Відмінності між версіями «Бруно Абаканович»
(→Коротка біографія) |
|||
| Рядок 46: | Рядок 46: | ||
'''Бруно Абданк Абаканович''' – відомий винахідник, математик, інженер-електротехнік, приват-доцент (1876 –1881) Львівської [[Технічна академія| Технічної академії]], згодом – [[Вища політехнічна школа|Вищої політехнічної школи]]. | '''Бруно Абданк Абаканович''' – відомий винахідник, математик, інженер-електротехнік, приват-доцент (1876 –1881) Львівської [[Технічна академія| Технічної академії]], згодом – [[Вища політехнічна школа|Вищої політехнічної школи]]. | ||
| − | ==Коротка біографія== | + | ==Коротка біографія і професійна діяльність== |
===Навчання=== | ===Навчання=== | ||
Випускник ризької політехнічної школи (Das Baltische Polytechnikum zu Riga), отримав спеціальність інженера мостобудування і доріг. Потім пройшов габілітацію в області механіки у Львівській Політехнічній школі і в 1876-1881 році був в ній приват-доцентом; читав лекції з нарисної геометрії та статиці, будівельної механіки. | Випускник ризької політехнічної школи (Das Baltische Polytechnikum zu Riga), отримав спеціальність інженера мостобудування і доріг. Потім пройшов габілітацію в області механіки у Львівській Політехнічній школі і в 1876-1881 році був в ній приват-доцентом; читав лекції з нарисної геометрії та статиці, будівельної механіки. | ||
Версія за 13:23, 30 листопада 2020
| Бруно Абданк-Абаканович | |
.jpg) | |
| Ім'я при народженні | Бруно |
|---|---|
.png) | |
| Дата народження | 6 жовтня 1852 |
| Місце народження | Вількомиром, Віленської губернії, Російської імперії (нині м. Укмерге, Литва) |
| Помер | 29 серпня 1900 Сен-Мор-де-Фоссе, передмістя Парижа |
Бруно Абданк Абаканович – відомий винахідник, математик, інженер-електротехнік, приват-доцент (1876 –1881) Львівської Технічної академії, згодом – Вищої політехнічної школи.
Зміст
Коротка біографія і професійна діяльність
Навчання
Випускник ризької політехнічної школи (Das Baltische Polytechnikum zu Riga), отримав спеціальність інженера мостобудування і доріг. Потім пройшов габілітацію в області механіки у Львівській Політехнічній школі і в 1876-1881 році був в ній приват-доцентом; читав лекції з нарисної геометрії та статиці, будівельної механіки.
.jpg)
З 1881 роки поселився в Парижі, де займався електротехнікою; створив підприємство з виробництва міського електромеханічного обладнання.
З 1878 року співпрацював з журналом «Нива», опублікував ряд статей в галузі природничих наук і промисловості. З 1900 року вів розділ наукової хроніки журналу «Атенеум».
У 1889 році він представляв США на Всесвітній виставці в Парижі.
У 1889 році був нагороджений Орденом Почесного легіону.
Як великий любитель живопису і мистецтва допомагав польському художнику А. Геримському. Підтримував тісні дружні відносини з письменником Генриком Сенкевичем.
Жив у власній віллі в передмісті Парижа - Сен-Мор-де-Фоссе і в побудованому за власним проектом замку «Château de Costaérès» на острівці в Перро-Гірек (Франція).
Науково-популярна діяльність ученого
7 жовтня 1877 р. у Політехніці відбулася перша публічна лекція із демонстрацією нового винаходу – телефону. В актовій залі читав лекцію доцент Р. Ґостковський, в будинку хімії – доцент Б.-А. Абаканович, ця демонстрація переконала присутніх, що можна розмовляти на відстані.
Протягом 1876–1880 рр. Абаканович бере активну участь у науковій популяризаціїї природознавства і техніки. Друком виходять праці «Zarys statyki wykresnej» у журналі «Przeglad Techniczny» (1876), «Teorya astronomiczna gwiazd spadajacych wedlug Schiaparelliego» (1876), «Integrator: krzywa calkowa i jej zastosowania w mechanice budowniczej» у журналі «Inzynierjа i Budownictwо» (1880). Учений співпрацює з низкою львівських наукових журналів. Публікується в престижному польському журналі «Kosmos» і «Tydzień».
У першому річнику часопису «Kosmos» за 1876 р. у рубриці «Notatki naukowe» («Наукові огляди») були опубліковані такі праці Б. Абакановича : «Teorya astronomiczna gwiazd spadajacych wedlug Schiaparelliego», «Dzieje księżyca opracowane według najnowszych żródeł», «Astronomija. O prawdopodobném istnieniu jednéj lub kilku planet między słońcem a Merkurym».
Опрацьовував рубрики: «Kronika towarzystw naukowych» ("Хроніка наукових товариств"), «Przemysłowa kronika» ("Промислова хроніка"), «Wiadomości bieżące» ("Поточні новини"), редагував додаток «Tydzień» («Тиждень») до цього журналу.
Протягом 1879 рр. Б. Абаканович вів наукову рубрику у варшавському журналі «Ateneum»
Масову популяризацію науково-технічних знань здійснював на сторінках часопису "Tydzień Literacki, Artystyczny, Naukowy i Społeczny" (1874-1881) (“Літературний мистецький, науковий і громадський тиждень”). У редакційних статтях (до липня 1877 р.) [1] увагу зосереджував на питаннях освіти і шкільництва авторства, порушувалися питання технічної освіти "Reformy w szkołach technicznych", "Szkoła Politechniczna we Lwowie". У рубриці "Огляди природничих наук" висвітлювалася природнича і промислова тематика, яка знайомила читачів з новими технічними винаходами та результатами наукових досліджень.
З ім’ям Б. Абакановича пов’язана популяризаторська діяльність у часописі "Towarzysz Pilnych Dzieci" (“Товариш сумлінних дітей”) 1876 р. – періодичне видання для молоді Галичини, де друкувались літературні, науково-популярні публікації з історії та природничих наук.
Упродовж 1 вересня - 8 листопада 1877 р., коли відбувалася у Львові Державна рільничо-промислова виставка майже щоденно видавався бюлетень "Wystawa Krajowa Rolnicza i Przemysłowa" (“Державна рільнича і промислова виставка”), головним редактором якого був Б. Абаканович.
Kosmos
Towarzysz Pilnych Dzieci
Ateneum
Tydzień Literacki, Artystyczny, Naukowy i Społeczny
.jpg)
.jpg)
Праці Б. Абакановича
Примітки
- ↑ Jerzy Jarowiecki Czy Lwów był „pustynią kulturalną"? Czasopisma społeczno-kulturalne i literackie w latach autonomii galicyjskiej //Kultura książki ziem wschodniego i południowego pogranicza Polski (XVI-XXwiek). Paralele i różnice. Katowice, 2004. – S. 241. Url. http://pbc.up.krakow.pl/dlibra/plain-content?id=357
