Наукова діяльність Чорнобай Олени Леонідівни
Науковим дослідженням Чорнобай Олени Леонідівни є філософсько-правове обґрунтування народної мудрості, яка має істотне теоретичне та практичне значення для предметного втілення за допомогою професійної юридичної діяльності у нормативних правових актах, для удосконалення суспільних відносин, підвищення правової культури.
Завдяки науковій розвідці віднайдено величезний пласт народної філософсько-правової думки, відшліфованої протягом віків у різних соціально-економічних умовах, закарбований у лаконічних формулах народних правових приписів, які науковці назвали юридичними прислів’ями і приказками. В українському правознавстві правовий фольклор ще не отримував належного системного висвітлення, саме цим і підтверджується актуальність вибору теми дослідження.
Дослідниця вибрала об‘єктом свого дослідження теоретичні аспекти формування, функціонування фольклорного права як одного із різновидів регулювання суспільних відносин, а предметом – філософське осмислення фольклорного права як юридичного явища, як складової вітчизняної правової системи.
В результаті нею здійснено цілісне дослідження правового фольклору як феномена культури, як важливого джерела права, формування і закріплення у позитивному праві визначальних національних традицій, підвищення правової культури суспільства. Найістотніші результати дослідження, які відображають внесок у розробку означеної проблематики, зводяться до того, що вперше теоретично обґрунтовано суть поняття “фольклорне право” як правового явища, феноменологія й аксіологія якого базується на правових і ментальних традиціях конкретного етносу; обґрунтовано суть принципів фольклорного права як об‘єктивно обумовлену вимогу до суб‘єктів суспільних відносин і функцій фольклорного права як його призначення і місця в соціальному обігу; встановлено гносеологічний зв‘язок фольклорного і звичаєвого права, що виявився у нормах природного права; доведено, що інтелектуальна традиція конкретного етносу, стаючи імпліцитною передумовою юридичного мислення, сконденсовано вираженого у паремійних текстах, визначає концептуальні основи правосвідомості, впливаючи тим самим як на зміст, так і на форми буття правової реальності, що отримує втілення у праворозумінні, право- і законотворчості, правозастосуванні, тлумаченні права і т.п. Дослідниця уточнила значення етнокультурних чинників, насамперед юридичних прислів’їв і приказок, у розвитку права як феномена культури, а також правомірність застосування поняття “етноспецифіка фольклору” при характеристиці особливостей природного права.
Дослідження О.Л. Чорнобай набули подальшого розвитку застосування антропологічного підходу до визначення соціокультурного феномена фольклорного права як важливого джерела кодифікації правового звичаю, норм звичаєвого права, а також положення загальної теорії права і філософії права, за яким на формування правомірної поведінки в її інформаційному аспекті важливе значення має широка пропаганда народної творчості.
Чорнобай О.Л. досліджує актуальні проблеми філософії права, зокрема проблеми природного права та його зовнішніх виявів у фольклорному та звичаєвому праві.
