Відмінності між версіями «Бруно Абаканович»
(→Науково-популярна діяльність ученого) |
|||
| Рядок 62: | Рядок 62: | ||
Жив у власній віллі в передмісті Парижа - Сен-Мор-де-Фоссе і в побудованому за власним проектом замку «Château de Costaérès» на острівці в Перро-Гірек (Франція). | Жив у власній віллі в передмісті Парижа - Сен-Мор-де-Фоссе і в побудованому за власним проектом замку «Château de Costaérès» на острівці в Перро-Гірек (Франція). | ||
===Науково-популярна діяльність ученого=== | ===Науково-популярна діяльність ученого=== | ||
| − | 7 жовтня 1877 р. у Політехніці відбулася перша публічна лекція із демонстрацією нового винаходу – телефону. В актовій залі читав лекцію доцент[[Роман Ґостковський | Р. Ґостковський]], в будинку хімії – доцент Б.-А. Абаканович, ця демонстрація переконала присутніх, що можна розмовляти на відстані. | + | 7 жовтня 1877 р. у Політехніці відбулася перша публічна лекція із демонстрацією нового винаходу – телефону. В актовій залі читав лекцію доцент [[Роман Ґостковський | Р. Ґостковський]], в будинку хімії – доцент Б.-А. Абаканович, ця демонстрація переконала присутніх, що можна розмовляти на відстані. |
Протягом 1876–1880 рр. Абаканович бере активну участь у науковій популяризаціїї природознавства і техніки та співпрацює з низкою львівських наукових журналів. Публікується в престижному польському журналі «Kosmos» і «Tydzień». | Протягом 1876–1880 рр. Абаканович бере активну участь у науковій популяризаціїї природознавства і техніки та співпрацює з низкою львівських наукових журналів. Публікується в престижному польському журналі «Kosmos» і «Tydzień». | ||
У першому річнику часопису «Kosmos» за 1876 р. у рубриці «Notatki naukowe» («Наукові огляди») були опубліковані такі праці Б. Абакановича : «Teorya astronomiczna gwiazd spadajacych wedlug Schiaparelliego», «Dzieje księżyca opracowane według najnowszych żródeł», «Astronomija. O prawdopodobném istnieniu jednéj lub kilku planet między słońcem a Merkurym». | У першому річнику часопису «Kosmos» за 1876 р. у рубриці «Notatki naukowe» («Наукові огляди») були опубліковані такі праці Б. Абакановича : «Teorya astronomiczna gwiazd spadajacych wedlug Schiaparelliego», «Dzieje księżyca opracowane według najnowszych żródeł», «Astronomija. O prawdopodobném istnieniu jednéj lub kilku planet między słońcem a Merkurym». | ||
Версія за 18:17, 6 листопада 2020
| Бруно Абданк-Абаканович | |
.jpg) | |
| Ім'я при народженні | Бруно |
|---|---|
.png) | |
| Дата народження | 6 жовтня 1852 |
| Місце народження | Вількомиром, Віленської губернії, Російської імперії (нині м. Укмерге, Литва) |
| Помер | 29 серпня 1900 Сен-Мор-де-Фоссе, передмістя Парижа |
Бруно Абданк-Абаканович (пол. Bruno Abdank-Abakanowicz, 6 жовтня 1852 Вількомиром, Віленської губернії, Російської імперії (нині м Укмерге, Литва) - 29 серпня 1900 Сен-Мор-де-Фоссе, передмістя Парижа) - російський і польський математик, інженер-електротехнік, мостобудівник, винахідник. Представник шляхетського роду Абданк татарського походження.
Зміст
Коротка біографія
Навчання
Випускник ризької політехнічної школи (Das Baltische Polytechnikum zu Riga), отримав спеціальність інженера мостобудування і доріг. Потім пройшов габілітацію в області механіки у Львівській Політехнічній школі і в 1876-1881 році був в ній приват-доцентом; читав лекції з нарисної геометрії та статиці, будівельної механіки.
З 1881 роки поселився в Парижі, де займався електротехнікою; створив підприємство з виробництва міського електромеханічного обладнання.
З 1878 року співпрацював з журналом «Нива», опублікував ряд статей в галузі природничих наук і промисловості. З 1900 року вів розділ наукової хроніки журналу «Атенеум».
У 1889 році він представляв США на Всесвітній виставці в Парижі.
У 1889 році був нагороджений Орденом Почесного легіону.
Як великий любитель живопису і мистецтва допомагав польському художнику А. Геримськие. Підтримував тісні дружні відносини з письменником Генриком Сенкевичем.
Жив у власній віллі в передмісті Парижа - Сен-Мор-де-Фоссе і в побудованому за власним проектом замку «Château de Costaérès» на острівці в Перро-Гірек (Франція).
Науково-популярна діяльність ученого
7 жовтня 1877 р. у Політехніці відбулася перша публічна лекція із демонстрацією нового винаходу – телефону. В актовій залі читав лекцію доцент Р. Ґостковський, в будинку хімії – доцент Б.-А. Абаканович, ця демонстрація переконала присутніх, що можна розмовляти на відстані. Протягом 1876–1880 рр. Абаканович бере активну участь у науковій популяризаціїї природознавства і техніки та співпрацює з низкою львівських наукових журналів. Публікується в престижному польському журналі «Kosmos» і «Tydzień». У першому річнику часопису «Kosmos» за 1876 р. у рубриці «Notatki naukowe» («Наукові огляди») були опубліковані такі праці Б. Абакановича : «Teorya astronomiczna gwiazd spadajacych wedlug Schiaparelliego», «Dzieje księżyca opracowane według najnowszych żródeł», «Astronomija. O prawdopodobném istnieniu jednéj lub kilku planet między słońcem a Merkurym». Опрацьовував рубрики: «Kronika towarzystw naukowych» ("Хроніка наукових товариств"), «Przemysłowa kronika» ("Промислова хроніка"), «Wiadomości bieżące» ("Поточні новини"), редагував додаток «Tydzień» («Тиждень») до цього журналу. Протягом 1879 рр. Б. Абаканович вів наукову рубрику у варшавському журналі «Ateneum» http://buwcd.buw.uw.edu.pl/e_zbiory/ckcp/ateneum/1879/zeszyt01/index.htm Масову популяризацію науково-технічних знань здійснював на сторінках часопису "Tydzień Literacki, Artystyczny, Naukowy i Społeczny" (1874-1881) (“Літературний мистецький, науковий і громадський тиждень”). У редакційних статтях (до липня 1877 р.) [1] увагу зосереджував на питаннях освіти і шкільництва авторства, порушувалися питання технічної освіти "Reformy w szkołach technicznych", "Szkoła Politechniczna we Lwowie". У рубриці "Огляди природничих наук" висвітлювалася природнича і промислова тематика, яка знайомила читачів з новими технічними винаходами та результатами наукових досліджень. З ім’ям Б. Абакановича пов’язана популяризаторська діяльність у часописі "Towarzysz Pilnych Dzieci" (“Товариш сумлінних дітей”) 1876 р. – періодичне видання для молоді Галичини, де друкувались літературні, науково-популярні публікації з історії та природничих наук. Упродовж 1 вересня - 8 листопада 1877 р., коли відбувалася у Львові Державна рільничо-промислова виставка майже щоденно видавався бюлетень "Wystawa Krajowa Rolnicza i Przemysłowa" (“Державна рільнича і промислова виставка”), головним редактором якого був Б. Абаканович. https://fbc.pionier.net.pl/details/oai:mars.cbr.edu.pl:949
Праці Б. Абакановича
Примітки
- ↑ Jerzy Jarowiecki Czy Lwów był „pustynią kulturalną"? Czasopisma społeczno-kulturalne i literackie w latach autonomii galicyjskiej //Kultura książki ziem wschodniego i południowego pogranicza Polski (XVI-XXwiek). Paralele i różnice. Katowice, 2004. – S. 241. Url. http://pbc.up.krakow.pl/dlibra/plain-content?id=357
