Вацлав Червінський

Матеріал з Electronic Encyclopedia of Lviv Polytechnic
Перейти до: навігація, пошук
Вацлав Червінський *
Wacław Czerwiński.jpg
Вацлав Червінський
Ім'я при народженні Вацлав
Дата народження 16 жовтня 1900 р.
Місце народження м. Чортків, Чортківський р-н, Тернопільської області
Помер 17 червня 1988 р.
Торонто, Канада
Поховання кладовище у Даунсв’ю (Торонто, Канада )
Роки життя 88
Alma mater Львівська політехніка
Дата закінчення 1931 р.
Спеціальність механіка, авіація
Кваліфікаційний рівень авіаконструктор, спеціаліст з аеродинаміки
Відомий у зв’язку з діяльністю у галузі аерокосмічної та машинобудівної техніки

Вацлав Червінський (Wacław Czerwiński) – авіаконструктор, пілот, спеціаліст з аеродинаміки та всесвітньо відомий конструктор планерів, науковий співробітник і викладач Львівської політехніки, Університету Торонто та Національної дослідницької ради Канади.

Біографія

Вацлав Червінський народився 16 жовтня 1900 р. в м.Чорткові, Чортківського повіту, Королівства Галичини та Володимирії (тепер – Чортківський р-н Тернопільської області).

Дані, про вступ В. Червінського на навчання до Львівської політехніки відсутні, ймовірно у 1922 р. він вступив на механічний факультет. Навчався у політехніці на механічному відділі в конструкторській групі. Викладачами на той час були: док. Зигмунт Фукс, док. Юзеф Ризнер, інж. Адольф Поляк, Станіслав Рогальський, які викладали предмети: аеродинаміка, статика авіаційних конструкцій, механіка польоту, авіаційна метрологія, будова конструкції планера, конструкції двигунів. Практичні заняття для студентів конструкторської групи проходили в аеродинамічній лабораторії та в планерних майстернях Авіаційної спілки студентів Львівської політехніки (Związek Awiatyczny Studentów Politechniki Lwowskiej), а згодом у Львівських авіаційних майстернях (Lwowskie warsztaty lotnicze).

У 1931 р. здобув диплом інженера на механічному факультеті Львівської політехніки в конструкторській групі та почав працювати в авіаційній галузі[1] .

15 березня 1932 р. створено Інститут техніки планеризму (Instytut Techniki Szybownictwa), конструкторський відділ якого очолив Вацлав Червінський[2] .

У 1936 р. він перейшов на роботу до Державного авіаційного заводу (Państwowe Zakłady Lotnicze) у Варшаві.

У перші дні Другої світової війни керівництво і технічний персонал Державного авіаційного заводу у Варшаві отримали наказ виїхати до румунського кордону, щоб створити підприємство по складанню англійських і французьких літаків. Тоді, разом з хвилею військових і цивільних біженців конструктор опинився в Румунії. Потім через Югославію та Грецію потрапив до Франції, а після її падіння – до Англії[3] . У вересні 1939 р. працював на французькому авіазаводі в Тулузі, а згодом його було переведено до Військово-технологічного інституту в Англії. В 1941 р. виїхав до Канади, і був направлений до британського відділення авіабудівельної компанії De Havilland Aircraft of Canada в Даунсв’ю (Торонто) під керівництвом інженера Всеволода Яна Якимюка.

У 1941 р. Вацлав Червінский та Хіларі Стикольт заснували компанію Canadian Wooden Aircraft Limited, яка спеціалізувалася на виробництві дерев’яних деталей для британських винищувачів. Після Другої світової війни вона була переобладнана для виготовлення меблів, які проектував Вацлав Червінский[4] .

Протягом 1942–1959 рр. читав лекції з конструювання та аеродинаміки літаків в Інституті аеронавігаційних досліджень університету Торонто (UTIAS) на авіаційному факультеті.

Займався фотографією, живописом, дизайном, брав участь у багатьох виставках. Відомі його фото літаків, які можна переглянути в часописі «Życie Techniczne». Варто відзначити альбом «Sport szybowcowy, lotnictwo», що містить 170 його фотографій зроблених протягом 1928–1930 рр. На звороті деяких світлин зазначено: «Фотографував W. Czerwiński», «Секція пропаганди Авіаційної спілки студентів Львівської політехніки»[5] .

Спроектував вітраж із зображенням св. Яцека Одровонжа у польському костелі (з нагоди 1000-річчя Хрещення Польщі). Вітраж і досі є основним елементом оздоблення вівтаря (згідно даних на сайті Інституту Оскара Галецького в Канаді, 2017).

Вацлав Червінський помер 17 червня 1988 р., похований на кладовищі у Даунсв’ю (Торонто, Канада ).

Професійна діяльність

Діяльність у Львівській політехніці

Cвій перший планер В. Червінський спроектував і побудував ще будучи студентом, позначивши його символами CW-1 (скорочено від Czerwiński Wacław). Спершу була сконструйована модель у масштабі 1:10, яка пройшла випробування в 1924 р. У червні цього ж року до конструювання планера приєдналася Авіаційна спілка. За допомогою інженера Л. Бялковського він виготовив крила, фурнітуру та зібрав планер. А восени 1926 р. планер переведено в новий ангар Ліги протиповітряної і газової оборони (Liga Obrony Powietrznej i Przeciwgazowej – LOPP) в аеропорту Скнилова. 1927 р. він експонувався на державній виставці спортивного обладнання в павільйоні LOPP. 25 травня 1928 р. на цьому планері Стефан Гжещик встановив перший рекорд тривалості польоту, який склав 4 хв. 13 с., що стало точкою відліку для розвитку планеризму (на той час це був абсолютний рекорд для Польщі).

В студентські роки, крім CW-1, ним сконструйовано також планери моделей: CW-2, CW-3 та CW-4.

У 1929 р. В. Червінський будучи співзасновником планерних майстерень авіаційної спілки студентів, приступив до виготовлення навчальних планерів: CW-2 з закритою кабіною та CW-3 – перший польський тренувальний планер. З 23 жовтня по 3 листопада 1929 р. планер CW-2 брав участь у другій експедиції планеристів у Безмєхово, де С. Гжещик встановив новий рекорд, протримавшись у повітрі 2 год 11 хв[6] .

У 1929 р. В. Червінський відкрив райони в яких обладнано летовища: у Бещадських горах, с. Безмєхово, де згодом була заснована Навчальна вертолітна школа (Wyczynowowa Szkoła Glowcowa) та в с. Устяново, де був створений Військовий планерний табір (Wojskowy Obóz Szybowcowy).

У 1930 р. спроектований планер CW-4, перший польський двомісний, високопродуктивний планер[7] . У липні 1930 р. він експонувався на Міжнародній виставці комунікацій та туризму у Познані.

Ще в студентські роки, протягом 1930–1931 рр. Вацлав Червінський, почав працювати молодшим асистентом на кафедрі механічної технології Львівської політехніки[8] . Упродовж 1931–1932 рр. був асистентом на механічному факультеті, на кафедрі будови машин Львівської політехніки. На посаді доцента викладав статику та гідродинаміку[9] .

Як технічний керівник Інституту техніки планеризму та доцент Львівської політехніки, він отримав кошти (пільги з субсидій) від головного відділу Ліги протиповітряної і газової оборони для поїздки на німецькі змагання з планерного спорту в гірський масив Рен у Німеччині та до Франції для вивчення конструкції планерів[10] .

У студентські роки розпочалась його кар’єра пілота. 3 серпня 1933 р. Вацлав Червінський та З. Жабський облітали прототип CWJ-біс «Skaut» у планерній школі Львівського аероклубу, яка знадилася на горі в Червоному Камені.

Проєктно-конструкторська, винахідницька діяльність

1931 р. став початком співпраці Вацлава Червінського та Владислава Яворського у планерних майстернях Авіаційної спілки. Внаслідок їх співпраці сконструйовано планери CWJ (CWJ скорочено від Czerwiński Wacław – CW та Jaworski – J). Пізніше разом з В. Яворським розробив навчальний планер ITS-II. Сконструйований у 1931 р. навчальний планер CWJ став одним з найменших тренувальних планерів у Європі того часу[11] .

У цих планерних майстернях також будувалися планери: CW-5, CW-5 біс, CW-7, CW-8. Згодом майстерні налагодили серійний випуск планерів: CW-8, CW-5 біс та CWJ-біс.

У 1932 р. разом з В. Яворським видав перший польський підручник з аматорського конструювання планерів. На межі 1932–1933 рр. конструктори розробили нову модель CWJ-біс «Skaut» [12] .

На той час ще не було планера призначеного для планерної акробатики, це спонукало В. Червінського до створення моделі CW-7, який став першим пілотажним планером у Львові.

Восени 1935 р. конструктор залишив планерні майстерні у Львові та став головним інженером і конструктором планерів у Військових планерних майстернях (Wojskowe warsztaty szybowcowe) у Кракові, що розташовувались у парку 2-го авіаполку в аеропорту Раковіце. Де створив 5 нових прототипів: WWS-1 «Salamandra», навчальний WWS-2 «Żaba», модифікований варіант «Żabа-II» і «Żaba-II bis» та WWS-3 «Дельфін». Щорічне серійне виробництво у майстернях складало 80 планерів.

У 1936 р. став головою авіаконструкторської бригади на Підляському авіаційному заводі (Podlaskiej Wytwórni Samolotów) у Білій Підляській, де він розробив проєкти конструкції трьох планерів PWS-101–103[13] . Конструктор, хоч залишив Львів, але і надалі співпрацював з Львівською політехнікою, в її Аеродинамічній лабораторії проводив випробування різних моделей планерів. Також продовжував співпрацю з Львівськими авіаційними майстернями.

У Білій Підляській Вацлав Червінський разом з інж. Зигмунтом Яблонським сконструював два свої перші літаки моделі «Wyżel». Це був унікальний двомоторний літак для навчання навігації екіпажів бомбардувальників[14] . Дослідний зразок був виставлений на 16-му Міжнародному авіасалоні в Парижі, де отримав схвальні відгуки.

Конструкцію планера PWS-101 у липні 1937 р. представлено на Міжнародних змаганнях з планерного спорту в Рон-Вассеркуппе. Він був виставлений на авіавиставці у Парижі 1938 р., взяв участь у міжнародних змаганнях, які проводилися Міжнародною дослідницькою комісією над безмоторною планерною авіацією (ISTUS) у Львові. У 1938 р. на планері цієї моделі Тадеуш Гура встановив світовий рекорд дальності польоту в 573 км (на трасі Безмєхово–Вільнюс). А Вацлав Червінський отримав нагороду Асоціації польських авіаційних промисловців як конструктор планера, на якому виконано найдовший політ.

В 1941 р. працював на авіаційному заводі Canadian Wooden Aircraft Ltd, де займав посаду головного інженера. Тут виготовлено три нових планери: DH «Sparrow», CWA «Wren» і CWA «Robin».

В авіабудівній компанії Авро Ейркрафт (Avro Aircraft Ltd.) в Мальтоні (Онтаріо) він працював до 1959 р. Працюючи на цих заводах, брав участь у проектуванні таких літаків, як C-102 «Jetliner», CF-100 «Canuck», відомого далекобійного винищувача CF-105 «Arrow», а також був залучений до роботи над проєктом експериментального літаючого апарату VZ-9 «Avrocar». Згодом працював у Національній дослідницькій раді Канади в Оттаві в секції надзвукової аеродинаміки. Він працював там до 1966 р.

В Торонто в університеті (UTIAS) разом з проф. Беверлі Шенстоном сконструював ще два планери: навчальний «Loudon» і двомісний «Harbinger».

Після виходу на пенсію продовжив наукову та інженерну діяльність, а також працював на заводі алюмінієвих конструкцій DAF-INDAL Corp. Був консультантом з проектування повітряних турбін (вітряних млинів) і займався питанням посадки вертольотів на кораблі[15] .

Вацлав Червінський був надзвичайно талановитим інженером та практиком у галузі аерокосмічної та машинобудівної техніки, його цінували за практичні та унікальні технічні рішення. Він автор 30 канадських патентів, щодо технічних рішень в авіації.

Нагороди та членство

У студентські роки В. Червінський став членом Авіаційної спілки, яка була своєрідною школою конструкторів планерів. З 1924 р. керував технічною секцією спілки[16] . У 1928 р. став членом Товариства техніків у Варшаві[17] .

У 1935 р. В. Червінський отримав нагороду Золотий Хрест Заслуги за внесок у розвиток та популяризацію військової авіації[18] .

За дослідження в галузі авіації отримав премію FW (Кейсі) Болдуіна за найкращу статтю, опубліковану в 1961 р. в «Canadian Aeronautical Journal». Асоціацією літання Канади нагороджений Почесною грамотою.

Був членом Асоціації літання Канади, Польського аероклубу, Асоціації польських інженерів та техніків у Канаді, членом Інституту аеронавтики та космічного простору і співробітником Американського інституту аеронавтики та астронавтики.

Вшанування пам'яті

Під час Другої світової війни майже всі польські планери та їх технічна документація були знищені. Та все ж окремі екземпляри винахідницької діяльності В. Червінського збережені та експонуються в музеях.

Залишилася одна модель WWS-1 «Salamandra», її можна побачити у Фінському музеї авіації. А в колекції Музею авіації та космонавтики в Кракові зберігся планер WWS-2 «Żaba», який, переховували під час війни в Кросно. Його відновлено у 1947 р. У колекції Королівського музею Онтаріо в Торонто зберігається, один стілець, з виготовленого колись ним набору обідніх стільців із формованої фанери. А інший стілець, марки Меблі для аероклубу можна зустріти у колекції Канадського історичного музею[19] .

Примітки

  1. ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1933–1934. We Lwowie : nakladem Politechniki Lwowskiej, 1931. Т. 59. S. 242.
  2. ↑ Instytut Techniki Szybownictwa we Lwowie // Skrzydlata Polska. 1932. № 6. S. 107. URL : https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/350037/edition/334270/content (Last access: 15.09.2022); Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1932–1933. Т. 60. We Lwowie : nakladem Politechniki Lwowskiej, 1932. S. 229.
  3. ↑ Glass A. Polskie konstrukcje lotnicze 1893-1939 / Andrzej Glass. Warszawa: Wydawnictwa Komunikacji i Łącznósci, 1976. S. 55.
  4. ↑ Historia niezwykłego kolekcjonera / Katarzyna Jedynak. URL : https://www.agraart.pl/historia-niezwyklego-kolekcjonera/ (Last access: 15.09.2022).
  5. ↑ Sport szybowcowy, lotnictwo. Album Związku Awiatycznego Studentów Politechniki Lwowskiej : fotografi sytuacyjne [1928–1930] / foto Wacława Czerwińskiego. Lwów, 1930. 55 s. URL : https://onebid.pl/pl/fotografie-sport-szybowcowy-lotnictwo-album-zwiazku-awiatycznego-studentow-politechniki-lwowskiej-fotografie-sytuacyjne/1123320 (Last access: 15.09.2022).
  6. ↑ Czerwinski W. O budowie i oblataniu pierwszych szybowców w Związku Awiatycznym S. P. L. / Waclaw Czerwinski // Związek Awiatycznny Studentów Politechniiki 1909–1935. Lwów, 1935. S. 4, 5.
  7. ↑ Sikorski Z. Nieco historii / Zdzisław Sikorski // Życie Techniczne. 1938. R 14, z. 6. S.277.
  8. ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1930–1931. We Lwowie : nakladem Politechniki Lwowskiej, 1930. Т. 58. S. 82.
  9. ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1931–1932. We Lwowie : nakladem Politechniki Lwowskiej, 1931. Т. 59. S. 86.
  10. ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1933–1934. We Lwowie : nakladem Politechniki Lwowskiej, 1933. Т. 61. S. 251.
  11. ↑ Krzywobłocki Z.L.Szybowiec dwumiejcowy, pomiiarowy i do lotów ślepych / Z.L Krzywobłocki // Życie Techniczne. 1935. R 11, № 7. S.202, 203.
  12. ↑ Nowy szybowiec szkolny „Skaut" typu CWJ-bis // Skrzydlata Polska. 1933. № 8. S. 288-289. URL : https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/349916/edition/334186/content (Last access: 15.09.2022).
  13. ↑ Glass A. Polskie konstrukcje lotnicze 1893-1939 / Andrzej Glass. Warszawa: Wydawnictwa Komunikacji i Łącznósci, 1976. S. 393–394, 399, 400.
  14. ↑ Samolot szkolny «Wyżel» // Skrzydlata Polska. 1938. № 11. S. 337. URL: https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/350990/edition/335205/content (Last access: 15.09.2022).
  15. ↑ Inż. Wacław Czerwiński (1900 – 1988). URL : http://halecki.org/wybitni-polacy-w-kanadzie/inz-waclaw-czerwinski/ (Last access: 15.09.2022).
  16. ↑ Związek Awiatyczny Studentów Politechniki L wowskiej // Życie Techniczne. 1926. R 5, № 9. S.151.
  17. ↑ Strowarzyszenie techników Polskich w Warszawe // Nowiny Techniczne. 1928. № 41. S.141.
  18. ↑ Tegoroczne odznaczenia za pracę w lotnictwie // Skrzydlata Polska. 1935. № 11. S. 323. URL : https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/350284/edition/334511/content (Last access: 15.09.2022).
  19. ↑ Furniture makes history / Robert Lemon. URL : https://sevenandnine.ca/stratford-stories/furniture-makes-history/ (Last access: 15.09.2022).

Бібліографія Вацлава Червінського

(с) Дану статтю підготувалa головна бібліотекарка к.і.н. Ірина Франкків.

Отримано з https://wiki.lpnu.ua/wiki/index.php?title=Вацлав_Червінський&oldid=67822