Відмінності між версіями «Кафедра технології органічних продуктів»

Версія за 14:13, 7 жовтня 2022

Основна інформація про кафедру:

Створена в 1965 р. під назвою: кафедра технології основного органічного та нафтохімічного синтезу. З 2021 р. кафедру очолює професор Б.О. Дзіняк.

Історична довідка

Кафедру створено у вереснi 1965 року як кафедру технологiї основного органiчного та нафтохiмiчного синтезу (ТОНС). Першим завiдувачем кафедри ТОНС був професор Толопко Д.К. (1965-1974 рр.). У 1974 р. кафедру ТОНС об’єднано з кафедрою хiмiчної технологiї нафти i газу (ХТНГ). Об'єднаною кафедрою, яка отримала назву: кафедра технологiї нафти та нафтохiмiчного синтезу (ТННС), завiдував професор Гриненко Б.С. (1974-1980 рр.), а, вiдтак, академiк АН УРСР Кучер Р.В (1980- 1982 рр.). У 1983 кафедру ТННС роздiлено, з утворенням кафедри технологiї основного органiчного та нафтохiмiчного синтезу i кафедри хiмiчної технологiї нафти i газу. З 1983 до 2000 року кафедрою ТОНС завiдував професор, доктор технiчних наук, заслужений дiяч науки i технiки України Мокрий Є.М. У груднi 1996 року кафедру ТОНС наказом ректора Львiвської полiтехнiки перейменовано на кафедру технологiї органiчних продуктiв (ТОП). З 2001 до 2021 року кафедрою ТОП завiдував професор, доктор хiмiчних наук Пiх Зорян Григорович. З 2021 року кафедру очолює професор, доктор технiчних наук Дзiняк Богдан Остапович. Пiдготовка фахiвцiв зi спецiальностi "Хiмiчна технологiя органiчних речовин" розпочалася з вересня 1958 р. (спецiальнiсть мала тодi назву "Технологiя основного органiчного синтезу та синтетичного каучуку"). У 1962 р. на новоствореному факультетi технологiї органiчних речовин вiдбувся перший випуск iнженерiв-технологiв даної спецiальностi у кiлькостi 20 осiб. У 1965 р. назва спецiальностi була змiнена на "Технологiя основного органiчного та нафтохiмiчного синтезу", а у 1991 р. на "Хiмiчна технологiя органiчних речовин" з планом набору 25 осiб. Пiдготовка фахiвцiв зi спецiальностi "Хiмiчна технологiя органiчних речовин", яка входить у базовий напрям пiдготовки "Хiмiчна технологiя та iнженерiя", є надзвичайно актуальною для задоволення потреб хiмiчних пiдприємств Захiдного регiону України. Випускники даної спецiальностi працюють на виробництвi, науково-дослiдних та проектних установах у 60 мiстах України та за кордоном. Найбiльше з них скеровано на пiдприємства та науково-дослiднi установи Львiвщини: завод “Реактив”, ВАТ “Галичфарм”, ВАТ “Львiвський лакофарбовий завод”, ВАТ “Галлак”, ВАТ “Бориславський НДI “Синтез”, Львiвська полiтехнiка, а також ВАТ “Орiана” (м. Калуш) - де сьогоднi працює бiля 270 випускникiв, ВАТ “Рiвнеазот” (м. Рiвне) - бiля 70 випускникiв, ВАТ “Азот” (м. Черкаси), фiрма “Барва” (м. Iвано-Франкiвськ) тощо. З 1967 до 1997 рр. кафедра проводила пiдготовку спецiалiстiв для зарубiжних країн. Дипломи iнженерiв-технологiв отримали 217 iноземних громадян з 45 країн свiту. Випускники даної спецiальностi досягли значних успiхiв як у науцi, так i на виробництвi. Серед них: мер мiста Iвано-Франкiвськ Шкутяк З.В.; колишнiй мер мiста Калуш Сошко Р.В.; завiдувачi кафедр Львiвської полiтехнiки професори Ятчишин Й.Й., Левуш С.С., Никипанчук М.В., Братичак М.М.; професори Львiвської полiтехнiки Пiх З.Г., Кожарський В.А., доктори наук Старчевський В.Л., Кiсельов Є.М.; завiдувач кафедри Української академiї друкарства професор Шибанов В.В.; доктори хiмiчних наук Кучмiй С.Я., Зажигалов В.О., Мiнько С.С. (Iнститут фiзичної хiмiї iм. Л.В.Писаржевського НАН України); канд.техн.наук Гiда В.М. – заступник директора з наукової роботи ВАТ “Бориславський НДI “Синтез”; канд.техн.наук Бiлоус О.I. - директор з торгiвлi ВАТ “Орiана”; Ковальчук М.Г. - директор полiолефiнового заводу ВАТ “Орiана”; Волос М.М. - директор заводу “Технопласт” ВАТ “Орiана”. Пiдготовка фахiвцiв зi спецiальностi “Технологiя бродильних виробництв” проводилась у Львiвському полiтехнiчному iнститутi з 1944 по 1959 рр. За цей перiод дипломи iнженерiв-технологiв отримали 320 осiб, якi успiшно працюють у харчовiй промисловостi (спиртовiй, пивоварнiй, безалкогольнiй, дрiжджовiй та виноробнiй галузях), вищих навчальних закладах, наукових та проектно-конструкторських установах. У 1992 роцi у Львiвськiй полiтехнiцi було поновлено пiдготовку фахiвцiв з спецiальностi “Технологiя бродильних виробництв i виноробства” з набором на денну форму навчання, спочатку - 25 осiб, а з 1994 р. - 30 осiб та 15 осiб на заочну форму навчання. Пiдготовка фахiвцiв за напрямом “Харчова технологiя та iнженерiя” є надзвичайно актуальною для задоволення потреб у фахiвцях харчових пiдприємств Захiдного регiону України i, перш за все, спиртових, пивоварних, безалкогольних, дрiжджових та виноробних заводiв. У Захiдному регiонi функцiонує близько 20 спиртових i лiкеро-горiлчаних заводи, 14 пивоварних та 10 виноробних заводiв. Пiдготовка спецiалiстiв названої спецiальностi забезпечує потреби пiдприємств харчового напрямку 8 областей Захiдного регiону України. Схвальнi вiдгуки про роботу випускникiв кафедри є свiдченням високої якостi пiдготовки фахiвцiв на кафедрi. Завдяки науково-педагогiчним традицiям та створенiй науковiй школi протягом усiєї своєї iсторiї кафедра не має жодної рекламацiї щодо рiвня пiдготовки спецiалiстiв.

Пiсля запровадження нового перелiку спецiальностей з 2016 року пiдготовка фахiвцiв на кафедрi здiйснюється за двома спецiальностями: • «Хімічна технологія та інженерія»; • «Харчові технології». Пiдготовка фахiвцiв за спецiальністю «Хімічна технологія та інженерія» (спеціалізація «Хімічна технологія органічних речовин») здійснюється кафедрою з 1959 р. для задоволення потреб у фахівцях хімічних і нафтохімічних пiдприємств Захiдного регiону України. Випускники спеціальності працюють на підприємствах хімічної промисловості України, у науково-дослідних установах та проектних організаціях та вищих навчальних закладах. Підготовку фахівців за спеціальністю «Харчові технології» (спеціалізація «Технологія бродильних виробництв і виноробства») було розпочато у 1992 р. Випускники спеціальності працюють на провідних підприємствах Львівщини, а також на спиртових, виноробних, коньячних, пивоварних заводах і виробництвах оцту, безалкогольних напоїв Західного регіону України, навчальних закладах і науково-дослідних установах. За перiод діяльності кафедри захищено 16 докторських та понад 100 кандидатських дисертацiй.

Видатні педагоги та науковці:

• професор Толопко Дмитро Костянтинович
• професор Мокрий Євген Миколайович
• професор Піх Зорян Григорович
• професор Кожарський Володимир Анатолійович
• професор Жизневський Вячеслав Михайлович
• доцент Котович Хризант Зенонович
• доцент Будзан Борис Іванович
• доцент Мокрівський Теодор Михайлович

Викладацький склад кафедри

• Дзіняк Богдан Остапович — д.т.н., професор, завідувач кафедри ТОП
• Реутський Віктор Володимирович — д.т.н., професор, професор кафедри ТОП
• Паляниця Любов Ярославівна — к.х.н., доцент, доцент кафедри ТОП
• Мельник Степан Романович — д.т.н., професор, професор кафедри ТОП
• Березовська Наталія Іванівна — к.х.н., доцент, доцент кафедри ТОП
• Чайківський Тарас Володимирович — к.т.н., доцент, доцент кафедри ТОП
• Лудин Анатолій Миколайович — к.т.н., доцент, доцент кафедри ТОП
• Мельник Юрій Романович — д.т.н., доцент, доцент кафедри ТОП
• Хлібишин Юрій Ярославович — к.т.н., доцент, доцент кафедри ТОП
• Кiчура Дарія Богданівна — к.т.н., доцент, доцент кафедри ТОП
• Косів Руслана Богданівна — к.т.н., доцент, доцент кафедри ТОП
• Шевчук Лілія Іванівна — д.т.н., професор, професор кафедри ТОП
• Субтельний Роман Олександрович — к.т.н. , доцент, доцент кафедри ТОП
• Оробчук Оксана Михайлівна — к.т.н., доцент кафедри ТОП
• Івасів Володимир Васильович — д.т.н., с.н.с., доцент кафедри ТОП

Основні напрямки наукових досліджень:

Теоретичнi основи створення високоефективних iнiцiюючих і каталiтичних систем та процесiв селективних перетворень органічних сполук з метою одержання мономерів і полімерів.

Науково-дослідні лабораторії:

• НДЛ синтезу мономерів (НДЛ-37)

Найвагоміші наукові розробки кафедри

• Селективні каталітичні системи процесу окиснення циклогексану

Опис розробки: Розроблені нові каталітичні системи для процесів окиснення циклогексану, які поряд з індивідуальним каталізатором містять ряд ефективних добавок, які змінюють його властивості і дозволяють підвищити як активність, так і селективність цього каталізатора. На основі отриманих результатів окиснення циклогексану у присутності каталітичних систем, що містять добавки, розроблено індивідуальні каталізатори, в яких вихідні ліганди замінені дослідженими добавками. Розроблені каталітичні системи дозволяють покращити техніко-економічні показники виробництва за рахунок зменшення витратних коефіцієнтів за основними видами сировини та енергоресурсів. Створені каталітичні системи сприяють накопиченню циклогексанону в оксидаті та дозволяють при промислових значеннях конверсії циклогексану (~ 4%) досягнути селективності за цільовими продуктами до 92% (у порівнянні із сучасними промисловими показниками S = 75÷78%). Галузі застосування: підприємства хімічної промисловості Поточна стадія розробки: експериментальні зразки Права інтелектуальної власності: патент України на корисну модель Ключові слова: циклогексан, окиснення, каталіз, каталізатор, каталітичні системи

• Ефективний каталізатор і технологія одержання діестерів

Опис розробки: Розроблений ефективний каталізатор естерифікації та запропоновано вдосконалення технології одержання діестерів аліфатичних дикарбонових кислот і спиртів, які можуть бути використані як висококиплячі розчинники і пластифікатори полімерів. Запропоновані вдосконалення технології одержання діестерів з використанням розробленого каталізатора дають змогу використовувати його повторно, знизити вміст побічних продуктів у реакційній масі, покращити якість цільового продукту і зменшити вміст стічних вод. Галузі застосування: підприємства хімічної промисловості Поточна стадія розробки: експериментальні зразки Права інтелектуальної власності: патент України на корисну модель Ключові слова: естерифікація, каталіз, діестери, пластифікатор, розчинник

• Селективні каталітичні системи процесів окиснювальних перетворень ізобутилену

Опис розробки: Розроблені нові каталітичні системи для процесів окиснювальних перетворень ізобутилену, які містять промотуючі добавки, які змінюють його каталітичні та фізико-хімічні властивості і дозволяють підвищити як активність, так і селективність індивідуального каталізатора. Додавання лужноземельних промоторів підвищує селективність розроблених каталізаторів за цільовими продуктами та зменшує кількість побічних продуктів в процесах окиснювальних перетворень ізобутилену за рахунок блокування сильних кислотних центрів незворотньої хемосорбції. Розроблені каталітичні системи дозволяють покращити техніко-економічні показники виробництва за рахунок зменшення витратних коефіцієнтів за основними видами сировини та енергоресурсів. Галузі застосування: підприємства хімічної промисловості Поточна стадія розробки: експериментальні зразки Права інтелектуальної власності: патент України на корисну модель Ключові слова: амоноліз, ізобутилен, каталіз, каталітичні системи, окиснення, метакрилонітрил

• Інтенсифікація ферментативних перетворень у процесах одержання етанолу

Опис розробки: Встановлено шляхи та умови активації протеолітичних та целюлолітичних ферментних препаратів у складі мультиензимних композицій з метою інтенсифікації виробництва етилового спирту. Використання протеолітичних ферментних препаратів сприяє збагаченню середовищ низькомолекулярними продуктами гідролізу білків, а целюлолітичних – раціональному використанню некрохмальних полісахаридів вихідної сировини, що призводить до інтенсифікації ферментативних процесів та збільшенню виходу цільового продукту. Галузі застосування: підприємства харчової промисловості Поточна стадія розробки: експериментальні зразки Права інтелектуальної власності: патент України на корисну модель Ключові слова: етанол, інтенсифікація, ферментні препарати, бродіння

• Застосування енергії ультразвукової кавітації для інтенсифікації окиснювальних процесів

Опис розробки: Вивчено закономірності та особливості дії ультразвуку на процеси окиснення органічних сполук, активації гетерогенних каталізаторів та окиснення органічних речовин у водних розчинах. Встановлено, що інтенсифікуюча дія кавітації пов’язана як з фізичним (диспергування кисню,турбулізація рідини, активація поверхні), так і з хімічним (генерація вільних радикалів) ефектом ультразвуку. Показана можливість застосування енергії акустичної кавітації для процесів водоочищення та водопідготовки. Галузі застосування: підприємства хімічної, харчової промисловості Поточна стадія розробки: вихідні дані для проектування установок Права інтелектуальної власності: патент України на корисну модель Ключові слова: ультразвук, кавітація, окиснення, водопідготовка, знезараження

Відомі випускники кафедри

Розташування:

пл.Св. Юра, 2, м. Львів, 79013; 8 -й корпус, кімн. 335

Номер(и) телефону: +38 (032) 258-26-81, +38 (032) 258-26-33.