Кафедра автомобільних доріг та мостів

Кафедра автомобільних доріг та мостів
Тип підрозділу	кафедра
Абревіатура	АДМ
Дата заснування	1889 р.
Приналежність	Інститут будівництва, інфраструктури та безпеки життєдіяльності
Завідувач кафедри	д.т.н., професор Соболь Христина Степанівна
Розташування (адреса)	79013, Львів-13, вул. Карпінського, 6, 2-й корпус, кімн. 306
Сторінка на lp.edu.ua	[1]

Кафедра автомобільних доріг та мостів — це науково-навчальний підрозділ Інституту будівництва, інфраструктури та безпеки життєдіяльності Національного університету «Львівська політехніка», який займається підготовкою фахівців у галузі сучасних технологій будівництва та ремонту автодоріг та транспортних тунелів.

Історія кафедри

Достеменно встановлено: 7 листопада 1817 р. у Львові була відкрита реальна школа, яка в 1844 р. реорганізовується в Технічну академію з чотирма факультетами: інженерний, архітектурний, машинобудівний і хімічний. До 1873 р. на інженерному факультеті існували кафедри «Будівництво» та «Інженерія». 29 серпня 1873 р. на базі кафедри «Інженерія» була заснована кафедра «Дорожнє та водне будівництво». А 30 липня 1874 р. за рішенням уряду Австро-Угорщини в програму вводиться курс «Дорожнє та водне господарство», який розпочав читати інженер Йозеф Ріхтер (1842–1917).

8 жовтня 1877 р. декретом Австро-Угорщини на базі технічної академії відкривається вища Політехнічна школа, в програмі якої будівельні спеціальності зайняли головне місце. В 1880 р. інженеру Й. Ріхтеру було присвоєно звання повного професора водного будівництва та енциклопедії інженерних наук. Курс «Дорожнє та водне господарство» Й. Ріхтер читав до 1887 р., в 1880–88 рр. — обирався деканом інженерного факультету, а у період 1892–1893 рр., 1899–1900 рр. — був ректором школи.

У 1887 р. на першу кафедру «Інженерії», якою завідував тоді Людвік Регец, був запрошений на посаду професора досвідчений інженер-залізничник, приват-доцент Кароль Скібінський, який з 1881 р. працював на кафедрі нарисної геометрії. Згодом кафедра перейменовується у кафедру «Будівництво доріг, залізничних колій та тунелів», а К. Скібінський розпочав читати курс «Будівництво доріг». 9 січня 1887 р. йому присвоєно звання повного професора, а в 1889 р. він очолив кафедру. З цього моменту й ведеться відлік історії кафедри «Автомобільні дороги» Національного університету «Львівська політехніка».

Перший завідувач кафедрою Кароль Скібінський народився 1849 р. в Кам'янці-Подільському у сім'ї відомого актора і директора театрів у Любліні і Вільно (Вільнюсі) Казимира Скібінського (1786–1858 рр.). Після закінчення Віденської технічної школи інженер шляхів сполучення К. Скібінський свою діяльність розпочав проектантом Австрійських залізниць (1871–1872 рр. — Віллах-Тарвіс, 1876 р. — Вельс-Кірхдорф). Кафедрою К. Скібінський завідував 21 рік, дев'ять років обирався деканом інженерного факультету, а в 1891—1892 рр. був ректором школи. К. Скібінський є автором багатьох наукових праць в галузі статики споруд й будівництва залізниць, зокрема, він запропонував нову систему зведення залізничного полотна і колії. Кафедрою К. Скібінський керував до 1909 р., потім він призначається радником з будівництва при дворі імператора (цісаря) Йосифа І. В 1991 р. йому присвоєно звання почесного професора. Помер К. Скібінський у Львові у віці 73 років і похований на Личаківському кладовищі. В 1931 р. на могилі К. Скібінського встановлений оригінальний пам'ятник (архітектор В. Равський, скульптор Ю. Миколайський): монументальна бетонна арка віадука, верхня частина якого зображує залізничний міст і семафор. Все це нагадує про участь професора в будівництві альпійських залізниць та його науковій діяльності у сфері статики мостобудування. В 1937 р. (посмертно) польський уряд нагородив його за видатні заслуги найвищим орденом — командорським хрестом відродження Польщі.

У 1909 р. кафедру прийняв приват-доцент, старший інспектор будівництва Кароль Вонторек (1875–1944 рр.), який з 1898 р. працював асистентом першої кафедри будівництва мостів. У 1912 р. йому присвоюється звання повного професора кафедри «Будівництво доріг та залізничних колій». Курс «Будівництво доріг» К. Ванторек читав до 1921 р. Після закінчення першої світової війни, розпаду Австро-Угорської імперії і поновлення незалежності Польщі політехнічна школа у 1920 р. була перейменована у «Політехніку Львівську». Так розпочався польський період історії університету. У період 1918–1920 рр. К. Ванторек обирався деканом інженерного факультету (відділу) доріг і мостів. В 1937 р. був нагороджений золотим хрестом заслуг і командорським хрестом відродження Польщі. Його син Ян Ванторек також закінчив «Політехніку Львівську», аспірантуру під керівництвом професора А.С. Курило, який тривалий час (до 1980 р.) був завідувачем кафедри «Будівельні конструкції». Після закінчення другої світової війни Ян Ванторек обирається ректором «Краківської політехніки».

У 1919 р. звання повного професора кафедри «Земляні роботи, будівництво доріг, вулиць та тунелей» присвоєно Антонію Артуру Кюнелю (1874–1925 рр.), який замінив на посаді завідувача кафедрою — професора К. Ванторека. А. Кюнель помер передчасно у віці 51 р., а тому для читання лекцій з курсу «Будівництво доріг» в 1925 р. був запрошений начальник дорожнього відділу окружної дирекції громадських робіт Еміль Братко (1878–1944 рр.), випускник Львівської політехнічної школи (1901 р.), який 19 р. очолював кафедру. Після його смерті (помер у Львові в 1944 р. в один рік з професором К. Вантореком) кафедру прийняв у післявоєнний період референт дирекції державних залізниць Тадей Карлович Шуберт (1899–1972 рр.), який керував нею 28 років. Перший післявоєнний завідувач кафедри автомобільних доріг інженерно-будівельного факультету Львівського політехнічного інституту (з 1944 р.) був Т. Шуберт — перший в Інституті кандидат технічних наук і доцент за спеціальністю «Будівництво автомобільних доріг». Свою дисертацію «Укріплення узбіч автомобільних доріг» він захистив у Московському автомобільно-дорожньому інституті. Помер Т. Шуберт у Львові 28 квітня 1972 р. у віці 73 р., похований на Личаківському кладовищі недалеко від могили першого завідувача кафедрою професора К. Скібінського.

Після Т. Шуберта кафедру очолив випускник Львівського політехнічного інституту інженер шляхів сполучення Віктор Іванович Астаф'єв (1923–1992 рр.). З відзнакою закінчивши інститут, він шість років за направленням працював у різних будівельних організаціях, у тому числі й на Далекому Сході. Повернувшись у 1956 р. у Львів, він спочатку працював викладачем в автодорожньому технікумі, а згодом на кафедрі «Автодороги». У 1964 р. В.І. Астаф'єв успішно захистив у Московському автомобільно-дорожньому інституті кандидатську дисертацію на тему «Розрахунок цементобетонних покриттів автомобільних доріг з урахуванням впливу схем прикладання розрахункового навантаження і перерозподілу зусиль в бетоні» (науковий керівник — Т.К. Шуберт) і отримав у 1965 р. звання доцента. З 1 липня 1971 р. працював завідувачем кафедри «Автомобільні шляхи», кілька разів переобирався на цю посаду, був заступником декана інженерно-будівельного факультету. Помер 26 лютого 1992 р. у Львові, похований на Янівському кладовищі.

У 1982 р. кафедру прийняв її випускник, доцент Броніслав Іванович Усов. Після закінчення Львівського політехнічного інституту (1960 р.) він працював на об'єктах дорожнього будівництва в Ростовській та Львівській областях. У період 1966–1967 рр. знаходився на науковому стажуванні в Парижі в першій в Європі школі мостів та доріг, де під керівництвом відомого професора Дантью виконав і в 1968 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Дослідження несучої здатності бетонних плит на різних основах». У 1968–69 рр. Б.І. Усов — професор Гвінейського політехнічного інституту (Конакрі), а в 1972–75 рр. — професор, завідувач кафедрою, декан Вищої інженерної школи Туніса, у 1975–1992 рр. — декан інженерно-будівельного факультету Львівського політехнічного інституту. Б.І. Усов — автор понад 100 публікацій, член-кореспондент Академії будівництва України. Б.І. Усов помер 16 червня 2004 р., похований на Личаківському кладовищі.

17 квітня 1998 р. кафедру очолив Роман Якович Лівша, випускник інженерно-будівельного факультету Львівського політехнічного інституту (1967 р.). Після закінчення вузу він працював у Стрийському ДЕУ №891, а з 1971 р. — на кафедрі «Автомобільні шляхи». В 1984 р. Р.Я. Лівша захистив у Всесоюзному заочному інженерно-будівельному інституті (Москва) кандидатську дисертацію на тему «Напружено-деформований стан керамзитобетону і керамзитозалізобетону в умовах температурно-вологісних впливів довкілля». Р.Я. Лівша — відомий фахівець у галузі прогнозування власних деформацій цементних бетонів і забезпечення поздовжньої стійкості цементобетонних покриттів. У період 05.2007 р. – 06.2011 р. кафедру очолював Мирослав Андрійович Саницький — доктор технічних наук, професор, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, академік Академії будівництва України, відмінник освіти України. М.А. Саницький відомий в Україні і поза її межами фахівець у галузі будівельного матеріалознавства, хімії та технології цементів і бетонів. Має значний науковий доробок, є автором понад 450 праць, зокрема 13 монографій і навчальних посібників. Його роботи вміщено в наукометричні бази даних: 20 у Scopus та 8 у Web of Science, отримано 36 патентів й авторських свідоцтв, 5 ліцензійних угод.

З 19.08.2011 р. кафедру «Автомобільні шляхи» очолив професор Сергій Йосифович Солодкий, випускник кафедри з відзнакою 1980 р. Після закінчення інституту був запрошений на посаду асистента кафедри. У період 1986–1989 рр. навчався в аспірантурі Київського інженерно-будівельного інституту. У 1991 р. захистив кандидатську дисертацію, а у 2009 р. після закінчення докторантури — дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук на тему «Наукові засади підвищення тріщиностійкості дорожнього цементного бетону». С.Й. Солодкий — автор понад 160 друкованих праць, монографії «Тріщиностійкість бетонів на модифікованих цементах», 6 навчальних посібників за тематикою проектування, будівництва та ремонту автомобільних доріг, відомий фахівець в галузі механіки руйнування цементного бетону. В сфері наукових інтересів: інноваційні матеріали та технології в галузі будівництва та ремонту автодоріг.

У січні 2016 р. після реорганізації структури ІБІС була створена кафедра «Автомобільні дороги та мости», яку очолив С.Й. Солодкий. На кафедрі гармонічно об'єдналися два напрямки підготовки студентів: «Автомобільні дороги та аеродроми» і «Мости і транспортні тунелі», які збагачують та взаємодоповнюють один одного.

27 березня 2021 р. С.Й. Солодкий передчасно відійшов у вічність. Результати його досліджень у сфері дорожніх матеріалів стали значним внеском у скарбницю досягнень українських вчених будівельників. Великої поваги і вдячності заслуговує його невтомна праця як завідувача кафедри, що проводив структурно-організаційні перетворення, формував пріоритетні напрямки наукових досліджень, зміцнював матеріально-технічну базу та кадровий потенціал. Під керівництвом Солодкого С.Й. кафедрі вдалося увійти в 25 найкращих кафедр згідно з загально університетським рейтингом. Крім того, науково-дослідницька діяльність на кафедрі отримала нове дихання, що підтверджено значними обсягами госпдоговірних робіт виконаних в лабораторіях при кафедрі. Солодкому С.Й. вдалося утвердити кафедральний колектив із досвідчених викладачів, дослідників та молодих науковців, завдяки цьому на кафедрі ведеться активна науково-навчальна та організаційно-методична робота.

19.04.2021 р. кафедру очолила Христина Степанівна Соболь — доктор технічних наук, професор, відмінник освіти України, академік Академії будівництва, відомий фахівець в галузі дослідження цементних в’яжучих. Христина Степанівна працює в політехніці більше 50 років, за цей час займала посади завідувача кафедри та декана магістратури в інституті будівництва та інженерних систем. В 2006 р. Соболь Х.С. захистила докторську дисертацію на тему «Модифіковані композиційні цементи з додатками поліфункціональної дії». Соболь Х.С. є співавтором більше 200 наукових праць, 3 патентів та 8 авторських свідоцтв, 15 методичних вказівок, двох монографій і двох навчальних посібників. Галуззю наукових інтересів завідувача кафедри є: фізико-хімічні дослідження ефективних цементних композицій з органо-мінеральними добавками для дорожнього будівництва. Під її керівництвом захищено 5 кандидатських дисертацій.

З 60-х років минулого сторіччя викладачами кафедри автомобільних доріг та мостів захищено понад 20 кандидатських дисертацій: Т.К. Шуберт, В.І. Астаф'єв, З.А. Крицук, Б.І. Усов, М.І. Ращинський, К.М. Гурей, Ю.І. Орловський, Р.Я. Лівша, І.Ю. Думич, Л.П. Горський, М.І. Мовчан, О.М. Львов, Г.М. Гук, І.В. Коник, І.Г. Романський, С.Й. Солодкий, В.І. Хоржевський, Г.Г. Бігун, Ю.М. Собко, М.М. Жук, Р.М. Русин, Ю.Л. Новицький, В.С. Терлига, Ю.В. Сідун, О.Я. Гримак, О.М. Гуняк, Ю.В.Турба та інші; а також 6 докторських дисертацій: Гнідець Б.Г. (1989 р.), Орловський Ю.І. (1992 р.), Кваша В.Г. (2002 р.), Соболь Х.С. (2006 р.), С.Й. Солодкий (2009 р.), І.В. Мельник (2021 р.), Я.З. Бліхарський (2021 р.). Викладачі кафедри займалися підготовкою кваліфікованих кадрів не лише для України. Так, доцент К.М. Гурей працював у Гвінеї, доцент Б.І. Усов — у Тунісі, Ю.І. Орловський був професором Вармінсько-Мазурського університету (Ольштин, Польща). Під керівництвом професора С.Й. Солодкого громадянином Сирії Альзабом А.Х. і громадянином Йорданії Р.А. Аларджаном захищено кандидатські дисертації.

Сьогодні кафедра продовжує займати високий рейтинг серед структурних підрозділів Університету та проводить активну наукову-дослідницьку, грантову діяльність, також підтримує тісний зв'язок з виробництвом.

Наукова робота

Колектив кафедри працює над науковою проблемою «Розробка ефективних технологій і матеріалів для будівництва та ремонту дорожніх одягів».

Тематики наукових та практичних робіт:

• Дослідження матеріалів та технологій на основі органічних в’яжучих. Зусилля кафедри спрямовані у сферах виготовлення та модифікації нафтових бітумів, бітумних емульсії та матеріалів на їх основі. Дослідження та проектування складів різних варіантів гарячих, теплих та холодних асфальтобетонних сумішей.
• Дослідження матеріалів та технологій на основі мінеральних в’яжучих. Випробування різного роду гідравлічних в’яжучих (цементів, вапна, гіпсу тощо). Проектування та випробування бетонів на основі мінеральних в’яжучих. Науковцями кафедри розроблено теоретичні засади і технологію одержання дорожніх бетонів підвищеної тріщиностійкості шляхом вивчення закономірностей розвитку процесів структуроутворення бетонів, що забезпечують найвищі значення енерговитрат на його руйнування. Встановлено закономірності взаємозв’язку структури, міцності та тріщиностійкості бетону. Запропоновано поглиблений підхід до оцінювання та прогнозування тріщиностійкості бетону за енергетичним критерієм. Вивчено реологічні і фізико-механічні властивості модифікованих композиційних цементів і бетонів на їх основі з комплексними добавками, що тверднули в різних температурних умовах.
• Дослідження ґрунтів та кам’яних матеріалів за сучасними методами досліджень, як в лабораторних, так і в польових умовах.
• Контроль якості матеріалів та виконання робіт з спорудження шарів дорожньої конструкції.
• Впроваджуються системи автоматизованого проектування автомобільних доріг, вулиць та штучних споруд. Виконання завдань щодо вишукування, проектування, паспортизації автомобільних доріг, міських вулиць, мостових споруд.

Науковцями кафедри:

• Розроблено теоретичні засади і технологію одержання дорожніх бетонів підвищеної тріщиностійкості шляхом вивчення закономірностей розвитку процесів структуроутворення бетонів, що забезпечують найвищі значення енерговитрат на його руйнування;
• Встановлено закономірності взаємозв’язку структури, міцності та тріщиностійкості бетону; запропоновано поглиблений підхід до оцінювання та прогнозування тріщиностійкості бетону за енергетичним критерієм;
• Вивчено реологічні і фізико-механічні властивості модифікованих композиційних цементів і бетонів на їх основі з комплексними добавками, що тверднули в різних температурних умовах.

Підрозділи кафедри

Наукова робота викладачів і студентів здійснюється у підрозділі науково-дослідної частини університету:

1. НДЛ-26 (Науково-дослідна лабораторія дорожньо-будівельних технологій, конструкцій, виробів, матеріалів і ґрунтів).
2. ГНДЛ-88 (Галузева науково-дослідна лабораторія з обстеження, випробування і реконструкцій мостів, конструкцій будинків та інженерних споруд).
3. ГНДЛ-112 (Галузева науково-дослідна лабораторія з оптимізації, дослідження, обстеження та проектування конструкцій будівель і споруд).
4. ГНДЛ-108 (Галузева науково-дослідна лабораторія з діагностики технічного стану автомобільних доріг, аеродромів і супутніх їм інженерних споруд).

Відомі випускники

• Гнідець Богдан Григорович (1953 р.в.) — д.т.н., професор кафедри «Мости та будівельна механіка», почесний професор Львівської політехніки
• Кваша Віктор Григорович (1959 р.в.) — д.т.н., професор завідувач кафедри «Мости та будівельна механіка», науковий керівник ГНДЛ-88
• Гамеляк Ігор Павлович (1985 р.в.) — д.т.н., професор кафедри «Аеропорти» Національного транспортного університету (м. Київ)
• Коваль Петро Миколайович (1977 р.в.) — к.т.н., професор завідувач кафедри «Архітектурні конструкції» Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (м. Київ)
• Романський Ілля Григорович (1983 р.в.) — к.т.н., ліцензований інженер фірма «SNC-LAVALIN» (Канада)
• Яблонський Юрій Васильович (2009 р.в.) — заступник начальника з розвитку доріг Служби автомобільних доріг у Львівській області
• Солодкий Сергій Йосифович (1980 р.в.) — д.т.н., професор, завідувач кафедри автомобільних доріг (02.2012 р. – 04.2021 р.), член Транспортної академії України

Презентація діяльності кафедри

• YouTube: https://youtu.be/RSnTd1kYo1k

Контакти

вул. Старосольських 6, м. Львів, 79013; 2-й н.к., кімн. 306

Тел.: +38 (032) 258-25-17

E-mail: adm.dept@lpnu.ua, khrystyna.s.sobol@lpnu.ua