Відмінності між версіями «Куньч Зоряна Йосипівна»
Admin (обговорення • внесок) |
|||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
== Біографічні відомості == | == Біографічні відомості == | ||
| − | Зоряна Йосипівна Куньч працює доцентом кафедри української мови [[Інститут гуманітарних та соціальних наук | + | Зоряна Йосипівна Куньч працює доцентом кафедри української мови [[Інститут гуманітарних та соціальних наук|Інституту гуманітарних та соціальних наук]] [[Національний університет «Львівська політехніка»|Національного університету «Львівська політехніка»]]. Кандидат філологічних наук. |
У доробку науковця близько 50 публікацій з проблем термінознавства, історії української мови, риторики, культури мовлення. Серед них монографія «Українська риторична термінологія: історія і сучасність» (Львів, 2006). | У доробку науковця близько 50 публікацій з проблем термінознавства, історії української мови, риторики, культури мовлення. Серед них монографія «Українська риторична термінологія: історія і сучасність» (Львів, 2006). | ||
Версія за 17:30, 10 січня 2013
| Куньч Зоряна Йосипівна | |
| Дата народження | 14 липня 1967 |
|---|---|
| Науковий ступінь | к.філол.н |
| Вчене звання | доцент |
Куньч Зоря́на Йо́сипівна (14 липня 1967) — український мовознавець. Автор «Риторичного словника» (1997), «Універсального словника української мови» (2005).
Біографічні відомості
Зоряна Йосипівна Куньч працює доцентом кафедри української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка». Кандидат філологічних наук.
У доробку науковця близько 50 публікацій з проблем термінознавства, історії української мови, риторики, культури мовлення. Серед них монографія «Українська риторична термінологія: історія і сучасність» (Львів, 2006).
1997 року у київському видавничому центрі «Рідна мова» побачив світ укладений Куньч «Риторичний словник», в якому подано тлумачення 2100 термінів риторики. 2005 року тернопільське видавництво «Навчальна книга — Богдан» випустило підготовлений Куньч З.Й. «Універсальний словник української мови». Це перша в українській лексикографії спроба вмістити в одній книзі найширше уявлення про слово: його граматичні особливості, написання, наголос, змінюваність, лексичне значення, сполучуваність, керування тощо. Проаналізовано понад 100 тисяч українських слів[1].
Зоряна Йосипівна також уклала «Словарь русско-украинских языковых омонимов» (Київ, 1997).
