Відмінності між версіями «Мельник Анатолій Олексійович»

Версія за 10:08, 7 жовтня 2013

Мельник Анатолій Олексійович
Alma mater	Львівський політехнічний інститут
Дата закінчення	1978 р.
Науковий ступінь	доктор наук
Дата присвоєння н.с.	1992 р.
Вчене звання	професор
Дата присвоєння в.з.	1996 р.

Мельник Анатолій Олексійович — доктор технічних наук, професор, академік Міжнародної Академії Комп’ютерних Наук та Систем з 1996 року, академік Академії Інженерних Наук України з 2011 року, завідувач кафедри електронних обчислювальних машин.

Освіта

В 1978 році закінчив Львівський політехнічний інститут за спеціальністю «Електронні обчислювальні машини», та з 1978 року по 1981 рік навчався в стаціонарній аспірантурі при кафедрі ЕОМ ЛПІ.

В 1985 році захистив кандидатську дисертацію , з 1988 р. — старший науковий співробітник.

В 1986 році закінчив курси головних інженерів в Інституті підвищення кваліфікації Міністерства радіотехнічної промисловості при НВО «Авангард», Ленінград.

В 1996 році в рамках гранту німецького академічного фонду DAAD пройшов наукове стажування в Університеті прикладних наук м. Нюрнберга, Німеччина.

В 1997-2001 в рамках грантів уряду Баварії пройшов щорічні наукові стажування в Університеті прикладних наук м. Нюрнберга, Німеччина. Вільно володіє англійською, польською та російською мовами.

Професійна діяльність

• 1975-1981, Львівський політехнічний інститут, науково-дослідний конструкторський інститут ЕЛВІТ, лаборант; молодший науковий співробітник.
• 1982-1994, Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут, молодший науковий співробітник; старший науковий співробітник; начальник сектора; начальник відділу систем цифрової обробки сигналів.
• 1994 — до даного часу, Національний університет «Львівська політехніка», завідувач кафедри ЕОМ та науковий керівник науково-дослідного конструкторського інституту ЕЛВІТ.

Крім того:

• 1994-2008, Національний університет «Львівська політехніка», науковий керівник науково-дослідного конструкторського інституту ЕЛВІТ.
• 1999-2009, Інститут підприємництва та перспективних технологій при Національному університеті «Львівська політехніка», декан факультету комп’ютерних та інформаційних технологій.
• 2003-2007, Технічний університет м. Кельце, Польща, професор.
• 2007-2008, Вища Школа Інформатики та Управління, м. Ряшів, Польща, професор.
• 2009-2010, Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», Радник президента з науки.

Науково-педагогічна діяльність

Навчальні курси:

• «Архітектура комп’ютерів та комп’ютерних систем»,
• «Архітектура спеціалізованих комп’ютерних систем»,
• «Проектування НВІС»,
• «Комп’ютерні засоби обробки сигналів та зображень»,

• «Напрямки досліджень та розвитку спеціалізованих комп’ютерних систем»,
• «Напрямки досліджень та розвитку комп’ютерних систем та мереж».

Розробка навчальних планів бакалаврів, спеціалістів та магістрів за напрямом «Комп’ютерна інженерія», спеціальності «Комп’ютерні системи та мережі», «Системне програмування», «Спеціалізовані комп’ютерні системи».

Основний напрямок наукових досліджень: Створення комп’ютерів і комп’ютерних систем, розробка теоретичних основ їх побудови та методів проектування.

Найвагоміші наукові проекти:

• 1982-1994, ряд комп’ютерів спектрального аналізу радіолокаційних сигналів (Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут).
• 1986-1989, комплект спеціалізованих великих інтегральних схем для комп’ютерів обробки сигналів (Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут).
• 1996-2001, комп’ютери багатовимірного спектрального аналізу сигналів та зображень, захисту інформації, компресії даних, розпаралелюючий транслятор для багатопроцесорних систем (Університет прикладних наук м. Нюрнберга, Німеччина).
• 2001-2003, система реконструкції тривимірних об’єктів за даними лазерного далекоміра (Jena-Optronik, Єна, Німеччина).
• 2001-2003, система оперативно-технологічного зв’язку (Міністерство транспорту України).
• 2002-2003, процесори захисту інформації (Shera International, Тайпей, Тайвань).
• 1998-2006, конфігуровані сенсорні мережі інтелектуальних автономних агентів для моніторингу навколишнього середовища (Міністерство освіти та науки України).
• 2003-2005, системи автоматичного генерування архітектури спеціалізованих комп’ютерів. (Інтрон, Україна).
• 2005-2006, математичне та програмне забезпечення промислового комп’ютерного томографа (Корейський інститут промислових технологій, Сеул, Корея).
• 2007-2011, система ХАМЕЛЕОН для автоматичного генерування програмних моделей спеціалізованих комп’ютерів. (Інтрон, Україна).

Підготував 1 доктора та 15 кандидатів наук.

Участь в освітніх та наукових структурах

• Консультативна рада з питань інформатизації при Верховній Раді України.
• Президія науково-методичної комісії з комп’ютерної техніки Міністерства освіти і науки України.
• Експертна рада Державної Акредитаційної Комісії Міністерства освіти і науки України за напрямом «Комп’ютерні та інформаційні технології».
• Вчена рада національного університету «Львівська політехніка», голова комісії з комп’ютеризації та інформатизації (1977-2007рр.).
• Науково-методична рада національного університету «Львівська політехніка».
• Вчена рада Інституту комп’ютерних технологій національного університету «Львівська політехніка».
• Дві спеціалізовані вчені ради із захисту докторських дисертацій (член ради та заступник голови).
• Головний редактор наукового збірника національного університету «Львівська політехніка» «Комп’ютерні системи та мережі» та член редколегій ряду наукових видань.
• Голова міжнародної наукової конференції «Комп’ютерні системи та мережі: розробка та використання» та член оргкомітету кількох міжнародних конференцій.

Крім того в минулому працював в складі:

• Науково-технічної ради та ради трудового колективу.
• Головою ради молодих вчених Львівського науково-дослідного радіотехнічного інституту
• Координаційної науково-технічної ради Мінрадіопрому СРСР.
• Координаційної науково-технічної ради Мінмашпрому України.
• Секції Академії Наук СРСР.
• Президії Львівської обласної ради профспілок працівників електронної промисловості.
• Вченої ради Інституту підприємництва та перспективних технологій.

== Членство в міжнародних професійних організаціях

 ==

• 1996 — Міжнародна Академія Комп’ютерних Наук та Систем, голова Львівського територіального відділення академії.
• 1996 — Інститут Інженерів Електриків IEE Великобританії.
• 1998 — Американська асоціація комп’ютерних технологій ACM, голова українського осередку (2000 — 2002).
• 2001 — Інститут Інженерів Електриків та Електронників IEEE.
• 2011 — Академія Інженерних Наук України.

Відзнаки та нагороди

• Відмінник освіти України

.

• Кращий молодий винахідник України.

• Кращий молодий вчений Мінрадіопрому

.

• Кращий науково-технічний працівник Мінрадіопрому.

Основні публікації

Автор біля 400 наукових праць, в тому числі ряду монографій, 90 авторських свідоцтв та патентів, а також навчально-методичних розробок та підручника.

1. Мельник А. О., Мельник В. А. Персональні суперкомп’ютери. Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», Львів, 2012. — 600 с. (в друці)
2. Мельник А. О., Архітектура комп’ютера. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2008. — 470 с.
3. Мельник А. О., Коркішко Т. А., Мельник В. А. Алгоритми та процесори симетричного блокового шифрування. Львів, БаК, 2003. — 163 c.
4. Мельник А. О., Ємець В. Ф., Попович Р. Сучасна криптографія. Основні поняття. Львів, БаК, 2003. — 144 с.
5. Мельник А. О. Програмовані процесори обробки сигналів. Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», Львів, 2000. — 65 с.
6. Мельник А. О. Спеціалізовані комп’ютерні системи реального часу. Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», Львів, 1998. — 60 с.
7. Melnyk A. O. The 2-D Fast Fourier and Hartley Transforms Processor in VHDL. Nuremberg, 1996, 120 p.