Яворський Віктор Теофілович

Яворський Віктор Теофілович
д.т.н., професор
Дата народження	6 квітня 1937 р.
Місце народження	с. Мельничне, нині Турківського району Львівської області
Помер	20 грудня 2016 р.
Громадянство	Україна
Alma mater	Львівський політехнічний інститут
Дата закінчення	1959 р.
Спеціальність	хімічна технологія
Кваліфікаційний рівень	інженер-хімік-технолог
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Дата присвоєння н.с.	1973 р.
Вчене звання	професор
Дата присвоєння в.з.	1977 р.
Відомий у зв’язку з	створив і очолює єдину в Україні наукову школу «Хімія і технологія сірки», створив технологію очищення газів реакторів сульфатнокислотного розкладу ільменіту, видано вихідні дані для промислового проєктування
Почесні звання	«Відмінник народної освіти УРСР», «Відмінник освіти України»
Державні нагороди	медаль «Ветеран праці», золота медаль ВДНГ СРСР, нагрудний знак «Винахідник СРСР», «Заслужений діяч науки і техніки України», нагрудний знак «За наукові досягнення».

Яворський Віктор Теофілович (6 квітня 1937 р. – 20 грудня 2016 р.) — доктор технічних наук, професор, колишній завідувач кафедри кафедри хімії і технології неорганічних речовин Інституту хімії та хімічних технологій Національного університету «Львівська політехніка». Заслужений діяч науки і техніки України, Почесний професор Львівської політехніки та Українського державного хіміко-технологічного університету, академік Академії інженерних наук України, Української екологічної академії наук.

Біографічна довідка

1954–1959 рр. — студент хіміко-технологічного факультету Львівського політехнічного інституту (диплом з відзнакою).

1963 р. — скерований в цільову аспірантуру Харківського політехнічного інституту.

1966 р. — присвоєно науковий ступінь кандидата технічних наук за спеціальністю «Технологія неорганічних речовин».

1968 р. — присвоєно вчене звання доцента.

1973 р. — захистив докторську дисертацію на тему: «Шляхи підвищення якості природної сірки і розробка методу її очищення від органічних домішок».

1977 р. — присвоєно вчене звання професора.

Професійна діяльність:

1959–1960 рр. — інженер-дослідник проблемної лабораторії Львівського політехнічного інституту.

1960–1963 рр. — асистент кафедри технології неорганічних речовин, хімічних добрив, процесів і апаратів хімічних виробництв Львівського політехнічного інституту.

1966 р. — старший викладач кафедри технології неорганічних речовин, хімічних добрив, процесів і апаратів хімічних виробництв Львівського політехнічного інституту.

1967–1969 рр. — доцент кафедри технології неорганічних речовин, хімічних добрив, процесів і апаратів хімічних виробництв Львівського політехнічного інституту.

1967–1971 рр. — заступник декана хіміко-технологічного факультету Львівського політехнічного інституту (за сумісництвом).

1969–2016 рр. — завідувач кафедри хімії і технології неорганічних речовин Національного університету «Львівська політехніка».

1971–1974 рр. — декан хіміко-технологічного факультету Львівського політехнічного інституту (за сумісництвом).

Наукова діяльність

Напрямки наукових досліджень:

• Технології сірки та її сполук
• Теоретичні основи і технології комплексного перероблення полімінеральних руд Прикарпаття
• Технологія фосфору та термофосфатів
• Електрохімічне одержання дисперсних порошків
• Електрохімічний синтез оксидів, гідроксидів і солей кольорових металів
• Перероблення вторинної сировини кольорових металів

Професор Яворський В.Т. підготував 6 докторів і 46 кандидатів наук.

Автор понад 550 наукових праць, 115 винаходів та патентів.

Найвагоміші наукові проєкти

1. 1969 р. — відновлено кафедру з підготовки спеціалістів з ТНР під назвою «Загальна хімічна технологія»;
2. 1966–1973 рр. — промислове впровадження нової технології очищення природної сірки від органічних домішок гарячим повітрям на Роздільському ВО «Сірка»;
3. 1974–1975 рр. — ініціатор створення Всесоюзного науково-дослідного і проєктного інституту сірки;
4. 1978–1980 рр. — на основі комплексу досліджень на Роздільському ВО «Сірка» введено в експлуатацію цех очищення вентиляційних газів від сірководню (продуктивність — 120 тис. m³газу/год);
5. 1984 р. — розроблено технологію та введено в експлуатацію дослідно — промислову установку очищення «хвостів» автоклавних плавок від Н2S і сульфідних сполук озонованим повітрям (Роздільське ВО «Сірка»);
6. 1989 р. — розроблено технологію та введено в експлуатацію цех очищення вентиляційних газів від сірководню (Яворівське ВО «Сірка»);
7. 1991 р. — поновлено підготовку на кафедрі ХТНР фахівців із спеціальності «Технічна електрохімія» (було припинено у 1939 р.);
8. 2004–2006 рр. — видано вихідні дані для промислового проєктування відділення очищення відхідних газів сульфатнокислотного виробництва на ДАК «Титан»;
9. 2004–2007 рр. — створено технологію очищення газів реакторів сульфатнокислотного розкладу ільменіту, видано вихідні дані для промислового проектування (ДАК «Титан»);
10. 2005–2006 рр. — видано вихідні дані для промислового проектування системи утилізації теплоти і очищення відхідних газів печей прожарювання пасти метатитанової кислоти виробництва пігментного титану (ІV) оксиду на ЗАТ «Кримський титан»;
11. 2006–2007 рр. — на основі створеної технології видано вихідні дані для промислового проєктування відділення мокрого очищення відхідних газів виробництва кольорових залізних пігментів ЗАТ «Кримський титан».

Відомі учні

1. Калимон Ярослав Андрійович — доктор технічних наук, професор;
2. Перекупко Тамара Вікторівна — доктор технічних наук, професор;
3. Знак Зиновій Орестович — доктор технічних наук, професор;
4. Кунтий Орест Іванович — доктор технічних наук, професор тощо.

Нагороди та відзнаки

• 1977 р. — диплом Президіуму Українського правління Всесоюзного хімічного товариства імені Д. І. Менделєєва.
• 1979 р. — Почесна грамота Всесоюзної ради Науково-технічних товариств.
• 1981 р. — золота медаль ВДНГ СРСР.
• 1984 р. — диплом Всесоюзного хімічного товариства ім. Д. І. Менделєєва.
• 1985 р. — нагрудний знак «Відмінник народної освіти УРСР».
• 1985 р. — нагрудний знак «За відмінні успіхи в роботі» Міністерства вищої освіти СРСР.
• 1986 р. — дипломи Української Республіканської ради профспілок, Комітету народного контролю УРСР, редакції газети «Правда України».
• 1986 р. — срібна медаль ВДНГ СРСР.
• 1987 р. — грамота Всесоюзного хімічного товариства на честь 150-річчя від дня
• народження Д. І. Менделєєва.
• 1987 р. — медаль «Ветеран праці».
• 1987 р. — срібна медаль ВДНГ СРСР.
• 1988 р. — нагрудний знак «Винахідник СРСР».
• 1990 р. — грамота Всесоюзного хімічного товариства імені Д. І. Менделєєва.
• 1994 р. — звання «Заслужений діяч науки і техніки України».
• 2005 р. — нагрудний знак «Відмінник освіти України».
• 2005 р. — нагрудний знак «За наукові досягнення».
• 2005 р. — грамота НУ «Львівська політехніка» «За значні досягнення в навчальній та науково-дослідній роботі за 2004/2005 н. р.».
• з 2006 і дотепер — призначена Державна стипендія видатним діячам науки України.
• 2007 р. — звання «Почесний професор Львівської політехніки».
• 2007 р. — відзнака НАН України «За підготовку наукової зміни».
• 2010 р. — звання «Почесний професор Українського державного хіміко-технологічного університету» (м. Дніпропетровськ).
• 2015 р. — грамота Львівської обласної ради кращим науковцям.