Кафедра геодезії

Матеріал з Electronic Encyclopedia of Lviv Polytechnic
Перейти до: навігація, пошук
Кафедра геодезії
KG.jpg
Тип підрозділу кафедра
Абревіатура КГ
Дата заснування 1871 рік
Засновники Львівська технічна академія
Приналежність Інститут геодезії
Завідувач кафедри д.т.н., проф. Мороз Олександр Іванович
Розташування (адреса) 79013, Львів, вул. Карпінського 6, 2-й корпус, кім. 513
Сторінка на lp.edu.ua http://lp.edu.ua/node/92
Власний сайт http://www.lp.edu.ua/fileadmin/IGD/KG_0.html

Кафедра геодезії — цє найстаріша кафедра геодезії в Україні та навчально-науковий підрозділ Інституту геодезії.

Загальна інформація

Кафедри геодезії готує спеціалістів в трьох інститутах Львівської політехніки:

  • Інституті геодезії,
  • Інституті будівництва та інженерії довкілля,
  • інституті архітектури.

Співробітники кафедри читають курси лекцій з «Топографії», «Геодезії», «Топографічного креслення», «Інженерної геодезії», «Геодезичних приладів».

За час існування кафедри підготовлено та захищено 53 докторські та кандидатські дисертації, опубліковано 24 монографії і підручники та понад 700 наукових статей. Більш як 20 років кафедра є опорною для геодезичних кафедр західного регіону України.

Історія кафедри

У 1871 році наказом Міністерства освіти Австро-Угорщини була створена кафедра геодезії і сферичної астрономії. Її першим завідувачем був призначений асистент Чеського вищого училища технічного у м. Празі Домінік Зброжек, якому згодом було присвоєно звання професора.

Створення кафедри геодезії та сферичної астрономії у Львівській технічній академії дало змогу відкрити у 1877 році першу в Західній Україні астрономічну обсерваторію, а з 1878 року — метеорологічну станцію.

З надбанням наукового та педагогічного потенціалу кафедра геодезії та сферичної астрономії у 1894 році поділяється на кафедру геодезії (яка з такою назвою існує і сьогодні) та кафедру сферичної астрономії і вищої геодезії. Кафедри очолили відповідно професори С.Відт та В.Ласка.

З 1912 року кафедру геодезії очолив професор К.Вайґель — один з найвідоміших вчених-геодезистів Західної України того часу. Наукові інтереси професора К.Вайґель були дуже різноманітні. Його праці з геодезії, гравіметрії та фотограмметрії стали вагомим внеском в подальший розвиток геодезичної науки. Він один з перших застосував результати аерофотознімання для створення планів і карт на міські території, зокрема на м. Львів. Обирався у 1924-30 рр. ректором Львівської політехніки.

Майже 30 років кафедрою геодезії завідував проф. К.Вайґель. На жаль, 3 липня 1941 року, разом з великою групою львівських вчених був розстріляний фашистами на Вулецьких горбах.

Після Великої Вітчизняної війни, у 1945 році кафедра геодезії входить до складу геодезичного факультету, створеного у Львівській політехніці. Її завідувачем призначають доцента Андрія Даниловича Моторного.

Починаючи з 1952 р., коли колектив кафедри поповнився молодими викладачами-випускниками ГФ, кафедра за пропозицією А.Д.Моторного почала вивчення проблеми впливу зовнішнього середовища на результати геодезичних вимірювань (Д.І.Маслич, А.Л.Островський, Л.С.Хижак, М.К.Дрок, І.Н.Кметко, С.І.Плахотний, М.І.Кравцов, Р.М.Тартачинський і інші).

У 1966 році сумісним рішенням колишніх міністерства геології СРСР та міністерства освіти Української РСР було створено першу на ГФ галузеву лабораторію з вивчення атмосферних впливів на астрономо-геодезичні вимірювання. Першим науковим керівником лабораторії став проф. М.К.Мигаль, першими темоводами були — доценти Д.І.Маслич, А.Л.Островський та Л.С.Хижак.

Кінець 70-х, початок 80-х років були роками росту наукової діяльності кафедри. У 1975 р. проф. М.К.Мигаль передав наукове керівництво галузевою лабораторією проф. А.Л.Островському. З цього часу лабораторія ГНДЛ-18 стає невід’ємною частиною кафедри геодезії.

За останні роки кафедра досягла значних успіхів в галузі розробки методів та засобів геодезичного забезпечення монтажу та ремонту великогабаритного технологічного обладнання. Виявилось, що геодезичні методи не тільки дозволяють ставити технологічне обладнання в проектне положення, але й прогнозувати його тривалість, працездатність. А це — новий, перспективний напрямок в інженерній геодезії. Розробки з цієї тематики принесли кафедрі геодезії 29 авторських свідоцтв, доц. Т.Г.Шевченко захистив докторську, а інженери В.Г.Гребенюк, В.І.Поліщук, С.Г.Хропот — кандидатські дисертації.

Наукова робота

На кафедрі геодезії працює потужний загін науковців, які творчо й наполегливо провадять наукові дослідження. Результати цих досліджень високо оцінюють як в Україні, так і за кордоном, переважну їх більшість впроваджено у виробництво і навчальний процес.

Працівники кафедри виконують науково-дослідну роботу за різними напрямками, які об’єднано загальною кафедральною темою.

  • Дослідження і врахування впливу атмосфери на астрономо-геодезичні вимірювання. Дослідники цього напрямку складають основу широко відомої у світі Львівської школи рефракції, лідером якої був професор А. Л. Островський.
  • Проблеми створення державних і міських геодезичних мереж.
  • Теоретичні й експериментальні дослідження міської полігонометрії.
  • Дослідження й підвищення точності та ефективності світловіддалемірних вимірів.
  • Дослідження й мінімізація похибок та вдосконалення технології високоточного геометричного нівелювання.
  • Дослідження точності й створення геодезичних мереж із використанням гіроскопічних приладів.
  • Створення еталонних базисів і полігонів та метрологічна атестація на них світловіддалемірів та GPS-приймачів. Створено і функціонують 4 еталонних базиси. З 1996 до 2011 року створено багатофункціональний науковий еталонний геодезичний полігон та ведеться його вдосконалення. НГП має два метрологічних об’єкти — еталонний базис і фундаментальна геодезична мережа (еталонний полігон), які отримали державні свідоцтва від метрологічного відомства країни і використовуються за призначенням.
  • Дослідження й застосування GPS-методу та розробка GPS-технологій. Із застосуванням GPS-технології створено Яворівський і модернізовано Бережанський наукові геодезичні полігони, визначено довжини еталонних інтервалів Яворівського, Бережанського та Жовківського взірцевих базисів.
  • Напрямок геодинамічних досліджень очолював А. Л. Островський. Під його керівництвом створено еталонний геодинамічний полігон у Карпатах, він очолював редакційну колегію нового наукового журналу «Геодинаміка», був розробником керівних нормативних документів.
  • Розробка методів, підвищення точності і об’єктивності, ефективності і рівня автоматизації інженерно-геодезичних робіт та великомасштабного картографування. За цим напрямком кафедра працює вже багато років: розробляються і вдосконалюються методи спостережень за деформаціями промислового устаткування, бортів кар’єрів і відвалів великих земленасипних гребель, за динамікою геодезичних пунктів на високих будинках і спорудах, за підкрановими шляхами і кренами споруд; створено спеціальний контуромір та інші прилади та пристрої; розроблено метод оперативного визначення об’ємів ґрунту; видано керівні документи тощо.
  • Дослідження в галузі геодезичної астрономії, теорії фігури Землі, гравіметрії.
  • Геодезичне забезпечення кадастрових робіт.
  • Наукова геодезична термінологія. Видано «Російсько-український геодезичний словник», роботу над яким розпочав у 1950-х рр. А. Д. Моторний, а завершив у 1990-х рр. В. О. Літинський. За його редакцією вперше в Україні видано "Геодезичний енциклопедичний словник (2001 р.).
  • Розроблення інженерно-геодезичних способів і засобів встановлення великогабаритного промислового обладнання.

Теоретичні й експериментальні дослідження пов’язані із чисельними науковими експедиціями, госпдоговірними і держбюджетними темами. Їх результати періодично висвітлюються в наукових публікаціях і доповідях на фахових виставках, захищаються авторськими свідоцтвами та патентами. Наукові розробки кафедри геодезії впроваджено у виробництво, їх результати використано під час написання підручників та науково-методичної літератури, а наукові здобутки стали основою докторських і кандидатських дисертацій працівників кафедри.

Співпраця кафедри

Становленню кафедри як потужної науково-педагогічної структури, здатної виконувати відповідні її профілю завдання на рівні сучасних вимог, сприяє її активна і постійна співпраця з провідними науковими установами України та знаними університетами інших країн: