Кафедра хімічної технології переробки нафти та газу
Кафедра хімічої технології переробки нафти та газу | |
| |
Тип підрозділу | кафедра |
---|---|
Абревіатура | ХТНГ |
Дата заснування | 1924 рік |
К-сть кандидатів наук | 7 |
К-сть доцентів | 8 |
К-сть докторів наук | 4 |
К-сть професорів | 3 |
Приналежність | Інститут хімії та хімічних технологій |
Завідувач кафедри | д.х.н., проф. Братичак Михайло Миколайович |
Розташування (адреса) | пл.Св. Юра, 2, м. Львів, 79013; 8 -й корпус, кімн. 305 |
Періодичне друковане видання | Журнал Chemistry & Chemical Technology |
Сторінка на lp.edu.ua | http://lp.edu.ua/node/121 |
Власний сайт | http://old.lp.edu.ua/index.php?id=2026&L=jvpkufswajmlz |
Кафедру хімічої технології переробки нафти та газу засновано 1924 року. З листопада 2001 року кафедра є у складі Інституту Хімії та хімічних технологій.
Зміст
Загальна інформація про кафедру
Кафедра хімічної технології переробки нафти та газу була заснована в 1924 р., однак підготовку інженерів за фахом хімічна технологія переробки нафти почали проводити ще з 1891 р. В цей час при кафедрі хімічної технології ввели окремий курс технології нафти, який доручили читати доцентові кафедри Р.Залозецькому.
В 1886 р. у Львівській політехніці (на той час Технічна Академія) організовано дослідну лабораторію по нафті, якою спочатку керував Б. Павлєвський (завідувач кафедри хімічної технології), а з 1891 р. — Р.Залозецький.
Основними напрямками роботи Р.Залозецького були: дослідження парафінових вуглеводнів і нафтенових кислот; дослідження і використання кислого гудрону; очищення озокериту з використанням адсорбентів, інше.
Перша світова війна призупинила розвиток Львівської політехніки. Її відродження відбулося лише в <nobr>1921-1922 рр.</nobr> У 1924 році створено кафедру технології нафти і газу, і її першим завідувачем став С.Пілят.
На той час основний науковий напрямок кафедри зберігся з часів Р. Залозецького і доповнився новими у відповідності з потребами часу, такими як селективне очищення олив, деасфальтизація, виробництво сажі й поверхнево-активних сполук. Війна Німеччини з колишнім СРСР призупинила діяльність кафедри.
У післявоєнний час кафедрою завідували: дружина С.Пілята — Єва Нейман-Пілят, пізніше д.т.н., проф. С.Попов <nobr>(1945-1949 рр.,</nobr> <nobr>1953-1958 рр.),</nobr> доц. Д.Стром <nobr>(1949-1952 рр.).</nobr> З 1958 по 1980 рік кафедру очолював проф. Б.Гриненко, який довго співпрацював з доцентом А.Зелізним в області високотемпературного піролізу метану. З 1957 р. при кафедрі організовано проблемну лабораторію, основним науковим напрямком якої були каталітичний крекінг на природних алюмосилікатах і синтез поверхнево-активних речовин на базі нафтової сировини. Загалом же при Б.Гриненку науковий напрямок кафедри значно розширився і включав у себе використання нафтових залишків (проф. В.Антонишин), екстракційні процеси в нафтопереробці (доц. А.Зелізний і проф. М.Прокопець), адсорбційні процеси в нафтопереробці (проф. Л.Квітковський).
З 1981 по 1982 рр. завідувачем кафедри був академік Р.Кучер, а з 1983 по 1994 рр. — проф. В.Шевчук, при якому сформувався новий напрямок науково-дослідницької роботи кафедри, а саме каталітичне перетворення вуглеводневих газів з метою одержання ароматичних вуглеводнів.
У 1994 р. до керівництва кафедри приступив проф. М.Братичак — фахівець з нафтохімічного та органічного синтезу. Він очолив науковий напрямок з утилізації відходів нафтопереробної та нафтохімічної промисловостей з метою створення нових полімерних смол з різними функціональними групами, які знаходять застосування як активні додатки до полімерних матеріалів.
Ннапрями наукової діяльності
Відомі випускники кафедри
- Курліщук Валерій Васильович — директор «Львівдіпронафтохім», м. Львів;
- Дутчак Василь Миколайович — перший заступник голови правління — головний інженер ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття», м. Надвірна;
- Білик Микола Йосипович — технічний директор ЗАТ «Херсонський нафтопереробний завод», м. Херсон.
Партнери кафедри
=