Кафедра опору матеріалів та будівельної механіки

Матеріал з Electronic Encyclopedia of Lviv Polytechnic
Перейти до: навігація, пошук
Кафедра опору матеріалів
Embl OM.png
Тип підрозділу кафедра
Абревіатура ОМ
К-сть кандидатів наук 4
К-сть доцентів 3
К-сть докторів наук 3
К-сть професорів 3
Приналежність Інститут будівництва та інженерії довкілля
Завідувач кафедри д.т.н., проф. Харченко Євген Валентинович
Розташування (адреса) 79013, Львів, вул.Карпінського 6, 2-й корпус, кім. 321
Сторінка на lp.edu.ua http://lp.edu.ua/node/63
Власний сайт http://old.lp.edu.ua/index.php?id=1795

Кафедра опору матеріалів— це навчально-науковий підрозділ Інституту будівництва та інженерії довкілля і одна з найстаріших кафедр Національного університету «Львівська політехніка». Кафедра є загальноосвітньою і здійснює викладання дисциплін «Опір матеріалів», «Теорія пружності, пластичності та повзучості», «Механіка руйнування елементів конструкцій» для студентів Інституту інженерної механіки та транспорту, Інституту будівництва та інженерії довкілля, Інституту енергетики та систем керування, Військового інституту.

Історія кафедри

Викладання опору матеріалів як фундаментальної інженерної дисципліни розпочалося ще в 1871 р. на кафедрі механіки і теорії ґрунтів тодішньої Львівської технічної академії.

Лабораторію опору матеріалів, як один із підрозділів механіко-дослідної станції, організовано в 1898 р. У 1904 році відкрито кафедру технічної механіки, на якій опір матеріалів викладав професор Масимільян Губер (M. Huber) — автор загальновідомої енергетичної теорії міцності матеріалів. У 1908 р. М. Губер очолив кафедру. У 1919 р. кафедра одержала назву другої кафедри механіки. Після переїзду М. Губера до Варшавської політехніки в 1928 р. лекції та лабораторні заняття з опору матеріалів проводив професор Володимир Бужинський (W. Burzyński). В 1934 р. за конкурсом він був обраний завідувачем кафедри технічної механіки, де працював до 1946 р.

Після відновлення у 1944 році роботи Львівського політехнічного інституту кафедрою у різні роки завідували:

  • к.т.н., доц. Глоговський Володимир Костянтинович (1944-1946; 1947-1952 р.р.),
  • чл. АН УРСР, д.ф.-м.н., проф. Савін Георгій Миколайович (1946-1947 р. р.),
  • чл. АН Киргизької РСР, д.ф.-м.н., проф. Леонов Михайло Якович (1953-1956 р.р.),
  • к.ф.-м.н., доц. Афендік Леонід Григорович (1956-1964 р. р.),
  • к.ф.-м.н., доц. Копейкін Юрій Дмитрович (1964-1965 р. р.),
  • к.т.н., проф. Посацький Степан Львович (1965-1971 р. р.),
  • д.т.н., проф. Мочернюк Дмитро Юрійович (1971-1993 р. р.),
  • к.т.н., доц. Білобран Богдан Степанович (1993-1996 р. р.),
  • д.ф.-м.н., проф. Хай Мирослав Васильович (1996-2002 р. р.).

З 2003 р. кафедру очолює д.т.н., проф. Харченко Євген Валентинович.

Адміністративно кафедра опору матеріалів відносилася до інженерно-будівельного факультету (1944-1945 рр.), була загальноінститутською (1945-1946 рр.) та перебувала у складі різних факультетів: механічного (1947-1954 рр.), інженерно-будівельного (1955-1971 рр.), теплотехнічного (1971-1992 рр.), механіко-машинобудівного (1992-2001 рр.), Інституту інженерної механіки та транспорту (2001-2008 рр.), а з 2008 р. входить до складу Інституту будівництва та інженерії довкілля.

У 1975 р. на кафедрі організовано науково-дослідну лабораторію НДЛ-59. Виконано біля 30-ти госпдоговірних робіт за замовленням різних промислових підприємств та організацій: УМН «Дружба», «Львівсільмаш», ПО «Львівтрансгаз», ДК «Укртрансгаз», НВО «Київпромарматура», ВНДІБТ (Москва), НВО «Енергія» (Москва), НИИПИнефтегазстроймаш (Брянськ, Росія) та ін. В останні роки особливо активно розвиваються наукові дослідження на замовлення УМН «Дружба» та УМГ «Львівтрансгаз». Протягом 60-80-х років при кафедрі успішно діяло відділення Студентського проектно-конструкторського бюро (СПКБ) з випробування на міцність елементів машин та конструкцій.

До 1972 р. кафедра забезпечувала вивчення опору матеріалів для всіх інженерних спеціальностей інституту. Після введення у програми дисципліни «Прикладна механіка» викладання коротких курсів опору матеріалів було передано на кафедри теоретичної механіки, деталей машин та приладів точної механіки, що призвело до значного зменшення кількісного складу кафедри опору матеріалів. Поряд з класичним курсом опору матеріалів на кафедрі викладаються основи теорії пружності, пластичності та повзучості, основи теорії руйнування та контактні задачі, чисельні методи розрахунку стрижневих систем. З кінця 70-х років кафедра є опорною з опору матеріалів у Західному регіоні і здійснює координацію організаційної та навчально-методичної роботи у вузах, коледжах та технікумах Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської та Чернівецької областей.

У 1976 р. кафедру опору матеріалів разом з її лабораторією перебазовано із головного корпусу у новозбудований ІІ-ий навчальний корпус, де вона знаходиться дотепер.

До важливих науково-методичних здобутків кафедри належить підручник з опору матеріалів проф. С. Л. Посацького (1963 р. і 1973 р.), наукові посібники з теорії пружності доц. Ольхового І. М., з механіки руйнування проф. М. В. Хая, конспект лекцій з теорії пружності французькою мовою доц. Б. С. Білобрана, навчальний посібник «Короткий курс опору матеріалів» доц. І. М. Ольхового, доц. Б.М. Стасюка, доц. В. З. Станкевича, навчальний посібник «Прикладна механіка», проф. В. Т. Павлище, проф. Є. В. Харченка, проф. А. Ф. Барвінського та доц. Ю. Г. Гаршнєва, навчальний посібник «Опір матеріалів» доц. Л. І. Гурняка, доц. Ю. В. Гуцуляка, Т. Б. Юзьківа.

Дослідження в галузі механіки твердого деформівного тіла, динаміки та міцності машин і конструкцій на кафедрі опору матеріалів започаткував відомий вчений М. Губер. Подальші грунтовні дослідження в цьому напрямку повязані з роботами В. Бужинського, Г. М. Савіна, М. Я. Леонова, Л. Г. Афендіка, Ю. Д. Копейкіна, С. Л. Посацького, Д. Ю. Мочернюка, М. В. Хая, які у різні роки завідували кафедрою.