Відмінності між версіями «Сливка Степан Степанович»

Версія за 13:32, 22 жовтня 2021

Сливка Степан Степанович
д. ю. н., професор
Дата народження	14 квітня 1951 року
Місце народження	с. Ганачівка Перемишлянського р-ну Львівської обл.
Громадянство	Україна
Національність	українка
Alma mater	Львівський університет ім. І. Франка
Дата закінчення	1988 р.
Спеціальність	правознавство
Галузь наукових інтересів	філософія права
Науковий ступінь	доктор юридичних наук
Вчене звання	професор
Поточне місце роботи	професор кафедри теорії права та конституціоналізму
Почесні звання	Заслужений юрист України

Сливка Степан Степанович — професор кафедри теорії права та конституціоналізму Інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка»

Освіта

У 1988 році закінчив юридичний факультет Львівського Національного університету імені Івана Франка, у 1976 році закінчив фізико-математичний факультет Івано-Франківського державного педагогічного інституту імені Василя Стефаника.

Спеціальність - правознавство, математика.

Строкова військова служба – 05.1969-05.1971 рр.(Київський військовий округ)

У 1967-1982 рр. працював учителем, заступником директора середньої школи з навчальної роботи, директором школи. З 1982-1994 рр. працював заступником начальника райвідділу внутрішніх справ з кадрів, заступником начальника відділу кадрів управління внутрішніх справ Івано-Франківської та Львівської областей; з 1994-2010 рр. працював у Львівському державному університеті внутрішніх справ на посадах викладача, начальника кафедри, професора кафедри, начальника факультету, першого проректора з навчальної та методичної роботи. З 1989 до 2003 року працював викладачем-сумісником у Львівському Національному університеті імені Івана Франка.

З 16 лютого 2011 р. С. С. Сливка обіймає зазначену посаду Львівської політехніки.

У 1994 р. у спеціалізованій вченій раді Київського Національного університету імені Тараса Шевченка захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю 12.00.01 (теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень), в 2002 р. у Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого (м. Харків) захистив докторську дисертацію за спеціальністю 12.00.12 (філософія права).

Вчене звання доцента і почесне звання “Заслужений юрист України” присвоєне 1996 року, а професора – 2003 року.

Навчально-методична робота.

Як колишній педагог має теоретичні та практичні навики навчально-методичної роботи. Працюючи першим проректором з навчальної та методичної роботи Львівського державного університету внутрішніх справ, організував роботу по складанню кожним науково-педагогічним працівником власної програми навчальної дисципліни, робочої навчальної програми кожної дисципліни, методичних рекомендацій для проведення семінарських занять (для кожного семінарського заняття окремо). Практично першим в університеті внутрішніх справ почав друкувати навчальні посібники в офіційних видавництвах.

У навчальних закладах III-IV рівнів акредитації викладав юридичну деонтологію (з 1994 року), філософію права (з 1996 року), проблеми філософії права (з 1997 року), канонічне право (з 2011 року).

У 2001 році підручник С. С. Сливки “Юридична деонтологія” затверджено Міністерством освіти України. Кожних два роки його перевидає київське видавництво «Атіка», що створило можливість забезпечити всі навчальні заклади України II-IV рівнів акредитації.

У 2010 році у Львові, а 2012 році у видавництві «Атіка» вийшов навчальний посібник С. С. Сливки “Філософія права”. У цьому видавництві у 2012 році вперше випущено навчальний посібник «Канонічне право» об’ємом 9,3 умовн. друк. арк

Загалом у С. С. Сливки близько 350 наукових праць з проблем теорії та філософії права, правничої етики, юридичної деонтології, культурології права, синергетики права, канонічного права, філософії людини: 13 монографій; 5 підручників з грифом Міністерства освіти і науки України; 21 навчальних та навчально-методичних посібників; 30 програм навчальних дисциплін, курсів, методичних вказівок та рекомендацій; 91 стаття, опублікована у журналах і збірниках, що внесені ВАК України до переліку фахових видань; 65 виступів, тез доповідей, виголошених на конференціях, круглих столах тощо.

Наукова діяльність.

С. С. Сливка у сучасній юриспруденції є засновником інноваційних підходів щодо визначення об’єкта й предмета філософії права. Вдаючись до своєрідного природно-правового акорду, розуміючи, що сутність та явище права має філософську природу, використовуючи теорію множин та магістральні проблеми математики і фізики, їх силогізми, встановлює функціональну залежність філософії права від юридичної деонтології та канонічного права, залишаючи місце для висновку і нерозв’язаних завдань у проблемах філософії права. Його юридична деонтологія як вступ до філософії права висвітлює культурологічну множину компонентів, досліджує гештальт – якості юриста, його онтологічне улаштування й скерування права на гармонізацію суспільних відносин. Канонічне право як спеціальний вступ до філософії права скеровано на пізнання природного та надприродного права, його рефлексію, а потім реалізацію природного права у позитивному екзистенціалізмі сьогодення. У проблемах філософії права дослідник приділяє увагу не тільки антропним, а й антропософським властивостям права, доводячи існування надприродного права, яке перебуває у синергетичному взаємозв’язку відкритої правової системи простору.Маючи знання ( у вигляді дипломної роботи з математики) з деяких наближених методів знаходження періодичних розв’язків систем інтегро – диференціальних рівнянь, вважає що філософія права випливає із розв’язання деяких завдань механіки суспільного середовища, теорії коливань в’язко - пружних тіл з пружною оболонкою. Вдаючись в окремих випадках до трансцендентальної медитації, вивільнюючись від розумових штампів і “гніту” інтелекту, занурюючись у глибини власної душі, досліджує проблеми ідентичності людини та суспільства, репрезентує своєрідну, умовну систему інтегро – диференціальних рівнянь позитивного правотворення, які розв’язує на інтелігібельному та сенсибельному рівнях з метою встановлення такої правової системи суспільства, яка була максимально наближеною до природно – правової.

Під науковим консультуванням і керівництвом професора захищено 6 докторських та 24 кандидатських дисертацій. С. С. Сливка є засновником наукової філософсько-правової школи в Україні, що має вже три покоління дослідників у галузі. Деякі колишні студенти, які працювали над науковою темою з 1-2 курсів, зараз залучені до докторських досліджень.

Громадська діяльність

С. С. Сливка є членом двох спеціалізованих вчених рад, членом редколегії наукового Вісника. Був членом експертної ради ВАК України, координатором бюро з проблем теорії держави і права відділення теорії та історії держави і права АПрН України. Має державні, відомчі нагороди, відзнаки українських християнських церков.

Енциклопедичні відомості про С. С. Сливку

Юридична енциклопедія: В6Т./Редкол.: Ю.С.Шешученко (голова редкол.) та ін..- К.: “Укр. Енцикл.” Т-5.: П-С.- 2003. -736с. –С.511-512

Вчені юристи України. Довідкове видання /Редкол: В.Ф.Опришко (керівник) та ін.-К.Ін-т законодавства Верх. Ради України.- 1998.-610с. С-199-200.

Визначні юристи сьогодення / Спілка юристів України; Ред..кол. Євдокимов В.О. (голова), Оніщук М. В. (відповідальний секретар) та ін.-К.: Видавничий Дім “Ін Юре”,2001-624с. –С.493-494.

Новітня історія України. “Нові імена. Львівщина та львів’яни.” Випуск 1. Історико – біографічний енциклопедичний довідник. Львів: Ред-вид. група “Віка”,2004-523с.-С.308.

Кращі науково-педагогічні працівники ВНЗ України / Автор-упорядник Болгов В.В.Видавництво “Болгов Медіа Центр”,Вип.3.-2006.-128с-С.28.

Освіта та наука МВС України: шлях у 10 років: Довідкове видання / Відп. за випуск к.ю.н. Кириченко І. Г., Науменко В. В., Кульчицький В. М. – Дніпропетровськ: ДЮУ МВС України, 2001.- 280с.- С.217.

Ювілейний доробок. Збірник на пошану доктора юридичних наук, професора С.С.Сливки – Львів:ЛьвДУВС.,2006.-104с.

Ювілейний доробок. Збірник на пошану доктора юридичних наук, професора С.С.Сливки Львів: Видавництво Львівської політехніки,2011.-48с.

Також професійну діяльність С. С. Сливки висвітлювали в деяких наукових вісниках, журналах, газетах. Кандидат юридичних наук Н. А. Гураленко свою монографію “Судовий прецендент у системі джерел права: філософське і теоретичне осмислення”-Чернівці: Вид-во Чернівецького національного університету.2011.-220с. присвятила С. С. Сливці, як колишньому науковому керівникові кандидатської дисертації, а тепер науковому консультантові докторської дисертації.

Дивіться також:

ЮВІЛЕЙНИЙ ДОРОБОК ПРОФЕСОРА