Відмінності між версіями «Науково-технічна бібліотека»
Матеріал з Electronic Encyclopedia of Lviv Polytechnic
| (Не показані 16 проміжних версій 2 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Загально-університетський структурний підрозділ | {{Загально-університетський структурний підрозділ | ||
| зусп =Науково-технічна бібліотека | | зусп =Науково-технічна бібліотека | ||
| − | | Зображення = | + | | Зображення = Nayk_bibl_2.jpg |
| Підпис зображення = | | Підпис зображення = | ||
| Абревіатура = | | Абревіатура = | ||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
| Дата заснування =1844 р. | | Дата заснування =1844 р. | ||
| Засновники = | | Засновники = | ||
| − | | Дата ліквідації =| Причина ліквідації =| Кількість співробітників =| Приналежність =[[Національний університет «Львівська політехніка»]]| Попередник =| Наступник =| Директор = [[ | + | | Дата ліквідації = |
| + | | Причина ліквідації = | ||
| + | | Кількість співробітників = | ||
| + | | Приналежність =[[Національний університет «Львівська політехніка»]] | ||
| + | | Попередник = | ||
| + | | Наступник = | ||
| + | | Директор = [[Андрухів Андрій Ігорович]] | ||
| + | | Завідувач кафедри = | ||
| + | | Розташування (адреса) =79013, м. Львів, вул. Професорська 1, 27 навч. корпус 5 пов. | ||
| + | | Друковане видання = | ||
| + | | Сторінка на lp_edu_ua =http://lp.edu.ua/ntb | ||
| + | | Власний сайт = http://library.lp.edu.ua/ | ||
| + | | Сторінка на facebook = https://www.facebook.com/librarynulp | ||
}} | }} | ||
| Рядок 18: | Рядок 30: | ||
==Історія бібліотеки == | ==Історія бібліотеки == | ||
| − | Історія бібліотеки як і Львівської політехніки починається з 1844 р. Невеликий фонд, близько 2000 томів, Реальної школи став основою фонду бібліотеки Технічної академії. Однак, при пожежі 1848 р. — повністю згорів. У 1871 р., майже за 30 років існування бібліотеки Технічної академії, в її фондах було лише 3608 томів. Справами бібліотеки безпосередньо відав сам ректор, який купував книги, передплачував журнали, вів облік в інвентарних книгах і, якщо йому вистачало часу, видавав книги студентам та викладачам. Перший постійний бібліотечний працівник з'явився наприкінці 1874 року. З 1873 до 1877 р. за проектом і під керівництвом професора [[Юліан Захарієвич|Юліана Захаревича]] споруджено будинок головного корпусу, в якому бібліотеці було відведено чотири кімнати на другому поверсі з північного боку. У ювілейному 1894 році фонд бібліотеки налічував близько 14 тис. томів, штат складався з трьох осіб, послугами бібліотеки користувалося близько 300 читачів. Упродовж багатьох років переважну більшість нових надходжень становила література польською та німецькою мовами. | + | [[Файл:Nayk_bibl-3.png|300px|thumb|left|Фасад будівлі НТБ]] Історія бібліотеки як і Львівської політехніки починається з 1844 р. Невеликий фонд, близько 2000 томів, Реальної школи став основою фонду бібліотеки Технічної академії. Однак, при пожежі 1848 р. — повністю згорів. У 1871 р., майже за 30 років існування бібліотеки Технічної академії, в її фондах було лише 3608 томів. Справами бібліотеки безпосередньо відав сам ректор, який купував книги, передплачував журнали, вів облік в інвентарних книгах і, якщо йому вистачало часу, видавав книги студентам та викладачам. Перший постійний бібліотечний працівник з'явився наприкінці 1874 року. З 1873 до 1877 р. за проектом і під керівництвом професора [[Юліан Захарієвич|Юліана Захаревича]] споруджено будинок головного корпусу, в якому бібліотеці було відведено чотири кімнати на другому поверсі з північного боку. У ювілейному 1894 році фонд бібліотеки налічував близько 14 тис. томів, штат складався з трьох осіб, послугами бібліотеки користувалося близько 300 читачів. Упродовж багатьох років переважну більшість нових надходжень становила література польською та німецькою мовами. |
| − | Ініціатором будівництва нової бібліотеки був один з професорів Львівської політехніки, видатний учений, доктор [[Бартель Казимир|Казімеж Бартель]]. За оголошеним конкурсом проектів на будівництво бібліотеки найкращим визнано проект професора Політехніки [[Обмінський Тадеуш|Тадеуша Обмінського]]. У 1929—1934 роках за його проектом спеціально для бібліотеки збудовано окреме приміщення на вул. Нікоровича (тепер Професорська). | + | Ініціатором будівництва нової бібліотеки був один з професорів Львівської політехніки, видатний учений, доктор [[Бартель Казимир|Казімеж Бартель]]. За оголошеним конкурсом проектів на будівництво бібліотеки найкращим визнано проект професора Політехніки [[Обмінський Тадеуш|Тадеуша Обмінського]]. У 1929—1934 роках за його проектом спеціально для бібліотеки збудовано окреме приміщення на вул. Нікоровича (тепер Професорська). [[Файл:НТБ_Проект.jpg|400px|thumb|left|Т. Облінський. Фасад будівлі НТБ (1928)]] |
| − | + | ||
| − | Нацистська окупація завдала бібліотеці величезних збитків. Найбільше постраждали від снарядів головний читальний зал і вестибюль бібліотеки. Скляний купол книгосховища був зруйнований, і вода проникала в приміщення. Система опалення вийшла з ладу. Знищувалось та розкрадалось бібліотечне обладнання. Частина фонду була пошкоджена, багато книжок розграбовано. У 1944 р. відновила свою діяльність Політехніка, а з нею — і наукова бібліотека. У післявоєнні роки налагоджено зв'язки з багатьма бібліотеками, зокрема — із закордонними. Активний книгообмін з ними також сприяв збагаченню фондів. Тільки за шість повоєнних років бібліотека придбала літератури удвічі більше, ніж за всі попередні роки. Усі фонди бібліотеки тепер стали широко доступними не тільки для професорсько-викладацького складу і студентів інституту, а й для сторонніх читачів. Найважливішим завданням бібліотеки стало формування фонду навчальної літератури і повне забезпечення нею студентів. Найбільш інтенсивний період розвитку бібліотеки припадає на 1970-80 роки. У 1970 році побудовано друге приміщення бібліотеки з семиярусним книгосховищем на 1 млн. томів. У новому приміщенні розмістилися всі відділи обслуговування студентів. Майже 1300 читачів одночасно могли працювати в нових читальних залах. Зростають усі показники діяльності бібліотеки, активно поповнюються фонди наукової та навчальної літератури — до бібліотеки щорічно надходить до 80-90 тисяч примірників нових видань. Результатом проведеної роботи стало і формальне визнання: у 1988 р. наказом Мінвузу України бібліотека була віднесена до вищої категорії. | + | ''В композиції головного фасаду використано пілястри з стилізованою іонічною капітеллю. Пілястри йдуть через два поверхи, заповнюючи весь фасад і виразно членуючи його. Вікна - прямокутної форми, без декоративного опорядження. Композиція фасадної стіни завершується низьким фронтоном, увінчаним стилізованою пальметою. По центральній осі в бік подвір'я виступає масивний ризаліт, в якому міститься книгосховище. Великий читальний зал вікнами виходить на вулицю. Простір між читальним залом і книгосховищем займає зал обслуговування читачів з великим скляним ліхтарем''<ref>https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/profesorska-1/</ref>. |
| + | |||
| + | Розміщення бібліотеки в новому будинку сприяло подальшому розвиткові її діяльності. Фонд бібліотеки почав поповнюватися обов'язковим примірником видавництв, які входили до Міжнародної федерації технічної і професійної преси. Встановлення контакту з закордонними технічними видавництвами обіцяло значне збагачення фонду технічної літератури, але фінансові труднощі, які залишилися, гальмували комплектування необхідної літератури в повному обсязі. Тому до 1939 р., майже за 100 років свого існування, бібліотека зібрала в своїх сховищах лише 90 тис. томів, ними користувалися 3 тис. читачів. Річне відвідування читальних залів тоді у середньому становило 40 тис. читачів, книговидача — 60 тис. примірників, штат складався з 12 працівників. [[Файл:Nayk_bibl_obmin.png|400px|thumb|right|Проєкт будівлі НТБ]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Нацистська окупація завдала бібліотеці величезних збитків. Найбільше постраждали від снарядів головний читальний зал і вестибюль бібліотеки. Скляний купол книгосховища був зруйнований, і вода проникала в приміщення. Система опалення вийшла з ладу. Знищувалось та розкрадалось бібліотечне обладнання. Частина фонду була пошкоджена, багато книжок розграбовано. | ||
| + | |||
| + | У 1944 р. відновила свою діяльність Політехніка, а з нею — і наукова бібліотека. У післявоєнні роки налагоджено зв'язки з багатьма бібліотеками, зокрема — із закордонними. Активний книгообмін з ними також сприяв збагаченню фондів. Тільки за шість повоєнних років бібліотека придбала літератури удвічі більше, ніж за всі попередні роки. Усі фонди бібліотеки тепер стали широко доступними не тільки для професорсько-викладацького складу і студентів інституту, а й для сторонніх читачів. Найважливішим завданням бібліотеки стало формування фонду навчальної літератури і повне забезпечення нею студентів. Найбільш інтенсивний період розвитку бібліотеки припадає на 1970-80 роки. | ||
| + | |||
| + | [[Файл:NTB-Knygoshovyshche.jpg|200px|thumb|right|Книгосховище НТБ]] У 1970 році побудовано друге приміщення бібліотеки з семиярусним книгосховищем на 1 млн. томів. У новому приміщенні розмістилися всі відділи обслуговування студентів. Майже 1300 читачів одночасно могли працювати в нових читальних залах. Зростають усі показники діяльності бібліотеки, активно поповнюються фонди наукової та навчальної літератури — до бібліотеки щорічно надходить до 80-90 тисяч примірників нових видань. Результатом проведеної роботи стало і формальне визнання: у 1988 р. наказом Мінвузу України бібліотека була віднесена до вищої категорії. | ||
Довгі роки Науково-технічна бібліотека Львівської політехніки міцно утримує призове місце серед бібліотек вищих навчальних закладів міста і України. З 2006 року розпочалася інтенсивна робота з інформатизації НТБ та впровадження автоматизованої бібліотечної системи, мета якої — автоматизація всіх основних виробничих процесів бібліотеки, покращення якості обслуговування читачів та розширення списку послуг бібліотеки. | Довгі роки Науково-технічна бібліотека Львівської політехніки міцно утримує призове місце серед бібліотек вищих навчальних закладів міста і України. З 2006 року розпочалася інтенсивна робота з інформатизації НТБ та впровадження автоматизованої бібліотечної системи, мета якої — автоматизація всіх основних виробничих процесів бібліотеки, покращення якості обслуговування читачів та розширення списку послуг бібліотеки. | ||
| + | |||
| + | == Керівники та працівники бібліотеки == | ||
| + | [[Файл:НТБ_працівники.jpg|200px|thumb|left|Працівники НТБ]] | ||
| + | |||
| + | |||
== Фонди бібліотеки == | == Фонди бібліотеки == | ||
| Рядок 32: | Рядок 57: | ||
== Обслуговування користувачів == | == Обслуговування користувачів == | ||
Бібліотека надає основні бібліотечно-інформаційні послуги науковим і науково-педагогічним працівникам, студентам, аспірантам, іншим працівникам структурних підрозділів Львівської політехніки. У бібліотеці діє єдиний читацький квиток. | Бібліотека надає основні бібліотечно-інформаційні послуги науковим і науково-педагогічним працівникам, студентам, аспірантам, іншим працівникам структурних підрозділів Львівської політехніки. У бібліотеці діє єдиний читацький квиток. | ||
| − | + | Примітки: | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
[[Категорія:Національний університет «Львівська політехніка»]] | [[Категорія:Національний університет «Львівська політехніка»]] | ||
Поточна версія на 14:02, 11 липня 2022
| Науково-технічна бібліотека | |
 | |
| Тип підрозділу | Загально-університетський структурний підрозділ |
|---|---|
| Девіз | Hic mortui vivunt et muti loquuntur |
| Дата заснування | 1844 р. |
| Приналежність | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Директор | Андрухів Андрій Ігорович |
| Розташування (адреса) | 79013, м. Львів, вул. Професорська 1, 27 навч. корпус 5 пов. |
| Сторінка на lp.edu.ua | http://lp.edu.ua/ntb |
| Власний сайт | http://library.lp.edu.ua/ |
Науково-технічна бібліотека Національного університету «Львівська політехніка» — одна з найбільших книгозбірень вищих навчальних закладів України. Бібліотека є структурним підрозділом університету і, виконуючи функції бібліотечно-бібліографічного, науково-інформаційного, навчально-допоміжного та культурно-просвітницького закладу, забезпечує навчальний процес, науково-педагогічну діяльність, науково-дослідну, виховну і культурно-просвітницьку роботу, з книгами, іншими носіями інформації, що складають фонд бібліотеки. Книжково-журнальний фонд бібліотеки нараховує близько 1 млн. 800 тис. примірників, більшу половину складає фонд наукової літератури.
Зміст
Історія бібліотеки
Історія бібліотеки як і Львівської політехніки починається з 1844 р. Невеликий фонд, близько 2000 томів, Реальної школи став основою фонду бібліотеки Технічної академії. Однак, при пожежі 1848 р. — повністю згорів. У 1871 р., майже за 30 років існування бібліотеки Технічної академії, в її фондах було лише 3608 томів. Справами бібліотеки безпосередньо відав сам ректор, який купував книги, передплачував журнали, вів облік в інвентарних книгах і, якщо йому вистачало часу, видавав книги студентам та викладачам. Перший постійний бібліотечний працівник з'явився наприкінці 1874 року. З 1873 до 1877 р. за проектом і під керівництвом професора Юліана Захаревича споруджено будинок головного корпусу, в якому бібліотеці було відведено чотири кімнати на другому поверсі з північного боку. У ювілейному 1894 році фонд бібліотеки налічував близько 14 тис. томів, штат складався з трьох осіб, послугами бібліотеки користувалося близько 300 читачів. Упродовж багатьох років переважну більшість нових надходжень становила література польською та німецькою мовами. Ініціатором будівництва нової бібліотеки був один з професорів Львівської політехніки, видатний учений, доктор Казімеж Бартель. За оголошеним конкурсом проектів на будівництво бібліотеки найкращим визнано проект професора Політехніки Тадеуша Обмінського. У 1929—1934 роках за його проектом спеціально для бібліотеки збудовано окреме приміщення на вул. Нікоровича (тепер Професорська).
В композиції головного фасаду використано пілястри з стилізованою іонічною капітеллю. Пілястри йдуть через два поверхи, заповнюючи весь фасад і виразно членуючи його. Вікна - прямокутної форми, без декоративного опорядження. Композиція фасадної стіни завершується низьким фронтоном, увінчаним стилізованою пальметою. По центральній осі в бік подвір'я виступає масивний ризаліт, в якому міститься книгосховище. Великий читальний зал вікнами виходить на вулицю. Простір між читальним залом і книгосховищем займає зал обслуговування читачів з великим скляним ліхтарем[1].
Розміщення бібліотеки в новому будинку сприяло подальшому розвиткові її діяльності. Фонд бібліотеки почав поповнюватися обов'язковим примірником видавництв, які входили до Міжнародної федерації технічної і професійної преси. Встановлення контакту з закордонними технічними видавництвами обіцяло значне збагачення фонду технічної літератури, але фінансові труднощі, які залишилися, гальмували комплектування необхідної літератури в повному обсязі. Тому до 1939 р., майже за 100 років свого існування, бібліотека зібрала в своїх сховищах лише 90 тис. томів, ними користувалися 3 тис. читачів. Річне відвідування читальних залів тоді у середньому становило 40 тис. читачів, книговидача — 60 тис. примірників, штат складався з 12 працівників.
Нацистська окупація завдала бібліотеці величезних збитків. Найбільше постраждали від снарядів головний читальний зал і вестибюль бібліотеки. Скляний купол книгосховища був зруйнований, і вода проникала в приміщення. Система опалення вийшла з ладу. Знищувалось та розкрадалось бібліотечне обладнання. Частина фонду була пошкоджена, багато книжок розграбовано.
У 1944 р. відновила свою діяльність Політехніка, а з нею — і наукова бібліотека. У післявоєнні роки налагоджено зв'язки з багатьма бібліотеками, зокрема — із закордонними. Активний книгообмін з ними також сприяв збагаченню фондів. Тільки за шість повоєнних років бібліотека придбала літератури удвічі більше, ніж за всі попередні роки. Усі фонди бібліотеки тепер стали широко доступними не тільки для професорсько-викладацького складу і студентів інституту, а й для сторонніх читачів. Найважливішим завданням бібліотеки стало формування фонду навчальної літератури і повне забезпечення нею студентів. Найбільш інтенсивний період розвитку бібліотеки припадає на 1970-80 роки.
У 1970 році побудовано друге приміщення бібліотеки з семиярусним книгосховищем на 1 млн. томів. У новому приміщенні розмістилися всі відділи обслуговування студентів. Майже 1300 читачів одночасно могли працювати в нових читальних залах. Зростають усі показники діяльності бібліотеки, активно поповнюються фонди наукової та навчальної літератури — до бібліотеки щорічно надходить до 80-90 тисяч примірників нових видань. Результатом проведеної роботи стало і формальне визнання: у 1988 р. наказом Мінвузу України бібліотека була віднесена до вищої категорії.
Довгі роки Науково-технічна бібліотека Львівської політехніки міцно утримує призове місце серед бібліотек вищих навчальних закладів міста і України. З 2006 року розпочалася інтенсивна робота з інформатизації НТБ та впровадження автоматизованої бібліотечної системи, мета якої — автоматизація всіх основних виробничих процесів бібліотеки, покращення якості обслуговування читачів та розширення списку послуг бібліотеки.
Керівники та працівники бібліотеки
Фонди бібліотеки
Фонди Науково-технічної бібліотеки поділяють на: основний книжково-журнальний фонд, який нараховує 1 млн. 800 тис. примірників та резервно-обмінний фонд, який складається з дублетних примірників малоактуальних видань, що за своєю тематикою не відповідають профілю навчальної та наукової роботи університету та призначаються для обміну з іншими бібліотеками (7,5 тис. примірників).
Обслуговування користувачів
Бібліотека надає основні бібліотечно-інформаційні послуги науковим і науково-педагогічним працівникам, студентам, аспірантам, іншим працівникам структурних підрозділів Львівської політехніки. У бібліотеці діє єдиний читацький квиток.
Примітки: