Відмінності між версіями «Рильніков Борис Сергійович»
(→Наукові ступені та вчені звання) |
|||
| Рядок 83: | Рядок 83: | ||
У 1970 році захищає дисертацію на здобуття ученого ступеня кандидата технічних наук — «Дослідження кінетики рекристалізації вуглецевих сталей при різних швидкостях нагріву» за спеціальністю «Металознавство і термічна обробка металів». | У 1970 році захищає дисертацію на здобуття ученого ступеня кандидата технічних наук — «Дослідження кінетики рекристалізації вуглецевих сталей при різних швидкостях нагріву» за спеціальністю «Металознавство і термічна обробка металів». | ||
| + | |||
| + | [[Категорія: Національний університет «Львівська політехніка»]] | ||
| + | [[Категорія: Інститут прикладної математики та фундаментальних наук]] | ||
| + | [[Категорія: Кафедра прикладної фізики і наноматеріалознавства]] | ||
| + | [[Категорія: Викладачі]] | ||
Версія за 17:33, 7 липня 2014
| Рильніков Борис Сергійович | |
 | |
| Дата народження | 23 вересня 1940 року |
|---|---|
| Місце народження | м. Ленінград, Російська Федерація |
| Громадянство | Українець |
| Alma mater | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Дата закінчення | 1963р. |
| Спеціальність | Обладнання і технологія зварювального виробництва |
| Галузь наукових інтересів | високотемпературна корозя металів та сплавів і розробка жаростійких сплавів. |
| Науковий ступінь | к.т.н. |
| Вчене звання | доцент |
| Поточне місце роботи | доцент кафедри ПФН |
Зміст
Освіта
У 1963 році закінчує з відзнакою Львівський політехнічний інститут з присвоєнням кваліфікації інженера–механіка за спеціальністю «Обладнання і технологія зварювального виробництва»
Професійна діяльність
У 1963 починає працювати асистентом кафедри «Зварювальне виробництво».
У 1965 році його переводять на кафедру «Фізики металів та матеріалознавства». Наступного, 1966 року, поступає в аспірантуру, після закінчення якої продовжує викладацьку роботу на посаді старшого викладача.
В 1973 році обирається на посаду доцента кафедри. Починаючи від 1974 року поєднує викладацьку роботу з адміністративною.
Так до 1977 року — вчений секретар вченої ради ЛПІ, від 1977 року — начальник науково–дослідного сектора ЛПІ, а згодом — заступник проректора з наукової роботи Львівської політехніки.
У 2004 році переходить на посаду доцента кафедри «Фізика металів та матеріалознавство».
Викладацька діяльність
Викладає навчальні дисципліни: «Технологія конструкційних матеріалів», «Металознавство та зварювання», «Експертизні дослідження виробів», «Метрологія, стандартизація, сертифікація та акредитація», «Інтелектуальна власність».
Наукові інтереси
Сфера наукових інтересів — дослідження високотемпературної корозії металів та сплавів і розробка жаростійких сплавів, створення методів підвищення надійності і довговічності роботи.
Опублікував 102 наукові праці в тому числі має 5 авторських свідоцтв і 1 патент України. Під його керівництвом захищено 3 дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук.
Наукові ступені та вчені звання
У 1970 році захищає дисертацію на здобуття ученого ступеня кандидата технічних наук — «Дослідження кінетики рекристалізації вуглецевих сталей при різних швидкостях нагріву» за спеціальністю «Металознавство і термічна обробка металів».
