Відмінності між версіями «Кафедра хімічної технології переробки нафти та газу»

Версія за 23:04, 2 січня 2013

Кафедра хімічої технології переробки нафти та газу
Тип підрозділу	кафедра
Абревіатура	ХТНГ
Дата заснування	1924 рік
К-сть кандидатів наук	7
К-сть доцентів	8
К-сть докторів наук	4
К-сть професорів	3
Приналежність	Інститут хімії та хімічних технологій
Завідувач кафедри	д.х.н., проф. Братичак Михайло Миколайович
Розташування (адреса)	пл.Св. Юра, 2, м. Львів, 79013; 8 -й корпус, кімн. 305
Періодичне друковане видання	Журнал Chemistry & Chemical Technology
Сторінка на lp.edu.ua	http://lp.edu.ua/node/121
Власний сайт	http://old.lp.edu.ua/index.php?id=2026&L=jvpkufswajmlz

Кафедру хімічої технології переробки нафти та газу засновано 1924 року. З листопада 2001 року кафедра є у складі Інституту Хімії та хімічних технологій.

Загальна інформація про кафедру

Кафедра хімічної технології переробки нафти та газу була заснована в 1924 р., однак підготовку інженерів за фахом хімічна технологія переробки нафти почали проводити ще з 1891 р. В цей час при кафедрі хімічної технології ввели окремий курс технології нафти, який доручили читати доцентові кафедри Р.Залозецькому.

В 1886 р. у Львівській політехніці (на той час Технічна Академія) організовано дослідну лабораторію по нафті, якою спочатку керував Б. Павлєвський (завідувач кафедри хімічної технології), а з 1891 р. — Р.Залозецький.

Основними напрямками роботи Р.Залозецького були: дослідження парафінових вуглеводнів і нафтенових кислот; дослідження і використання кислого гудрону; очищення озокериту з використанням адсорбентів, інше.

Перша світова війна призупинила розвиток Львівської політехніки. Її відродження відбулося лише в <nobr>1921-1922 рр.</nobr> У 1924 році створено кафедру технології нафти і газу, і її першим завідувачем став С.Пілят.

На той час основний науковий напрямок кафедри зберігся з часів Р. Залозецького і доповнився новими у відповідності з потребами часу, такими як селективне очищення олив, деасфальтизація, виробництво сажі й поверхнево-активних сполук. Війна Німеччини з колишнім СРСР призупинила діяльність кафедри.

У післявоєнний час кафедрою завідували: дружина С.Пілята — Єва Нейман-Пілят, пізніше д.т.н., проф. С.Попов <nobr>(1945-1949 рр.,</nobr> <nobr>1953-1958 рр.),</nobr> доц. Д.Стром <nobr>(1949-1952 рр.).</nobr> З 1958 по 1980 рік кафедру очолював проф. Б.Гриненко, який довго співпрацював з доцентом А.Зелізним в області високотемпературного піролізу метану. З 1957 р. при кафедрі організовано проблемну лабораторію, основним науковим напрямком якої були каталітичний крекінг на природних алюмосилікатах і синтез поверхнево-активних речовин на базі нафтової сировини. Загалом же при Б.Гриненку науковий напрямок кафедри значно розширився і включав у себе використання нафтових залишків (проф. В.Антонишин), екстракційні процеси в нафтопереробці (доц. А.Зелізний і проф. М.Прокопець), адсорбційні процеси в нафтопереробці (проф. Л.Квітковський).

З 1981 по 1982 рр. завідувачем кафедри був академік Р.Кучер, а з 1983 по 1994 рр. — проф. В.Шевчук, при якому сформувався новий напрямок науково-дослідницької роботи кафедри, а саме каталітичне перетворення вуглеводневих газів з метою одержання ароматичних вуглеводнів.

У 1994 р. до керівництва кафедри приступив проф. М.Братичак — фахівець з нафтохімічного та органічного синтезу. Він очолив науковий напрямок з утилізації відходів нафтопереробної та нафтохімічної промисловостей з метою створення нових полімерних смол з різними функціональними групами, які знаходять застосування як активні додатки до полімерних матеріалів.

Ннапрями наукової діяльності

Відомі випускники кафедри

• Курліщук Валерій Васильович — директор «Львівдіпронафтохім», м. Львів;
• Дутчак Василь Миколайович — перший заступник голови правління — головний інженер ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття», м. Надвірна;
• Білик Микола Йосипович — технічний директор ЗАТ «Херсонський нафтопереробний завод», м. Херсон.

Партнери кафедри

=