Відмінності між версіями ««Винахід залізниці»»
(Створена сторінка: {{Витвір | назва = «Винахід залізниці» | Зображення_(фото) = Rail_01.jpg | Зобр...) |
|||
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
| Засновники = | | Засновники = | ||
| Авторський колектив = | | Авторський колектив = | ||
| − | | Автор = | + | | Автор = Ян Матейко |
| Архітектор = | | Архітектор = | ||
| Конструктор = | | Конструктор = | ||
| Рядок 53: | Рядок 53: | ||
| Власний сайт = | | Власний сайт = | ||
}} | }} | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
На порозі — поява великих винаходів. По рейках залізниці мчить на дрезині Вогонь і стискає в обіймах Воду, а їхнє дитя, Пара, тягне їх зі швидкістю стріли. | На порозі — поява великих винаходів. По рейках залізниці мчить на дрезині Вогонь і стискає в обіймах Воду, а їхнє дитя, Пара, тягне їх зі швидкістю стріли. | ||
| + | |||
З розвитком природознавства людина досягає успіхів у прикладних науках і техніці. Людський розум досліджує сили природи, спрямовує їх собі на благо. Свідченням цього є постаті хліборобів (з лівого боку полотна), силуети фабрик (праворуч), пароплав на ріці. Центральні образи картини символізують винахід парової машини і розвиток залізничного транспорту. Жінка — це Вода, чоловік — Вогонь. Боротьба і зближення цих стихій породжують Пару — жваве й стрімке дитя, що мчить по колії візок і стає рушієм науково_технічного прогресу наприкінці ХIХ століття. | З розвитком природознавства людина досягає успіхів у прикладних науках і техніці. Людський розум досліджує сили природи, спрямовує їх собі на благо. Свідченням цього є постаті хліборобів (з лівого боку полотна), силуети фабрик (праворуч), пароплав на ріці. Центральні образи картини символізують винахід парової машини і розвиток залізничного транспорту. Жінка — це Вода, чоловік — Вогонь. Боротьба і зближення цих стихій породжують Пару — жваве й стрімке дитя, що мчить по колії візок і стає рушієм науково_технічного прогресу наприкінці ХIХ століття. | ||
| + | |||
| + | Характерну для композиційної структури актової зали ритмічну чіткість та ясність посилюють 11 великих художніх полотен, розміщених у верхньому ярусі. Ці картини замовив спеціально для Політехніки, відвідавши її 13 вересня 1880 року, цісар Франц Йосиф І у відомого польського художника Яна Матейка. Цикл картин під загальною назвою «Історія людської цивілізації» в алегоричній формі відображає шлях розвитку людського генія, думки, науки як основи духовного й технічного поступу, як вияву природи людини та її діяльності від біблійних початків до кінця XIX століття. | ||
| + | |||
| + | Ян Матейко у 1883—1885 роках розробив сюжети полотен і особисто виконав їх рисункові ескізи олівцем на тонованому папері. Існують дві версії ескізів. Одинадцять начерків менших розмірів (приблизно 10 х 15 см), підписані і датовані Матейком, зберігаються у Львівській картинній галереї, а більші за розміром (30 х 40 см) — у Національному музеї у Кракові. Ескізи демонструють велику майстерність Я. Матейка і відзначаються вільною ренесансовою манерою рисунку. Впродовж 1887—1891 років за цими ескізами учні художника з Краківської школи мистецтв Ю. Унєжинський, Т. Лісевич, В. Лускін, Л. Стажинський виконали картини розміром 230 х 300 см кожна 16. На початку 1890_х років полотна зайняли теперішнє місце. Вони виконані ефектно: яскравими фарбами, у властивій академізму кінця XIX століття театралізованій манері. Працюючи над ескізами, Матейко запропонував своє тлумачення кожного сюжету (далі подано виділеним шрифтом). | ||
| + | |||
| + | На початку 1890х років полотна зайняли теперішнє місце. | ||
Поточна версія на 10:04, 21 березня 2012
| «Винахід залізниці» | |
 | |
| Автор | Ян Матейко |
|---|---|
На порозі — поява великих винаходів. По рейках залізниці мчить на дрезині Вогонь і стискає в обіймах Воду, а їхнє дитя, Пара, тягне їх зі швидкістю стріли.
З розвитком природознавства людина досягає успіхів у прикладних науках і техніці. Людський розум досліджує сили природи, спрямовує їх собі на благо. Свідченням цього є постаті хліборобів (з лівого боку полотна), силуети фабрик (праворуч), пароплав на ріці. Центральні образи картини символізують винахід парової машини і розвиток залізничного транспорту. Жінка — це Вода, чоловік — Вогонь. Боротьба і зближення цих стихій породжують Пару — жваве й стрімке дитя, що мчить по колії візок і стає рушієм науково_технічного прогресу наприкінці ХIХ століття.
Характерну для композиційної структури актової зали ритмічну чіткість та ясність посилюють 11 великих художніх полотен, розміщених у верхньому ярусі. Ці картини замовив спеціально для Політехніки, відвідавши її 13 вересня 1880 року, цісар Франц Йосиф І у відомого польського художника Яна Матейка. Цикл картин під загальною назвою «Історія людської цивілізації» в алегоричній формі відображає шлях розвитку людського генія, думки, науки як основи духовного й технічного поступу, як вияву природи людини та її діяльності від біблійних початків до кінця XIX століття.
Ян Матейко у 1883—1885 роках розробив сюжети полотен і особисто виконав їх рисункові ескізи олівцем на тонованому папері. Існують дві версії ескізів. Одинадцять начерків менших розмірів (приблизно 10 х 15 см), підписані і датовані Матейком, зберігаються у Львівській картинній галереї, а більші за розміром (30 х 40 см) — у Національному музеї у Кракові. Ескізи демонструють велику майстерність Я. Матейка і відзначаються вільною ренесансовою манерою рисунку. Впродовж 1887—1891 років за цими ескізами учні художника з Краківської школи мистецтв Ю. Унєжинський, Т. Лісевич, В. Лускін, Л. Стажинський виконали картини розміром 230 х 300 см кожна 16. На початку 1890_х років полотна зайняли теперішнє місце. Вони виконані ефектно: яскравими фарбами, у властивій академізму кінця XIX століття театралізованій манері. Працюючи над ескізами, Матейко запропонував своє тлумачення кожного сюжету (далі подано виділеним шрифтом).
На початку 1890х років полотна зайняли теперішнє місце.
