Відмінності між версіями «Вацлав Червінський»

Матеріал з Electronic Encyclopedia of Lviv Polytechnic
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 48: Рядок 48:
 
=Біографія=
 
=Біографія=
  
−
Станіслав Лукасевич народився 23 квітня 1884 р. в південній частині Центральної Польщі, у м. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%BD%D1%87%D1%96%D0%B2 Піньчув], 90 км. від м. Кракова. У 1902 р. закінчив класичну гімназію в м. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%86%D1%96 Кельце], нагороджений золотою медаллю. Протягом 1902–1905 рр. навчався на механічному факультеті [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0 Варшавської політехніки].
+
Вацлав Червінський народився 16 жовтня 1900 р. в м.[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2 Чорткові], Чортківського повіту, [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%97 Королівства Галичини та Володимирії] (тепер – Чортківський р-н Тернопільської області).
−
+
−
Диплом інженера-механіка отримав на механічному факультеті [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Технічного університету в  Дрездені] у 1911 р.<ref>Politechnika Warszawska 1915–1925 : księga pamiątkowa / red. prof. Leon Staniewicz. Warszawa : Politechnika Warszawska, 2009. S.322.</ref>. Після закінчення навчання працював у Варшаві конструктором та інженером-монтажником на фабриках будівельних машин, керівником проектного бюро.
+
  
−
В цей час, протягом 1912–1916 рр. читав курс лекцій із загального машинознавства, водневих та вітрових двигунів в технічній секції [https://pl.wikipedia.org/wiki/Towarzystwo_Kurs%C3%B3w_Naukowych_(1905%E2%80%931918) Товариства наукових курсів] у Варшаві<ref>Dziesięciolecie Wolnej Wszechnicy Polskiej TKN: sprawozdanie z działalności Towarzystwa Kursów Naukowych, 1906–1916. Warszawa, 1917. S.111, 254 </ref>. З 1915 р. був науковим керівником технічного відділу Товариства.
+
Дані, про вступ В. Червінського на навчання до Львівської політехніки відсутні, ймовірно у 1922 р. він вступив на механічний факультет.
 +
Навчався у політехніці на механічному відділі в конструкторській групі. Викладачами на той час були: док. Зигмунт Фукс, док. Юзеф Ризнер, інж. Адольф Поляк, Станіслав Рогальський, які викладали предмети: аеродинаміка, статика авіаційних конструкцій, механіка польоту, авіаційна метрологія, будова конструкції планера, конструкції двигунів. Практичні заняття для студентів конструкторської групи проходили в аеродинамічній лабораторії та в планерних майстернях Авіаційної спілки студентів Львівської політехніки ([https://pl.wikipedia.org/wiki/Zwi%C4%85zek_Awiatyczny_Student%C3%B3w_Politechniki_Lwowskiej Związek Awiatyczny Studentów Politechniki Lwowskiej]), а згодом у Львівських авіаційних майстернях ([https://pl.wikipedia.org/wiki/Lwowskie_Warsztaty_Lotnicze Lwowskie warsztaty lotnicze]).
  
−
Був одним із засновників та першим ректором [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0 Ґданської політехніки] в 1945–1946 н.р. У вересні 1945 року був призначений звичайним професором кафедри «Підйомно-транспортних машин» Ґданської політехніки. З вересня 1947 р. також читав лекції у [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A9%D0%B5%D1%86%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Вищій інженерній школі] в Щецині. В 1953 р. йому присвоєно вчений ступінь доктора технічних наук.
+
У 1931 р. здобув диплом інженера на механічному факультеті Львівської політехніки в конструкторській групі та почав працювати в авіаційній галузі<ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1933–1934. We Lwowie : nakladem Politechniki Lwowskiej, 1931. Т. 59. S. 242.</ref> .  
  
−
У 1959 році вийшов на пенсію і переїхав до [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%B2%D0%B0 Варшави].  
+
15 березня 1932 р. створено Інститут техніки планеризму ([https://pl.wikipedia.org/wiki/Instytut_Techniki_Szybownictwa Instytut Techniki Szybownictwa]), конструкторський відділ якого очолив Вацлав Червінський<ref>Instytut Techniki Szybownictwa we Lwowie // Skrzydlata Polska. 1932. № 6. S. 107. URL : https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/350037/edition/334270/content (Last access: 15.09.2022); Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1932–1933. Т. 60. We Lwowie : nakladem Politechniki Lwowskiej, 1932. S. 229.</ref> .  
  
−
Помер 9 листопада 1960 р. Похований на [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B7%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%86%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%80 Повонзківському цвинтарі].
+
У 1936 р. він перейшов на роботу до Державного авіаційного заводу ([https://pl.wikipedia.org/wiki/Pa%C5%84stwowe_Zak%C5%82ady_Lotnicze Państwowe Zakłady Lotnicze]) у Варшаві.
 +
 
 +
У перші дні Другої світової війни керівництво і технічний персонал Державного авіаційного заводу у Варшаві отримали наказ виїхати до румунського кордону, щоб створити підприємство по складанню англійських і французьких літаків. Тоді, разом з хвилею військових і цивільних біженців конструктор опинився в Румунії. Потім через Югославію та Грецію потрапив до Франції, а після її падіння – до Англії<ref>Glass A. Polskie konstrukcje lotnicze 1893-1939 / Andrzej Glass. Warszawa: Wydawnictwa Komunikacji i Łącznósci, 1976. S. 55.</ref> . У вересні 1939 р. працював на французькому авіазаводі в Тулузі, а згодом його було переведено до Військово-технологічного інституту в Англії. В 1941 р. виїхав до Канади, і був направлений до британського відділення авіабудівельної компанії De Havilland Aircraft of Canada в Даунсв’ю (Торонто) під керівництвом інженера Всеволода Яна Якимюка.
 +
 
 +
У 1941 р. Вацлав Червінский та Хіларі Стикольт заснували компанію Canadian Wooden Aircraft Limited, яка спеціалізувалася на виробництві дерев’яних деталей для британських винищувачів.
 +
Після Другої світової війни вона була переобладнана для виготовлення меблів, які проектував Вацлав Червінский<ref>Historia niezwykłego kolekcjonera / Katarzyna Jedynak. URL : https://www.agraart.pl/historia-niezwyklego-kolekcjonera/ (Last access: 15.09.2022).</ref> .
 +
 
 +
Протягом 1942–1959 рр. читав лекції з конструювання та аеродинаміки літаків в Інституті аеронавігаційних досліджень університету Торонто (UTIAS) на авіаційному факультеті.
 +
 
 +
Займався фотографією, живописом, дизайном, брав участь у багатьох виставках. Відомі його фото літаків, які можна переглянути в часописі «Życie Techniczne». Варто відзначити альбом «Sport szybowcowy, lotnictwo», що містить 170 його фотографій зроблених протягом 1928–1930 рр. На звороті деяких світлин зазначено: «Фотографував W. Czerwiński», «Секція пропаганди Авіаційної спілки студентів Львівської політехніки»<ref>Sport szybowcowy, lotnictwo. Album Związku Awiatycznego Studentów Politechniki Lwowskiej : fotografi sytuacyjne [1928–1930] / foto Wacława Czerwińskiego. Lwów, 1930. 55 s. URL : https://onebid.pl/pl/fotografie-sport-szybowcowy-lotnictwo-album-zwiazku-awiatycznego-studentow-politechniki-lwowskiej-fotografie-sytuacyjne/1123320 (Last access: 15.09.2022).</ref> .
 +
 
 +
Спроектував вітраж із зображенням св. Яцека Одровонжа у польському костелі (з нагоди 1000-річчя Хрещення Польщі). Вітраж і досі є основним елементом оздоблення вівтаря (згідно даних на сайті Інституту Оскара Галецького в Канаді, 2017).
 +
 
 +
Вацлав Червінський помер 17 червня 1988 р., похований на кладовищі у Даунсв’ю (Торонто, Канада ).
  
 
=Професійна діяльність=
 
=Професійна діяльність=
 
==Діяльність у Львівській політехніці==
 
==Діяльність у Львівській політехніці==
  
−
Після відкриття в 1915 р. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0 Варшавської політехніки] викладав машинознавство на посаді асистента кафедри «Технічних рисунків» механічного факультету, згодом кафедри «Деталей машин». У 1919–1927 рр. працював заступником професора кафедри підйомних машин і транспортного устаткування на механічному та електричному факультетах, доцентом кафедри машинознавства на факультеті сухопутної та водної інженерії Варшавської політехніки. Очолював наукову установу підйомних машин і транспортного устаткування<ref> Program Politechniki Warszawskiej na rok akademicki 1925/26. Warszawa : nakładem Politechniki Warszawskiej.1925. T. 11. S. 155. </ref>. Працював керівником відділу технічних шкіл в [https://pl.wikipedia.org/wiki/Ministerstwo_Wyzna%C5%84_Religijnych_i_O%C5%9Bwiecenia_Publicznego Міністерстві віровизнання та освіти].  
+
Cвій перший планер В. Червінський спроектував і побудував ще будучи студентом, позначивши його символами CW-1 (скорочено від Czerwiński Wacław). Спершу була сконструйована модель у масштабі 1:10, яка пройшла випробування в 1924 р. У червні цього ж року до конструювання планера приєдналася Авіаційна спілка. За допомогою інженера Л. Бялковського він виготовив крила, фурнітуру та зібрав планер. А восени 1926 р. планер переведено в новий ангар Ліги протиповітряної і газової оборони ([https://pl.wikipedia.org/wiki/Liga_Obrony_Powietrznej_i_Przeciwgazowej Liga Obrony Powietrznej i Przeciwgazowej] – LOPP) в аеропорту Скнилова. 1927 р. він експонувався на державній виставці спортивного обладнання в павільйоні LOPP. 25 травня 1928 р. на цьому планері Стефан Гжещик встановив перший рекорд тривалості польоту, який склав 4 хв. 13 с., що стало точкою відліку для розвитку планеризму (на той час це був абсолютний рекорд для Польщі).  
  
−
У 1927 р. С. Лукасевича запросили до [https://lpnu.ua/ Львівської політехніки] на посаду надзвичайного професора ІІІ кафедри «Будівництва підйомних машин та транспортного устаткування»<ref>Politechnika Lwowska: jej stan obecny i potrzeby. Lwów, 1932. S. 172. </ref>.  
+
В студентські роки, крім CW-1, ним сконструйовано також планери моделей: CW-2, CW-3 та CW-4.
  
−
1 жовтня 1937 р. Станіслава Лукасевича призначили звичайним професором будівництва підйомних машин механічного факультету<ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1938/39. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1938. T. 66. S. 6, 227.</ref>.  
+
У 1929 р. В. Червінський будучи співзасновником планерних майстерень авіаційної спілки студентів, приступив до виготовлення навчальних планерів: CW-2 з закритою кабіною та CW-3 – перший польський тренувальний планер. З 23 жовтня по 3 листопада 1929 р. планер CW-2 брав участь у другій експедиції планеристів у Безмєхово, де С. Гжещик встановив новий рекорд,  протримавшись у повітрі 2 год 11 хв<ref>Czerwinski W. O budowie i oblataniu pierwszych szybowców w Związku Awiatycznym S. P. L. / Waclaw Czerwinski // Związek Awiatycznny Studentów Politechniiki 1909–1935. Lwów, 1935. S. 4, 5.</ref> .
  
−
У 1931–1932 н.р. його обрали деканом механічного факультету<ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1930/31. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1930. T. 58. S. 79.</ref>, а в наступному навчальному році призначили заступником декана того ж факультету<ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1931/32. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1931. T. 59. S. 83.</ref>.  
+
У 1929 р. В. Червінський відкрив райони в яких обладнано летовища: у Бещадських горах, с. Безмєхово, де згодом була заснована Навчальна вертолітна школа (Wyczynowowa Szkoła Glowcowa) та в с. Устяново, де був створений Військовий планерний табір ([https://pl.wikipedia.org/wiki/Wojskowy_Ob%C3%B3z_Szybowcowy Wojskowy Obóz Szybowcowy]).
  
−
9 жовтня 1933 р. під час урочистої інавгураційної частини Станіслав Лукасевич виступив з лекцією «Про роль будівництва в навчанні, а також в технічному та економічному житті»<ref>Łukasiewicz S. O znaczeniu konstrukcji w nauczaniu, oraz w życiu technicznem i gospodarczem / S. Łukasiewicz // Życie techniczne. 1933. № 1–2. S. 2. ; Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1934/35. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1934. T. 62. S. 191.</ref>.
+
У 1930 р. спроектований планер CW-4, перший польський двомісний, високопродуктивний планер<ref>Sikorski Z. Nieco historii / Zdzisław Sikorski // Życie Techniczne. 1938. R 14, z. 6. S.277.</ref> . У липні 1930 р. він експонувався на Міжнародній виставці комунікацій та туризму у Познані.  
  
−
У Львівській політехніці в 1930–1931 н.р. впроваджено новий курс лекцій з авіації. Їх організацією займався Станіслав Лукасевич. Авіаційні студії були перейменовані Постановою Ради механічного факультету 3 листопада 1938 року в авіаційну секцію машинного відділення. Авіаційну секцію сформували на основі конструкторської групи механічного факультету. Діяльність секції полягала в підготовці висококваліфікованих інженерів в авіаційній промисловості та авіаційних установах. Навчальна програма надавала студентам право на здобуття фахової технічної освіти на механічному факультеті, а також додатково формувала професійні навики та спеціалізацію в галузі авіаційних технологій, планерів і авіаційних двигунів. Обов'язковими предметами для курсу з авіації були: аеродинаміка та гідромеханіка, бортмеханіка, практика в аеродинамічній лабораторії, авіаційна метеорологія, польотна механіка та конструювання планера з випробуваннями, двигуни внутрішнього згоряння<ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1936/37. T.66. Lwów : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1936. S. 121.</ref>. Програма включала окрім конструкторських і практичні заняття. С. Лукасевич вів лабораторні заняття з планерів та двигунів внутрішнього згоряння для студентів авіаційної секції.
+
Ще в студентські роки, протягом 1930–1931 рр. Вацлав Червінський, почав працювати молодшим асистентом на кафедрі механічної технології Львівської політехніки<ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1930–1931. We Lwowie : nakladem Politechniki Lwowskiej, 1930. Т. 58. S. 82.</ref> . Упродовж 1931–1932 рр. був асистентом на механічному факультеті, на кафедрі будови машин Львівської політехніки. На посаді доцента викладав статику та гідродинаміку<ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1931–1932. We Lwowie : nakladem Politechniki Lwowskiej, 1931. Т. 59. S. 86.</ref> .
  
−
5 березня 1932 р. при Львівській політехніці з ініціативи Львівського воєводського комітету [https://pl.wikipedia.org/wiki/Liga_Obrony_Powietrznej_i_Przeciwgazowej Ліги протиповітряної і газової оборони] і за згодою Мінзв’язку було створено [https://pl.wikipedia.org/wiki/Instytut_Techniki_Szybownictwa Інститут техніки планеризму], який у 1936 р. перейменовано в Інститут техніки планеризму та мотопланеризму. Основною метою діяльності цієї наукової установи були дослідження та перспективні розробки в галузі планеризму та мотопланеризму, а також розвиток авіаційного спорту. Станіслав Лукасевич був призначений головним керівником цього інституту<ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1939/40. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1939. T. 67. S. 16 ; Архів НУ «ЛП». Ф. Р-120. Оп. Спр.</ref>. У завдання Інституту входило створення виробничих і експериментальних планерів і мотопланерів, оцінка проектів і конструкцій, розробка технічного регламенту на конструкцію планерів, дослідження в галузі аеродинаміки, механіки польоту, техніки пілотування, методології планерної підготовки, метеорологія та авіаційні матеріали. Інститут фінансувався Головною управою Ліги протиповітряної і газової оборони у Варшаві і мав стати науково-дослідним центром планеризму<ref>Instytut Techniki Szybownictwa we Lwowie // Skrzydlata Polska. 1932. № 6 (92). S. 107.</ref>. В 1937 р. Інститут техніки планеризму та мотопланеризму об'єднався з Інститутом технічної авіації в науково-дослідну установу Львівської політехніки<ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1938/39. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1938. T. 66. S. 222.</ref>. На початках своєї діяльності Інститут техніки з планеризму користувався обладнанням Аеродинамічної лабораторії, налагодив тісну співпрацю з Інститутом геофізики університету Яна Казимира у Львові, Головною військовою метеорологічною станцією та Державним метеорологічним інститутом<ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1933/34. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1933. Т. 61. S. 221. </ref>.  
+
Як технічний керівник Інституту техніки планеризму та доцент Львівської політехніки, він отримав кошти (пільги з субсидій) від головного відділу Ліги протиповітряної і газової оборони для поїздки на німецькі змагання з планерного спорту в гірський масив [https://en.wikipedia.org/wiki/Rh%C3%B6n_Mountains Рен] у Німеччині та до Франції для вивчення конструкції планерів<ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1933–1934. We Lwowie : nakladem Politechniki Lwowskiej, 1933. Т. 61. S. 251.</ref> .
  
−
Водночас в 1931–1939 рр. входив в склад Наглядової комісії Аеродинамічної лабораторії, будівництво якої було завершено і введено в експлуатацію в 1929 р.<ref>Politechnika Lwowska: jej stan obecny i potrzeby. Lwów, 1932. S. 202 ; Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1939/40. We Lwowie : Politechnika Lwowska, 1939. T. 67. S. 15. ; Hudzicki T. Laboratorium Aerodynamiczne Politechniki Lwowskiej / T. Hudzicki // Życie techniczne. 1938. R. 14, z. 6. S. 210.</ref>. У 1939 р. було закінчено будівництво Лабораторії авіаційних двигунів на Скнилові. Передбачалося в новому навчальному році вперше впровадити базові заняття для студентів авіаційних студій<ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1939/40. We Lwowie : Politechnika Lwowska, 1939. T. 67. S. 231.</ref>. С. Лукасевича призначили керівником Лабораторії авіаційних двигунів<ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1939/40. We Lwowie : Politechnika Lwowska, 1939. T. 67. S. 16.</ref>.
+
У студентські роки розпочалась його кар’єра пілота. 3 серпня 1933 р. Вацлав Червінський та З. Жабський облітали прототип CWJ-біс «Skaut» у планерній школі Львівського аероклубу, яка знадилася на горі в Червоному Камені.
  
−
На механічному факультеті вів предмети з будівництва підйомних машин, транспортного обладнання, конструкцій машин, будівельних машин, зварних конструкцій в машинобудуванні, будівництва обладнання з видобутку нафти, зварних конструкцій для деталей машин та зварних конструкцій для мостів і брам. Практичні заняття проводив з будівництва підйомних машин, транспортного обладнання, конструювання обладнання з видобутку нафти.
+
==Проєктно-конструкторська, винахідницька діяльність==
  
−
Автор численних науково-дослідних проектів у галузі підйомних установок для корабелень, портів, електростанцій і заводів, а також керівник наукових досліджень з міцності та рушійної сили планерної техніки та метеорології. Протягом 1919–1934 рр. видав 6 навчальних посібників.
+
1931 р. став початком співпраці Вацлава Червінського та Владислава Яворського у планерних майстернях Авіаційної спілки. Внаслідок їх співпраці сконструйовано планери CWJ (CWJ скорочено від Czerwiński Wacław – CW та Jaworski – J). Пізніше разом з В. Яворським розробив навчальний планер ITS-II.
 +
Сконструйований у 1931 р. навчальний планер CWJ став одним з найменших тренувальних планерів у Європі того часу<ref>Krzywobłocki Z.L.Szybowiec dwumiejcowy, pomiiarowy i do lotów ślepych / Z.L Krzywobłocki // Życie Techniczne. 1935. R 11, № 7. S.202, 203.</ref> .  
  
−
З 1933 року Інститут техніки планеризму у співпраці з Аеродинамічною лабораторією Львівської політехніки почав видавати спеціалізований журнал під назвою [https://esu.com.ua/search_articles.php?id=59711 «Czasopismo Lotnicze»], яке в 1934 році змінило назву на «Lwowskie Czasopismo Lotnicze». Окрім наукових публікацій, співробітники Інституту публікували науково-популярні статті. С. Лукасевич став автором декількох наукових публікацій в цьому журналі: «Znamienne wyczynyny niemieckich szybowcow o małej rozpiętości w r. 1933», «Od Kierownictwa Instytutu techniki szybownictwa», «Przyczynek do aeronawigacji żaglowej w związku z wytyczaniem tras przelotów w Bezmiechowej».
+
У цих планерних майстернях також будувалися планери: CW-5, [https://pl.wikipedia.org/wiki/CW-5_bis CW-5 біс], [https://pl.wikipedia.org/wiki/CW-7 CW-7], [https://pl.wikipedia.org/wiki/CW-8 CW-8]. Згодом майстерні налагодили серійний випуск планерів: CW-8, CW-5 біс та CWJ-біс.
  
−
[[File:ISTUS.jpg|200px|thumb|left|[https://fbc.pionier.net.pl/details/nn49cs4 Програма з'їзду Міжнародної комісії з досліджень безмоторної планерної авіації]]]
+
У 1932 р. разом з В. Яворським видав перший польський підручник з аматорського конструювання планерів. На межі 1932–1933 рр. конструктори розробили нову модель [https://pl.wikipedia.org/wiki/CWJ_bis_Skaut CWJ-біс «Skaut»] <ref>Nowy szybowiec szkolny „Skaut" typu CWJ-bis // Skrzydlata Polska. 1933. № 8. S. 288-289. URL : https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/349916/edition/334186/content (Last access: 15.09.2022).</ref> .
  
−
Представляв дослідження Інституту з техніки планеризму і мотопланеризму на міжнародних з’їздах інженерів та механіків, брав участь у складі комісій<ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1935/36. Lwow : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1935. T. 63. S. 217.</ref>. Був членом Політехнічного товариства у Львові<ref>Spraz Towarzystwa // Czasopismo Techniczne. Lwow : nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowe, 1936. Т. 54, № 15. S. 268.</ref>. С. Лукасевич організував та очолив науковий комітет Міжнародної комісії з досліджень безмоторної планерної авіації на VIII міжнародному з'їзді у Львові, який проходив 14–20 травня 1939 р. Тоді було представлено міжнародні покази планерних зльотів і технічні характеристики моделей планерів<ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1939/40. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1939. T. 67. S. 275.</ref>. С. Лукасевич брав активну участь у роботах будівельної Технічної комісії з розбудови механічного та електротехнічного факультетів Львівської політехніки<ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1938/39. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1938. T. 66. S. 223–226, 224, 245.</ref>. Після ґрунтовного трирічного вивчення потреб окремих відділів та інститутів було підготовлено програму та умови проведення конкурсу на архітектурний проект будівельного майданчика<ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1937/38. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1937. T. 65. S. 211</ref>. У 1938 р. на урочистому засіданні у справах розбудови факультетів Львівської політехніки професор Станіслав Лукасевич представив програму зведених авіаційних конструкцій, які повинні були включати будівлі для авіаційної секції з Інститутом техніки планеризму та авіації, Аеродинамічного інституту, Лабораторії досліджень на міцність авіаційних компонентів, Лабораторії планерів та Лабораторії авіаційних двигунів<ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1939/40. We Lwowie : Politechnika Lwowska, 1939. T. 67. S. 234.</ref>. У вересні 1939 року планувалося розпочати будівництво трьох споруд для розбудови авіаційного напрямку. Самі будівлі мали намір ввести в експлуатацію в середині 1940 року<ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1939/40. We Lwowie : Politechnika Lwowska, 1939. T. 67. S. 235.</ref>. Початок радянсько-польської війни у вересні 1939 р. перервав всі плани на невизначений термін.
+
На той час ще не було планера призначеного для планерної акробатики, це спонукало В. Червінського до створення моделі CW-7, який став першим пілотажним планером у Львові.
  
−
За весь період своєї діяльності у Львівській політехніці С. Лукасевич опікувався студентським [https://pl.wikipedia.org/wiki/Zwi%C4%85zek_Awiatyczny_Student%C3%B3w_Politechniki_Lwowskiej авіаційним товариством] Львівської політехніки, аж до часу його ліквідації в 1939 р.<ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1939/40. We Lwowie : Politechnika Lwowska, 1939. T. 67. S. 279.</ref>. Професор захоплювався авіацією та планерним спортом, проведенням навчально-практичних тренувань на моделях, виховував творче завзяття у студентів Львівського аероклубу. У спеціалізованих групах був прихильником виробництва планерів в університетських майстернях м. Львова.  
+
Восени 1935 р. конструктор залишив планерні майстерні у Львові та став головним інженером і конструктором планерів у Військових планерних майстернях ([https://pl.wikipedia.org/wiki/Wojskowe_Warsztaty_Szybowcowe_%E2%80%93_Krak%C3%B3w Wojskowe warsztaty szybowcowe]) у Кракові, що розташовувались у парку 2-го авіаполку в аеропорту Раковіце. Де створив 5 нових прототипів: [https://en.wikipedia.org/wiki/W.W.S.1_Salamandra WWS-1 «Salamandra»], навчальний [https://pl.wikipedia.org/wiki/WWS-2_%C5%BBaba WWS-2 «Żaba»], модифікований варіант «Żabа-II» і «Żaba-II bis» та [https://uk.wikicsu.ru/wiki/W.W.S.3_Delfin WWS-3 «Дельфін»]. Щорічне серійне виробництво у майстернях складало 80 планерів.  
  
−
Згідно архівних документів С. Лукасевич продовжив працювати завідувачем кафедри «Підйомних машин» у Львівському політехнічному інституті в 1939–1941 рр.<ref>Архів НУ «ЛП». Ф. Р-120. Оп. 1-л. Спр. 82. Прикази по институту по личному составу Т. 1.</ref>.
+
У 1936 р. став головою авіаконструкторської бригади на Підляському авіаційному заводі ([https://pl.wikipedia.org/wiki/Podlaska_Wytw%C3%B3rnia_Samolot%C3%B3w Podlaskiej Wytwórni Samolotów]) у Білій Підляській, де він розробив проєкти конструкції трьох планерів PWS-101–103<ref>Glass A. Polskie konstrukcje lotnicze 1893-1939 / Andrzej Glass. Warszawa: Wydawnictwa Komunikacji i Łącznósci, 1976. S. 393–394, 399, 400.</ref> .
 +
Конструктор, хоч залишив Львів, але і надалі співпрацював з Львівською політехнікою, в її Аеродинамічній лабораторії проводив випробування різних моделей планерів. Також продовжував співпрацю з Львівськими авіаційними майстернями.
 +
 
 +
У Білій Підляській Вацлав Червінський разом з інж. Зигмунтом Яблонським сконструював два свої перші літаки моделі [https://pl.wikipedia.org/wiki/Wy%C5%BCe%C5%82 «Wyżel»]. Це був унікальний двомоторний літак для навчання навігації екіпажів бомбардувальників<ref>Samolot szkolny «Wyżel» // Skrzydlata Polska. 1938. № 11. S. 337. URL: https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/350990/edition/335205/content (Last access: 15.09.2022).</ref> . Дослідний зразок був виставлений на 16-му Міжнародному авіасалоні в Парижі, де отримав схвальні відгуки.  
 +
 
 +
Конструкцію планера [https://pl.wikipedia.org/wiki/PWS-101 PWS-101] у липні 1937 р. представлено на Міжнародних змаганнях з планерного спорту в Рон-Вассеркуппе. Він був виставлений на авіавиставці у Парижі 1938 р., взяв участь у міжнародних змаганнях, які проводилися Міжнародною дослідницькою комісією над безмоторною планерною авіацією (ISTUS) у Львові. У 1938 р. на планері цієї моделі Тадеуш Гура встановив світовий рекорд дальності польоту в 573 км (на трасі Безмєхово–Вільнюс). А Вацлав Червінський отримав нагороду Асоціації польських авіаційних промисловців як конструктор планера, на якому виконано найдовший політ.
 +
 
 +
В 1941 р. працював на авіаційному заводі Canadian Wooden Aircraft Ltd, де займав посаду головного інженера. Тут виготовлено три нових планери: DH «Sparrow», CWA «Wren» і CWA «Robin».
 +
 
 +
В авіабудівній компанії Авро Ейркрафт ([https://ru.wikipedia.org/wiki/Avro_Canada Avro Aircraft Ltd.]) в Мальтоні (Онтаріо) він працював до 1959 р. Працюючи на цих заводах, брав участь у проектуванні таких літаків, як C-102 «Jetliner», CF-100 «Canuck», відомого далекобійного винищувача [https://ru.wikipedia.org/wiki/Avro_Canada_CF-105_Arrow CF-105 «Arrow»], а також був залучений до роботи над проєктом експериментального літаючого апарату [https://en.wikipedia.org/wiki/Avro_Canada_VZ-9_Avrocar VZ-9 «Avrocar»]. Згодом працював у Національній дослідницькій раді Канади в Оттаві в секції надзвукової аеродинаміки. Він працював там до 1966 р.
 +
 
 +
В Торонто в університеті ([https://www.utias.utoronto.ca/ UTIAS]) разом з проф. Беверлі Шенстоном сконструював ще два планери: навчальний «Loudon» і двомісний «Harbinger».
 +
 
 +
Після виходу на пенсію продовжив наукову та інженерну діяльність, а також працював на заводі алюмінієвих конструкцій DAF-INDAL Corp. Був консультантом з проектування повітряних турбін (вітряних млинів) і займався питанням посадки вертольотів на кораблі<ref>Inż. Wacław Czerwiński (1900 – 1988). URL : http://halecki.org/wybitni-polacy-w-kanadzie/inz-waclaw-czerwinski/ (Last access: 15.09.2022).</ref> .
 +
 
 +
Вацлав Червінський був надзвичайно талановитим інженером та практиком у галузі аерокосмічної та машинобудівної техніки, його цінували за практичні та унікальні технічні рішення. Він автор 30 канадських патентів, щодо технічних рішень в авіації.
  
 
==Нагороди та членство==
 
==Нагороди та членство==
  
−
1914 р. член Товариства техніків у Варшаві<ref>Stowarzyszenie Techników w Warszawie // Przeglad Techniczny. 1915. 3 listopada (№ 43–44)., T. 50. [S. 417]. </ref>.
+
У студентські роки В. Червінський став членом Авіаційної спілки, яка була своєрідною школою конструкторів планерів. З 1924 р. керував технічною секцією спілки<ref>Związek Awiatyczny Studentów Politechniki L wowskiej // Życie Techniczne. 1926. R 5, № 9. S.151.</ref> .
 +
У 1928 р. став членом Товариства техніків у Варшаві<ref>Strowarzyszenie techników Polskich w Warszawe // Nowiny Techniczne. 1928. № 41. S.141.</ref> .  
  
−
Був нагороджений численними нагородами, зокрема [https://pl.wikipedia.org/wiki/Krzy%C5%BC_Zas%C5%82ugi Золотим Хрестом заслуги] за внесок в організацію професійно-технічної освіти (1929)<ref>Zarządzenia Władz Naczelnych // Monitoor Polski. Warszawa. 1929. 13 kwietnia, (№ 94). </ref>, [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD_%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%89%D1%96 Орденами Відродження Польщі] в 1936<ref>Program Politechniki Lwowskiei na rok akademicki 1938/39. We Lwowe : nakładem Politechniki Lwowskiei, 1938. T. 66. S. 6.</ref> і 1959 рр.
+
У 1935 р. В. Червінський отримав нагороду [https://pl.wikipedia.org/wiki/Krzy%C5%BC_Zas%C5%82ugi Золотий Хрест Заслуги] за внесок у розвиток та популяризацію військової авіації<ref>Tegoroczne odznaczenia za pracę w lotnictwie // Skrzydlata Polska. 1935. № 11. S. 323. URL : https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/350284/edition/334511/content (Last access: 15.09.2022).</ref> .
  
−
==[[Бібліографія Вацлава Червінського]]==
+
За дослідження в галузі авіації отримав премію FW (Кейсі) Болдуіна за найкращу статтю, опубліковану в 1961 р. в «Canadian Aeronautical Journal». [https://en.wikipedia.org/wiki/Soaring_Association_of_Canada Асоціацією літання Канади] нагороджений Почесною грамотою.
 +
 
 +
Був членом Асоціації літання Канади, [https://pl.wikipedia.org/wiki/Aeroklub_Polski Польського аероклубу], [https://polisheng.ca/history_n.html Асоціації польських інженерів та техніків у Канаді], членом [https://en.wikipedia.org/wiki/Canadian_Aeronautics_and_Space_Institute Інституту аеронавтики та космічного простору] і співробітником [https://en.wikipedia.org/wiki/American_Institute_of_Aeronautics_and_Astronautics Американського інституту аеронавтики та астронавтики].
 +
 
 +
= Вшанування пам'яті =
 +
 
 +
Під час Другої світової війни майже всі польські планери та їх технічна документація були знищені. Та все ж окремі екземпляри винахідницької діяльності В. Червінського збережені та експонуються в музеях.
 +
 
 +
Залишилася одна модель WWS-1 «Salamandra», її можна побачити у Фінському музеї авіації. А в колекції Музею авіації та космонавтики в Кракові зберігся планер WWS-2 «Żaba», який, переховували під час війни в Кросно. Його відновлено у 1947 р. У колекції [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%9E%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BE Королівського музею Онтаріо] в Торонто зберігається, один стілець, з виготовленого колись ним набору обідніх стільців із формованої фанери. А інший стілець, марки Меблі для аероклубу можна зустріти  у колекції Канадського історичного музею<ref>Furniture makes history / Robert Lemon. URL : https://sevenandnine.ca/stratford-stories/furniture-makes-history/ (Last access: 15.09.2022).</ref> .
 +
 
 +
=Примітки=
  
−
= Примітки =
 
 
{{reflist}}
 
{{reflist}}
−
(с) Дану статтю підготували: бібліотекарка першої категорії Козел Надія та головний бібліотекар к.і.н. Франків Ірина.
+
 
 +
=[[Бібліографія Вацлава Червінського]]=
 +
 
 +
(с) Дану статтю підготувалa головна бібліотекарка к.і.н. Ірина Франкків.

Версія за 15:58, 2 листопада 2022

Вацлав Червінський *
Wacław Czerwiński.jpg
Вацлав Червінський
Ім'я при народженні Вацлав
Дата народження 16 жовтня 1900 р.
Місце народження м. Чортків, Чортківський р-н, Тернопільської області
Помер 17 червня 1988 р.
Торонто, Канада
Поховання кладовище у Даунсв’ю (Торонто, Канада )
Роки життя 88
Alma mater Львівська політехніка
Дата закінчення 1931 р.
Спеціальність механіка, авіація
Кваліфікаційний рівень авіаконструктор, спеціаліст з аеродинаміки
Відомий у зв’язку з діяльністю у галузі аерокосмічної та машинобудівної техніки

Вацлав Червінський (Wacław Czerwiński) – авіаконструктор, пілот, спеціаліст з аеродинаміки та всесвітньо відомий конструктор планерів, науковий співробітник і викладач Львівської політехніки, Університету Торонто та Національної дослідницької ради Канади.

Біографія

Вацлав Червінський народився 16 жовтня 1900 р. в м.Чорткові, Чортківського повіту, Королівства Галичини та Володимирії (тепер – Чортківський р-н Тернопільської області).

Дані, про вступ В. Червінського на навчання до Львівської політехніки відсутні, ймовірно у 1922 р. він вступив на механічний факультет. Навчався у політехніці на механічному відділі в конструкторській групі. Викладачами на той час були: док. Зигмунт Фукс, док. Юзеф Ризнер, інж. Адольф Поляк, Станіслав Рогальський, які викладали предмети: аеродинаміка, статика авіаційних конструкцій, механіка польоту, авіаційна метрологія, будова конструкції планера, конструкції двигунів. Практичні заняття для студентів конструкторської групи проходили в аеродинамічній лабораторії та в планерних майстернях Авіаційної спілки студентів Львівської політехніки (Związek Awiatyczny Studentów Politechniki Lwowskiej), а згодом у Львівських авіаційних майстернях (Lwowskie warsztaty lotnicze).

У 1931 р. здобув диплом інженера на механічному факультеті Львівської політехніки в конструкторській групі та почав працювати в авіаційній галузі[1] .

15 березня 1932 р. створено Інститут техніки планеризму (Instytut Techniki Szybownictwa), конструкторський відділ якого очолив Вацлав Червінський[2] .

У 1936 р. він перейшов на роботу до Державного авіаційного заводу (Państwowe Zakłady Lotnicze) у Варшаві.

У перші дні Другої світової війни керівництво і технічний персонал Державного авіаційного заводу у Варшаві отримали наказ виїхати до румунського кордону, щоб створити підприємство по складанню англійських і французьких літаків. Тоді, разом з хвилею військових і цивільних біженців конструктор опинився в Румунії. Потім через Югославію та Грецію потрапив до Франції, а після її падіння – до Англії[3] . У вересні 1939 р. працював на французькому авіазаводі в Тулузі, а згодом його було переведено до Військово-технологічного інституту в Англії. В 1941 р. виїхав до Канади, і був направлений до британського відділення авіабудівельної компанії De Havilland Aircraft of Canada в Даунсв’ю (Торонто) під керівництвом інженера Всеволода Яна Якимюка.

У 1941 р. Вацлав Червінский та Хіларі Стикольт заснували компанію Canadian Wooden Aircraft Limited, яка спеціалізувалася на виробництві дерев’яних деталей для британських винищувачів. Після Другої світової війни вона була переобладнана для виготовлення меблів, які проектував Вацлав Червінский[4] .

Протягом 1942–1959 рр. читав лекції з конструювання та аеродинаміки літаків в Інституті аеронавігаційних досліджень університету Торонто (UTIAS) на авіаційному факультеті.

Займався фотографією, живописом, дизайном, брав участь у багатьох виставках. Відомі його фото літаків, які можна переглянути в часописі «Życie Techniczne». Варто відзначити альбом «Sport szybowcowy, lotnictwo», що містить 170 його фотографій зроблених протягом 1928–1930 рр. На звороті деяких світлин зазначено: «Фотографував W. Czerwiński», «Секція пропаганди Авіаційної спілки студентів Львівської політехніки»[5] .

Спроектував вітраж із зображенням св. Яцека Одровонжа у польському костелі (з нагоди 1000-річчя Хрещення Польщі). Вітраж і досі є основним елементом оздоблення вівтаря (згідно даних на сайті Інституту Оскара Галецького в Канаді, 2017).

Вацлав Червінський помер 17 червня 1988 р., похований на кладовищі у Даунсв’ю (Торонто, Канада ).

Професійна діяльність

Діяльність у Львівській політехніці

Cвій перший планер В. Червінський спроектував і побудував ще будучи студентом, позначивши його символами CW-1 (скорочено від Czerwiński Wacław). Спершу була сконструйована модель у масштабі 1:10, яка пройшла випробування в 1924 р. У червні цього ж року до конструювання планера приєдналася Авіаційна спілка. За допомогою інженера Л. Бялковського він виготовив крила, фурнітуру та зібрав планер. А восени 1926 р. планер переведено в новий ангар Ліги протиповітряної і газової оборони (Liga Obrony Powietrznej i Przeciwgazowej – LOPP) в аеропорту Скнилова. 1927 р. він експонувався на державній виставці спортивного обладнання в павільйоні LOPP. 25 травня 1928 р. на цьому планері Стефан Гжещик встановив перший рекорд тривалості польоту, який склав 4 хв. 13 с., що стало точкою відліку для розвитку планеризму (на той час це був абсолютний рекорд для Польщі).

В студентські роки, крім CW-1, ним сконструйовано також планери моделей: CW-2, CW-3 та CW-4.

У 1929 р. В. Червінський будучи співзасновником планерних майстерень авіаційної спілки студентів, приступив до виготовлення навчальних планерів: CW-2 з закритою кабіною та CW-3 – перший польський тренувальний планер. З 23 жовтня по 3 листопада 1929 р. планер CW-2 брав участь у другій експедиції планеристів у Безмєхово, де С. Гжещик встановив новий рекорд, протримавшись у повітрі 2 год 11 хв[6] .

У 1929 р. В. Червінський відкрив райони в яких обладнано летовища: у Бещадських горах, с. Безмєхово, де згодом була заснована Навчальна вертолітна школа (Wyczynowowa Szkoła Glowcowa) та в с. Устяново, де був створений Військовий планерний табір (Wojskowy Obóz Szybowcowy).

У 1930 р. спроектований планер CW-4, перший польський двомісний, високопродуктивний планер[7] . У липні 1930 р. він експонувався на Міжнародній виставці комунікацій та туризму у Познані.

Ще в студентські роки, протягом 1930–1931 рр. Вацлав Червінський, почав працювати молодшим асистентом на кафедрі механічної технології Львівської політехніки[8] . Упродовж 1931–1932 рр. був асистентом на механічному факультеті, на кафедрі будови машин Львівської політехніки. На посаді доцента викладав статику та гідродинаміку[9] .

Як технічний керівник Інституту техніки планеризму та доцент Львівської політехніки, він отримав кошти (пільги з субсидій) від головного відділу Ліги протиповітряної і газової оборони для поїздки на німецькі змагання з планерного спорту в гірський масив Рен у Німеччині та до Франції для вивчення конструкції планерів[10] .

У студентські роки розпочалась його кар’єра пілота. 3 серпня 1933 р. Вацлав Червінський та З. Жабський облітали прототип CWJ-біс «Skaut» у планерній школі Львівського аероклубу, яка знадилася на горі в Червоному Камені.

Проєктно-конструкторська, винахідницька діяльність

1931 р. став початком співпраці Вацлава Червінського та Владислава Яворського у планерних майстернях Авіаційної спілки. Внаслідок їх співпраці сконструйовано планери CWJ (CWJ скорочено від Czerwiński Wacław – CW та Jaworski – J). Пізніше разом з В. Яворським розробив навчальний планер ITS-II. Сконструйований у 1931 р. навчальний планер CWJ став одним з найменших тренувальних планерів у Європі того часу[11] .

У цих планерних майстернях також будувалися планери: CW-5, CW-5 біс, CW-7, CW-8. Згодом майстерні налагодили серійний випуск планерів: CW-8, CW-5 біс та CWJ-біс.

У 1932 р. разом з В. Яворським видав перший польський підручник з аматорського конструювання планерів. На межі 1932–1933 рр. конструктори розробили нову модель CWJ-біс «Skaut» [12] .

На той час ще не було планера призначеного для планерної акробатики, це спонукало В. Червінського до створення моделі CW-7, який став першим пілотажним планером у Львові.

Восени 1935 р. конструктор залишив планерні майстерні у Львові та став головним інженером і конструктором планерів у Військових планерних майстернях (Wojskowe warsztaty szybowcowe) у Кракові, що розташовувались у парку 2-го авіаполку в аеропорту Раковіце. Де створив 5 нових прототипів: WWS-1 «Salamandra», навчальний WWS-2 «Żaba», модифікований варіант «Żabа-II» і «Żaba-II bis» та WWS-3 «Дельфін». Щорічне серійне виробництво у майстернях складало 80 планерів.

У 1936 р. став головою авіаконструкторської бригади на Підляському авіаційному заводі (Podlaskiej Wytwórni Samolotów) у Білій Підляській, де він розробив проєкти конструкції трьох планерів PWS-101–103[13] . Конструктор, хоч залишив Львів, але і надалі співпрацював з Львівською політехнікою, в її Аеродинамічній лабораторії проводив випробування різних моделей планерів. Також продовжував співпрацю з Львівськими авіаційними майстернями.

У Білій Підляській Вацлав Червінський разом з інж. Зигмунтом Яблонським сконструював два свої перші літаки моделі «Wyżel». Це був унікальний двомоторний літак для навчання навігації екіпажів бомбардувальників[14] . Дослідний зразок був виставлений на 16-му Міжнародному авіасалоні в Парижі, де отримав схвальні відгуки.

Конструкцію планера PWS-101 у липні 1937 р. представлено на Міжнародних змаганнях з планерного спорту в Рон-Вассеркуппе. Він був виставлений на авіавиставці у Парижі 1938 р., взяв участь у міжнародних змаганнях, які проводилися Міжнародною дослідницькою комісією над безмоторною планерною авіацією (ISTUS) у Львові. У 1938 р. на планері цієї моделі Тадеуш Гура встановив світовий рекорд дальності польоту в 573 км (на трасі Безмєхово–Вільнюс). А Вацлав Червінський отримав нагороду Асоціації польських авіаційних промисловців як конструктор планера, на якому виконано найдовший політ.

В 1941 р. працював на авіаційному заводі Canadian Wooden Aircraft Ltd, де займав посаду головного інженера. Тут виготовлено три нових планери: DH «Sparrow», CWA «Wren» і CWA «Robin».

В авіабудівній компанії Авро Ейркрафт (Avro Aircraft Ltd.) в Мальтоні (Онтаріо) він працював до 1959 р. Працюючи на цих заводах, брав участь у проектуванні таких літаків, як C-102 «Jetliner», CF-100 «Canuck», відомого далекобійного винищувача CF-105 «Arrow», а також був залучений до роботи над проєктом експериментального літаючого апарату VZ-9 «Avrocar». Згодом працював у Національній дослідницькій раді Канади в Оттаві в секції надзвукової аеродинаміки. Він працював там до 1966 р.

В Торонто в університеті (UTIAS) разом з проф. Беверлі Шенстоном сконструював ще два планери: навчальний «Loudon» і двомісний «Harbinger».

Після виходу на пенсію продовжив наукову та інженерну діяльність, а також працював на заводі алюмінієвих конструкцій DAF-INDAL Corp. Був консультантом з проектування повітряних турбін (вітряних млинів) і займався питанням посадки вертольотів на кораблі[15] .

Вацлав Червінський був надзвичайно талановитим інженером та практиком у галузі аерокосмічної та машинобудівної техніки, його цінували за практичні та унікальні технічні рішення. Він автор 30 канадських патентів, щодо технічних рішень в авіації.

Нагороди та членство

У студентські роки В. Червінський став членом Авіаційної спілки, яка була своєрідною школою конструкторів планерів. З 1924 р. керував технічною секцією спілки[16] . У 1928 р. став членом Товариства техніків у Варшаві[17] .

У 1935 р. В. Червінський отримав нагороду Золотий Хрест Заслуги за внесок у розвиток та популяризацію військової авіації[18] .

За дослідження в галузі авіації отримав премію FW (Кейсі) Болдуіна за найкращу статтю, опубліковану в 1961 р. в «Canadian Aeronautical Journal». Асоціацією літання Канади нагороджений Почесною грамотою.

Був членом Асоціації літання Канади, Польського аероклубу, Асоціації польських інженерів та техніків у Канаді, членом Інституту аеронавтики та космічного простору і співробітником Американського інституту аеронавтики та астронавтики.

Вшанування пам'яті

Під час Другої світової війни майже всі польські планери та їх технічна документація були знищені. Та все ж окремі екземпляри винахідницької діяльності В. Червінського збережені та експонуються в музеях.

Залишилася одна модель WWS-1 «Salamandra», її можна побачити у Фінському музеї авіації. А в колекції Музею авіації та космонавтики в Кракові зберігся планер WWS-2 «Żaba», який, переховували під час війни в Кросно. Його відновлено у 1947 р. У колекції Королівського музею Онтаріо в Торонто зберігається, один стілець, з виготовленого колись ним набору обідніх стільців із формованої фанери. А інший стілець, марки Меблі для аероклубу можна зустріти у колекції Канадського історичного музею[19] .

Примітки

  1. ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1933–1934. We Lwowie : nakladem Politechniki Lwowskiej, 1931. Т. 59. S. 242.
  2. ↑ Instytut Techniki Szybownictwa we Lwowie // Skrzydlata Polska. 1932. № 6. S. 107. URL : https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/350037/edition/334270/content (Last access: 15.09.2022); Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1932–1933. Т. 60. We Lwowie : nakladem Politechniki Lwowskiej, 1932. S. 229.
  3. ↑ Glass A. Polskie konstrukcje lotnicze 1893-1939 / Andrzej Glass. Warszawa: Wydawnictwa Komunikacji i Łącznósci, 1976. S. 55.
  4. ↑ Historia niezwykłego kolekcjonera / Katarzyna Jedynak. URL : https://www.agraart.pl/historia-niezwyklego-kolekcjonera/ (Last access: 15.09.2022).
  5. ↑ Sport szybowcowy, lotnictwo. Album Związku Awiatycznego Studentów Politechniki Lwowskiej : fotografi sytuacyjne [1928–1930] / foto Wacława Czerwińskiego. Lwów, 1930. 55 s. URL : https://onebid.pl/pl/fotografie-sport-szybowcowy-lotnictwo-album-zwiazku-awiatycznego-studentow-politechniki-lwowskiej-fotografie-sytuacyjne/1123320 (Last access: 15.09.2022).
  6. ↑ Czerwinski W. O budowie i oblataniu pierwszych szybowców w Związku Awiatycznym S. P. L. / Waclaw Czerwinski // Związek Awiatycznny Studentów Politechniiki 1909–1935. Lwów, 1935. S. 4, 5.
  7. ↑ Sikorski Z. Nieco historii / Zdzisław Sikorski // Życie Techniczne. 1938. R 14, z. 6. S.277.
  8. ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1930–1931. We Lwowie : nakladem Politechniki Lwowskiej, 1930. Т. 58. S. 82.
  9. ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1931–1932. We Lwowie : nakladem Politechniki Lwowskiej, 1931. Т. 59. S. 86.
  10. ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1933–1934. We Lwowie : nakladem Politechniki Lwowskiej, 1933. Т. 61. S. 251.
  11. ↑ Krzywobłocki Z.L.Szybowiec dwumiejcowy, pomiiarowy i do lotów ślepych / Z.L Krzywobłocki // Życie Techniczne. 1935. R 11, № 7. S.202, 203.
  12. ↑ Nowy szybowiec szkolny „Skaut" typu CWJ-bis // Skrzydlata Polska. 1933. № 8. S. 288-289. URL : https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/349916/edition/334186/content (Last access: 15.09.2022).
  13. ↑ Glass A. Polskie konstrukcje lotnicze 1893-1939 / Andrzej Glass. Warszawa: Wydawnictwa Komunikacji i Łącznósci, 1976. S. 393–394, 399, 400.
  14. ↑ Samolot szkolny «Wyżel» // Skrzydlata Polska. 1938. № 11. S. 337. URL: https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/350990/edition/335205/content (Last access: 15.09.2022).
  15. ↑ Inż. Wacław Czerwiński (1900 – 1988). URL : http://halecki.org/wybitni-polacy-w-kanadzie/inz-waclaw-czerwinski/ (Last access: 15.09.2022).
  16. ↑ Związek Awiatyczny Studentów Politechniki L wowskiej // Życie Techniczne. 1926. R 5, № 9. S.151.
  17. ↑ Strowarzyszenie techników Polskich w Warszawe // Nowiny Techniczne. 1928. № 41. S.141.
  18. ↑ Tegoroczne odznaczenia za pracę w lotnictwie // Skrzydlata Polska. 1935. № 11. S. 323. URL : https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/350284/edition/334511/content (Last access: 15.09.2022).
  19. ↑ Furniture makes history / Robert Lemon. URL : https://sevenandnine.ca/stratford-stories/furniture-makes-history/ (Last access: 15.09.2022).

Бібліографія Вацлава Червінського

(с) Дану статтю підготувалa головна бібліотекарка к.і.н. Ірина Франкків.

Отримано з https://wiki.lpnu.ua/wiki/index.php?title=Вацлав_Червінський&oldid=67819