприємствах хімічної промисловості України, у науково-дослідних установах та проектних організаціях та вищих навчальних закладах. | + | Пiсля запровадження нового перелiку спецiальностей з 2016 року пiдготовка фахiвцiв на кафедрi здiйснюється за двома спецiальностями:<br /> |
| − | Підготовку фахівців за спеціальністю «Харчові технології» (спеціалізація «Технологія бродильних виробництв і виноробства») було розпочато у 1992 р. Випускники спеціальності працюють на провідних підприємствах Львівщини, а також на спиртових, виноробних, коньячних, пивоварних заводах і виробництвах оцту, безалкогольних напоїв Західного регіону України, навчальних закладах і науково-дослідних установах. | + | |
| | + | * «Хімічна технологія та інженерія»; |
| | + | * «Харчові технології». |
| | + | |
| | За перiод діяльності кафедри захищено 16 докторських та понад 100 кандидатських дисертацiй. | | За перiод діяльності кафедри захищено 16 докторських та понад 100 кандидатських дисертацiй. |
| | | | |
| − | ====Видатні педагоги та науковці:==== | + | ===[[Видатні педагоги та науковці кафедри]]=== |
| − | | + | |
| − | * професор Толопко Дмитро Костянтинович
| + | |
| − | * професор Мокрий Євген Миколайович
| + | |
| − | * професор Піх Зорян Григорович
| + | |
| − | * професор Кожарський Володимир Анатолійович
| + | |
| − | * професор Жизневський Вячеслав Михайлович
| + | |
| − | * доцент Котович Хризант Зенонович
| + | |
| − | * доцент Будзан Борис Іванович
| + | |
| − | * доцент Мокрівський Теодор Михайлович
| + | |
| | | | |
| | == [[Викладацький склад кафедри ТОП|Викладацький склад кафедри]] == | | == [[Викладацький склад кафедри ТОП|Викладацький склад кафедри]] == |
| − | * Дзіняк Богдан Остапович — д.т.н., професор, завідувач кафедри ТОП
| |
| − | * Реутський Віктор Володимирович — д.т.н., професор, професор кафедри ТОП
| |
| − | * Паляниця Любов Ярославівна — к.х.н., доцент, доцент кафедри ТОП
| |
| − | * Мельник Степан Романович — д.т.н., професор, професор кафедри ТОП
| |
| − | * Березовська Наталія Іванівна — к.х.н., доцент, доцент кафедри ТОП
| |
| − | * Чайківський Тарас Володимирович — к.т.н., доцент, доцент кафедри ТОП
| |
| − | * Лудин Анатолій Миколайович — к.т.н., доцент, доцент кафедри ТОП
| |
| − | * Мельник Юрій Романович — д.т.н., доцент, доцент кафедри ТОП
| |
| − | * Хлібишин Юрій Ярославович — к.т.н., доцент, доцент кафедри ТОП
| |
| − | * Кiчура Дарія Богданівна — к.т.н., доцент, доцент кафедри ТОП
| |
| − | * Косів Руслана Богданівна — к.т.н., доцент, доцент кафедри ТОП
| |
| − | * Шевчук Лілія Іванівна — д.т.н., професор, професор кафедри ТОП
| |
| − | * Субтельний Роман Олександрович — к.т.н. , доцент, доцент кафедри ТОП
| |
| − | * Оробчук Оксана Михайлівна — к.т.н., доцент кафедри ТОП
| |
| − | * Івасів Володимир Васильович — д.т.н., с.н.с., доцент кафедри ТОП
| |
| − |
| |
| | == Основні напрямки наукових досліджень: == | | == Основні напрямки наукових досліджень: == |
| − | Теоретичнi основи створення високоефективних iнiцiюючих і каталiтичних систем та процесiв селективних перетворень органічних сполук з метою одержання мономерів і полімерів.
| + | * Теоретичні основи створення високоефективних ініціюючих і каталітичних систем та процесів селективних перетворень органічних сполук з метою одержання мономерів і полімерів. |
| | + | * Розробка науково-теоретичних основ інтенсифікації біотехнологічних процесів бродильних виробництв та способів раціонального використання побічних продуктів харчових технологій. |
| | | | |
| − | '''Науково-дослідні лабораторії:'''
| + | === [[Науково-дослідні лабораторії]] === |
| | * [[НДЛ синтезу мономерів (НДЛ-37)]] | | * [[НДЛ синтезу мономерів (НДЛ-37)]] |
| − | | + | На сьогодні НДЛ працює над темою «Розроблення високоефективних ієрархічно-структурованих каталізаторів виробництва акрилатних мономерів» |
| | + | За результатами виконання вказаної теми передбачається створення нових підходів до синтезу та модифікування оксидних каталізаторів виробництва акрилатних мономерів, носіїв каталізаторів, оптимізація їх структури за рахунок використання гідротермальної, механохімічної, мікрохвильової та ультразвукової обробки; розробка, на основі отриманих результатів, технологічно простих, ресурсо- на енергоефективних методів синтезу каталізаторів та носіїв, що мають покращені характеристики у порівняння з існуючими аналогами; будуть встановлені основні закономірності синтезу матеріалів з бі- та три-модальною ієрархічно побудованою поруватою структурою, визначені можливості регулювання фізико-хімічних характеристик (кристалічна структура, будова та морфологія поверхні, електронні властивості), які визначають ефективне провадження процесів синтезу акрилатних мономерів за реакціями альдольної конденсації, естерифікації та окиснення; проведення дослідних випробувань синтезованих каталізаторів. |
| | | | |
| | === [[Найвагоміші наукові розробки кафедри ТОП|Найвагоміші наукові розробки кафедри]] === | | === [[Найвагоміші наукові розробки кафедри ТОП|Найвагоміші наукові розробки кафедри]] === |
| − |
| |
| − | * '''Селективні каталітичні системи процесу окиснення циклогексану'''
| |
| − | Опис розробки: Розроблені нові каталітичні системи для процесів окиснення циклогексану, які поряд з індивідуальним каталізатором містять ряд ефективних добавок, які змінюють його властивості і дозволяють підвищити як активність, так і селективність цього каталізатора. На основі отриманих результатів окиснення циклогексану у присутності каталітичних систем, що містять добавки, розроблено індивідуальні каталізатори, в яких вихідні ліганди замінені дослідженими добавками. Розроблені каталітичні системи дозволяють покращити техніко-економічні показники виробництва за рахунок зменшення витратних коефіцієнтів за основними видами сировини та енергоресурсів.
| |
| − | Створені каталітичні системи сприяють накопиченню циклогексанону в оксидаті та дозволяють при промислових значеннях конверсії циклогексану (~ 4%) досягнути селективності за цільовими продуктами до 92% (у порівнянні із сучасними промисловими показниками S = 75÷78%).
| |
| − | Галузі застосування: підприємства хімічної промисловості Поточна стадія розробки: експериментальні зразки
| |
| − | Права інтелектуальної власності: патент України на корисну модель Ключові слова: циклогексан, окиснення, каталіз, каталізатор, каталітичні системи
| |
| − | * '''Ефективний каталізатор і технологія одержання діестерів'''
| |
| − | Опис розробки: Розроблений ефективний каталізатор естерифікації та запропоновано вдосконалення технології одержання діестерів аліфатичних дикарбонових кислот і спиртів, які можуть бути використані як висококиплячі розчинники і пластифікатори полімерів.
| |
| − | Запропоновані вдосконалення технології одержання діестерів з використанням розробленого каталізатора дають змогу використовувати його повторно, знизити вміст побічних продуктів у реакційній масі, покращити якість цільового продукту і зменшити вміст стічних вод.
| |
| − | Галузі застосування: підприємства хімічної промисловості
| |
| − | Поточна стадія розробки: експериментальні зразки
| |
| − | Права інтелектуальної власності: патент України на корисну модель
| |
| − | Ключові слова: естерифікація, каталіз, діестери, пластифікатор, розчинник
| |
| − | * '''Селективні каталітичні системи процесів окиснювальних перетворень ізобутилену'''
| |
| − | Опис розробки: Розроблені нові каталітичні системи для процесів окиснювальних перетворень ізобутилену, які містять промотуючі добавки, які змінюють його каталітичні та фізико-хімічні властивості і дозволяють підвищити як активність, так і селективність індивідуального каталізатора. Додавання лужноземельних промоторів підвищує селективність розроблених каталізаторів за цільовими продуктами та зменшує кількість побічних продуктів в процесах окиснювальних перетворень ізобутилену за рахунок блокування сильних кислотних центрів незворотньої хемосорбції. Розроблені каталітичні системи дозволяють покращити техніко-економічні показники виробництва за рахунок зменшення витратних коефіцієнтів за основними видами сировини та енергоресурсів.
| |
| − | Галузі застосування: підприємства хімічної промисловості
| |
| − | Поточна стадія розробки: експериментальні зразки
| |
| − | Права інтелектуальної власності: патент України на корисну модель
| |
| − | Ключові слова: амоноліз, ізобутилен, каталіз, каталітичні системи, окиснення, метакрилонітрил
| |
| − | * '''Інтенсифікація ферментативних перетворень у процесах одержання етанолу'''
| |
| − | Опис розробки: Встановлено шляхи та умови активації протеолітичних та целюлолітичних ферментних препаратів у складі мультиензимних композицій з метою інтенсифікації виробництва етилового спирту. Використання протеолітичних ферментних препаратів сприяє збагаченню середовищ низькомолекулярними продуктами гідролізу білків, а целюлолітичних – раціональному використанню некрохмальних полісахаридів вихідної сировини, що призводить до інтенсифікації ферментативних процесів та збільшенню виходу цільового продукту.
| |
| − | Галузі застосування: підприємства харчової промисловості
| |
| − | Поточна стадія розробки: експериментальні зразки
| |
| − | Права інтелектуальної власності: патент України на корисну модель
| |
| − | Ключові слова: етанол, інтенсифікація, ферментні препарати, бродіння
| |
| − | * '''Застосування енергії ультразвукової кавітації для інтенсифікації окиснювальних процесів'''
| |
| − | Опис розробки: Вивчено закономірності та особливості дії ультразвуку на процеси окиснення органічних сполук, активації гетерогенних каталізаторів та окиснення органічних речовин у водних розчинах. Встановлено, що інтенсифікуюча дія кавітації пов’язана як з фізичним (диспергування кисню,турбулізація рідини, активація поверхні), так і з хімічним (генерація вільних радикалів) ефектом ультразвуку. Показана можливість застосування енергії акустичної кавітації для процесів водоочищення та водопідготовки.
| |
| − | Галузі застосування: підприємства хімічної, харчової промисловості
| |
| − | Поточна стадія розробки: вихідні дані для проектування установок
| |
| − | Права інтелектуальної власності: патент України на корисну модель
| |
| − | Ключові слова: ультразвук, кавітація, окиснення, водопідготовка, знезараження
| |
| | | | |
| | ==[[Відомі випускники кафедри ТОП|Відомі випускники кафедри]]== | | ==[[Відомі випускники кафедри ТОП|Відомі випускники кафедри]]== |
| | | | |
| | ==Розташування: == | | ==Розташування: == |
| − | пл.Св. Юра, 2, м. Львів, 79013; 8 -й корпус, кімн. 335 | + | пл. Св. Юра, 2, м. Львів, 79013; 8 -й корпус, кімн. 335 |
| | | | |
| | Номер(и) телефону: | | Номер(и) телефону: |
Створена в 1965 р. під назвою: кафедра технології основного органічного та
нафтохімічного синтезу. З 2021 р. кафедру очолює професор Б.О. Дзіняк.
Пiдготовка фахiвцiв за спецiальністю «Хімічна технологія та інженерія» (спеціалізація «Хімічна технологія органічних речовин») здійснюється кафедрою з 1959 р. для задоволення потреб у фахівцях хімічних і нафтохімічних пiдприємств Захiдного регiону України. Випускники спеціальності працюють на підприємствах хімічної промисловості України, у науково-дослідних установах та проектних організаціях та вищих навчальних закладах.
Підготовку фахівців за спеціальністю «Харчові технології» (спеціалізація «Технологія бродильних виробництв і виноробства») було розпочато у 1992 р. Випускники спеціальності працюють на провідних підприємствах Львівщини, а також на спиртових, виноробних, коньячних, пивоварних заводах і виробництвах оцту, безалкогольних напоїв Західного регіону України, навчальних закладах і науково-дослідних установах.
Пiсля запровадження нового перелiку спецiальностей з 2016 року пiдготовка фахiвцiв на кафедрi здiйснюється за двома спецiальностями:
За перiод діяльності кафедри захищено 16 докторських та понад 100 кандидатських дисертацiй.
На сьогодні НДЛ працює над темою «Розроблення високоефективних ієрархічно-структурованих каталізаторів виробництва акрилатних мономерів»
За результатами виконання вказаної теми передбачається створення нових підходів до синтезу та модифікування оксидних каталізаторів виробництва акрилатних мономерів, носіїв каталізаторів, оптимізація їх структури за рахунок використання гідротермальної, механохімічної, мікрохвильової та ультразвукової обробки; розробка, на основі отриманих результатів, технологічно простих, ресурсо- на енергоефективних методів синтезу каталізаторів та носіїв, що мають покращені характеристики у порівняння з існуючими аналогами; будуть встановлені основні закономірності синтезу матеріалів з бі- та три-модальною ієрархічно побудованою поруватою структурою, визначені можливості регулювання фізико-хімічних характеристик (кристалічна структура, будова та морфологія поверхні, електронні властивості), які визначають ефективне провадження процесів синтезу акрилатних мономерів за реакціями альдольної конденсації, естерифікації та окиснення; проведення дослідних випробувань синтезованих каталізаторів.
пл. Св. Юра, 2, м. Львів, 79013; 8 -й корпус, кімн. 335
