Відмінності між версіями «Вацлав Червінський»
Рядок 92: | Рядок 92: | ||
==Проєктно-конструкторська, винахідницька діяльність== | ==Проєктно-конструкторська, винахідницька діяльність== | ||
+ | |||
+ | Восени 1935 р. конструктор залишив планерні майстерні у Львові та став головним інженером і конструктором планерів у Військових планерних майстернях (Wojskowe warsztaty szybowcowe) у Кракові, що розташовувались у парку 2-го авіаполку в аеропорту Раковіце. Де створив 5 нових прототипів: WWS-1 «Salamandra», навчальний WWS-2 «Żaba», модифікований варіант «Żabа-II» і «Żaba-II bis» та WWS-3 «Дельфін». Щорічне серійне виробництво у майстернях складало 80 планерів. | ||
+ | |||
+ | У 1936 р. він перейшов на роботу до Державного авіаційного заводу (Państwowe Zakłady Lotnicze) у Варшаві, та став головою авіаконструкторської бригади на Підляському авіаційному заводі (Podlaskiej Wytwórni Samolotów) у Білій Підляській, де він розробив проєкти конструкції трьох планерів PWS-101–103<ref>Glass A. Polskie konstrukcje lotnicze 1893-1939 / Andrzej Glass. Warszawa: Wydawnictwa Komunikacji i Łącznósci, 1976. S. 393–394, 399, 400.</ref> . | ||
+ | Конструктор, хоч залишив Львів, але і надалі співпрацював з Львівською політехнікою, в її Аеродинамічній лабораторії проводив випробування різних моделей планерів. Також продовжував співпрацю з Львівськими авіаційними майстернями. | ||
+ | |||
+ | У Білій Підляській Вацлав Червінський разом з інж. Зигмунтом Яблонським сконструював два свої перші літаки моделі «Wyżel». Це був унікальний двомоторний літак для навчання навігації екіпажів бомбардувальників<ref>Samolot szkolny „Wyżel” // Skrzydlata Polska. 1938. № 11. S. 337. URL : https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/350990/edition/335205/content (Last access: 15.09.2022).</ref> . Дослідний зразок був виставлений на 16-му Міжнародному авіасалоні в Парижі, де отримав схвальні відгуки. | ||
+ | |||
+ | Конструкцію планера PWS-101 у липні 1937 р. представлено на Міжнародних змаганнях з планерного спорту в Рон-Вассеркуппе. Він був виставлений на авіавиставці у Парижі 1938 р., взяв участь у міжнародних змаганнях, які проводилися Міжнародною дослідницькою комісією над безмоторною планерною авіацією (ISTUS) у Львові. У 1938 р. на планері цієї моделі Тадеуш Гура встановив світовий рекорд дальності польоту в 573 км (на трасі Безмєхово–Вільнюс). А Вацлав Червінський отримав нагороду Асоціації польських авіаційних промисловців як конструктор планера, на якому виконано найдовший політ. | ||
+ | |||
+ | У перші дні Другої світової війни керівництво і технічний персонал Державного авіаційного заводу у Варшаві отримали наказ виїхати до румунського кордону, щоб створити підприємство по складанню англійських і французьких літаків. Тоді, разом з хвилею військових і цивільних біженців конструктор опинився в Румунії. Потім через Югославію та Грецію потрапив до Франції, а після її падіння – до Англії<ref>Glass A. Polskie konstrukcje lotnicze 1893-1939 / Andrzej Glass. Warszawa: Wydawnictwa Komunikacji i Łącznósci, 1976. S. 55.</ref> . У вересні 1939 р. працював на французькому авіазаводі в Тулузі, а згодом його було переведено до Військово-технологічного інституту в Англії. В 1941 р. виїхав до Канади, і був направлений до британського відділення авіабудівельної компанії De Havilland Aircraft of Canada в Даунсв’ю (Торонто) під керівництвом інженера Всеволода Яна Якимюка. | ||
+ | |||
+ | На авіаційному заводі Canadian Wooden Aircraft Ltd займав посаду головного інженера. Тут виготовлено три нових планери: DH «Sparrow», CWA «Wren» і CWA «Robin». Вацлав Червінский та Хіларі Стикольт заснували Canadian Wooden Aircraft Limited у 1941 р. Компанія спеціалізувалася на виробництві дерев’яних деталей для британських винищувачів. | ||
+ | |||
+ | В авіабудівній компанії Авро Ейркрафт (Avro Aircraft Ltd.) в Мальтоні (Онтаріо) він працював до 1959 р. Працюючи на цих заводах, брав участь у проектуванні таких літаків, як C-102 «Jetliner», CF-100 «Canuck», відомого далекобійного винищувача CF-105 «Arrow», а також був залучений до роботи над проєктом експериментального літаючого апарату VZ-9 «Avrocar». Згодом працював у Національній дослідницькій раді Канади в Оттаві в секції надзвукової аеродинаміки. Він працював там до 1966 р. | ||
+ | |||
+ | Протягом 1942–1959 рр. читав лекції з конструювання та аеродинаміки літаків в Інституті аеронавігаційних досліджень університету Торонто (UTIAS) на авіаційному факультеті. В UTIAS разом з проф. Беверлі Шенстоном сконструював ще два планери: навчальний «Loudon» і двомісний «Harbinger». | ||
+ | |||
+ | Після виходу на пенсію продовжив наукову та інженерну діяльність, а також працював на заводі алюмінієвих конструкцій DAF-INDAL Corp. Був консультантом з проектування повітряних турбін (вітряних млинів) і займався питанням посадки вертольотів на кораблі<ref>Inż. Wacław Czerwiński (1900 – 1988). URL : http://halecki.org/wybitni-polacy-w-kanadzie/inz-waclaw-czerwinski/ (Last access: 15.09.2022).</ref> . | ||
+ | |||
+ | Вацлав Червінський був надзвичайно талановитим інженером та практиком у галузі аерокосмічної та машинобудівної техніки, його цінували за практичні та унікальні технічні рішення. Він автор 30 канадських патентів, щодо технічних рішень в авіації. | ||
+ | |||
+ | |||
==Нагороди та членство== | ==Нагороди та членство== | ||
=Примітки= | =Примітки= |
Версія за 18:24, 11 жовтня 2022
Вацлав Червінський (Wacław Czerwiński) – авіаконструктор, пілот, спеціаліст з аеродинаміки та всесвітньо відомий конструктор планерів, науковий співробітник і викладач Львівської політехніки, Університету Торонто та Національної дослідницької ради Канади.
Зміст
Біографія
Вацлав Червінський народився 16 жовтня 1900 р. в м. Чорткові, Чортківського повіту, Королівства Галичини та Володимирії (тепер – Чортківський р-н Тернопільської області).
Дані, про вступ В. Червінського на навчання до Львівської політехніки відсутні, ймовірно у 1922 р. він вступив на механічний факультет. Навчався у політехніці на механічному відділі в конструкторській групі. Викладачами на той час були: док. Зигмунт Фукс, док. Юзеф Ризнер, інж. Адольф Поляк, Станіслав Рогальський, які викладали предмети: аеродинаміка, статика авіаційних конструкцій, механіка польоту, авіаційна метрологія, будова конструкції планера, конструкції двигунів. Практичні заняття для студентів конструкторської групи проходили в аеродинамічній лабораторії та в планерних майстернях Авіаційної спілки студентів Львівської політехніки (Związek Awiatyczny Studentów Politechniki Lwowskiej), а згодом у Львівських авіаційних майстернях (Lwowskie warsztaty lotnicze).
У 1931 р. здобув диплом інженера на механічному факультеті Львівської політехніки в конструкторській групі та почав працювати в авіаційній галузі[1] . Займався фотографією, живописом, дизайном, брав участь у багатьох виставках. Відомі його фото літаків, які можна переглянути в часописі «Życie Techniczne». Варто відзначити альбом «Sport szybowcowy, lotnictwo», що містить 170 його фотографій зроблених протягом 1928–1930 рр. На звороті деяких світлин зазначено: «Фотографував W. Czerwiński», «Секція пропаганди Авіаційної спілки студентів Львівської політехніки»[2] . Після Другої світової війни компанія Canadian Wooden Aircraft Limited, співзасновником якої був В. Червінский, спеціалізувалася на виготовленні меблів, які він сам і проектував[3] .
Спроектував вітраж із зображенням св. Яцека Одровонжа у польському костелі (з нагоди 1000-річчя Хрещення Польщі). Вітраж і досі є основним елементом оздоблення вівтаря (згідно даних на сайті Інституту Оскара Галецького в Канаді, 2017).
Вацлав Червінський помер 17 червня 1988 р., похований на кладовищі у Даунсв’ю (Торонто, Канада ).
Під час Другої світової війни майже всі польські планери та їх технічна документація були знищені. Залишилася одна модель WWS-1 «Salamandra», її можна побачити у Фінському музеї авіації. А в колекції Музею авіації та космонавтики в Кракові зберігся планер WWS-2 «Żaba», який, переховували під час війни в Кросно. Його відновлено у 1947 р. У колекції Королівського музею Онтаріо в Торонто зберігається, один стілець, з виготовленого колись ним набору обідніх стільців із формованої фанери. А інший стілець, марки Меблі для аероклубу можна зустріти у колекції Канадського історичного музею[4] .
Професійна діяльність
Діяльність у Львівській політехніці
Cвій перший планер В. Червінський спроектував і побудував ще будучи студентом, позначивши його символами CW-1 (скорочено від Czerwiński Wacław). Спершу була сконструйована модель у масштабі 1:10, яка пройшла випробування в 1924 р. У червні цього ж року до конструювання планера приєдналася Авіаційна спілка. За допомогою інженера Л. Бялковського він виготовив крила, фурнітуру та зібрав планер. А восени 1926 р. планер переведено в новий ангар Ліги протиповітряної і газової оборони (Liga Obrony Powietrznej i Przeciwgazowej – LOPP) в аеропорту Скнилова. 1927 р. він експонувався на державній виставці спортивного обладнання в павільйоні LOPP. 25 травня 1928 р. на цьому планері Стефан Гжещик встановив перший рекорд тривалості польоту, який склав 4 хв. 13 с., що стало точкою відліку для розвитку планеризму (на той час це був абсолютний рекорд для Польщі).
В студентські роки, крім CW-1, ним сконструйовано також планери моделей: CW-2, CW-3 та CW-4.
У 1929 р. В. Червінський будучи співзасновником планерних майстерень авіаційної спілки студентів, приступив до виготовлення навчальних планерів: CW-2 з закритою кабіною та CW-3 – перший польський тренувальний планер. З 23 жовтня по 3 листопада 1929 р. планер CW-2 брав участь у другій експедиції планеристів у Безмєхово, де С. Гжещик встановив новий рекорд, протримавшись у повітрі 2 год 11 хв[5] .
У 1929 р. В. Червінський відкрив райони в яких обладнано летовища: у Бещадських горах, с. Безмєхово, де згодом була заснована Навчальна вертолітна школа (Wyczynowowa Szkoła Glowcowa) та в с. Устяново, де був створений Військовий планерний табір (Wojskowy Obóz Szybowcowy).
У 1930 р. спроектований планер CW-4, перший польський двомісний, високопродуктивний планер[6] . У липні 1930 р. він експонувався на Міжнародній виставці комунікацій та туризму у Познані.
Ще в студентські роки, протягом 1930–1931 рр. Вацлав Червінський, почав працювати молодшим асистентом на кафедрі механічної технології Львівської політехніки[7] . Упродовж 1931–1932 рр. був асистентом на механічному факультеті, на кафедрі будови машин Львівської політехніки. На посаді доцента викладав статику та гідродинаміку[8] .
15 березня 1932 р. створено Інститут техніки планеризму (Instytut Techniki Szybownictwa), конструкторський відділ якого очолив Вацлав Червінський[9] . Метою Інституту було створення експериментальних та серійних зразків планерів, експертна і технічна оцінка проектів, проведення досліджень у галузі аеродинаміки, механіки польотів, техніки пілотування, авіаційної метрології. Як технічний керівник Інституту та доцент Львівської політехніки, він отримав кошти (пільги з субсидій) від головного відділу Ліги протиповітряної і газової оборони для поїздки на німецькі змагання з планерного спорту в гірський масив Рен у Німеччині та до Франції для вивчення конструкції планерів[10] .
1931 р. став початком співпраці Вацлава Червінського та Владислава Яворського у планерних майстернях Авіаційної спілки. Внаслідок їх співпраці сконструйовано планери CWJ (CWJ скорочено від Czerwiński Wacław – CW та Jaworski – J). Пізніше разом з В. Яворським розробив навчальний планер ITS-II. Сконструйований у 1931 р. навчальний планер CWJ став одним з найменших тренувальних планерів у Європі того часу[11] .
У цих планерних майстернях також будувалися планери: CW-5, CW-5 біс, CW-7, CW-8. Згодом майстерні налагодили серійний випуск планерів: CW-8, CW-8 біс та CWJ-біс.
У 1932 р. разом з В. Яворським видав перший польський підручник з аматорського конструювання планерів. На межі 1932–1933 рр. конструктори розробили нову модель CWJ-біс «Skaut»[12] .
У студентські роки розпочалась його кар’єра пілота. 3 серпня 1933 р. Вацлав Червінський та З. Жабський облітали прототип CWJ-біс «Skaut» у планерній школі Львівського аероклубу, яка знадилася на горі в Червоному Камені.
На той час ще не було планера призначеного для планерної акробатики, це спонукало В. Червінського до створення моделі CW-7, який став першим пілотажним планером у Львові.
Проєктно-конструкторська, винахідницька діяльність
Восени 1935 р. конструктор залишив планерні майстерні у Львові та став головним інженером і конструктором планерів у Військових планерних майстернях (Wojskowe warsztaty szybowcowe) у Кракові, що розташовувались у парку 2-го авіаполку в аеропорту Раковіце. Де створив 5 нових прототипів: WWS-1 «Salamandra», навчальний WWS-2 «Żaba», модифікований варіант «Żabа-II» і «Żaba-II bis» та WWS-3 «Дельфін». Щорічне серійне виробництво у майстернях складало 80 планерів.
У 1936 р. він перейшов на роботу до Державного авіаційного заводу (Państwowe Zakłady Lotnicze) у Варшаві, та став головою авіаконструкторської бригади на Підляському авіаційному заводі (Podlaskiej Wytwórni Samolotów) у Білій Підляській, де він розробив проєкти конструкції трьох планерів PWS-101–103[13] . Конструктор, хоч залишив Львів, але і надалі співпрацював з Львівською політехнікою, в її Аеродинамічній лабораторії проводив випробування різних моделей планерів. Також продовжував співпрацю з Львівськими авіаційними майстернями.
У Білій Підляській Вацлав Червінський разом з інж. Зигмунтом Яблонським сконструював два свої перші літаки моделі «Wyżel». Це був унікальний двомоторний літак для навчання навігації екіпажів бомбардувальників[14] . Дослідний зразок був виставлений на 16-му Міжнародному авіасалоні в Парижі, де отримав схвальні відгуки.
Конструкцію планера PWS-101 у липні 1937 р. представлено на Міжнародних змаганнях з планерного спорту в Рон-Вассеркуппе. Він був виставлений на авіавиставці у Парижі 1938 р., взяв участь у міжнародних змаганнях, які проводилися Міжнародною дослідницькою комісією над безмоторною планерною авіацією (ISTUS) у Львові. У 1938 р. на планері цієї моделі Тадеуш Гура встановив світовий рекорд дальності польоту в 573 км (на трасі Безмєхово–Вільнюс). А Вацлав Червінський отримав нагороду Асоціації польських авіаційних промисловців як конструктор планера, на якому виконано найдовший політ.
У перші дні Другої світової війни керівництво і технічний персонал Державного авіаційного заводу у Варшаві отримали наказ виїхати до румунського кордону, щоб створити підприємство по складанню англійських і французьких літаків. Тоді, разом з хвилею військових і цивільних біженців конструктор опинився в Румунії. Потім через Югославію та Грецію потрапив до Франції, а після її падіння – до Англії[15] . У вересні 1939 р. працював на французькому авіазаводі в Тулузі, а згодом його було переведено до Військово-технологічного інституту в Англії. В 1941 р. виїхав до Канади, і був направлений до британського відділення авіабудівельної компанії De Havilland Aircraft of Canada в Даунсв’ю (Торонто) під керівництвом інженера Всеволода Яна Якимюка.
На авіаційному заводі Canadian Wooden Aircraft Ltd займав посаду головного інженера. Тут виготовлено три нових планери: DH «Sparrow», CWA «Wren» і CWA «Robin». Вацлав Червінский та Хіларі Стикольт заснували Canadian Wooden Aircraft Limited у 1941 р. Компанія спеціалізувалася на виробництві дерев’яних деталей для британських винищувачів.
В авіабудівній компанії Авро Ейркрафт (Avro Aircraft Ltd.) в Мальтоні (Онтаріо) він працював до 1959 р. Працюючи на цих заводах, брав участь у проектуванні таких літаків, як C-102 «Jetliner», CF-100 «Canuck», відомого далекобійного винищувача CF-105 «Arrow», а також був залучений до роботи над проєктом експериментального літаючого апарату VZ-9 «Avrocar». Згодом працював у Національній дослідницькій раді Канади в Оттаві в секції надзвукової аеродинаміки. Він працював там до 1966 р.
Протягом 1942–1959 рр. читав лекції з конструювання та аеродинаміки літаків в Інституті аеронавігаційних досліджень університету Торонто (UTIAS) на авіаційному факультеті. В UTIAS разом з проф. Беверлі Шенстоном сконструював ще два планери: навчальний «Loudon» і двомісний «Harbinger».
Після виходу на пенсію продовжив наукову та інженерну діяльність, а також працював на заводі алюмінієвих конструкцій DAF-INDAL Corp. Був консультантом з проектування повітряних турбін (вітряних млинів) і займався питанням посадки вертольотів на кораблі[16] .
Вацлав Червінський був надзвичайно талановитим інженером та практиком у галузі аерокосмічної та машинобудівної техніки, його цінували за практичні та унікальні технічні рішення. Він автор 30 канадських патентів, щодо технічних рішень в авіації.
Нагороди та членство
Примітки
- ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1933–1934. We Lwowie : nakladdem Politechniki Lwowskiej, 1931. Т. 59. S. 242.
- ↑ Sport szybowcowy, lotnictwo. Aalbum Związku Awiatycznego Studentów Politechniki Lwowskiej : fotografi sytuacyjne [1928–1930] / foto Wacława Czerwińskiego. Lwów, 1930. 55 s. URL : https://onebid.pl/pl/fotografie-sport-szybowcowy-lotnictwo-album-zwiazku-awiatycznego-studentow-politechniki-lwowskiej-fotografie-sytuacyjne/1123320 (Last access: 15.09.2022).
- ↑ Historia niezwykłego kolekcjonera / Katarzyna Jedynak. URL : https://www.agraart.pl/historia-niezwyklego-kolekcjonera/ (Last access: 15.09.2022).
- ↑ Furniture makes history / Robert Lemon. URL : https://sevenandnine.ca/stratford-stories/furniture-makes-history/ (Last access: 15.09.2022).
- ↑ Czerwinski W. O budowie i oblataniu pierwszych szybowców w Związku Awiatycznym S. P. L. / Waclaw Czerwinski // Związek Awiatycznny Studentów Politechniiki 1909–1935. Lwów, 1935. S. 4, 5.
- ↑ Sikorski Z. Nieco historii / Zdzisław Sikorski // Życie Techniczne. 1938. R 14, z. 6. S.277.
- ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1930–19311. We Lwowie : nakladdem Politechniki Lwowskiej, 1930. Т. 58. S. 82.
- ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1931–1932. We Lwowie : nakladdem Politechniki Lwowskiej, 1931. Т. 59. S. 86.
- ↑ Instytut Techniki Szzybownictwa we Lwowie // Skrzydlata Polska. 1932. № 6. S. 107. URL : https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/350037/edition/334270/content (Last access: 15.09.2022); Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1932–1933. Т. 60. We Lwowie : nakladdem Politechniki Lwowskiej, 1932. S. 229.
- ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1933–1934. We Lwowie : nakladdem Politechniki Lwowskiej, 1933. Т. 61. S. 251.
- ↑ Krzywobłocki Z.L.Szybowiec dwumiejcowy, pomiiarowy i do lotów ślepych / Z.L Krzywobłocki // Życie Techniczne. 1935. R 11, № 7. S.202, 203.
- ↑ Nowy szybowiec szkolny „Skaut" typu CWJ-bis // Skrzydlata Polska. 1933. № 8. S. 288-289. URL : https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/349916/edition/334186/content (Last access: 15.09.2022).
- ↑ Glass A. Polskie konstrukcje lotnicze 1893-1939 / Andrzej Glass. Warszawa: Wydawnictwa Komunikacji i Łącznósci, 1976. S. 393–394, 399, 400.
- ↑ Samolot szkolny „Wyżel” // Skrzydlata Polska. 1938. № 11. S. 337. URL : https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/350990/edition/335205/content (Last access: 15.09.2022).
- ↑ Glass A. Polskie konstrukcje lotnicze 1893-1939 / Andrzej Glass. Warszawa: Wydawnictwa Komunikacji i Łącznósci, 1976. S. 55.
- ↑ Inż. Wacław Czerwiński (1900 – 1988). URL : http://halecki.org/wybitni-polacy-w-kanadzie/inz-waclaw-czerwinski/ (Last access: 15.09.2022).
Бібліографія Вацлава Червінського
(с) Дану статтю підготувалa головна бібліотекарка к.і.н. Ірина Франкків.