Відмінності між версіями «Лукіянець Богдан Антонович»
(→Наукові ступені та вчені звання) |
|||
Рядок 81: | Рядок 81: | ||
1991 захистив докторську дисертацію на тему “Теорія електронного спектру і електрон-фононної взаємодії в шаруватих напівпровідниках” (спеціальність 01.04.02 – теоретична фізика). | 1991 захистив докторську дисертацію на тему “Теорія електронного спектру і електрон-фононної взаємодії в шаруватих напівпровідниках” (спеціальність 01.04.02 – теоретична фізика). | ||
+ | |||
+ | [[Категорія: Національний університет «Львівська політехніка»]] | ||
+ | [[Категорія: Інститут прикладної математики та фундаментальних наук]] | ||
+ | [[Категорія: Кафедра прикладної фізики і наноматеріалознавства]] | ||
+ | [[Категорія: Викладачі]] |
Версія за 16:31, 7 липня 2014
Лукіянець Богдан Антонович | |
| |
Дата народження | 1944 р. |
---|---|
Місце народження | у Тернопільській області, Україна |
Громадянство | Українець |
Alma mater | Чернівецький державний університет |
Дата закінчення | 1968р. |
Галузь наукових інтересів | багаточастинкові ефекти, низькорозмірні та геометрично обмежені кристалічні структури. |
Науковий ступінь | д.ф.-м.н. |
Вчене звання | професор |
Поточне місце роботи | професор кафедри ПФН |
Зміст
Освіта
1968 закінчив фізико-математичний факультет Чернівецького державного університету.
Професійна діяльність
1968 Скерований до Чернівецької філії Інституту проблем матеріалознавства НАН України.
1971 закінчив аспірантуру на кафедрі теорії твердого тіла при Львівському державному університеті ім. Івана Франка.
1971-1992 інженер, мол.наук.співробітник, старший науковий співробітник, завідувач відділу Чернівецького відділення напівпровідникового матеріалознавства Інституту проблем матеріалознавства НАНУ.
з 1992 – професор Національного університету “Львівська політехніка”.
Викладацька діяльність
Загальна фізика, статистична термодинаміка, квантова механіка, вибрані глави фізики твердого тіла, фізика просторово обмежених структур, тензорний і векторний аналіз.
Наукові інтереси
Теорія твердого тіла, багаточастинкові ефекти, низькорозмірні та геометрично обмежені кристалічні структури, шаруваті та інтеркальовані кристали. Опублікував 180 наукових праць.
Наукові ступені та вчені звання
1975 захистив кандидатську дисертацію на тему “Питання теорії протяжних дефектів і адсорбції на кристалічній поверхні” (спеціальність 01.04.10 – фізика напівпровідників і діелектриків).
1991 захистив докторську дисертацію на тему “Теорія електронного спектру і електрон-фононної взаємодії в шаруватих напівпровідниках” (спеціальність 01.04.02 – теоретична фізика).